про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 року м. Київ № 320/30212/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенка Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - П'ятигорець Д.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТС ГРУПП"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТС ГРУПП" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2022 № 3842/0716.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 позовну заяву ТОВ "ЗТС ГРУПП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та поновлено строк звернення до суду.
У подальшому на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В обгрунтування зазначеного клопотання представник відповідача зазначив, що Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2022 (форми "Р") № 3842/0716 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 328 535, 00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 132 854, 00 грн. Позивач не скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення. Разом з тим, фактично позивач отримав оскаржуване рішення 11.02.2022, що підтверджується особистим підписом директора Прядун Ігора Станіславовича.
Позивач подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обгрунтування якого зазначив, що з жовтня 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та здійсненням ракетно-бомбових ударах по енергетичній системі України по всій Україні відбувалися постійні перебої та відключення електроживлення. Крім того, позивач знаходиться у місті Бровари, а представник позивача у місті Переяславі, тому внаслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформації та документів.
У судовому засіданні призначеному на 07.07.2025 представник відповідача підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився та у режимі відеоконференцзв'язку на зв'язок не вийшов, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі, в якій представник позивача просив суд підготовче засідання у справі № 320/30212/24 провести за відсутності ТОВ "ЗТС Групп" та його представника.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення позивача на вказане клопотання, суд зазначає про таке.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2023 у справі №380/1581/21 зазначив, що Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду.
Як вбачається з наданої до суду копії податкового повідомлення-рішення від 11.02.2022 (форми "Р") № 3842/0716, воно було отримано підприємством 11.02.2022, що підтверджується наявним підписом у податковому повідомленні-рішенні.
Разом з тим, позивач звернувся до суду у червні 2024 року, тобто більше ніж через два роки, після отримання оскаржуваного повідомлення-рішення.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Відтак, з урахуванням викладеного ТОВ «ЗТС Групп» звертаючись до суду 24.06.2024, порушило встановлений шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з тим, суд вважає, що саме лише посилання позивача на введення на території України воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією рф не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Зокрема, суд зауважує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, м. Бровари, де знаходиться позивач, активні бойові дії відсутні.
Також суд враховує, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, існує загроза ракетних обстрілів країни, через що наявна велика кількість "Повітряних тривог" та періодичні відключення електроенергії.
Разом з тим, суд зазначає, що ведення на території України воєнного стану, як підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не може бути визнана поважною, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до суду у всіх абсолютно випадках.
Не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення такого строку такі підстави як повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії, оскільки повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, зокрема, на території м. Києва та Київської області.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 540/1285/22.
Щодо тверджень представника позивача про постійні перебої та відключення електроспоживання, суд зазначає, що відключення електроенергії у місті Києві та Київській облатсі не носило постійного та безперервного характеру.
Крім того, представник позивача зазначав, що з 2022 року між позивачем та представником Петренко Павлом Івановичем виникли проблеми з обміном інформацією у зв'язку з відключенням електроживлення.
Разом з тим, представником позивача до позовної заяви долучено ордер серії АІ № 1520634, в якому зазначено, що адвокат Петренко Павло Іванович представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю з 24.06.2024, тобто з моменту подання до суду позовної заяви. Доказів, того, що вказаний представник представляв інтереси товариства з 2022 року суду надано не було.
Отже, дослідивши доводи позивача у запереченнях на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійішов висновку, що вказані позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивачем не наведено доказів, що на строк звернення до суду із даним позовом вплинули вказані позивачем обставини, оскільки пропуск строку звернення до суду у даному випадку пропущений на два роки. Також позивачем не додано доказів підтвердження зазначених у заяві доводів уповільнення робочих процесів на підприємстві.
Крім того, позивач не навів суду наявність непереборних обставин, які б дійсно пререшкоджали стороні своєчасно подати позовну заяву, зокрема: хвороба, стихійни лиха, непереборні обставини тощо, які не залежали від волевиявлення позивача.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ТОВ "ЗТС ГРУПП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня отримання повного тексту ухвали від 07.07.2025 позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме подати до суду:
- письмові пояснення щодо обгрунтування доводів поважності пропуску строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
3. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст виготовлена та підписана 10.07.2025.