04 червня 2025 року м. Київ № 320/40339/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Аріе Шварц про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дії та стягнення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність, що полягає у неповерненні надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 466 241,74 грн та військового збору в розмірі 205 520,15 грн;
стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 466 241,74 грн та військового збору в розмірі 205 520,15 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без розгляду.
09.07.2024 на адресу суду від представника позивача, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 48 828,96 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 дану заяву було залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 було скасовано та направлено справу до суду для продовження розгляду.
20.12.2024 матеріали справи було повернуто до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Розглянувши заяву про розподіл судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просить включити до складу судових витрат, витрати на правничу допомогу у розмірі 48 828,96 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а відповідно до ч. 5 цієї ж статті КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також, Верховний Суд в постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 24.10.2023 між Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери" та Аріе Шварц було укладено договір про надання правової допомоги № 2095, за умовами якого об'єднання надає клієнту юридичні послуги, а клієнт зобов'язується оплатити зазначені послуги.
Відповідно до п. 2.1 сторонами узгоджено, що вартість наданих послуг становитиме еквівалент 15 000,00 доларів США (без ПДВ).
Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 18.06.2024 вартість наданих послуг відповідно до рахунку № 2956 склала 40 690,80 грн та ПДВ 8 138,16 грн, разом 48 828,96 грн.
На підставі виставленого рахунку від 14.06.2024 № 2956 позивачем відповідно до платіжної інструкції від 18.06.2024 № 60043706-2 проведено оплату наданих послуг у розмірі 48 828,96 грн.
Так, адвокатом надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг) за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року, відповідно до якого:
Юридичний аналіз документів (заяви про повернення надміру сплачених податків, документів щодо купівлі-продажу земельних ділянок, сплати податків тощо) - 2,40 год.;
Юридичний аналіз судової практики щодо способу захисту в податкових спорах про стягнення надміру сплачених податків; підготовка позовної заяви - 4,00 год.;
Юридичний аналіз судової практики в податкових спорах про стягнення надміру сплачених податків та зборів - 3,00 год.;
Підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків - 3,50 год.;
Підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків - 4,00 год.;
Підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків; підготовка адвокатського запиту до Головного управління ДПС у м. Києві задля отримання документів (копії заяви про повернення надміру сплачених податків) - 3,50 год.;
Підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків; візит до Головного управління ДПС у м. Києві для подачі адвокатського запиту задля отримання документів - 3,60 год.;
Підготовка додатків до позовної заяви; підготовка позовної заяви до подання до суду - 2,00 год.;
Нарада з клієнтом стосовно позовної заяви; підготовка позовної заяви до подання до суду; візит до Київського окружного адміністративного суду для подання позовної заяви - 2,40 год.;
Електронний лист клієнту стосовно стану розгляду оправи; аналіз відповіді Головного управління ДПС у м. Києві на адвокатський запит - 1,70 год.;
Підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; візит до Київського окружного адміністративного суду для подання клопотання - 2,30 год.;
Підготовка до судового засідання - 1,20 год.;
Підготовка до судового засідання; участь у судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді; електронне повідомлення клієнту стосовно результатів судового засідання - 4,00 год.;
Юридичний аналіз відзиву Головного управління ДПС у м. Києві; підготовка відповіді на відзив Головного управління ДПС у м. Києві - 2,50 год.;
Підготовка відповіді на відзив Головного управління ДПС у м. Києві - 4,50 год.;
Підготовка відповіді на відзив Головного управління ДПС у м. Києві; візит до Київського окружного адміністративного суду для подання відповіді на відзив Головного управління ДПС у м. Києві - 3,00 год;
Підготовка до судового засідання; участь у судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді; електронне повідомлення клієнту стосовно результатів судового засідання - 3,60 год.;
Підготовка додаткових пояснень у справі - 3,50 год.;
Підготовка додаткових пояснень у справі; візит до Київського окружного адміністративного суду для подання додаткових пояснень - 2,50 год.;
Підготовка до судового засідання; участь у судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді; електронне повідомлення клієнту стосовно результатів судового засідання - 4,50 год.;
Підготовка заяви (звернення) до суду щодо стану розгляду справи; візит до Київського окружного адміністративного суду для подання заяви; електронне повідомлення клієнту стосовно стану розгляду справи - 1,50 год.
Надаючи оцінку розміру сплачених позивачем витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
В постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Позивачем було долучено детальний опис робіт (наданих послуг) які здійснювались адвокатом.
З даного опису вбачається що адвокат працював над справою 62 години 42 хвилини та відповідно до платіжної інструкцій за цей час клієнт заплатив адвокату 48 828,96 грн.
Дослідивши даний опис суд не може врахувати таку роботу адвоката як:
юридичний аналіз документів - 2 год. 40 хв.;
юридичний аналіз судової практики щодо способу захисту в податкових спорах про стягнення надміру сплачених податків, підготовка позовної заяви - 4 год.;
юридичний аналіз судової практики в податкових спорах про стягнення надміру сплачених податків та зборів - 3 год.;
підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків 3 год. 50 хв;
підготовка позовної заяви про стягнення надміру сплачених сум податків, підготовка адвокатського запиту до Головного управління ДПС у м. Києві задля отримання документів 3 год. 50 хв.;
візит до Головного управління ДПС у м. Києві для подачі адвокатського запиту для отримання документів - 4 год.;
підготовка додатків до позовної заяви, підготовка позовної заяви до подання до суду - 2 год.
Оскільки на думку суду такі дії представника фактично охоплюють необхідність таких підготовчих дій як підготовка, оформлення та подання до суду позову.
Також суд звертає увагу що такі послуги як юридичний аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив та візит до Київського окружного адміністративного суду охоплюють необхідність підготовки до подання відповіді на відзив.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі підлягає застосуванню до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, на загальну суму 48 828,96 грн. не відповідають критерію «неминучості», а також охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Суд зауважує, що наведене зменшення вартості витрат на правничу допомогу не стосується оцінки співмірності таких витрат (що може здійснюватися виключно за наявності відповідного клопотання сторони про це), позаяк у даному випадку суд надає оцінку не вартості, а обсягу наданих послуг, що не є тотожним. При цьому, на переконання суду, ретельне дослідження обсягу витрат на правничу допомогу є обов'язком суду, виконання якого є запобіжником штучного збільшення недобросовісними учасниками процесу вартості судових витрат шляхом необґрунтованого включення до їх обсягу робіт (послуг), які фактично не виконувалися (не надавалися), або охоплюються іншими роботами (послугами), або не пов'язані критерієм «неминучості» з розглядом справи тощо. Отже, оцінка обсягу та складових наданих представником послуг та їх відношення до розгляду справи (у тому числі через критерій «неминучості») має передувати оцінці розміру таких послуг на предмет їх співмірності зі складністю справи, витраченим часом, ціною позову тощо.
Слід зазначити, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, в якій також зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Суд зазначає, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 166 КАС України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип змагальності сторін (ст. 9 КАС України) має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях ч. 5, 7 ст. 134 КАС України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 5 ст. 134 КАС України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Суд зазначає, що дана справа не є достатньо складною в порівнянні з розміром витрат (48 828,96 грн), судова практика з розгляду справ подібної категорії є поширеною та сталою, а обсяг нормативного регулювання спірних правовідносин також не є значним та зводиться до кількох статей ПК України та підзаконних актів.
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірними із виконаними адвокатом роботами (послугами).
У той же час, заявлена позивачем сума не є пропорційною до предмета спору та є дуже завищеною. У той же час, суд вважає, що обсяг виконаних робіт має бути оцінений у 18 000,00 грн.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути розмір витрат на правничу допомогу до 18 000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 КАС України, суд
Заяву представника Аріе Шварц про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Копію рішення надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Головенко О.Д.