ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" липня 2025 р. справа № 300/1656/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів за №461 від 07.10.2024 і за №75 від 04.03.2025 та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Українська видобувна компанія", товариство, надрокористувач), в інтересах якого діє адвокат Фукс Анна Василівна (надалі по тексту також - представник позивача), звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі по тексту також - відповідач, Держгеонадра), у якому просили:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" №461 від 07.10.2024 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви ТОВ "Українська видобувна компанія" №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" №75 від 04.03.2025 про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви ТОВ "Українська видобувна компанія" №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025;
зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на підставі поданої ТОВ "Українська видобувна компанія" заяви №29-01 від 29.01.2025 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 по пунктам 1, 3, 5, 6, відповідно до частини першої статті 165 Кодексу України про надра;
зобов'язати Державну службу геології та надр України внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати ТОВ "Українська видобувна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Українська видобувна компанія" є власником спеціального дозволу на користування надрами за №5563 від 07.11.2023, виданого Державною службою геології та надр України, за якою у користування надано Завальську ділянку (частина Північна, частина Південна), загальною площею 19,5 га (надалі по тексту також - спецдозвіл, спецдозвіл від 07.11.2023).
Товариство звернулося до Держгеонадра із заявою за №09/09/24 від 09.09.2024 (№680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра (надалі по тексту також - Кодекс) з долученням до такої пакету документів, проте наказом відповідача за №461 від 07.10.2024 останньому відмовлено у внесенні змін у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей (надалі по тексту також - наказ від 07.10.2024, оскаржуваний наказ №461).
Надалі товариство повторно звернулося до відповідача із заявою за №29-01 від 29.01.2025 (№71-ЗН/1-25 від 29.01.2025) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за аналогічними пунктами із долученням відповідного пакету документів, за наслідком розгляду якого наказом Держгеонадр за №75 від 04.03.2025 позивачу так само відмовлено у внесенні змін у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей (надалі по тексту також - наказ від 04.03.2025, оскаржуваний наказ №75).
Як зауважує позивач, товариством з'ясовано фактичні причини відмови за вказаними наказами із листів відповідача за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 та за №1819/07/2-25 від 07.03.2025, за змістом яких, на переконання Держгеонадра, ділянка розширення меж не є суміжною до основної ділянки родовища, визначеної спецдозволом.
За доводами представника позивача, оскаржувані накази №461 та №75 містять виключно загальне посилання на "виявлення недостовірних відомостей", проте про які саме відомості йдеться у останній не зазначено. В той же час, у межах листів відповідача за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 та за №1819/07/2-25 від 07.03.2025 Держгеонадра покликаються вже на іншу підставу відмови у внесенні змін, котра, по-перше, не передбачена Кодексом, а, по-друге, не відповідає дійсності та висновкам дозвільних документів відповідача, що їх надано для проведення робіт по апробації та подальшого розширення меж.
Окремо звернуто увагу на відсутність у коментованих листах, де згадано про невідповідність ознаці суміжності земельних ділянок, посилання на нормативно-правові акти, якими встановлено поняття "суміжності".
У доповнення до вищевикладеного, представник позивача вказує на відсутність обґрунтування відмови у внесенні змін по пунктам 1, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра, котрі стосуються затвердження запасів по основній ділянці, зміни назви корисної копалини та розташування родовища.
З наведених підстав просив позов задовольнити в повному обсязі.
Клопотанням представника позивача від 14.03.2025, скерованим через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до матеріалів адміністративної справи долучено копії документів про сплату судового збору (а.с.90-95 том І).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.96-97 том І).
Супровідним листом представника позивача на виконання повідомлення суду від 12.03.2025 про відсутність можливості роздрукувати документи великого обсягу долучено копію позовної заяви із долученими до неї додатками у паперовій формі (а.с.99-232 том І).
Державна служба геології та надр України скористалася правом подання відзиву, який разом із письмовими доказами надійшов до суду з поміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 03.04.2025", зареєстрований канцелярією суду 04.04.2025 (а.с.1-108 том ІІ). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказує на безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
В обґрунтування правомірності оскаржуваних наказів відповідач вказує, що попри відсутність у законодавстві єдиного визначення терміну "суміжна ділянка", процес розширення меж ділянок надр має базуватися на принципах ефективного та раціонального використання надр, запобігання несанкціонованому розпорошенню корисних копалин та дотримання екологічних норм.
Так, за доводами Держгеонадра, відсутність безпосередньої спільної межі унеможливлює цілісне та ефективне використання надр на новій території, відтак, у спірному випадку, з'єднання через вузьку "доріжку" не може вважатися юридичною підставою для визнання території суміжною, оскільки така конфігурація не забезпечує геологічну та технологічну єдність родовища.
Також звернено увагу, що зазначена "доріжка", котра, згідно з наданими матеріалами, нібито з'єднує дві незалежні ділянки надр, фактично розділена залізничною колією та проходить безпосередньо по її території. Враховуючи наведене, наявність останньої не може бути підставою для визнання зазначених ділянок суміжними відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім того, прохальна частина адміністративного позову в частині зобов'язання внести зміни до спеціального дозволу є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Представником позивача через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано відповідь на відзив від 08.04.2025 (а.с.109-117 том ІІ), за змістом якої останній стверджує, що родовище Завальське поєднується з ділянкою розширення меж двома точками, що є достатнім для дотримання вимоги суміжності ділянок.
Серед іншого звернуто увагу на недотримання відповідачем доктрини "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки), оскільки останнім затверджувалися дозвільні документи на проведення робіт по апробації та подальшого розширення і внесенні змін на суміжну ділянку, натомість відмова ґрунтується на відсутності ознаки "суміжності".
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ТОВ "Українська видобувна компанія" є власником спеціального дозволу на користування надрами за реєстраційним номером №5563 від 07.11.2023, виданого Державною службою геології та надр України на підставі протоколу аукціону за №SUE001-UA-20230901-30321 від 28.09.2023, договору купівлі-продажу за №1/5-23 від 05.10.2023, за якою у користування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) надано родовище "Завальська ділянка (частина Північна, частина Південна)", загальною площею 19,5 га, розташовану Коломийському районі Івано-Франківської області, Чернівецькому районі Чернівецької області строком на 20 (двадцять) років з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску (промислової розробки родовища) (а.с.11 том ІІ).
До Держгеонадра скеровано супровідний лист із пакетом документів за вих.№309/11/20 від 30.11.2023, зареєстрований відповідачем за вх.№16816/ЗА/1-23 від 30.11.2023 (а.с.9 том ІІ), про проведення реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (надалі по тексту також - РДГВН), а саме "Геологоекономічна оцінка запасів гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску Завальської ділянки (Частина Північна та частина Південна) в Коломийському районі Івано-Франківської області та Чернівецькому районі Чернівецької області Чернівецької області", до якої додано: проект Форми №3-ГР, Оглядову карту робіт (а.с.10 том ІІ), Ситуаційний план робіт (а.с.12 том ІІ) та копію спецдозволу від 07.11.2023 (а.с.11 том ІІ).
Коментований РДГВН зареєстрований 06.12.2023 за державним реєстраційним номером №У-23-272/1, цільовим завданням визначено: "Виконати геолого-економіну оцінку запасів гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску Завальської ділянки (Частина Північна та частина Південна) в межах контуру спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 р.; Державна експертиза, оцінка і затвердження запасів ДКЗ України" (а.с.13 том ІІ).
Надалі ТОВ "Українська видобувна компанія" скеровано до Держгеонадра супровідний лист із пакетом документів за вих.№23/05/15 від 23.02.2024, зареєстрований відповідачем за вх.№5229-ЗА/1-24 від 26.02.2024 (а.с.15 том ІІ), про проведення перереєстрації РДГВН, а саме "Геолого-економічна оцінка запасів гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску ділянки Завальської (частина Північна, частина Південна) в Коломийському районі Івано-Франківської області та Чернівецькому районі Чернівецької області з метою збільшення площі геологічного вивчення (розширення меж спеціального дозволу)", до якої додано: проект Форми №3-ГР, Оглядову карту робіт (а.с.16 том ІІ), Ситуаційний план району робіт (а.с.17 том ІІ), копію спецдозволу від 07.11.2023 (а.с.18 том ІІ), Опис робіт та досліджень, які будуть виконуватися на ділянці Завальська (частина Північна, частина Південна) з метою розширення меж спеціального дозволу на користування надрами (а.с.19 том ІІ), Детальне викопіювання дотичності до земельної ділянки (а.с.20 том ІІ).
Вказаний РДГВН зареєстрований 11.03.2024 за державним реєстраційним номером №У-24-62/1, цільовим завданням визначено: "Виконати геолого-економічну оцінку запасів гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску Завальської ділянки (Частина Північна та частина Південна) в межах контуру спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 р. з затвердженням їх ДКЗ; Виконати попередню геолого-економічну оцінку запасів гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску ділянки, що прилягає по контуру та розташована на північ від спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 р. з державною експертизою їх ДКЗ" (а.с.22 том ІІ).
Товариство звернулося до Держгеонадра із заявою за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрований відповідачем за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) (а.с.24-25 том ІІ) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра (надалі по тексту також - Кодекс) з долученням до такої наступного пакету документів: (1) відомості про кінцевого бенефіціарного власника (актуальні на дату подання заяви), прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), (зокрема паспорт громадянина України для виїзду за кордон), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, характер та міра бенефіціарного володіння або обґрунтована причина його (їх) відсутності; актуальна інформація щодо структури власності юридичної особи (а.с.26 том ІІ); (2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат (а.с.27 том ІІ); (3) відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів (а.с.28 том ІІ); (4) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами їх кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), з лініями геологічних розрізів (а.с.29-30, 43-44 том ІІ); (5) інформація (у формі довідки, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом) про виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами (а.с.31-32 том ІІ); (6) пояснювальна записка, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом, яка містить характеристику об'єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підстави внесення змін (а.с.33-34 том ІІ); (7) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками, які підтверджують наявність підстави для внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами (а.с.35 том ІІ); (8) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі (а.с.37 том ІІ); (9) загальна схема розташування запасів (а.с.36 том ІІ); (10) протокол ДКЗ (а.с.45-56 том ІІ); (11) план кар'єру на момент завершення гірничих робіт (а.с.38-42, 59 том ІІ); (12) топоплан ділянка Північна, Південна та розширення (а.с.23 том ІІ).
Наказом Держгеонадра за №461 від 07.10.2024 товариству відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей (надалі по тексту також - наказ від 07.10.2024, оскаржуваний наказ №461) (а.с.60, зворотній бік а.с.60 - а.с.61 том ІІ).
Листом відповідача за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 позивача повідомлено, що "[…] За результатами опрацювання заяви Товариства з доданими до неї документами встановлено наступне: запаси піщано-гравійних порід ділянки Північна Завальського родовища, апробовані ДКЗ України (протокол від 25.07.2024 №5736), розташовані на ділянці надр, що не є суміжною до ділянки надр Завальського родовища, визначеної Дозволом. На Робочій групі з питань надрокористування (протокол від 07.10.2024 №2024-46) рекомендовано Держгеонадрам відмовити у внесенні змін; наказом Держгеонадр від 07.10.2024 №461 відмовлено у внесенні змін до Дозволу у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей […]" (а.с.62-63 том ІІ).
ТОВ "Українська видобувна компанія" повторно звернулося до відповідача із заявою за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025) (а.с.68-69 том ІІ) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра (надалі по тексту також - Кодекс) з долученням до такої наступного пакету документів: (1) відомості про кінцевого бенефіціарного власника (актуальні на дату подання заяви), прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство),(зокрема паспорт громадянина України для виїзду за кордон), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, характер та міра бенефіціарного володіння або обґрунтована причина його (їх) відсутності; актуальна інформація щодо структури власності юридичної особи (а.с.70 том ІІ); (2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат (а.с.71 том ІІ); (3) відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів (а.с.72 том ІІ); (4) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами їх кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), з лініями геологічних розрізів (а.с.73-74 том ІІ); (5) інформація (у формі довідки, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом) про виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами (а.с.75-76 том ІІ); (6) пояснювальна записка, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом, яка містить характеристику об'єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підстави внесення змін (а.с.77-78 том ІІ); (7) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками, які підтверджують наявність підстави для внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами (а.с.79 том ІІ); (8) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі (а.с.80 том ІІ); (9) загальна схема розташування запасів (а.с.81 том ІІ); (10) протокол ДКЗ (а.с.82-93 том ІІ); (11) план кар'єру на момент завершення гірничих робіт (а.с.94-97 том ІІ); (12) топоплан ділянка Північна, Південна та розширення (а.с.67 том ІІ).
Наказом Держгеонадра за №75 від 04.03.2025 товариству відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей (надалі по тексту також - наказ від 04.03.2025, оскаржуваний наказ №75) (а.с.98-99 том ІІ).
Листом відповідача за №1819/07/2-25 від 07.03.2025 позивача повідомлено, що "[…] За результатами опрацювання заяви Товариства з доданими до неї документами встановлено наступне: запаси піщано-гравійних порід ділянки Північна Завальського родовища, апробовані ДКЗ України (протокол від 25.07.2024 №5736), розташовані на ділянці надр, що не є суміжною до ділянки надр Завальського родовища, визначеної Дозволом. На Робочій групі з питань надрокористування (протокол від 03.03.2025 №2025-10) рекомендовано Держгеонадрам відмовити у внесенні змін; наказом Держгеонадр від 04.03.2025 №75 відмовлено у внесенні змін до Дозволу у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей […]" (а.с.100-101 том ІІ).
Позивач, вважаючи оскаржувані накази такими, що прийняті без належного обґрунтування та виходячи за межі окреслених Кодексом України про надра підстав для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, звернувся до суду із цим позовом..
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно частини 1 статті 4 Кодексу України про надра (надалі по тексту також - КУпН, Кодекс) надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (частина 1 статті 13 Кодексу).
Як визначено пунктом 1 частини 1 статті 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ).
За змістом частини 2 статті 16 КУпН, надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 за №1174 затверджено "Положення про Державну службу геології та надр України" (надалі по тексту також - Положення №1174), згідно пункту 1 якого державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).
Так, згідно пункту 4 Положення №1174 до завдань Держгеонадр, зокрема, віднесено наступні: надання в установленому порядку спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (підпункт 9); внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та до угоди про умови користування надрами, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (підпункт 11).
Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, зупинення, припинення дії та поновлення його дії здійснюються відповідним дозвільним органом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 165 Кодексу визначено перелік підстав для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, котрий здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів, у спірному випадку, релевантними для розгляду даної адміністративної справи є наступні:
зміна відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у тому числі щодо продовження строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) припинення дії, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили (пункт 1 частини 1 статті 165 КУпН);
розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об'єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об'єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги) (пункт 3 частини 1 статті 165 КУпН);
виявлення під час користування надрами в межах площі ділянки надр, наданої у користування, нової кількості корисної копалини, яка зазначена у спеціальному дозволі на видобування корисних копалин, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин, у тому числі збільшення запасів такої корисної копалини одночасно з розширенням меж ділянки надр на глибину, що підтверджено даними протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин (пункт 5 частини 1 статті 165 КУпН);
виявлення під час користування надрами іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, якщо надрокористувач має намір видобувати таку корисну копалину, - після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин (пункт 6 частини 1 статті 165 КУпН).
При цьому при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Поряд із цим слід зауважити, що статтею 16 Кодексу передбачено, що надрокористувач, який у процесі діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, виявив іншу корисну копалину, не зазначену у спеціальному дозволі на користування надрами, та має намір здійснювати її видобування (промислову розробку), має право внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 6 частини першої статті 165 цього Кодексу після здійснення державної експертизи та оцінки запасів такої нововиявленої копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин, а також сплати надрокористувачем плати (збору), якщо таку плату (збір) встановлено статтею 34 або статтею 39 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 165 Кодексу України про надра, для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач подає заяву, до якої додаються:
інформація (у формі довідки, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом) про виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;
пояснювальна записка, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом, яка містить характеристику об'єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підстави внесення змін.
У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію (дані) щодо структури власності юридичної особи.
У випадках, передбачених пунктами 2-7, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів;
2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами їх кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - також із нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;
3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками, які підтверджують наявність підстави для внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами.
У випадках, передбачених пунктами 2-4, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд;
2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.
Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дня одержання заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами встановлює наявність або відсутність підстав для залишення такої заяви без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.
Якщо дозвільний орган не надіслав заявнику рішення про залишення заяви без розгляду у строк, передбачений частиною чотирнадцятою цієї статті, вважається, що дозвільний орган прийняв заяву, підстав для її повернення без розгляду немає (частини 13, 18 статті 163 КУпН).
Стаття 165 Кодексу передбачає, що зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.
Підставами для прийняття рішення про відмову в наданні спеціального дозволу на користування надрами, продовженні строку його дії, внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами є:
1) виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості (у редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024);
2) наявність обмежень щодо можливості заявника набувати прав користування надрами, визначених частинами третьою - шостою статті 13 цього Кодексу;
3) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та/або наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";
4) наявність підстав, передбачених частинами шостою - восьмою статті 164 цього Кодексу, - у разі подання заяви про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами (частина 12 статті 163 Кодексу).
Разом із цим, відповідно до частини 13 статті 163 КУпН, підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, крім передбачених частиною одинадцятою цієї статті, також є підстави, визначені частиною чотирнадцятою статті 165 цього Кодексу.
Так, коментованою частиною 14 статті 165 Кодексу України про надра встановлено, що прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, залишення зазначеної заяви без розгляду здійснюється на підставах, визначених частинами одинадцятою та п'ятнадцятою статті 163 цього Кодексу.
У разі несплати у повному обсязі плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами, якщо така плата (збір) передбачена цим Кодексом, протягом 30 робочих днів з дати розміщення в електронному кабінеті надрокористувача інформаційного листа щодо розміру такої плати (збору), який одночасно направляється на адресу електронної пошти заявника, зазначену в заяві, заявник, щодо якого прийнято рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується (частина 11 статті 163 Кодексу).
Згідно приписів частини 17 статті 163 Кодексу, рішення про залишення заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку дії, внесення змін до спеціального розгляду на користування надрами без розгляду набирає чинності з дня його прийняття, а інформація про таке рішення підлягає обов'язковому оприлюдненню на Державному геологічному веб-порталі та направляється заявнику через електронний кабінет надрокористувача наступного робочого дня після його прийняття. Рішення про залишення заяви без розгляду має містити обґрунтовані пояснення підстави залишення заяви без розгляду, конкретні факти на підтвердження наявності такої підстави, а також пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
Залишення заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами без розгляду або відмова у наданні спеціального дозволу на користування надрами з підстав, не передбачених цим Кодексом, забороняється (частина 22 стаття 163 КУпН).
Відповідно до статті 165 Кодексу України про надра, зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.
Повертаючись до фактичних обставин справи, ТОВ "Українська видобувна компанія" є власником спеціального дозволу на користування надрами за реєстраційним номером №5563 від 07.11.2023, виданого Державною службою геології та надр України на підставі протоколу аукціону за №SUE001-UA-20230901-30321 від 28.09.2023, договору купівлі-продажу за №1/5-23 від 05.10.2023, за якою у користування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) надано родовище "Завальська ділянка (частина Північна, частина Південна)", загальною площею 19,5 га, розташовану Коломийському районі Івано-Франківської області, Чернівецькому районі Чернівецької області строком на 20 (двадцять) років з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням гальки, гравію, піщано-галькового матеріалу, піску (промислової розробки родовища) (а.с.11 том ІІ).
У спірному випадку, ТОВ "Українська видобувна компанія" двічі зверталося до Держгеонадра із заявами про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра з долученням до таких переліку документів:
із заявою за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрований відповідачем за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) (а.с.24-25 том ІІ);
із заявою за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025) (а.с.68-69 том ІІ).
За наслідком розгляду коментованих заяв наказами Держгеонадра за №461 від 07.10.2024 (а.с.60, зворотній бік а.с.60 - а.с.61 том ІІ) та за №75 від 04.03.2025 (а.с.98-99 том ІІ) відповідно позивачу відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей.
За змістом листів відповідача за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 (а.с.62-63 том ІІ) та №1819/07/2-25 від 07.03.2025 (а.с.100-101 том ІІ), адресованих товариству, слідує, що за наслідками опрацювання таких заяв та доданих до них документів встановлено: запаси піщано-гравійних порід ділянки Північна Завальського родовища, апробовані ДКЗ України (протокол від 25.07.2024 №5736), розташовані на ділянці надр, що не є суміжною до ділянки надр Завальського родовища, визначеної Дозволом. Окрім цього зазначено, що на Робочій групі з питань надрокористування (протокол від 07.10.2024 за №2024-46 та протокол від 03.03.2025 за №2025-10 відповідно) рекомендовано Держгеонадрам відмовити у внесенні змін.
У контексті наведеного суд звертає увагу, що суб'єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). У випадку відмови в прийнятті рішення чи у видачі дозвільного документа, з метою отримання якого звертається особа до суб'єкта владних повноважень, в останнього виникає обов'язок розкрити аргументи свого рішення, яке покладено у основу неможливості позитивного вирішення ініціативи такої особи. Це дає можливість зацікавленому суб'єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оцінити зміст поведінки органу державної влади, і у випадку незгоди скористатися правом на оскарження такого рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб'єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акту свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб'єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб'єкта владних повноважень у судовій практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим). Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації №R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13.02.1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей висновок згодом було застосовано Верховним Судом й у постанові від 11.09.2023 у справі №420/14943/21, у якій Суд звертав увагу й на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, Верховний Суд визначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Стосовно доводів відповідача щодо виявлення у поданих документах недостовірних даних суд звертає увагу, що окреслені мотиви у оскаржуваних наказах за №461 від 07.10.2024 та за №75 від 04.03.2025 не висвітлено.
Так, фактичне обґрунтування наявності недостовірних даних надано товариству у листах Держгеонадр за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 та №1819/07/2-25 від 07.03.2025, при цьому одночасно зазначено, що листи Держгеонадр носять інформаційний характер, не встановлюють норм права та не містять організаційно-розпорядчих вимог до суб'єкта господарювання.
Поряд із цим суд зауважує, що вказане обґрунтування за своїм змістом стосується відсутності ознаки "суміжності ділянок надр" для цілей розширення меж спеціального дозволу на користування надрами, що його передбачено пунктом 3 частини 1 статті 165 КУпН, як підставу для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Як визначено коментованим приписом, розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об'єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об'єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги).
Втім, ТОВ "Українська видобувна компанія", звертаючись до відповідача із заявами за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрований відповідачем за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) та за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, як підстави для такого, окрім вже згаданого пункту 3 статті частини 1 статті 165 КУпН, вказувала й пункти 1, 5 та 6 частини 1 статті 165 Кодексу, а саме:
зміна відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у тому числі щодо продовження строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) припинення дії, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили (пункт 1 частини 1 статті 165 КУпН);
виявлення під час користування надрами в межах площі ділянки надр, наданої у користування, нової кількості корисної копалини, яка зазначена у спеціальному дозволі на видобування корисних копалин, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин, у тому числі збільшення запасів такої корисної копалини одночасно з розширенням меж ділянки надр на глибину, що підтверджено даними протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин (пункт 5 частини 1 статті 165 КУпН);
виявлення під час користування надрами іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, якщо надрокористувач має намір видобувати таку корисну копалину, - після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин (пункт 6 частини 1 статті 165 КУпН).
З приводу вищенаведених приписів, суд констатує, що кожна з підстав, котра міститься у частині 1 статті 165 Кодексу України про надра, є самостійною як за своїм змістом та метою, так і за другорядними умовами, що їх необхідно дотриматися надрокористувачу. Більше того, про це також вказує й імперативна вимога до заявника надати додаткові, порівняно з загальним обов'язковим пакетом документів, матеріали на засвідчення відповідності коментованим умовам, що їх перелічено вище по тексту судового рішення.
Як слідує з пояснювальних записок позивача (а.с.33-34 том ІІ; а.с.77-78 том ІІ), котрі в силу вимог статті 165 Кодексу України про надра, долучалися останнім до заяви для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та повинні містити характеристику об'єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення таких змін відповідно до підстави внесення змін, товариство з посиланням на протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.07.2024 за №5736, поруч з іншим, вказує про наявність підстав для внесення змін до спецдозволу, котрі стосуються зміни відомостей (пункт 1 частини 1 статті 165 КУпН), виявлення нової кількості корисної копалини (пункт 5 частини 1 статті 165 КУпН), виявлення іншої корисної копалини (пункт 6 частини 1 статті 165 КУпН).
Разом із тим, констатуючи у оскаржуваних наказах про відмову у внесенні змін за №461 від 07.10.2024 та за №75 від 04.03.2025 виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, Держгеонадра не наведено жодного обґрунтування з посиланням на фактичні обставини, зі змісту як ТОВ "Українська видобувна компанія", так і суду були б зрозумілі мотиви прийняття такого стосовно пунктів 1, 5 та 6 частини 1 статті 165 Кодексу, що їх теж визначено позивачем у якості підстав для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Окрім того, як з'ясовано судом, у листах Держгеонадр за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 та №1819/07/2-25 від 07.03.2025, котрі носять виключно інформаційний характер, відповідач, надаючи роз'яснення з приводу прийнятих наказів, посилається виключно на вимоги, встановлені пунктом 3 частини 1 статті 165 Кодексу.
Поруч із вказаним, повертаючись до фактично окресленої у листах відповідача за №6873/07/2-24 від 29.10.2024 (а.с.62-63 том ІІ) та №1819/07/2-25 від 07.03.2025 (а.с.100-101 том ІІ) відмови у внесенні змін, а саме: "запаси піщано-гравійних порід ділянки Північна Завальського родовища, апробовані ДКЗ України (протокол від 25.07.2024 №5736), розташовані на ділянці надр, що не є суміжною до ділянки надр Завальського родовища, визначеної Дозволом", суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну геологічну службу України" від 04.11.1999 за №1216-XIV, геологічне вивчення надр - спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства.
Також частини 1 та 2 статті 39 Кодексу України про надра встановлюють, що роботи і дослідження, у тому числі які проводяться за рахунок коштів державного бюджету, пов'язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимально ефективного використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І "Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр", затвердженого наказом Міністерством екології та природних ресурсів України віз 14.06.2013 за №263 (надалі по тексту також - Порядок №263), державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.
Дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (пункт 1.2 розділу І Порядку №263).
Так, пунктом 1.4 розділу І Порядку №263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі: діючого спеціального дозволу на користування надрами; діючого спеціального дозволу на користування надрами разом з описом робіт та досліджень, які будуть виконуватись надрокористувачем, та інформацією щодо визначення просторових меж (як за площею, так і за глибиною) суміжної ділянки надр (далі - спеціальний дозвіл на користування надрами з описом) за умови, що зазначена суміжна ділянка надр не є частиною об'єкта Державного фонду родовищ корисних копалин, що обліковується державним балансом запасів корисних копалин, але не більш як на 50 відсотків від площі раніше наданої у користування ділянки надр, просторові межі якої визначені в діючому спеціальному дозволі.
Доцільно зазначити, що для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються перелік документів, визначених пунктом 1.7 розділом І Порядку №263, окрім того у разі наявності наміру розширення меж діючого спеціального дозволу на користування надрами заявник додатково надає опис робіт та досліджень, які будуть виконуватись надрокористувачем, та який містить інформацію щодо визначення просторових меж (як за площею, так і за глибиною) суміжної ділянки надр, але не більш як на 50 відсотків від площі раніше наданої у користування ділянки надр, просторові межі якої визначені в діючому спеціальному дозволі.
РДГВН обов'язково реєструються до початку їх проведення і підлягають перереєстрації, якщо сталися зміни даних, за якими вони початково зареєстровані. РДГВН підлягають перереєстрації, якщо після державної реєстрації відбулися зміни, зокрема у цільовому завданні, площі або району робіт (пункти 1.8, 1.9 розділу І Порядку №263).
Пунктом 1.3 розділу І Порядку №263 встановлено, що державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом додання електронними засобами інформації, зазначеної у пункті 3.3 розділу III цього Порядку, на переліку об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.
Серед підстав відмови у державній реєстрації РДГВН, перелічених у пункті 3.5 розділу ІІІ Порядку №263, визначено, зокрема, таку як невідповідність поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку.
Поряд із цим, відповідно до пункту 1.10 розділу І Порядку №263, виконавець РДГВН забезпечує достовірність відомостей, зазначених у документах, наданих на державну реєстрацію.
Як вже зазначалося вище по тексту судового рішення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об'єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об'єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги) (пункт 3 частини 1 статті 165 КУпН).
Так, до обов'язкових для подачі документів у випадках, передбачених коментованим пунктом, віднесено, зокрема, відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів.
Враховуючи наведені положення, цілком обґрунтованим є висновок про те, що наявність висновку Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо кількісної оцінки запасів на суміжній ділянці надр є необхідною процедурною передумовою для внесення змін до спеціального дозволу, адже такий протокол слугує офіційним підтвердженням факту виявлення нових перспективних покладів, котрі виходять за межі ділянки надр, наданої у користування.
Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає "Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року за №865 (надалі по тексту також - Положення №865).
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Положення, метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, серед іншого, об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв; забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання; створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища.
За змістом пункту 4 Положення №865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин (надалі по тексту також - ДКЗ) з дотриманням таких принципів, як: наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність і комплексність; узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр; виконання вимог актів законодавства.
У абзаці першому пункту 7 цього ж Положення визначено, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі по тексту також - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.
Абзацами першим, шостим пункту 9 Положення №865 встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій; техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт; документи, що засвідчують право на користування надрами.
Так, згідно пунктів 1, 2 "Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 за №1689 (надалі по тексту також - Положення №1689), Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов'язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин. ДКЗ у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Міндовкілля.
У свою чергу, пунктом 21 Положення №865 визначено, що на експертів ДКЗ покладається: проведення дослідження, перевірки і аналізу (державної експертизи) поданих матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, підготовки висновків стосовно повноти та якості виконаних геологорозвідувальних робіт, встановлення достовірності запасів корисних копалин і підготовленості їх до найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання, відповідності кондицій для підрахунку запасів корисних копалин геологічним умовам родовища, відповідності запланованих чи застосовуваних способів видобутку та переробки, а також напрямів використання корисних копалин вимогам законів та інших нормативно-правових актів з природокористування; визначення (оцінки) кількості та якості запасів корисних копалин, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх залягання, технологічної схеми промислової розробки, техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
Окрім того, надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин (пункт 28 Положення №865).
Відповідно до вищезазначених приписів Положення №865, наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 21.07.2015 за №293 затверджено "Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин" (надалі по тексту також - Методичні рекомендації №293), згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.
У разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Положення № 865.
Згідно ж з приписами абзацу другого пункту 23 Положення №865 рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.
З огляду на наведені приписи законодавства та Положення №865, слід дійти висновку, що у випадку, якщо б у матеріалах геолого-економічної оцінки позивача не було достовірно підтверджено факт виходу просторових меж перспективних покладів (активного об'єму), виявленого у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), за межі ділянки надр, наданої у користування, а також місцезнаходження такої на суміжній ділянці межі якої планувалося розширити, як того вимагає пункт 3 частини 1 статті 165 Кодексу України про надра, то Державна комісія України по запасах корисних копалин відповідно до пункту 24 Положення №865 утрималась би від оцінки запасів і повернула б подані матеріали без формування позитивного висновку.
Відтак, сама наявність протоколу ДКЗ, прийнятого за результатами геолого-економічної оцінки, підтверджує, що надані надрокористувачем матеріали, включно з даними про географічне положення перспективних покладів, відповідали вимогам законодавства та обґрунтовували суміжність пропонованої до розширення ділянки.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ "Українська видобувна компанія" повторно звернулося до відповідача із заявою за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025) (а.с.68-69 том ІІ) про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра (надалі по тексту також - Кодекс) із долученням до такого, серед іншого, протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин "Ділянки Північна і Південна родовища Завальське піщано-гравійних поряд, у т.ч. ділянка розширення меж (блоки С2-5, С2-6)" від 25.07.2024 за №5736 (надалі по тексту також - протокол за №5736) (а.с.82-93 том ІІ).
Згідно вступної частини коментованого протоколу, колегією ДКЗ здійснено розгляд матеріалів, котрі стосувалися, в тому числі, "попередньої геолого-економічної оцінки ділянки надр площею 9,7 га, що складається з основної частини (блок С2-5), яка на півночі, вузькою смугою (блок С2-6, виділений додатково відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів) довжиною близько 0,54 км і шириною близько 1,95 м, межує з контуром розвіданих запасів корисної копалини родовища Завальське (частина Північна, у подальшому, відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів ідентифікована як ділянка Північна) і розглядається в його складі як ділянка надр для розширення меж ділянки надр, визначної спеціальним дозволом на користування надрами (надалі по тексту також - ділянка розширення меж)".
Як відзначено колегією ДКЗ у пункті 2.1 протоколу за №5736, "Подані на розгляд ДКЗ матеріали геолого-економічної оцінки ділянок Північна і Південна родовища Завальське піщано-гравійних порід, у контурі ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами, а також попередньої геолого-економічної оцінки піщано-гравійних порід ділянки розширенні меж, з урахуванням додатково наданих на зауваження експертів ДКЗ матеріалів та внесених змін і доповнень, містять необхідні дані для обґрунтування параметрів підрахунку запасів піщано-гравійних порід і промислової оцінки родовища, у тому числі ділянки розширення меж, й складені згідно з вимогами ДКЗ".
Окрім того, за наслідком дослідження поданих позивачем на виконання вимог пункту 7 Положення №865 матеріалів геопросторових даних розміщення запасів та ресурсів корисних копалин, колегією Державної комісії України по запасах корисних копалин зазначено наступне: "Контури складаються з трьох ділянок (Північна, Південна, ділянка розширення меж) і не виходять за межі контуру ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами №5563, а також під час проведення державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр (форма №3-гр). […] Перетинів кордонів з діючими спеціальними дозволами на користування надрами, а також з родовищами, які розробляють відкритим способом з об'єктами смарагдової мережі, з об'єктами природно-заповідного фонду - немає" (пункт 2.11 протоколу №5736).
Відповідно до пункту 2.13 коментованого протоколу, "У цілому геологічна будова родовища Завальське, умови залягання і якість корисної копалини вивчені в достатній мірі, матеріали геолого-економічної оцінки містять необхідну інформацію для висновку щодо доцільності подальшої промислової розробки родовища, у т.ч. ділянки розширення меж".
Так, зі змісту пункту 3.1 протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.07.2024 за №5736 слідує, що останнім постановлено наступне: "Ідентифікувати розвідані запаси корисної копалини в контурі об'єкту надрокористування, визначеного спеціальним дозволом на користування надрами від 07.11.2023 №5563, у т.ч. ділянки розширення меж, як родовище під назвою "Завальське родовище піщано-гравійних порід", що складається з ділянок Північна і Південна, а також ділянки розширення меж (блоки С2-5, С2-6), яку розглядати в складі ділянки Північна".
Водночас, також станом на 01.06.2024 колегією ДКЗ апробовано запаси піщано-гравійних порід загальнодержавного значення ділянки Північна родовище Завальське в контурах, категоріях і цифрах, за перерахунком згідно з пунктом 3.3 цього протоколу, а саме у межах вузької смуги, що сполучає ділянку Північна родовища Завальське (блок С26) і ділянки розширення меж (блок С2-5).
Виходячи з всебічного аналізу матеріалів справи, положень чинного законодавства та змісту протоколу ДКЗ від 25.07.2024 за №5736, суд доходить висновку, що доводи відповідача про відсутність ознаки суміжності ділянок, як передумови для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 07.11.2023 за №5563 не відповідають фактичним обставинам справи та висновкам, сформованим Державною комісією України по запасах корисних копалин у відношенні для пропонованої ділянки розширення меж.
Як прослідковується зі змісту зазначеного протоколу, матеріали геолого-економічної оцінки, подані ТОВ "Українська видобувна компанія", містили вичерпну інформацію, у тому числі щодо параметрів і географічного розташування запасів, яка була належним чином перевірена та затверджена колегією ДКЗ відповідно до вимог пункту 7 Положення №865. Зокрема, у межах протоколу прямо зазначено, що ділянка розширення меж (блоки С2-5, С2-6) межує з контуром розвіданих запасів родовища Завальське (ділянка Північна) та розглядається в його складі, що однозначно свідчить про її суміжність із початково наданою у користування ділянкою надр.
Враховуючи зазначене, а також імперативні приписи пункту 24 Положення №865, за яких ДКЗ утримується від оцінки у разі відсутності підтверджених даних, факт наявності позитивного протоколу апробації свідчить про повну відповідність наданих матеріалів встановленим вимогам, у тому числі щодо просторового розташування покладів і їх суміжності з початково дозволеною ділянки.
Отже, твердження відповідача, покладене в основу відмови у внесенні змін до спеціального дозволу, суперечить висновкам єдиного уповноваженого органу з питань оцінки запасів - Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, Державною службою геології та надр України не подано до суду належним чином оформлених доказів наявності в поданих позивачем документах недостовірних відомостей, котрі слугували підставою для формування такої правової оцінки та відповідного висновку, як і не зазначено жодних мотивів прийняття наказів про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 частини 1 статті 165 Кодексу України про надра.
На переконання суду, прийняття відповідачем оскаржуваних наказів свідчить про формальний підхід до розгляду заяв позивача, враховуючи відсутність інформації щодо того, які документи, додані до заяви позивача, є недостовірними.
Зважаючи на встановлені у справі, яка розглядається, обставини, а також беручи до уваги вищевикладені мотиви, суд констатує, що відповідач, на якого процесуальним законом покладено обов'язок доказування у такій категорії справ, не довів законності прийнятих ним та оскаржених товариством наказів про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Поряд із вказаним, суд звертає увагу, що правовідносини, з приводу яких виник спір у даній адміністративній справі, увесь час їх існування були врегульовані законом, який змін не зазнавав й передбачав одні й ті ж самі умови для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, вимоги до подання заяви та документів, які повинні додаватись до неї заявником.
Втім, застосований відповідачем у якості підстави для прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами пункт 1 частини 12 статті 163 Кодексу України про надра зазнав змін, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" за №4017-ІХ від 10.10.2024 (надалі по тексту також - Закон №4017-ІХ від 10.10.2024), котрий у цій частині набрав чинності 15.11.2024.
До внесення змін, редакція коментованого припису у якості підстави передбачала "виявлення у поданих документах недостовірних відомостей", проте опісля була розширена наступним чином: "виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості".
У спірному випадку, ТОВ "Українська видобувна компанія" двічі зверталося до Держгеонадра із відповідними заявами: за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрований відповідачем за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) та за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025).
За наслідком розгляду коментованих заяв наказами Держгеонадра за №461 від 07.10.2024 та за №75 від 04.03.2025 відповідно позивачу відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей.
Таким чином, на момент подання заяви від 09.09.2024 та прийняття за її результатами наказу від 07.10.2024, пункт 1 частини 12 статті 163 Кодексу України про надра застосовувався у первинній редакції.
Водночас, заява від 29.01.2025 та рішення про відмову у внесенні змін, ухвалене 04.03.2025 за результатами її розгляду, підлягали правовому регулюванню з урахуванням змін до зазначеної норми, внесених Законом №4017-ІХ від 10.10.2024, які набули чинності 15.11.2024.
Попри вказане, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на засвідчення обставини того, що ТОВ "Українська видобувна компанія" було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості, котрі могли б спростували переконання Держгеонадра про наявність у поданих документах недостовірних відомостей, у спірному випадку, обставини відповідності пропонованої ділянки для розширення меж початково наданої у користування площі ознаці "суміжності" з останньою.
Відсутність відповідної дії з боку відповідача свідчить про формальний характер розгляду заяви, без дотримання оновленої процедури, що фактично позбавило позивача можливості надати додаткові докази та обґрунтування щодо спірного питання.
Оскільки товариство не було належним чином повідомлене про виявлені недоліки в поданих документах та не отримав можливості їх усунути, висновок Держгеонадр про наявність недостовірних відомостей у таких є передчасним та не заснованим на повному та всебічному дослідженні фактичних обставин.
За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначене у процесуальному законі завдання адміністративного судочинства перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), заява №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), заява №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), заява №7654/76, пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно ж до частини першої статті 124 Конституції України за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Конституційний Суд України вважає, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 08.06.2016 за №3-рп/2016).
Вище по тексту судового рішення суд дійшов висновку, що внесенню змін до спеціального дозволу на користування надрами має передувати визначена законодавством процедура, а подані позивачем документи підлягають перевірці, що відноситься до повноважень відповідача.
У спірному випадку, суд звертає увагу, що за наслідком звернення ТОВ "Українська видобувна компанія" до Держгеонадра із заявами про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами за пунктами 1, 3, 5, 6 статті 165 Кодексу України про надра з долученням до таких переліку документів: із заявою за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрований відповідачем за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024) та із заявою за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025), Державна служба геології та надр України шляхом прийняття рішення, оформленого наказами за №461 від 07.10.2024 та за №75 від 04.03.2025 відповідно, відмовила позивачу у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей.
Разом із цим, відповідачем не дотримано вимог щодо обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, прийнятих ним адміністративних актів, що свідчить про недотримання визначених у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв до таких.
Окрім цього, у порушення процедурних вимог щодо розгляду заяви про внесення змін за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрований відповідачем за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025), Держгеонадра прийнято рішення про відмову за №75 від 04.03.2025 без забезпечення права ТОВ "Українська видобувна компанія" на можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості, що так само свідчить про прийняття коментованого оскаржуваного рішення без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
З врахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" №461 від 07.10.2024 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви ТОВ "Українська видобувна компанія" №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024, а також визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" №75 від 04.03.2025 про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви ТОВ "Українська видобувна компанія" №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025.
У адміністративному позові ТОВ "Українська видобувна компанія" також заявлено вимогу про зобов'язання Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на підставі поданої ТОВ "Українська видобувна компанія" заяви №29-01 від 29.01.2025 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 по пунктам 1, 3, 5, 6, відповідно до частини першої статті 165 Кодексу України про надра, а також внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати ТОВ "Українська видобувна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).
З вищевикладеного констатується, що адміністративний суд, за загальним правилом, не обмежений у виборі ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб'єктом владних повноважень, і вправі обрати найоптимальніший або такий, що відповідає характеру такого порушення та враховує обставини конкретної справи; при цьому перебирання непритаманних суду повноважень відповідного суб'єкта владних повноважень не відбувається лише за умови відсутності встановлених судом у спосіб, передбачений процесуальним законом, обставин для використання відповідним суб'єктом публічного права альтернативності у прийнятті рішення за зверненням суб'єкта приватного права.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №826/17220/17 та від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18.
Згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У спірному випадку позивачем самостійно обраний спосіб судового захисту у вигляді зобов'язання Державної служби геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 виключно на підставі останньої поданої (крайньої розглядуваної) заяви за №29-01 від 29.01.2025, внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати ТОВ "Українська видобувна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Обставини, встановлені у справі, яка розглядається, а також наявні у її матеріалах докази, дають підстави стверджувати, що наказ відповідача за №75 від 04.03.2025 про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу за наслідком розгляду коментованої заяви прийнятий у порушення процедурних вимог без надання товариству можливості усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості, й відтак, про прийняття такого без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, про що вище судом вже сформовано відповідний висновок.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Натомість, якщо таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про надра, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Разом із тим, за змістом приписів статті 165 Кодексу України про надра, зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.
При цьому при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на підставі поданої ТОВ "Українська видобувна компанія" заяви №29-01 від 29.01.2025 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023, а також зобов'язати Державну службу геології та надр України внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами в частині змін, передбачених пунктами 1, 3, 5, 6 частини 1 статті 165 Кодексу України про надра щодо спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" за №461 від 07.10.2024 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами за №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрована Державною службою геології та надр України за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024);
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" за №75 від 04.03.2025 про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами за №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрована Державною службою геології та надр України за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025);
зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на підставі поданої ТОВ "Українська видобувна компанія" заяви №29-01 від 29.01.2025 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023;
зобов'язати Державну службу геології та надр України внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами щодо спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 9 689,60 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжна інструкція за №30 від 12.03.2025 (а.с.93 том І).
За відомостями Автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, за даним платіжним документом до бюджету проведено зарахування судового збору в сумі 9 689,60 гривень.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Державної служби геології та надр України, то з останньої підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 9 689,60 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" за №461 від 07.10.2024 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами за №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" за №09/09/24 від 09.09.2024 (зареєстрована Державною службою геології та надр України за №680-ЗН/1-24 від 09.09.2024).
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" за №75 від 04.03.2025 про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами за №5563 від 07.11.2023 за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" за №29-01 від 29.01.2025 (зареєстрована Державною службою геології та надр України за №71-ЗН/1-25 від 29.01.2025).
Зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023 на підставі поданої ТОВ "Українська видобувна компанія" заяви №29-01 від 29.01.2025 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023.
Зобов'язати Державну службу геології та надр України внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами щодо спеціального дозволу на користування надрами №5563 від 07.11.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи 37536031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 44878903) сплачений судовий збір в розмірі 9 689,60 гривень (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 44878903), вул. Винниченка, 1, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78301;
представник позивача - Фукс Анна Василівна (ордер на надання правової допомоги серії АІ за №1845023 від 11.03.2025), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Державна служба геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 37536031), вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, 03057.
Суддя Чуприна О.В.