ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" липня 2025 р. справа № 346/7226/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій та зобов'язання до здійснення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених платежів, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 06.12.2023 звернулася в Коломийський районний суд Івано-Франківської області із адміністративним позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій та зобов'язання до здійснення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених платежів.
Підставою звернення до суду є неправомірна, на думку позивача, здійснена відповідачем виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік не у повному розмірі, що суперечить Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 16.04.2019 надано статус учасника бойових дій та остання має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1991 за №3551-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №3551-ХІІ). У серпні 2023 року ОСОБА_1 виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 за №754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань", якою затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі по тексту також - Постанова №754), а саме 1000 гривень.
Позивач звернула увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020(справа № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з огляду на наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як стверджує ОСОБА_1 , Верховний Суд у рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 дійшов висновку про те, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з огляду на наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону №3551-XII діяла та мала застосовуватися у редакції Закону №367-ХІV.
Позивач вважає, що розмір щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України учасникам бойових дій становить 10 495 гривень (5 * 2093 гривень). Відповідно недоплачена частина щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік склала 9 495 гривень. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2023 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.17).
Так, Коломийським районним судом Івано-Франківської області супровідним листом від 15.12.2023 без вирішення питання про відкриття провадження у справі направлено адміністративний позов із додатками за належністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.18).
Вказана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 08.01.2024.
Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 справу передано на розгляд судді Чуприні О.В. (а.с.21).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 прийнято до провадження адміністративну справу за №346/7226/23, позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (а.с.22-23).
Позивач усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, подавши відповідну заяву, із зазначенням належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) та заяву про уточнення позовних вимог до відкриття провадження у справі (а.с.26-28).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.01.2024 відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.29-30).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №346/7226/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі та зобов'язання до здійснення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених платежів, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23 (адміністративне провадження №Пз/990/7/23) (а.с.47-48).
ОСОБА_1 засобами електронної комунікації скерувала на адресу суду заяву від 05.09.2024, в якій просила поновити провадження у адміністративній справі №346/7226/23. Також на адресу суду поштовим зв'язком повторно надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі від 05.09.2024 (а.с.53-58).
Суд ухвалою від 01.07.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №346/7226/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій та зобов'язання до здійснення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених платежів та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.09.2024 про поновлення провадження у справі №346/7226/23 (а.с.59-60).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скерувало на адресу суду відзив від 09.02.2024 за №0900-0902-7/8307 на позовну заяву, реєстрацію якого здійснено судом 14.02.2024 за вх.№4818/24 (а.с.37-46). Орган пенсійного забезпечення заперечив проти доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 за №1396, особи які не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, отримують разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' і ''Про жертви нацистських переслідувань'' на підприємствах, установах, організаціях за місцем роботи. Разом з тим, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначено, що позивач у 2023 році перебувала на обліку в Управлінні.
Законом України від 20.03.2023 за №2983-IX ''Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань'' (надалі по тексту також - Закон №2983-IX) було внесено зміни до частини 5 статті 14 Закону №3551-XII, якими встановлено, що щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.07.2023 за №754 ''Деякі питання соціального захисту ветеранів війти та жертв нацистських переслідувань'', якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' і ''Про жертви нацистських переслідувань''. Управління зазначило, що виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України проведено відповідно до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Як слідує зі змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 09.02.2024 за №0900-0902-7/8307 на позовну заяву, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні (абзац 9 а.с.43).
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.04.2019 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, і, відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' від 22.10.1993 за №3551-XII (а.с.7).
Сторонами не заперечується обставина отримання у листопаді 2023 року ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1000,00 гривень, яку Військова частина НОМЕР_2 (а.с.14).
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1991 за №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у відповідному розмірі.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Законом, що визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' від 22.10.1993 за №3551-XII (надалі по тексту також - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 2 Закону №3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (стаття 4 Закону №3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій передбачені статтею 12 Закону №3551-XII.
Частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII передбачено учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги.
Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону №3551-XII Законом від 25 грудня 1998 року за №367-XIV ''Про внесення змін до Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', яким статтю 13 доповнено частиною четвертою такого змісту: ''Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком''.
Вказана норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України, зокрема, щодо виплати щорічно до 5 травня інвалідам війни разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Окрім того, вказана вище норма із частини 4, у зв'язку із внесенням відповідних змін до Закону №3551-XII, стала частиною 5 статті 12 зазначеного Закону.
Водночас, 15.04.2023 набрав чинності Закон України від 20.03.2023 №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", яким статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.".
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань" №754 від 21.07.2023 (надалі по тексту також - Постанова №754 від 21.07.2023) затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Пунктом 2 цього Порядку було визначено, що до осіб, які мають право на грошову допомогу (надалі по тексту також - отримувачі грошової допомоги), належать, зокрема, учасники бойових дій
Відповідно до пункту 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Згідно з пунктами 21 та 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:
- типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
В ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №440/14216/23 наведено такі ознаки типової справи:
1) позивачі є особами з інвалідністю внаслідок війни (ветеранами війни) та мають право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік;
2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності;
3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 за №754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань";
4) позивачами у зазначених справах заявлено тотожні позовні вимоги.
Суд зауважує, що хоч дана адміністративна справа й не відповідає вказаним в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 ознаками типових справ по відношенню до зразкової справи №440/14216/23, оскільки предметом судового розгляду у зразковій справі №440/14216/23 є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни, а предметом судового розгляду у даній справі є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік як учаснику бойових дій, однак вказані правовідносини є подібними до правовідносин, які розглядалися Верховним Судом у зразковій справі №440/14216/23.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №440/14216/23, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду за результатами перегляду зразкової справи №440/14216/23 прийняла 14.05.2025 постанову, в якій сформовано наступні правові висновки:
"…104. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначає, що тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.
105. Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що такі складові конституційного права громадян на соціальний захист, як забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (1); втрати годувальника (2); безробіття з незалежних від них обставин (3); старості (4), не можуть бути скасовані законом; водночас інші складові елементи права на соціальний захист, не конкретизовані в частині першій статті 46 Основного Закону України або в інших його статтях, визначає Верховна Рада України шляхом ухвалення законів.
106. Передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб.
107. Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1- 4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.
108. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.
109. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.
110. Так, Верховна Рада України може встановлювати, модернізувати або поновлювати зазначений вид державної допомоги, змінювати її розмір, механізми її нарахування та надання, оскільки така допомога не закріплена в Конституції України, а визначається у законах відповідно до соціальної політики держави.
111. Державі належить зосередити увагу на визначенні постійних ефективних гарантій соціального захисту, зокрема й для осіб, які постраждали від війни. Такі гарантії повинні мати економічне обґрунтування, що забезпечить їх постійний, а не тимчасовий характер.
112. Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах її власних повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
113. Велика Палата Верховного Суду враховує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22 у правовідносинах, які виникли після запровадження в Україні воєнного стану, сформував висновок щодо розміру у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, згідно з яким під час визначення розміру щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"), які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом №3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону України та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2023 року зазначив, що Держава в особі Верховної Ради України бюджетним законодавством в умовах воєнного стану надала можливість Кабінету Міністрів України змінити (звузити) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. На час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається, також діє стаття 13 Закону №3551-ХІІ (пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) у редакції Закону №367-XIV. Отож на момент виникнення спірних правовідносин одночасно чинними є норми Порядку №540 та правила статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, які по-різному визначають розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, а тому з урахуванням ієрархії нормативно-правових актів застосуванню підлягають саме приписи вказаного Закону №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
114. Водночас після ухвалення зазначеного судового рішення відбулася зміна законодавства шляхом внесення Верховною Радою України змін до спеціального Закону №3551-ХІІ та викладення норми статті 13 цього Закону в редакції Закону №2983-IX (набрав чинності 15 квітня 2023 року).
115. Отже, з 15 квітня 2023 року по-іншому врегульована процедура здійснення виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, передбаченої статтею 13 Закону №3551-ХІІ, шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
116. Велика Палата Верховного Суду враховує Рішення Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 статті 1-3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якого: "Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
117. У цій справі Конституційний Суд України перевіряв на відповідність Конституції України правила Закону №2011-ХІІ щодо обмеження реалізації прав військовослужбовців (військовозобов'язаних, резервістів), яким встановлено інвалідність (ступінь втрати працездатності), на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком.
118. За результатами розгляду цієї справи Конституційний Суд України зробив висновок, що встановлені оспорюваними приписами Закону обмеження права на одноразову грошову допомогу не відповідають вимогам домірності.
119. У таких висновках Конституційний Суд України керувався тим, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу домірності (пропорційності) між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави; додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та домірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України (абзаци сьомий, восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011).
Співвідношення між поставленою метою та засобами її досягнення має відповідати вимогам принципу домірності, який забезпечує справедливий баланс між вимогами захисту загального інтересу та потребою забезпечити індивідуальні права особи, відповідно до якого цілі обмежень прав людини мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими та мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежено…".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
В умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України. Тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.
Отже, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вказує, що передбачена частиною 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата учасникам бойових дій має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення таких осіб, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави у цій сфері. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом і конкретно не визначена у Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46.
Тож встановлена частиною 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою учасникам бойових дій, у зв'язку із чим, з урахуванням висновків Велика Палата Верховного Суду, суд вважає, що право саме на зазначену виплату не охоплюється поняттям "основоположні права і свободи людини" (Розділ ІІ Конституції України).
Сторонами не заперечується обставина отримання у листопаді 2023 року ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1000,00 гривень, яку виплатила Військова частина НОМЕР_2 (а.с.14).
Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що остання має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги повинна здійснюватися в розмірі, що встановлений Постановою №754 від 21.07.2023.
Як слідує зі змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 09.02.2024 за №0900-0902-7/8307 на позовну заяву, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні (абзац 9 а.с.43).
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Бюджетного кодексу України, є помилковими та суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду. Фактично позивач просить суд застосувати при оцінці обставин цієї справи приписи частини п'ятої статті 12 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-XIV, яка на момент виникнення спірних правовідносин та момент розгляду цієї справи втратила чинність.
З огляду встановлені обставини справи та викладені висновки Великої Палати Верховного Суду, слід зробити висновок, що виплата позивачу щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі 1000 гривень, як учаснику бойових дій, встановленому положеннями постанови "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань" №754 від 21.07.2023, якою затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснена правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову та не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись статтею 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.