10 липня 2025 року Справа № 280/3423/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №084650012019 від 15.04.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу;
2) зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років позивачу.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Шовкопляс Ю.В., який діє на підставі ордеру серії АР №1188548 від 22.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.04.2025 позивач звернулася до територіального органу ПФУ за призначенням пенсії за вислугу років, за наслідками розгляду чого відповідачем було прийнято рішення №084650012019 від 15.04.2025 про відмову в призначенні пенсії, з огляду на відсутність необхідного загального стажу роботи на 11.10.2017 - 25 років. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до змісту довідки форми РС-право (розрахунок стажу) № ПС084650012019 позивач має стаж 25 років, 5 місяців, 27 днів, також в ній зазначена її трудова діяльність - спортсмени - майстри спорту. Вважає, що відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
16.05.2025 надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у яких представник зазначає, що територіальним органом Фонду, який мав опрацювати заяву позивача про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву позивачки про призначення пенсії не розглядали та рішення щодо неї не приймали, отже не вчиняли протиправних дій щодо позивачки, а тому не мають відповідати в частині позовних вимог про зобов'язання призначення пенсії за вислугу років. У спірних правовідносинах до спеціального стажу зараховуються періоди роботи, що були набуті до 11.10.2017, а отже станом на 11.10.2017 для призначення пенсії позивачу необхідно мати стаж роботи не менше 25 років і перебуванні в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку. Згідно наданих позивачкою при зверненні із заявою про призначення пенсії за вислугу років документів загальний страховий стаж складає 25 роки 05 місяців 27 днів, в той час, спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 18 роки 01 місяців 07 днів. Стаж зараховано по 11.10.2017 року у відповідності до приписів пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перебування у складі збірних команд України протягом січня 2000 року - грудня 2006 року, складає 07 років 0 місяців 0 днів. Враховуючи викладене, в Головного управління з урахуванням вимог чинного пенсійного законодавства не має правових підстав для призначення позивачці пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог
22.05.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 07.04.2025 року Позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».15.04.2025 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №084650012019 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “є» статті 55 Закону № 1788 в зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи станом на 11.10.2017 - 25 років. Зауважено, що з 04.06.2019 для визначення права Позивача на пенсію за вислугу років, необхідно в порядку п. 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 звернутися до положень п. «є» ст. 55 Закону № 1788 (в редакції від 28.12.2015, яка не визнана Конституційним Судом України неконституційною) якою встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 25 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Загальний страховий стаж позивача склав 25 років 05 місяців 27 днів, в тому числі станом на 11.10.2017 складає 18 років 01 місяць 07 днів, що є недостатнім для призначення. Пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону № 1788, тому рішення від 15.04.2025 №084650012019 є правомірним та законним. Щодо вимог про призначення пенсії зазначає, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій розрахунку та призначення пенсії громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Ухвалою від 12.05.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
07.04.2025 позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугу років - спортсмен. Заява та додані до неї документи прийняті 07.04.2025 пенсійним органом, що підтверджується розпискою-повідомленням за № 1191.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.04.2025 № 084650012019, прийнятому за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи на 11.10.2017 - 25 років. Зазначено, що пунктом 21 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збережено право на пенсію за вислугу років за умови, якщо працівники на день набрання чинності (11.10.2017) Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачені, зокрема, п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Відповідно до п. «є» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (за нормами на 11.10.2017) пенсії за вислугу років призначаються спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при загальному стажі роботи не менше 25 років і перебуванні в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку. Відповідно до Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу - членам збірних команд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки та інших документів, що підтверджують перебування в складі збірних команд України, а також у разі наявності звання заслуженого майстра спорту або майстра спорту міжнародного класу. Загальний страховий стаж особи на дату звернення становить 25 років 05 місяців 27 днів, в тому числі станом на 11.10.2017 складає 18 років 01 місяць 07 днів. Перебування у складі збірних команд України протягом січня 2000 року - грудня 2006 року, складає 07 років 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів,
За змістом форми РС-право стаж ОСОБА_1 становить 25 років 5 місяців 27 днів.
Відповідно до змісту довідки Міністерства молоді та спорту України віл 03.03.2025 №189/Р-125/25/15 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) дійсно працювала за контрактом на посаді спортсмена-інструктора штатної команди національної збірної команди України з боротьби вільної з 01.01.2000 по 31.12.2000 (наказ від 10.12.1999 № 236-с ), з 01.01.2001 по 31.12.2001 (наказ від 28.12.2000 №244-с ), з 01.03.2002 по 31.12.2002 (наказ від 20.02.2002 №39-с), з 01.01.2003 по 31.12.2003 (наказ від 28.12.2002 №373-с), з 01.01.2004 по 31.12.2004 (наказ від 30.12.2003 № 396-с), з 01.01.2005 по 31.12.2005 (наказ від 30.12.2004 №360-с ), з 01.01.2006 по 31.12.2006 (наказ від 30.12.2005 №302-с), звільнена 31.12.2006 у зв'язку з закінченням строку дії контракту, п. 2 ст . 36 К3пП України (наказ від 01.12.2006 № 287-c).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 25 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення із заявою призначення пенсії становить 25 років 05 місяців 27 днів, що підтверджено відповідачем в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.04.2025 № 084650012019.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-ІV.
У межах спірних правовідносин. відмовляючи у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач виходив з того, що у відповідності до пункту 2-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаж позивача, набутий на посадах, передбачених п. «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 11.10.2017 становить 18 років 01 місяць 07 днів, що є меншим за необхідних 25 років.
Так, 03.10.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким з 11.10.2017 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з абзацами першим, другим пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону №2148-VIII, передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 20 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Однак, Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 пункт «є» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (далі - Закон № 213-VIII) було викладено в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 25 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Надалі рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Приймаючи вказане рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ - 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04.06.2019.
З огляду на вказане, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та Законом № 911-VIII.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність у позивача станом на 01.10.2017 мінімального страхового стажу 25 років, оскільки пункт «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законами №213 VIII від 02.03.2015 та №911-VIII від 24.12.2015) не встановлює обов'язку наявності мінімального спеціального стажу саме станом на 11.10.2017 для призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи те, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії її страховий стаж становив 25 років 05 місяців 27 днів, що є більшим, ніж встановлений пунктом пункт «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законами №213 VIII від 02.03.2015 та №911-VIII від 24.12.2015) необхідний страховий стаж (20 років), суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність у позивача необхідного загального стажу роботи на 11.10.2017 - 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1991 №583 затверджений Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу - членам збірних команд України (далі - Порядок №583), пунктом 1 якого визначено, що пенсії за вислугу років призначаються спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при стажі роботи не менше 25 років і перебуванні в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.
До стажу роботи зараховується перебування вказаних осіб у складі збірних команд України, а також інші види діяльності, передбачені Законом від 09.07.2003 № 1058-IV.
Стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки та інших документів, що підтверджують перебування в складі збірних команд України, а також у разі наявності звання заслуженого майстер спорту або майстра спорту міжнародного класу.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 583 пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для пенсій за віком.
Пенсії за вислугу років обчислюються із заробітної плати відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 3 Порядку № 583).
Пенсії за вислугу років призначаються і виплачуються за умови вибуття вказаних осіб зі збірних команд України (пункт 4 Порядку № 583).
Судом установлено, що ОСОБА_1 має звання «Майстер спорту України міжнародного класу з боротьби вільної», що підтверджується посвідченням №034, виданим Державним комітетом Укрїни з питань фізичної культури і спорту відповідно до наказу №716 від 11.04.2002.
Як зазначено відповідачем у спірному рішенні від 15.04.2025 № 084650012019, страховий стаж позивача становить 25 років 05 місяців 27 днів, що більше 20 років, а перебування в складі збірних команд України (спеціальний стаж) складає 07 років 0 місяців 0 днів, що більше 6 років.
При цьому суд зазначає, що передбачене у Порядку №583 право спортсменів на пенсію за вислугу років лише при стажі роботи не менше 25 років суперечить чинній нормі пункту "є" статті 55 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII, внаслідок чого не підлягає застосуванню на підставі приписів частини третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, враховуючи, що позивач звернулася із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту "є" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 07.04.2025, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019, внаслідок чого, відповідач повинен був застосовувати положення пункту "є" статті 55 Закону №1788-XII в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 20 років, незалежно від віку.
З огляду на викладене, судом установлено, що позивач підтвердила своє право на призначення пенсії відповідно до пункту "є" статті 55 Закону № 1788-XII, оскільки станом на 11.10.2017 страховий стаж ОСОБА_1 з необхідних 20 років (згідно з рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019) був достатнім з огляду на рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 15.04.2025 № 084650012019, у зв'язку із чим вказане рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов?язання відповідача призначити пенсію за вислугу років, суд зазначає наступне.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 446/1/22, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.
Оскільки підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії було саме відсутність у позивача певного страхового стажу, що є помилковим з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відновлення порушених прав позивача саме шляхом зобов?язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з приписами частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, пенсія має бути призначена позивачу з дня звернення з відповідною заявою, а саме 07.04.2025.
Таким чином, задоволення позовних вимог у спосіб зобов?язання відповідача призначити пенсію за вислугу років є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про передчасність висновку пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 06.05.2025 № 49958318 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.04.2025 № 084650012019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 07.04.2025 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “є» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження: вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ 13844159.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.07.2025.