07 липня 2025 року Справа № 280/2991/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 4381, 86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг.
На письмовий запит суду у відповідності до ч. 3 ст. 171 КАС України отримано відповідь з Департаменту адміністративних послуг ЗМР про підтвердження реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою судді від 14.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі судом направлялася на адресу відповідача, рекомендованим листом, поштовий конверт повернувся до суду 06.04.2025 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» .
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України
Судом встановлено, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий боргу сумі 4 381,86 гри по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник на підставі винесених позивачем на виконання пп. 266.7.1 п. .266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від
№ 0857775-2405-0827 від 23.11.2021 яким визначено суму податкового зобов'язання за 2020 рік у розмірі 555,53 гри. за терміном сплати 28.02.2022;
-№ 0857776-2405-0827 від 23.11.2021, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2020 рік у розмірі 1256,21 гри. за терміном сплати 28.02.2022.
- № 0287695-2409-0827-ІГА23060070000082704 від 29.04.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік у розмірі 788,07 гри. за терміном сплати 28.07.2024;
- № 0287696-2409-0827-11А23060070000082704 від 29.04.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік у розмірі 1782,05 гри. за терміном сплати 28.07.2024, які біли були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, але не вручені та повернуті на адресу позивача позивачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням зазначених вимог ПК України ППР вважаються врученими відповідачу належним чином.
При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Відповідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно пункту 266.2.1 даної статті об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та пежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп. 266.3.2 п.. 266.3 ст. ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, встановлено обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
При цьому, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (п.п.266.10.3. и.266.10. ст.266 ПКУ).
Підпунктом 266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом14.1.175 пункту14.1статті14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пункту58.3статті58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Так, судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскарженні не були, відповідачем доказів зворотнього (оскарження) суду не надано, а тому вони є узгодженими сумами грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації була направлена податкова вимога форми «Ф» від 13.08.2024 № 0004492-1305-0801, але повернута не врученою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, і складає 4381, 86 грн.
Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пп. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у розмірі 4381 гривень 86 копійок з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі (які зарахувати на р/р UА 328999980314040617000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя , код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010200.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова