про залишення позовної заяви без руху
11 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5554/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Хавіна Валентина Олеговича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), третя особа - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Міністерства оборони України (далі - третя особа), яким просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення від 29.05.24 позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про проведення медичного огляду ОСОБА_1 оформленого довідкою № 3532 від 29.05.24;
2) визнати протиправним та скасувати Наказ № 143 від 29.05.24 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації, в частині, яка стосується призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 29.05.24 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Згідно матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправним, на думку позивача, рішення військово-лікарської комісії від 29 травня 2024 року щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 , призовом його на військову службу під час дії воєнного стану та зарахування до списків особового складу військової частини, тобто спірні відносини стосуються прийняття та звільнення позивача з публічної служби.
Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї документів, 29 травня 2024 року позивачем було пройдено медичний огляд та визнано його придатним до військової служби, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 143 від 29 травня 2024 року ОСОБА_1 було призвано на військову службу та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою до ІНФОРМАЦІЯ_4 почався 30 травня 2024 року (наступного дня з дати прийняття наказу №143 від 29 травня 2024 року та проходження ВЛК від 29 травня 2024 року).
Отже, строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цим позовом у межах, установлених законом, тривав з 30 травня 2024 року до 29 червня 2024 року.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 07 липня 2025 року (зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» 04 липня 2025 року), тобто із значним пропуском строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановленого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, даний позов подано до адміністративного суду з пропуском строків звернення до суду.
Також суд звертає увагу і на те, що у постанові від 14 червня 2018 року (справа №800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява №24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, №93).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду, із урахуванням наведених висновків Європейського суду з прав людини, а також положень частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що вказаною нормою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску цього строку та відповідних доказів.
В позовній заяві представник позивача погодився, що до даного спору застосовується місячний строк на звернення до суду, однак повідомив, що оскаржувані документи надійшли у відповідь на його адвокатський запит 04 червня 2025 року, в підтвердження чого до позову долучив копії відповідних документів.
Однак, додані до позову докази не спростовують факту пропуску позивачем місячного строку на звернення до суду, оскільки такий проходив військово-лікарську комісію ще 29 травня 2024 року та був мобілізований в результаті визнання його придатним до військової служби, а відтак станом на день звернення до суду з позовом був обізнаний, щодо порушеного на його думку права.
Крім того, згідно з частинами другою та четвертою ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки.
Так, позивачем в позовній заяві визначено в якості третьої особи - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Міністерства оборони України.
Відповідно до частини п'ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.
Разом з тим, до матеріалів позову позивачем (представником позивача) не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третьої особи, та не зазначено на стороні кого вони залучається, а також не зазначено про те, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси таких осіб.
Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути позивачу шляхом надання відповідної заяви про залучення до участі в справі третьої особи із зазначенням на стороні кого вона залучається, та з обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- заяву про залучення до участі в справі третіх осіб із зазначенням на стороні кого вони залучаються, та з обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси таких осіб.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, наказів, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу (заявнику) строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець