10 липня 2025 року м. Ужгород № 260/2237/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Коробейнікової Єлизавети Юріївни про ухвалення додаткового рішення, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 18.06.2025 року вказаний адміністративний позов задоволено частково.
24.06.2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Коробейнікової Є.Ю., в якій просить вирішити питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
Представником відповідача подано заперечення на заяву, в якому зазначено, що відповідач проти заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення заперечує з тих підстав, що нарахований розмір правничої допомоги є безпідставним та необґрунтованим, а відтак заява не підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали поданої заяви та зміст судового рішення, зазначає наступне.
За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, приписами ч.ч.3 та 5 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачаються доводи позивача стосовно понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Водночас з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 24.03.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Коробейніковою Є.Ю. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги б/н, відповідно до умов п. 1.1 якого, адвокат зобов'язується надати правову допомогу на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, адвокат зобов'язується надавати професійну правничу допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, конкретний обсяг якої визначається у відповідних Додатках до цього Договору.
У п. 3.1 договору сторонами визначено, що сума гонорару Адвоката за цим Договром визначається Додатками до цього Договору.
Згідно п. 1.1 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 24.03.2025 року, сторони домовились, що винагорода Адвоката становить 20000,00 грн і сплачується Клієнтом протягом трьох робочих днів з дня її підписання у готівковій формі чи шляхом перерахування суми гонорару на розрахунковий рахунок Адвоката за вибором Клієнта.
Отже, надаючи оцінку поданим позивачем до суду доказам, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що між в рамках надання правової (правничої) допомоги адвокатом було надано позивачу правову (правничу) допомогу.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов'язані із розглядом справи.
Таким чином, суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги не є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 20000,00 грн не є обґрунтованою, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коробейнікової Єлизавети Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
(Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Рейті