Справа № 478/781/25 Провадження № 1-кп/478/83/2025
09 липня 2025 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка кримінальне провадження , яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025152270000304 від 14.05.2025 року за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитро-Білівка, Казанківського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіти середньої, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, з 20.09.2024 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого : вироком Казанківського районного суду від 17.04.2015 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ст.70 КК України призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; вироком Казанківського районного суду від 27.08.2015 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України призначено покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі; вироком Казанківського районного суду від 26.11.2015 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.10.2019 по відбуттю строку покарання; вироком Казанківського районного суду від 11.04.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі; вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.10.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ч. 4 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі; вироком Казанківського районного суду від 14.05.2020 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Казанківського районного суду від 19.07.2020 за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст.71 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
Судом встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини проти власності в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, в 10 числах грудня 2023 року близько 20:00 години, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного мешканцю смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_5 , з метою подальшого його продажу на металобрухт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме автомобільних запчастин, ОСОБА_4 , в 10 числах грудня 2023 року близько 00:00 годин, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, переліз через паркан огорожі вказаного домоволодіння зі сторони городу та підійшов до господарського приміщення вхідні двері якого були відчинені. Проникнувши до вказаного господарського приміщення, ОСОБА_4 виявив у ньому латунний радіатор охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-52, бувший у користуванні, в робочому стані, вартістю 2497,45 грн., та асинхронний електродвигун 3 фазний, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувший у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., які вирішив викрасти. В подальшому, ОСОБА_4 завантажив асинхронний електродвигун до мішку який знайшов у вказаному господарському приміщенні, та взявши по під руку вказаний латунний радіатор, відчинивши з середини хвіртку огорожі, через город залишив територію домоволодіння ОСОБА_5 .
Викраденим латунним радіатором охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-52, бувшим у користуванні, в робочому стані, вартістю 2497,45 грн., та асинхронним електродвигуном 3 фазним, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувшим у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, шляхом їх продажу в якості металобрухту.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3879,99 грн.
Крім цього, в 20 числах грудня 2023 року у вечірній час, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного мешканцю смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_5 , з метою подальшого його продажу на металобрухт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме автомобільних запчастин, ОСОБА_4 , в 20 числах грудня 2023 року близько 02.00 години, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, переліз через паркан огорожі вказаного домоволодіння зі сторони городу та підійшов до господарського приміщення вхідні двері якого були відчинені. Проникнувши до вказаного господарського приміщення, ОСОБА_4 виявив у ньому латунний радіатор охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-53, бувший у користуванні, в робочому стані, вартістю 3290,14 грн., та асинхронний електродвигун 3 фазний, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувший у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., які вирішив викрасти. В подальшому, ОСОБА_4 завантажив асинхронний електродвигун до мішку який знайшов у вказаному господарському приміщенні, та взявши по під руку вказаний латунний радіатор, відчинивши з середини хвіртку огорожі, через город залишив територію домоволодіння ОСОБА_5 .
Викраденим латунним радіатором охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-53, бувшим у користуванні, в робочому стані, вартістю 3290,14 грн., та асинхронним електродвигуном 3 фазним, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувшим у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, шляхом їх продажу в якості металобрухту.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4672,68 грн.
Так, наприкінці грудня 2023 року у вечірній час, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного мешканцю смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_5 , з метою подальшого його продажу на металобрухт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме автомобільних запчастин, ОСОБА_4 , наприкінці грудня 2023 року близько 02:00 годин, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, переліз через паркан огорожі вказаного домоволодіння зі сторони городу та підійшов до господарського приміщення вхідні двері якого були відчинені. Проникнувши до вказаного господарського приміщення, ОСОБА_4 виявив у ньому латунний радіатор охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-52, бувший у користуванні, в робочому стані, вартістю 2497,45 грн., та асинхронний електродвигун 3 фазний, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувший у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., які вирішив викрасти. В подальшому, ОСОБА_4 завантажив асинхронний електродвигун до мішку який знайшов у вказаному господарському приміщенні, та взявши по під руку вказаний латунний радіатор, відчинивши з середини хвіртку огорожі, через город залишив територію домоволодіння ОСОБА_5 .
Викраденим латунним радіатором охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-52, бувшим у користуванні, в робочому стані, вартістю 2497,45 грн., та асинхронним електродвигуном 3 фазним, 50 Hz, 0,55 kW, 2730 об/хв., 220/380 V, бувшим у використанні, в робочому стані, вартістю 1382,54 грн., ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, шляхом їх продажу в якості металобрухту.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3879,99 грн.
Так, в 10 числах січня 2024 року у вечірній час, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного мешканцю смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_5 , з метою подальшого його продажу на металобрухт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме автомобільних запчастин, ОСОБА_4 , в 10 числах січня 2024 року близько 02:00 годин, точного часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, переліз через паркан огорожі вказаного домоволодіння зі сторони городу та підійшов до господарського приміщення вхідні двері якого були відчинені. Проникнувши до вказаного господарського приміщення, ОСОБА_4 виявив у ньому латунний радіатор охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-53, бувший у користуванні, в робочому стані, вартістю 3290,14 грн., який вирішив викрасти. В подальшому, ОСОБА_4 взявши по під руку вказаний латунний радіатор, відчинивши з середини хвіртку огорожі, та через город залишив територію домоволодіння ОСОБА_5 .
Викраденим латунним радіатором охолодження від вантажного автомобіля ГАЗ-53, бувшим у користуванні, в робочому стані, вартістю 3290,14 грн., ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, шляхом його продажу в якості металобрухту.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму 3290,14 грн.
Кримінальним правопорушенням завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_5 на суму - 15 722,80 (пятнадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні вісімдесят копійок) гривень. Матеріальний збиток не відшкодовано.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, у скоєному щиросердно розкаявся. В судовому засіданні пояснив, що він дійсно вчинив злочин при вказаних в обвинуваченні обставинах і згоден з переліком та вартістю викраденого майна, матеріальну шкоду не відшкодував .
Потерпілий ОСОБА_5 до судового розгляду не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності та призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно чинного законодавства. Цивільний позов не заявив.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показами, в яких він не оспорює вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин та щирим каяттям у вчиненому, активному сприянню в розкритті злочинів.
Вказані докази, які стороною обвинувачення було зібрано в межах строку досудового розслідування в розумінні положень ст.ст. 219, 283 КПК України, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв'язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану за ч.4 ст.185 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, в содіянному розкаявся, підтвердив обставини скоєних ним злочинів, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст. 349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, заяву потерпілого з проханням провести розгляд провадження без його участі, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані ст.185 ч.4 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, та винуватість обвинуваченого у скоєному злочинів доказана повністю.
При визначенні покарання обвинуваченомусуд виходить із вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сеприяння розкриттю злочинів.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, якийв період не знятої та не погашеної в установленому законом порядку судимості на шлях виправлення не став та вчинив нові корисливі злочини в умовах воєнного стану, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, якиймає освіту середню, не працюючий, не одружений, з 20.09.2024 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває , задовільно характеризується за місцем проживання, те , що шкода потерпілому не відшкодована, однак потерпілий цивільний позов до обвинуваченого не заявив, його ставлення до вчиненого, його молодий вік, стан здоров'я та загальний розвиток, наявність обставин що пом'якшують таобтяжують його покарання і вважає необхідним та достатнім для попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушеннь, передбачених за ч. 4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 у не обиралася.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 у рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, а іншим учасникам провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: ОСОБА_1