Справа № 128/1367/25
Провадження № 2/127/2897/25
10 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи позовну заяву тим, що 19.09.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №17141-09/2022, за яким товариство зобов'язалось надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 1400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надано строком на 25 днів, базова процентна ставка становить 2,5% на день.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом переказу на його банківську карту, яку він вказав при оформленні договору. Проте, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Також 21.09.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №19220-09/2022, за умовами якого останньому було надано кредит в розмірі 4700,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою базової процентної ставки в розмірі 2,5% на день. ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом переказу на його банківську карту, яку він вказав при оформленні договору. Проте, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
25.04.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (наразі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір факторингу №25042023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права виоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові коштти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 до вказаного договору, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №17141-09/2022 станом на дату відступлення права вимоги складає 5460,00 грн., з якої: 1400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4060,00 грн. - заборгованість по відсотках, та за кредитним договором №19220-09/2022 - 18917,50 грн., з яких: 4700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14217,50 грн. - заборгованість по відсоткам. Оскільки у добровільному порядку вказана заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість за договорами та судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Конверт з ухвалою про відкриття провадження повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 79-80).
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису 19.09.2022 року було укладено договір №17141-09/2022 про надання фінансового кредиту, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 1400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надано строком на 25 днів, тобто до 13.10.2022 року. Дата повернення кредиту 19.09.2022 року (а.с. 10-13, 15-17).
За змістом п. 1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 547,5% річних від суми кредиту в розрахунку 1,50% на добу.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізии платіжної банківської карти, вказаної клієнтом (п. 1.7. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 6.7 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит про що свідчить лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів (а.с. 23).
Також, 21.09.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено ще договір №19220-09/2022 про надання фінансового кредиту, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 4700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надано строком на 30 днів, тобто до 20.10.2022 року. Дата повернення кредиту 21.09.2022 року. (а.с. 32-34, 36-38).
За змістом п. 1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% на добу.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізии платіжної банківської карти, вказаної клієнтом (п. 1.7. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 6.7 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач також добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит про що свідчить лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів (а.с. 44).
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (наразі це ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №25042023, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за кредитними договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 24-27, 28).
Згідно з п. 3.1.1. договору, права вимоги відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом.
Право вимоги переходить до фактора з моменту зарахування коштів (суми фінансування відповідно до п. 4.1. цього договору) на рахунок клієнта, після чого фактор стає фактором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 3.1.3. договору).
Відповідно до витягу з реєстру боржників, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги:
- за договором №17141-09/2022 на загальну суму заборгованості - 5460,00 грн., яка складається з: 1400,00 грн. - суми основного боргу за кредитом; 4060,00 грн. - суми нарахованих процентів;
- за договором №19220-09/2022 на загальну суму заборгованості - 18917,50 грн., яка складається з: 4700,00 грн. - суми основного боргу за кредитом; 14217,00 грн. - суми нарахованих процентів (а.с. 29-30, 31, 50-52). Також вказана сума заборгованості відображена і в розрахунку заборгованості виконаного позивачем (а.с. 18-22, 39-43).
Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав.
Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Отже, до позивача перейшло право кредитора за вказаним вище договорами, що підтверджується дослідженими доказами.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за договорами, розмір якої встановлений судом, яка і підлягає стягненню з відповідача в розмірі 5460,00 грн. та 18917,50 грн.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №17141-09/2022 від 19.09.2022 року в розмірі 5460,00 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №19220-09/2022 від 21.09.2022 року в розмірі 18917,50 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 50 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 10.07.2025 року.
Суддя: