Справа №127/19348/25
Провадження №2/127/3981/25
11 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання квартири особистою приватною власністю,
23.06.2025 до суду з вище зазначеною позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю, з ціною позову
500 000, 00 грн. Разом з позовною заявою позивачем подана до суду заява про звільненя її від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 23.06.2025 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 24.06.2025.
Дослідивши подану позовну заяву та документи, додані до неї, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З заяви про звільнення від сплати судового збору вбачається, що позивач, обгрунтовуючи свій майновий стан, вказує, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує лише соціальні виплати в розмірі 860, 00 грн щомісячно; аліменти на утримання дитини не отримує. У додатку до заяви позивач надає Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляді від 23.02.2025). Інші докази на підтвердження зазначених в заяві фактичних обставин, що визначають його майновий стан, позивач не надає.
Щодо звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання щодо звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону "Про судовий збір" , або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5 Закону "Про судовий збір", є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження.
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд не вбачає належні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивачем не доведено зазначені в заяві про звільнення відсплати судового збору фактичні обставини, які впливають на її майновий стан, а саме, що позивач має дитину у віці до трьох років і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, факт ухилення батька дитини від сплати аліментів.
Крім того, позивачем не надано належних доказів в підтвердження дійсної (ринкової) вартості спірного нерухомого майна на момент пред'явлення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Спосіб визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачений ст.176 ЦПК України. Так, п. 2 ч. 1 цієї статті встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому у п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Отже, хоча позовна заява і містить ціну позову, визначену виходячи з договору купівлі-продажу від 14.07.2023, позивачу слід надати суду актуальний звіт про оцінку нерухомого майна, виконаний суб'єктом оціночної діяльності, який підтверджує дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна, з приводу права на яке у сторін виник спір, станом на дату звернення до суду та сплатити судовий збір, виходячи з визначеної суб'єктом оціночної діяльності вартості майна, враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", та надати суду оригінал платіжного документу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений станом на 01.01.2025. Станом на 01.01.2025 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA318999980313181206000002856
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________ реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа).
Оскільки позивачкою ОСОБА_1 не проведено актуальну оцінку нерухомого майна, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору. Отже, позивачці необхідно провести належну оцінку спірного нерухомого майна та сплатити судовий збір, виходячи з визначеної відповідно до оцінки ціни позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю залишити без руху.
Надати позивачу строк сім днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету в системі "Електронний суд" та на адресу електронної пошти, вказану у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА