Справа № 147/1131/25
Провадження № 3/147/633/25
11 липня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, працюючої в МХП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30 червня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №673809 від 13.06.2025 встановлено, що 13 червня 2025 року близько 22:20 години в с-щі Тростянець вул. Паркова, будучи матір'ю сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: 13 червня 2025 року близько 22:20 години в с-щі Тростянець вул. Паркова ОСОБА_2 здійснював рух на мотоциклі «Мusstang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водночас не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Розгляд справи не було призначено під час складання протоколу серії ВАД №673809 від 13.06.2025, у зв'язку із наведеним вище, розгляд справи призначено на 09:30 годину 11 липня 2025 року.
Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 роз'яснено права відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала в повному обсязі та щиро розкаялася, зазначила, що провела бесіду із сином, стверджувала, що подібного більше не повториться.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 2.1. А ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -
Судом встановлено, що 13 червня 2025 року близько 22:20 години в с-щі Тростянець вул. Паркова, будучи матір'ю сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: 13 червня 2025 року близько 22:20 години в с-щі Тростянець вул. Паркова ОСОБА_2 здійснював рух на мотоциклі «Мusstang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водночас не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №673809 від 13.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.06.2025 отримані в присутності матері ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.06.2025; скріншотом паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 з порталу Дія.
Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки остання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідного виховання сина.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на громадянку ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до неї адміністративне стягнення, в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП, суд не вбачає.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно із ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду.
Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, з порушника підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 26, 34, 40-1, ч. 1 ст. 184, 283, 284, 287 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави (рахунок UA078999980313060106000002844, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Він.обл./Тростянець/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 1700 (одна тисяча сімсот) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. Г. Борейко