Справа № 138/2725/20
Провадження №:1-кс/138/565/25
11 липня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду об'єднаного кримінальному провадження № 12014020220000149 від 11.03.2014 та № 12022020160000025 від 20.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України, -
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з Вінницького апеляційного надійшли матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12014020220000149 від 11.03.2014 та №12022020160000025 від 20.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України, після скасування вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.06.2022, для нового розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 головуючим суддею визначено суддю ОСОБА_3 .
08.07.2025 суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід від участі у розгляді даного кримінального провадження, у зв'язку з тим, що у даному кримінальному провадженні одним із потерпілих є ОСОБА_5 , який є її сусідом в будинку, де вона на даний час проживає, внаслідок чого у них склались добрі сусідські відносини. Також, одним зі свідків у даному кримінальному провадженні, є колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яку вона знає більше п'яти років, тривалий час обслуговувалась у неї як у майстра з нарощення вій, у них склались доволі товариські відносини. Крім того, з розмов з вказаними особами їй відомо про певні обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 є потерпілим, у викладі подій з їх точки зору, зважаючи на що у неї є обізнаність щодо певних обставин справи, які підлягатимуть доказуванню та встановленню в межах розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 .
За таких підстав вважає, що вказані обставини можуть викликати сумніви в учасників судового розгляду чи у стороннього спостерігача в її об'єктивності та неупередженості в разі розгляду даного кримінального провадження, та є підставою для самовідводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд заяви про самовідвід судді без його участі, не заперечував проти її задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися. Захисник надіслала до суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність, зазначивши, що при вирішенні заяви судді про самовідвід покладаються на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представник потерпілої особи - ТОВ НВП «Аргон» - ОСОБА_11 повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про проведення судового засідання у їх відсутність, зазначивши, що при вирішенні заяви про відвід судді покладаються на розсуд суду.
Суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася та не виявила бажання надати пояснення.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Обґрунтовуючи заяву про самовідвід, суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_3 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме на інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості. Зокрема, такими обста-винами суддя зазначає, те що у даному кримінальному провадженні один із потерпілих ОСОБА_5 є її сусідом в будинку, де вона на даний час проживає, внаслідок чого у них склались добрі сусідські відносини. Також, одним зі свідків у даному кримінальному провадженні є колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яку вона знає більше п'яти років, тривалий час обслуговувалась у неї як у майстра з нарощення вій, у них склались доволі товариські відносини. Крім того, з розмов з вказаними особами їй відомо про певні обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 є потерпілим, у викладі подій з їх точки зору, зважаючи на що у неї є обізнаність щодо певних обставин справи, які підлягатимуть доказуванню та встановленню в межах розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 . Вказане у сукупності може мати наслідком появи у стороннього спостерігача об'єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо її безсторонності та неупередженості під час розгляду кримінальної справи.
При цьому в заяві про самовідвід суддя ОСОБА_3 не зазначає, що наведені обставини можуть вплинути на прийняття нею законного та обґрунтованого рішення. Тому, на думку суду, такі обставини не свідчать про упередженість судді та відповідно не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Інших обставин, які б виключали участь судді в розгляді даного кримінального провадження суддею ОСОБА_3 наведено не було.
В справі «Гаусшильдт проти Данії» ЄСПЛ зазначав, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу (самовідводу) в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Для відводу (самовідводу) судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід (самовідвід), повинні бути доведеними. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Крім того, беручи до уваги те, що особиста безсторонність суду презюмується, а доказів протилежного у суду немає, відсутні підстави вважати про наявність у судді суб'єктивно упередженого ставлення до сторін процесу або про наявність у нього певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи.
Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді. Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. За суб'єктивним критерієм, для того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що суддя ОСОБА_3 в поданій заяві про самовідвід не зазначає про те, що у неї наявна або може виникнути зацікавленість в розгляді даної справи. Сама ж заява мотивована необхідністю запобігання виникненню нарікань щодо її необ'єктивності та упередженості, які можуть виникнути в інших осіб, що, з урахуванням вищевикладеного, не може слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід судді.
Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N255, с.12, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.794, п.38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п.43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
В свою чергу учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, жодних пояснень та заяв з приводу наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, суду не надали.
Підсумовуючи вказане, суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи, але вмотивованість заяви про відвід судді (самовідвід) є процесуальним обов'язком особи, яка її подала, та повинна добросовісно реалізовувати надане їй право.
Судовим розглядом не встановлено і заявником не доведено наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, під час здійснення розгляду вказаної справи, які б слугували підставою для задоволення заяви про самовідвід і які унеможливлювали б винесення об'єктивного рішення у ній.
Зважаючи на викладене, суд при розгляді заяви судді про самовідвід не знайшов факту підтвердження наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_3 у даному криміналь-ному провадженні, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви про самовідвід, а тому в задоволенні заяви про самовідвід судді слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 7, 8, 22, 75, 80-82, 107, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_3 в об'єднаному кримінальному провадженні № 12014020220000149 від 11.03.2014 та № 12022020160000025 від 20.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України.
Об'єднане кримінальне провадження № 12014020220000149 від 11.03.2014 та № 12022020160000025 від 20.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України (справа № 138/2725/20; провадження № 1-кп/138/196/25) передати судді ОСОБА_3 для продовження розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1