1-кс/134/379/2025
Справа № 134/1089/25
про арешт майна
11 липня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
дізнавача ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Крижопіль клопотання дізнавача сектора дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025025190000077 від 08.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про арешт майна,
Дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про арешт майна.
Вказав, що до відділення поліції № 1 Тульчинського РВПГУНП у Вінницькій області 08.07.2025 надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ОСОБА_6 про те, що 08.07.2025 в с. Городківка Тульчинського району Вінницької області, ним було виявлено два встановлених бікборди без відповідних дозвільних документів.
За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025025190000077 від 08.07.2025 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального проступку передбаченого ст. 356 КК України
В ході досудового розслідування проведено огляд місця події між вулицями Героя України ОСОБА_7 та Героя України ОСОБА_8 та по вулиці Благовіщенська в с. Городківка Тульчинського району Вінницької області, під час яких виявлено дві металеві конструкції для розміщення зовнішньої реклами з банерами з надписом, які встановлені із порушенням Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженої Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003, у зв'язку із чим дві металеві конструкції з двома банерами з написом було демонтовано.
Після проведення оглядів місця події, тимчасово вилучені речі, а саме дві металеві конструкції для розміщення зовнішньої реклами та два банера з надписом, було передано начальнику відділу ЖКГ Городківської сільської ради ОСОБА_9 на відповідальне зберігання.
Необхідність арешту вище вказаного майна, обґрунтована тим, що відповідно до ст. 98 КПК України, зазначені предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні, та вони можуть бути реалізовані, знищені, або в інший спосіб знищено ідентифікаційні ознаки, кожного предмета, а тому є необхідність забезпечити цілісність вказаного майна та недопущення інших незаконних дій стосовно нього, вжити заходів щодо забезпечення їхньої схоронності через арешт та подальше їх зберігання.
В судовому засіданні дізнавач ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала просила задовольнити, вказала, що місце зберігання майна необхідно залишити на зберіганні Городківської сільської ради.
Представник власника майна ОСОБА_5 вказала на необхідність передання майна на відповідне зберігання за адресою місцезнаходження власника ПрАТ ПК «Поділля», оскільки Городківська сільська рада не може забезпечити зберігання майна.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з наступних підстав.
Клопотання про арешт майна, подане дізнавачем сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дізнавачем Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та мають суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, а також збереження речових доказів.
Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Приймаючи до уваги, що вище зазначені речі є предметом злочину, можуть бути фізично вилученими, тому необхідно вжити заходів збереження, з метою усунення реальної загрози втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зміна місця зберігання арештованого майна здійснюється відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України. Зміна місця зберігання може бути здійснена тільки в разі, якщо це не перешкоджає проведенню розслідування або не погіршує умови зберігання майна.
Відповідно до заяви від 09.07.2025 року начальника відділення ЖКГ Городківської сільської ради ОСОБА_9 майно передано на зберігання останньому.
Щодо визначення місця зберігання майна за адресою місцезнаходження власника ПрАТ ПК «Поділля» с. Городківка, вул. Героя України ОСОБА_10 , 103 оскільки Городківська сільська рада не може забезпечити зберігання майна, суд зазначає що представником власника майна не доведено, що зберігання ЖКГ Городківською сільською радою майна може призвести до втрати його властивостей для використання за належністю, що не позбавляє права звернутися із відповідним клопотанням.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що накладення арешту на визначене у клопотанні майно буде мати вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування вищевказаного кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із застосуванням заборони, користування та розпорядження, на металеву конструкцію шириною 6 метрів та висотою 3 метри, металеву конструкцію висотою 3 метри та шириною 6 метрів, а також два банери, які передані на відповідальне зберігання представнику Городківської сільської ради ОСОБА_9 та після проведення слідчих дій металеву конструкцію шириною 6 метрів та висотою 3 метри, металеву конструкцію висотою 3 метри та шириною 6 метрів, а також два банери, залишити на зберіганні Городківської сільської ради, в особі начальника відділення ЖКГ Городківської сільської ради ОСОБА_9 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя