Справа № 756/10965/24
Провадження № 2/756/699/25
оболонський районний суд міста києва
09 липня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ПАТ «АТ «Київводоканал» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 79 618,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті, жодних заяв або повідомлень про відмову від надання послуг та договору від відповідачів не надходило.
Відповідачі порушили умови договору та мають прострочену заборгованість за період з 01 листопада 2015 року по 30 червня 2024 року, що складає 79 618,29 грн.
Оскільки відповідачі продовжують ухилятись від виконання зобов'язання та не погашають заборгованість, ПрАТ «АК «Київводоканал», просив суд солідарно стягнути на його користь з відповідачів 79 618,29 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 3% річних у розмірі 8 792,44 грн та 38 420,15 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду, яка направлена відповідачам в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов.
31 жовтня 2024 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_5 , в якій вона просила закрити провадження у справі, в зв'язку з повним погашенням заборгованості за спожиті комунальні послуги.
21 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника позивача, у якій просить закрити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 78 176,56 грн, абонентського обслуговування у розмірі 1 317,53 грн, внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 124,20 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається таким, що ознайомлений, погоджується та приєднується до умов Договору.
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до п. 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до затверджених цін/тарифів та обсягів спожитих послуг.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає, визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 та ч. 1 ст. 68 ЖК України, що кореспондуються з п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 630, обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В укладеному між сторонами договорі визначені чіткі умови виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Установою зобов'язання за договором виконані в повному обсязі, відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як передбачено ст. 162 ЖК України, власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до довідки ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» у відповідачів станом на 30 червня 2024 року обліковується заборгованість перед позивачем за послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 79 618,29 грн, яка складається з: 78 176,56 грн заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 124,20 грн заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 1 317,53 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.
Згідно інформаційної довідки з даних реєстрових книг КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності не зареєстрована.
Відповідно до пп. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем, серед іншого, є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Як встановлено судом, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , отже вони є споживачами у розумінні Закону та, відповідно, на них покладений обов'язок здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки позивач стверджує, що заборгованість відповідачами погашена і предмет цього спору щодо стягнення заборгованості відсутній, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Крім того, судом встановлено, що згідно з відомостями Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
При цьому суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.04.2021 у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), у якому зазначено наступне: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб».
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю в частині вимог до нього.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 8 792,44 грн та 38 420,15 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
У зв'язку з простроченням оплати спожитих відповідачами житлово-комунальних послуг заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 8 792,44 грн та 38 420,15 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та правомірними.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачів та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 45 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Закрити провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2015 року по 30 червня 2024 року у розмірі 79 618,29 грн, а також в частині решти позовних вимог до ОСОБА_1 .
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 3% річних у розмірі 8 792,44 грн та 38 420,15 грн інфляційних втрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1009,33 грн та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 15 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1009,33 грн та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 15 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1009,33 грн та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 15 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", ЄДРПОУ 03327664, адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А.
Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач 3: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій ПУКАЛО