ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1616/25
провадження № 1-кп/753/1277/25
"10" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22024101110000566, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри, а також на продовження існування встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може виїхати до російської федерації та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Також, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії російської федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих Російською Федерацією, що зумовлює тимчасову не контрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога. Також, обвинувачений може повідомити невстановленим на даний час спільникам про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Крім того, злочинна діяльність ОСОБА_5 в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії рф була спрямована на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, вчинене в умовах воєнного стану, а тому перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється. Вважав, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, категорично заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м'який. Просив врахувати, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою, при цьому всі докази досліджені, суд перейшов до стадії судових дебатів. Звертав увагу, що заявлені ризики не підтверджені доказами та документами. Наголошував, що обвинувачений ніколи не впливав на учасників справи, при цьому сприяв слідству, надав всю інформацію щодо вчиненого, вину визнав. За наведених обставин вважав, що підстав для тримання ОСОБА_5 під вартою - немає.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд враховує не тільки необхідність забезпечення прав обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і тому оцінка такого ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів.
Не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, в даному конкретному випадку підозра останнього у вчиненні тяжких злочинів є небезпідставною, про що свідчить спрямування обвинувального акту до суду.
При цьому, суд, проявляючи особливу ретельність у ході судової процедури, та не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченим в разі визнання їх винними, що свідчить про наявність ризику втечі, встановив, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особи обвинувачених, наявність ще і інших підстав для позбавлення волі, вважаючи їх релевантними (відповідними) та достатніми.
Також, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
При цьому обсяг проведених судом процесуальних дій під час судового розгляду судом першої інстанції у кримінальному провадженні та їх результати не зменшують ризик впливу на свідків до закінчення судового провадження в цілому.
Також продовжує існувати можливість знищити, сховати та спотворити будь-які речі та документи, попередити спільників про розкриття злочину продовжує існувати, що свідчить про можливість перешкодити виконанню завдань кримінального провадження.
Беручи до уваги відсутність доказів офіційного джерела доходу та наявності міцних соціальних зв'язків обвинуваченого суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є реальним.
Відомостей, які би свідчили про неможливість подальшого перебування ОСОБА_5 під вартою, немає.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, які були підставами для застосування обвинуваченому найбільш суворого вигляду запобіжного заходу не змінились, а встановлені раніше ризики продовжують існувати.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти наявним ризикам.
Також, враховуючи обставини інкримінованого злочину та спосіб його вчинення, дані про особу обвинуваченого, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 07 вересня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з моменту оголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий: