Справа №752/17540/24
Провадження № 2/752/2210/25
Іменем України
11.07.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф., Шевченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу
за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
за участю
представника позивача - адвоката Сапсая Олексія Валентиновича (довіреність №30/2025 від 21.01.2025)
1.Описова частина
У серпні 2024 року ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі за текстом також - позивач або ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить
- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6 729,92 гривень;
- стягнути з відповідача на свою користь три проценти річних у розмірі 1 093,57 гривні;
- стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 3 654,35 гривні.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО», в тому числі і в частині прав та обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
У позовній заяві позивач стверджує, що ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Посилаючись на положення статей 319 та 322 ЦК України, позивач вказує на обов'язок власника майна здійснювати витрати на його утримання.
Згідно підпункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 споживачем електричної енергії є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Позивач вважає, що термін «споживач» необхідно розуміти у значно ширшому значенні і поширювати його на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
За результатами аналізу оплат позивач встановив, що ОСОБА_1 користується послугами, водночас свої обов'язки з оплати спожитої електричної енергії виконує не належним чином, внаслідок чого заборгованість станом на 01.01.2019 на контрольних показниках 033946 кВт/год. за спожиту електричну енергію становить 6 729,92 гривень.
На вказану суму боргу позивач здійснив нарахування трьох процентів річних та індекс інфляції у зв'язку з чим загальний розмір позовних вимог становить (6 729,92 + 1 093,57 + 3 654,35) = 11 477,83 гривень.
1.2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності частини восьмої статті 178 ЦПК України.
1.3.Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 28.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.
У судове засідання 11.07.2025 відповідач викликався через оголошення розміщене на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені статтею 280 ЦПК України, згідно якої передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В цьому випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2025 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що видами економічної діяльності ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», є, в тому числі, розподілення електроенергії, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2022.
Згідно Статуту ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №1/2022 від 10.01.2022, предметом діяльності товариства є, зокрема, розподіл електричної енергії.
У позові ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вказує, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яку постачає ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
На відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , при цьому відповідний договір на постачання електричної енергії був укладений 24.05.2005.
Безпосередньо самого Договору на постачання електричної енергії, укладеного 24.05.2005 з відповідачем матеріли справи не містять.
Як вбачається з відомості підтвердження наданих споживачами показів приладів обліку станом на 14.05.2018, щодо квартири АДРЕСА_1 зазначений показник 032424 кВт/год.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за о/р НОМЕР_1 безпосередньо сама заборгованість в розмірі 6 729,92 гривень виникла з січня 2019 року. Відомості про наступні розрахунки відповідача за спожиту електричну енергію матеріали справи не містять.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на 01.01.2019 на контрольних показниках 40787 кВТ/год.
2.2. Застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно пункту 3 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно п. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 врегульовані відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до положення частини четвертої статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Згідно частини п'ятої статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладання відповідного договору.
Відповідно до статті 68 ЖК України наймачі (власники) зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі за текстом також - ПРРЕЕ), якими врегульовано відносини між громадянами та енергопостачальниками та питання, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 3.1.1. ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».
У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, або юридичної особи, що купує електричну енергію для власного споживання.
Водночас зі змісту інших положень ПРРЕЕ, зокрема з того ж підпункту 1.1.2. вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 3-38гс11, в якій, крім того вказано, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що дія ПКЕЕ, поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на тих осіб, які в порушення цих ПКЕЕ споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.
Відповідно пункту 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладання договору не допускається.
Згідно пункту 5.5.5. ПРРЕЕ передбачений обов'язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електроенергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Таким чином, саме споживач (користувач) електричної енергії, в розумінні вищевказаних положень законодавства, виконує обов'язок по здійсненню оплати рахунків.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Також за змістом частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що посилаючись на положення статтею 319 та 322 ЦК України позивач не надав до суду жодних доказів, які підтверджували, що саме ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Позивач не звертався до суду із відповідним клопотанням про витребування відомостей про власника квартири АДРЕСА_1 , хоча вказані докази безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, оскільки, від встановлення вказаних обставин безпосередньо залежить регулювання між сторонами відносин щодо користуватися електричною енергією.
Копії нарядів-допуску №34962 від 14.09.2021 та №53702 28.12.2021 (для виконання робіт з відключення в електроустановках), розрахунок заборгованості із вказаним особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , не підтверджують наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 6 729,92 гривень, яка утворилася станом на січень 2019 року.
Наявна в матеріалах справи відповідь №758756 від 28.08.2024, отримана на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 не є належним доказом того, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири, дійсно проживає за цією адресою та споживає послуги з постачання електричної енергії.
Враховуючи положення Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 основною метою реєстрації місця проживання фізичної особи є можливість здійснювати офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції особі. Водночас, фізична особа може проживати за іншою адресою, ніж та, де вона зареєстрована.
Враховуючи викладене, суд ще раз констатує, що позивач стверджує про те не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 дійсно проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та/або є її власником, що відповідно призводить до обов'язку здійснювати утримання належного йому майна.
Суд звертає увагу на недопустимість застосування при розгляді справи та оцінці доказів концепції негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем, на що неодноразово вказував Верховний Суд (постанова від 23.10.2019 в справі №917/1307/18).
3. Висновки суду
Оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, приймаючи до уваги те, що позивачем доводи та обґрунтування позову щодо надання послуг електропостачання відповідачу під час розгляду справи не підтверджені, так само, як і обставини того, що відповідач є споживачем наданих позивачем конкретних послуг та фактично користується чи користувався цими послугами і в яких проміжках часу, який об'єм електроенергії спожито відповідачем і за який період, тому, з огляду на те, що обов'язок оплачувати вказані послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами, однак, такі докази позивачем не надані, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційної складової боргу за час прострочення оплати за спожиту електричну енергію, яка розрахована позивачем з урахуванням положень статті 625 ЦК України, є похідними від наявності правових підстав для стягнення із споживача заборгованості за спожиту електроенергію, а тому ці вимоги також задоволенню не підлягають.
4.Судові витрати
У відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, підстав для відшкодування позивачу понесених ним судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
у задоволенні позовуПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11.07.2025.
Суддя С. О. Чекулаєв