Справа № 752/381/25
Провадження № 2/752/3498/25
24.04.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
в січні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бойчун Н.Д. звернулася до Голосіївького районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Відповідно до поданої заяви, позивач просить суд визнати за нею право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Чекулаєва С.О. від 10.01.2025 у даній справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
При зверненні до суду представником позивача подано клопотання, яке остання в підготовчому судовому засіданні підтримала в повному обсязі, про витребування доказів у справі, а саме матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , та інформації щодо перетину державного кордону України відповідачем.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялась у спосіб, передбачений ст.ст.128, 130 ЦПК України.
Вислухавши представника та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне витребувати докази у даній справі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
В силу положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений в ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України, тобто позивачем - разом з поданням позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , містять інформацію про коло спадкоємців, які звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, і зазначена інформація має істотне значення при розгляді справи.
Крім того, представник позивача зазначає, що інформація щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 необхідна для підтвердження пред'явлених позовних вимог, оскільки відповідач виїхала за межі України та на час смерті спадкодавця спільно з нею не проживала.
Зазначені обставини, на думку суду, мають значення при розгляді даного спору і встановленні фактичних обставин справи у справі.
Запитувана інформація не може бути отримана самостійно, оскільки зазначена інформація може бути надана лише за рішенням суду і захищена відповідно до Закону України «Про нотаріат» .
Частиною 1 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
На виконання зазначених норм Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок).
При цьому, пунктом 1.2 Розділу 10 Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Також, згідно Розділу 10 Порядку нотаріусом при заведенні спадкової справи та підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину здійснюється ряд інших перевірок, зокрема щодо кола спадкоємців, складу спадщини тощо. Відомості про результати зазначених перевірок містяться в спадковій справі.
Враховуючи те, що інформація, яку просить витребувати представник позивача, має доказове значення у даній справі, однак у сторони є складнощі з її отриманням, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про витребування доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.76, 77, 84 ЦПК України, суд
клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.
Витребувати в у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової О.В. (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 15, оф.124) завірені належним чином матеріали спадкової справи №04\2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, державного кордону України за період з 2013 року по теперішній час.
Ухвала є обов'язковою для виконання.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'ятиднів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У разі неподання доказу з неповажних причин або неповідомлення про неможливість подання доказів, судом можуть бути застосовані наслідки, передбачені ч.10 ст.84 ЦПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв