Справа № 713/1957/25
Провадження №2-а/713/31/25
іменем України
10.07.2025 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А. перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення .
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2025 року залишено адміністративний позов ОСОБА_1 , без руху, для усунення недоліків надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст.160 КАС України, а саме: відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надано доказів поважності причин пропуску передбаченого законом строку для оскарження постанови.
09.07.2025 року на виконання вимог ухвали від 27.06.2025 року представник позивача адвокат Стратій М.В. надіслав клопотання про поновлення строку на подачу адміністративного позову, зазначив, що 16.05.2025 року надійшов лист позивачу із Вижницького ВДВС в якому знаходилась копія супровідної про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та копія постанови про відкриття виконавчого провадження №78027072 від 08.05.2025 року. 19 травня 2025 року у Вижницькому ВДВС вручили копію постанови. 26 травня 2025 року звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопопорушення.
12 червня 2025 року надійшла ухвала Вижницького районного суду від 30.05.2025 року у справі №713/1628/25 про залишення позову без руху та надання 10 днів для усунення недоліків - сплатити судовий збір. На виконання вимог даної ухвали позивач не встиг надати до суду оригінал квитанції. 19.06.2025 року у справі Вижницький районний суд Чернівецької області у зв'язку із тим, що у встановлений строк не було усунуто недоліки позову, визнав позов неподаним та повернув матеріали позову позивачу. Після усунення недоліків попередньої позовної заяви, 26 червня 2026 року, повторно звернувся в суд з позовом, де його було залишено без руху. Іншою підставою для поновлення пропущеного строку є та обставина, що в період з 24.04.2025 року до 13.05.2025 року включно позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» м. Чернівці. У зв'язку із отриманими, при захисті України від агресії рф пораненнями позивач періодично потребує стаціонарного лікування.
Просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №428 від 11.03.2025 року та поновити строк на її оскарження.
Строки звернення до адміністративного суду визначені ст.122 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 вищевказаної статті КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 3 вказаної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
У статті 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положення КАС України не містять чіткого визначення терміну «поважні причини для поновлення процесуального строку», а також не містить переліку таких причин.
Разом з тим, Верховний Суд України в своєму рішенні від 13.09.2006 року по справі №6-26370кс04 вказав, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненням.
У пункті 64 постанови від 01.02.2024 року по справі №990/270/23 провадження №11-179заі23 Велика Палата Верховного Суду повторно наголосила, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
У пунктах 54-57 постанови Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №320/1753/23 адміністративне провадження №К/990/26892/23 роз'яснено, що у питанні наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом, усталеним є підхід Верховного Суду про те, що поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин кожної справи.
Тобто, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умова: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідаю одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поряд з цим, Верховний Суд у вказаній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Також, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права,-це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулось порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалось за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому “повинна» слід розуміти як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, предметом спору у цій справі є постанова №428 від 11.03.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Наведені позивачем підстави пропуску строку на оскарження постанови від 11.03.2025 року на думку суду не підтверджені належними доказами та не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Водночас з адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до Вижницького районного суду лише 26.06.2025 року, тобто з пропуском строку на звернення до адміністративного суду.
Посилання представника позивача на його звернення до суду з адміністративним позовом 25 травня 2025 року, який було повернуто 19.06.2025 року у зв'язку з невиконанням ухвали без руху суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені положення КУпАП та КАС України пов'язують строки оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення з днем їх винесення, а можливість поновлення цих строків - з днем отримання їх копій.
Досліджуючи підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, зазначені в заяві представника позивача та докази подані на їх підтвердження, суддя дійшов до переконання, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з неповажних причин, а тому позовна заява підлягає поверненню з підстав, передбачених п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 241, 248, 286 КАС України, суддя,
У поновленні пропущеного строку ОСОБА_1 для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення №428 від 11.03.2025 року, - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржене протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Іван КИБИЧ