33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"13" грудня 2010 р. Справа № 5/204
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
про визнання недійсним акту
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_3 адвокат.
Від відповідача : Мельник О.П.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" про визнання недійсними акту № 014009 від 04 листопада 2010 року про порушення Правил користування електричною енергією та рішення комісії виробничої дільниці Березне РЕМ ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" від 09 листопада 2010 року з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією стосовно позивача.
Відповідач у задоволені позову просить відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.29-31).
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, суд вважає наступне .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1.3 та 5.1 Правил 910 споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником. Договір про постачання електроенергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії і споживачем та визначає зміст правових прав та обов'язків сторін. Споживання електроенергії без договору не допускається.
Відповідно до п. 6.41 Правил 910 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта , які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до п. 6.41 Правил 910 в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 6.42 Правил 910 на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Частиною 2 ст.20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Виходячи із змісту наведеної норми права, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або суб'єктами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються або припиняються з прийняттям такого акту.
Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки, в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.
Зокрема, згідно вказаної норми, господарським судам підвідомчі, справи у спорах про визнання недійсними актів, з підстав, зазначених у законодавстві.
Разом з тим, акт про порушення та рішення комісії виробничої дільниці Березне РЕМ ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом, не є тими актами, дійсність яких може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки під терміном "акт" у ст.12 ГПК України, розуміють юридичну форму рішень державних чи інших органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і який має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оскаржувані акт про порушення та рішення комісії виробничої дільниці Березне РЕМ ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" оформлене протоколом, не носять характеру обов'язкового до виконання позивачем, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
Відповідно до п.6.43 Правил користування електричною енергією, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. При цьому, спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
За таких обставин, акт про порушення та рішення комісії безпосередньо не тягнуть для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.
Оскаржені акт про порушення та рішення комісії, оформлене протоколом, можуть бути оцінені у сукупності з іншими письмовими доказами під час розгляду позову про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії.
Таким чином, спірні правовідносини не можуть бути розглянуті господарським судом за самостійними вимогами (лист ВГСУ від 13.08.08 р. № 01/8/482 "Про деякі питання застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках господарських судів у першому півріччі 2008 року).
Відповідно до п. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 80 п. 1, 86 ГПК України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Видати приватному підприємцю ОСОБА_1 довідку про повернення з державного бюджету 85 грн. 00 коп. державного мита, сплаченого згідно квитанції № 1916.711.5 від 26.11.2010р. та довідку про повернення з державного бюджету 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, сплаченої згідно квитанції № 1916.711.1 від 26.11.2010р.
Суддя Войтюк В.Р.