10 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/73/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.)
за позовом Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція"
про розірвання договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки,
25.06.2025 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція" - адвокат Дмитраш Вікторія Костянтинівна подала касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (повний текст складено 30.05.2025) у справі № 924/73/24.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (повний текст складено 30.05.2025), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 19.06.2025.
Касаційну скаргу заявником подано до Касаційного господарського суду 25.06.2025, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.
Водночас, у касаційній скарзі заявником викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови від апеляційного суду на поштову адресу Відповідача або уповноваженого його представника не надходив. З повним текстом оскаржуваного рішення, за твердженнями скаржника, він ознайомився 06.06.2025 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень після забезпечення судом апеляційної інстанції надання загального доступу - 03.06.2025.
Крім того, заявник посилається на те, що додатковою підставою, яка вплинула на строк подачі касаційної скарги став технічний збій із 12:45 6 червня 2025 року (з посиланням на офіційний веб-сайт Судової влади України), в зв'язку з чим було призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду.
В той же час, за доводами Відповідача, він бажав скористатися правом подачі касаційної скарги через електронні сервіси, однак станом на 25.06.2025 відсутнє повідомлення про відновлення сервісу приймання процесуальних документів, що направлені через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду.
Тобто, на думку заявника, вказані вище обставини зумовили неможливість подання касаційної скарги до 25.06.2025.
Однак, колегія суддів, дослідивши вказані доводи, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до абзацу 1 частини п'ятої, частин шостої - восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Верховний Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція" зареєструвало 24.01.2024 електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповіддю № 12256042 від 25.06.2025.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 924/73/24 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція" в його електронний кабінет та доставлена 02.06.2025 о 16:34 год.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із означеною вище довідкою, Північно-західним апеляційним господарським судом 02.06.2025 о 16:40 год було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету заявника.
За таких умов, Суд критично оцінює посилання заявника щодо неотримання повного тексту оскаржуваної постанови.
Таким чином, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 02.06.2025, тому передбачений положенням частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк обчислений з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 23.06.2025 (враховуючи вихідні дні), у той час як касаційну скаргу було подано 25.06.2025.
Щодо посилання скаржника на технічний збій в роботі електронних сервісів та відсутність повідомлення про відновлення їх роботи, то колегія суддів звертає увагу, що на офіційному веб-сайті Судової влади України в розділі "Новини" від 13.06.2025 міститься інформація із заголовком "Верховний Суд інформує" наступного змісту: "Повідомляємо про відновлення у Верховному Суді приймання процесуальних документів, їх автоматизованого розподілу та розгляду (крім тих, що направлені через підсистему "Електронний суд" до Великої Палати Верховного Суду, Касаційного кримінального суду і Касаційного цивільного суду). Про відновлення роботи підсистеми "Електронний суд" у цих судах буде повідомлено додатково (https://court.gov.ua/press/news/1829470/).
Тобто, зазначеним обставинами спростовується посилання Відповідача щодо відсутності повідомлення станом на 25.06.2025 про відновлення роботи сервісу приймання процесуальних документів, що направлені через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція" не було позбавлено об'єктивної можливості з 13.06.2025 по 23.06.2025 скористатися правом подачі касаційної скарги через підсистему "Електронний Суд".
Додатково колегія суддів вважає за необхідно зазначити, що на період технічного збою в роботі електронних сервіс, суд касаційної інстанції не припиняв свою роботу, а тому скаржник мав можливість у цей період, за його бажанням, подати касаційну скаргу безпосередньо до Суду через "Скриню", як ним було зроблено 25.06.2025.
При цьому особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами (аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі № 398/1739/15).
Верховний Суд відмічає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Таким чином, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши вказані доводи скаржника, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція", мають суб'єктивний для нього характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.
Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
З огляду на викладене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво та реконструкція" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 924/73/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко