Справа № 591/7796/25
Провадження № 1-кс/591/2600/25
Іменем України
11 липня 2025 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №62025170040010537 від 13.06.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Слідчий звернувся із зазначеним клопотанням, погодженим прокурором, яке мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62025170040010537 від 13.06.2025. Беручи до уваги те, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважав клопотання слідчого обґрунтованим та просив обрати підозрюваному саме запобіжний захід у виді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість оголошеної підозри та наявності зазначених у клопотанні ризиків.
Підозрюваний заперечував проти клопотання, вважаючи надто суворим.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії вказані в ч. 1 ст. 177 КПК.
Дії ОСОБА_4 , які, на думку органу досудового розслідування, виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Вищезазначене кримінальне правопорушення було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62025170040010537 від 13.06.2025. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється четвертим слідчим відділом (з дислокацією в місті Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, у зв'язку з чим розгляд клопотання підсудний слідчому судді Зарічного районного суду м.Суми.
10.07.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні злочину надано відповідні докази: копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, копії наказів щодо визначення місця проходження військової служби підозрюваним, акт службового розслідування, протоколи допитів свідків та інші документи. Вказані докази об'єктивно свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення та можливу причетність до нього підозрюваного ОСОБА_4 і є достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто, повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Слідчий суддя погоджується із твердженням слідчого і прокурора про те, що на даний час ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним та достатньо високим. Злочин, передбачений ч. 5 ст.407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким та відповідно передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину - в умовах воєнного стану, тривалість відсутності підозрюваного у військовій частині, а також відношення ОСОБА_4 до вчиненого, а саме те що він не вживав жодних заходів до повернення до цієї чи іншої військової частини, є підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання чи військової служби з метою ухилення від органів досудового розслідування та суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Слідство знаходиться на початковій стадії, ОСОБА_4 може шляхом умовлянь, чиненням тиску, або будь-яким іншим способом вплинути на свідків, котрим відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що вказує на існування ризику незаконно впливу на свідків. При оцінці наявності зазначеного ризику слідчим суддею врахована також встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч.2 ст. 23, ст.224 КПК України).
У той же час прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на його обґрунтування не надано жодних доказів. Фактично вказані ризики ґрунтуються на припущенні.
Таким чином, вважаю, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні було доведено існування ризиків, передбачених п.п.1 ,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Доказів неможливості утримання ОСОБА_4 під вартою за станом здоров'я не надано.
На думку слідчого судді, тримання обвинуваченого під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчим суддею під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, передбачених статтею 177 КПК.
Так, аналізуючи ч. 1 ст. 183 КПК, Конституційний Суд України звернув увагу, що «законодавець визначив застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу без доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом. Відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених ч. 3 або 4 ст. 183 Кодексу (друге речення ч. 1 ст. 182); «під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України» (абз. 8 ч. 4 ст. 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених ст. 177, 178 Кодексу. Виходячи зі змісту приписів ст. З, 8, ч. 1,2 ст. 29, ч. 1 ст. 55, ч. 1 ст. 62, ч. 1 ст. 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених ст. 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за ч. 6 ст. 176 Кодексу запобіжний захід у виді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід (рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024, справа№3-111/2023(207/23, 315/23).
Таким чином, ураховуючи вказані вище обставини, рішення ЄСПЛ, наявні у справі ризики і справжній суспільний інтерес, дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є раніше судимим, не одруженим, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також ту обставину, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії досудового розслідування, на час розгляду клопотання є всі підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити повністю та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-197, 372 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 години 05 хвилин 08 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1