08.07.2025м. СумиСправа № 920/717/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., за участю секретаря судового засідання Шершень А.С., розглянувши матеріали справи № 920/717/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича ( АДРЕСА_1 ) до відповідача Акціонерного товариства “Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035) про визнання незаконним та скасування рішення, та за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035) до відповідача Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 482 663 грн 14 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Петрищев О.О.;
від відповідача - Дубровська А.В.;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Філії “Сумський РЕМ» АТ “Сумиобленерго», оформлене протоколом № 26 від 12.01.2022, на підставі акта про порушення № 003242 від 15.11.2021, щодо нарахування Ніколенку В.В. обсягу вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 482 663 грн 14 коп.
У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 20 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката. Докази понесення зазначених витрат будуть подані позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України. До позовної заяви позивачем доданий договір на надання правової допомоги № 26/04 від 26.04.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВМ № 1049440 від 19.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000492 від 27.09.2017.
05.08.2024 відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 3535 від 05.08.2024), в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича 482 663 грн 14 коп. вартості необлікованої електричної енергії відповідно до рішення Філії “Сумський РЕМ» АТ “Сумиобленерго», оформленого протоколом № 26 від 12.01.2022, по розгляду акту про порушення № 003242 від 15.11.2021, 12 406 грн 00 коп. витрат за проведення експертного дослідження, 7 239 грн 95 коп. витрат по сплаті судового збору. Ухвалою від 04.11.2024 господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “Сумиобленерго» (вх. № 3535 від 05.08.2024) до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднав в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням від 19.06.2025 у справі № 920/717/24 господарський суд первісний позов задовольнив повністю; визнав незаконним та скасував рішення Філії “Сумський РЕМ» Акціонерного товариства “Сумиобленерго», оформлене протоколом № 26 від 12.01.2022 по розгляду Акту про порушення № 003242 від 15.11.2021 щодо розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в сумі 482 663 грн 14 коп.; стягнув з Акціонерного товариства “Сумиобленерго» на користь Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовив.
23.06.2025 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №3567 від 23.06.2025), в якій просить суд стягнути з відповідача 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до заяви додані ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВМ № 1049440 від 23.06.2025, рахунок на оплату № 20/06 від 20.06.2025, платіжна інструкція № 833 від 20.06.2025, акт приймання-передачі адвокатських послуг від 20.06.2025. До заяви позивач також додав докази її надсилання відповідачу.
Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвалою від 23.06.2025 господарський суд призначив заяву Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича (вх. № 3567 від 23.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 08.07.2025, 11:30.
02.07.2025 відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3207 від 02.07.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви. Відповідач зазначає, що у судовому засіданні 19.06.2025 під час судових дебатів та до моменту їх закінчення представник позивача не заявляв клопотання про компенсацію витрат за надану професійну правову допомогу та про неможливість надання доказів понесення витрат до закінчення судових дебатів, а також не заявляв про поважність причин неможливості подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. До закінчення судових дебатів не було зроблено заяву від адвоката Петрищева О.О. про надання доказів фактично понесених ним витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Також відповідач зазначає, що договір про надання правової допомоги №26/04 від 26.04.2024 укладений між адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем та Фізичною особою-підприємцем Ніколенко Віталієм Віталійовичем, а в рахунку на оплату №20/06 від 20.06.2025 зазначено виконавцем ФОП Петрищева О.О., платника єдиного податку 3 групи. В платіжній інструкції № 833 від 20.06.2025 платником зазначено Ніколенка Віталія Віталійовича - без статусу ФОП, а отримувачем платежу ФОП Петрищева О.О. В акті приймання-передачі адвокатських послуг від 20.06.2025 не зазначено кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг).
08.07.2025 позивач подав пояснення на заперечення (вх. № 3295 від 08.07.2025), в якому просить суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення. Позивач зазначає, що відповідач не заперечує наявність у представника позивача статусу адвоката та його право здійснювати представництво інтересів ФОП Ніколенка В.В. Адвокат Петрищев О.О. був та є представником позивача при розгляді справи №920/717/24. Представник позивача діяв на підставі договору про надання правової допомоги №26/04 від 26.04.2024, укладеного саме з ФОП Ніколенком В.В., з метою представництва інтересів ФОП Ніколенка В.В. та на виконання Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представником позивача було надано до суду складений та відповідним чином заповнений адвокатський ордер серії ВМ №1049440 від 19.06.2024, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Реєстрація адвоката в податковому органі як фізичної особи-підприємця (ФОП) не впливає на відшкодування адвокатських витрат. Наявність статусу ФОП не змінює правил відшкодування судових витрат пов'язаних з наданням правової допомоги. Платіжна інструкція №833 від 20.06.2025 містить відомості про перерахування грошових коштів саме господарюючого суб'єкта. Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного Банку України від 11.09.2017 №89 “Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку», рахунки з кодом 2600 (або похідні) відкриваються суб'єктам господарювання. Адвокатом надано до суду перелік робіт, які виконані адвокатом, що спростовує позицію відповідача про неможливість встановити, які послуги надані адвокатом згідно з договором. Умовами договору передбачено фіксований розмір гонорару, що не залежить від кількості витраченого адвокатом часу, кількості судових засідань чи тривалості розгляду справи в суді.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд встановив, що у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 20 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, а також повідомив суд, що докази понесення зазначених витрат будуть подані позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/717/24 в сумі 20 000 грн 00 коп. підтверджується договором на надання правової допомоги № 26/04 від 26.04.2024, ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВМ № 1049440 від 19.06.2024, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000492 від 27.09.2017, актом приймання-передачі адвокатських послуг від 20.06.2025, що підписаний позивачем та адвокатом, рахунком на оплату № 20/06 від 20.06.2025, платіжною інструкцією № 833 від 20.06.2025, які містять посилання на договір № 26/04 від 26.04.2024.
Відповідно до п. 6 договору № 26/04 від 26.04.2024 розмір гонорару адвоката за послуги становить 20 000 грн та не залежить від часу витраченого адвокатом, від кількості судових засідань, кількості процесуальних документів, складених адвокатом, та строку розгляду справи в суді.
Детальний опис робіт наданих адвокатом послуг зафіксований в акті приймання-передачі адвокатських послуг від 20.06.2025.
Суд враховує, що акт приймання-передачі адвокатських послуг був складений позивачем та адвокатом 20.06.2025, в цей же день був виставлений рахунок № 20/06 від 20.06.2025 та здійснена оплата послуг згідно з платіжною інструкцією № 833 від 20.06.2025, відповідно, причини неподання таких доказів до закінчення судових дебатів є поважними (доказів на дату ухвалення судом рішення у справі не існувало).
За викладених обставин суд вважає твердження відповідача про недотримання позивачем вимог ст. 129, 221 ГПК України необґрунтованими, як і твердження відповідача про неподання позивачем доказів понесення витрат.
Суд встановив, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг.
У зв'язку із задоволенням первісного позову, відмовою у задоволенні зустрічного позову, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513) на користь Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Відповідно до ст. 241, 244, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення складене та підписане суддею 11.07.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко