вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" липня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1250/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації
до відповідача - 1 Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації
до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Кортакоз"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області
про розірвання договору підряду № 22 від 04.04.2022
Секретар судового засідання Агаєва Н.Б.
В засіданні приймали участь:
Прокурор: Кривецька - Люліч Т.А.;
Від відповідача - 1: Ясковець О.А.;
Від відповідача - 2: Шевчук В.С.;
Від третьої особи: Самойлова С.І.
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 31.12.2024 звернувся керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації з позовом до відповідача - 1 Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортакоз" про зобов'язання вчинити певні дії.
Стислий виклад позиції позивача, пояснень третьої особи та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення сторонами договору № 22 від 04.04.2022 та додаткових угод до нього, здійснювалось за відсутності бюджетних асигнувань, тобто з порушенням вимог статей 23, 46, 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України).
За твердженням прокурора, внаслідок цього угоди є завідомо невиконуваними бюджетною організацією, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки правочин має бути спрямований на настання реальних наслідків, що обумовлені ним.
Відтак, прокурор (враховуючи заяву про зміну предмету позову від 29.04.2025) вважає, що договір підряду № 22 від 04.04.2022, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Кортакоз", підлягає розірванню.
29.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує, що обґрунтування повноважень Рівненською обласною прокуратурою щодо застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не може бути застосоване до правовідносин, що є предметом розгляду даної справи. Також зазначає, що станом на дату підписання правочину були передбачені видатки на виконання робіт по договору на суму 983900,00 грн у 2022 році, що становило 13,76% від суми основного договору. Даний договір було зареєстровано в органах Державної казначейської служби для взяття відповідних фінансових зобов'язань й оплати за виконані роботи. Рішенням Рівненської обласної ради від 23.12.2021 № 466 "Про обласний бюджет Рівненської області на 2022 рік" було визначено бюджетне призначення для Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації в розмірі 1000000,00 грн для будівництва об'єкта "Капітальний ремонт приміщення корпусу № 3 закладу дошкільної освіти"Малятко" по вул. Гоголя, 11 Мізоцької селищної ради Рівненської області (в т.ч. коригування проектної документації)". Після виділення коштів Рівненською обласною радою департаментом (відповідачем) забезпечено проведення процедури закупівлі та укладення договору підряду № 22 від 04.04.2022. Відтак, на дату укладення договору департаментом виконано вимоги ст . 48 БК України, адже бюджетне зобов'язання перед ТОВ - фірмою "Кортакоз" взято на суму, що не перевищує виділені з обласного бюджету Рівненської області. Зважаючи на те, що у 2022 році з об'єктивних причин фінансування за договором підряду здійснюватись не могло по причині відсутності відповідних бюджетних призначень, дія договору продовжена на наступний календарний рік. При цьому, просить суд звернути увагу, що бюджетне зобов'язання не реєструвалось в органах ДКСУ через відсутність бюджетних призначень. Відтак, посилання органу прокуратури на порушення департаментом норми статті 47 БК України є безпідставним. Також в період дії договору дії департаменту підлягали перевірці Державною аудиторською службою України та Рівненським окружним адміністративним судом в частині дотримання національного законодавства при укладенні та виконанні договору, що підтверджується долученим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17728/22 від 01.09.2022.
03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ-фірми "Кортакоз" надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних міркувань: департаменту делеговано повноваження виступати замовником будівництва з усіма правами оплати за виконані роботи; на дату укладення договору департаменту виділено бюджетні призначення в сумі 1000000,00 грн для оплати за виконані роботи у 2022 році; договір пройшов реєстрацію в органах ДКСУ, що згідно ст. 112 БК України є органом контролю за дотриманням бюджетного законодавства; у період дії договору дії департаменту підлягали перевірці Державною аудиторською службою України та Рівненським окружним адміністративним судом в частині дотримання національного законодавства при укладенні та виконанні договору; за період дії договору відсутні будь-які претензії до його змісту з боку сторін-підписантів правочину чи Рівненської обласної державної адміністрації.
04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій зокрема вказує, що прокуратурою обґрунтовано наявність інтересів держави та зазначено, що у зв'язку з відсутністю коштів для фінансування робіт за договором, внаслідок укладання нікчемного договору, створені умови для неефективного витрачання бюджетних коштів - довготривалого капітального ремонту дороги та подальших у зв'язку з цим, змін в ціноутворенні, оподаткуванні, які своєю чергою призведуть до внесення чергових змін до проектної документації, які спричинять корегування проекту та збільшення суми договору, оскільки ціна договору є динамічною, а відтак можуть призвести в подальшому до надмірного витрачання бюджетних коштів. Також зазначає, що визначена в договорі умова про здійснення оплати виконаних робіт при наступних надходженнях коштів з бюджету та залежно від відповідних бюджетних надходжень є такою, що суперечить правилам погодження умов щодо розрахунків за угодами зазначеної категорії, чим обумовлює недійсність договору за ч. 3 ст.48 Бюджетного кодексу України. Щодо рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17728/22 від 01.09.2022 зазначає, що предметом даного позову є оскарження результатів проведення моніторингу. У той же час, позовна заява у справі № 918/1250/24 подана з інших підстав.
03.03.2025 до суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області надійшли пояснення, у яких зазначає, що бюджетні зобов'язання могли бути зареєстровані у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Рівненській області у 2022 році відповідно до договору підряду № 22 від 04.04.2022 на суму 7 150 000,00 грн, а на підставі додаткової угоди № 1 від 08.12.2022 зняті з обліку.
05.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду (суддя Войтюк В.Р.) від 03.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1250/24 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідача - 1 Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз" про зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 03.02.2025.
08.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору до матеріалів справи.
29.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.
03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - 2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання на 17.02.2025.
04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача - 1, відповідно до якої останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
11.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання, в якому останній просить суд вважати у тексті позовної заяви вірним найменування відповідача - 2, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз".
14.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення.
14.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.
14.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - 1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.
Ухвалою суду від 17.02.2025, зокрема: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області; відкладено підготовче засідання на 10.03.2025.
25.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.
25.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання, в якому остання просить суд не розглядати заяву про зміну предмета позову від 14.02.2025.
03.03.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від третьої особи надійшли пояснення.
10.03.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшло клопотання про продовження строку розгляду підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 10.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 07.04.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.03.2025 № 03-04/16/2025 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Рівненської області, враховуючи наказ Господарського суду Рівненської області № 04-40/90/25 від 18.03.2025 про його відрахування зі штату суду, відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1250/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 справу № 918/1250/24 передано судді Мовчуну А.І.
Ухвалою суду від 21.03.2025 матеріали справи № 918/1250/24 прийнято до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 07.04.2025.
Ухвалою суду від 07.04.2025 підготовче засідання відкладено на 30.04.2025.
29.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.
30.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
30.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 30.04.2025 підготовче засідання відкладено на 15.05.2025.
05.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення.
14.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення.
15.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення.
15.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення.
Ухвала суду 15.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/1250/24 на 30 днів до 19.06.2025 включно. Заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури про зміну предмета позову від 14.02.2025 та від 25.02.2025 залишено без розгляду. Заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури про зміну предмета позову від 29.04.2025 прийнято до розгляду. Подальший розгляд справи № 918/1250/24 постановлено проводити із врахуванням заяви про зміну предмета позову від 29.04.2025. Підготовче засідання відкладено на 05.06.2025.
19.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій актів виконаних робіт форми КБ-2В та довідок форми КБ-3 за травень 2022 рік.
30.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення до матеріалів справи копій листів Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації від 07.10.2024 за №1381/24 та від 26.05.2025 за №798/02-07/25, копії відповіді Мізоцької селищної ради від 03.04.2025 за №444/04-35 та копії роздуківки із сайту "Spending". Зокрема просить відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Кортакоз" про долучення доказів, оскільки вказане клопотання не містить поважних причин неподання їх разом з відзивом.
04.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 05.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Кортакоз" в частині продовження строку підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 11.06.2025.
Ухвалою суду від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 розгляд справи відкладено на 10.07.2025.
В судовому засіданні 10.07.2025 представники сторін надали пояснення по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у 2022 році проведено відкриті торги UA-2022-01-18-007704-а за предметом: "Капітальний ремонт приміщення корпусу № 3 закладу дошкільної освіти "Малятко" по вулиці Гоголя, 11 Мізоцької селищної ради" за результатами яких з ТОВ - фірмою "Кортакоз" укладено договір підряду № 22 від 04.04.2022 (далі - договір) на суму 7150000,00 грн.
Підрядник за дорученням замовника зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт згідно ДК 021:2025:45214000-0 Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів по об'єкту "Капітальний ремонт приміщення корпусу № 3 закладу дошкільної освіти "Малятко" по вулиці Гоголя, 11 Мізоцької селищної ради", далі - роботи, згідно із проектно-кошторисною документацією та умов цього договору, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати проектно - кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами чинного договору (п. 1.1. договору).
Згідно п. 2.1. договору ціна предмету визначається на підставі динамічної договірної ціни і становить 7 150 000 грн 00 коп , (з ПДВ) в тому числі на 2022 рік - 983 900 грн 00 коп (з ПДВ).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи на об'єкті здійснюється на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України (проміжними платежами за фактично виконані роботи) в національній валюті України.
Також, пунктами 3.5.-3.6. договору розрахунки за чинним договором проводяться згідно плану фінансування, що є невід'ємною частиною до чинного договору (Додаток 1), або по мірі надходження державних коштів на рахунок замовника. У разі необхідності внесення змін в план фінансування сторонами буде укладено додаткову угоду. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюватиметься протягом 10-ти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення та фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що при незабезпеченості фінансування вартості робіт в поточному році порядок виконання умов договору переноситься на наступний рік в межах запланованого фінансування.
Згідно п. 4.2. договору строки виконання всіх видів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (Додаток 2).
Відповідно до п. 4.3 договору строком закінчення виконання робіт є 26.12.2023, згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток 2).
Як визначено в п. 4.6 договір вважається виконаним після виконання pобіт, закінчення вcix взаєморозрахунків між сторонами за цим договором, здачі об'єкта в експлуатацію та передачі об'єкта на баланс експлуатуючій організації.
Строки виконання робіт та термін дії договору можуть бути змінені сторонами з внесенням відповідних змін до чинного договору в разі:
- відсутність фінансування;
- виникнення обставин непереборної сили;
- дій третіх осіб, що унеможливлює належне виконання підрядником робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
- виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання Робіт за
чинним договором.
При цьому, замовник має право прийняти рішення про уповільнення темпів виконання підрядником робіт, їх зупинення з внесенням відповідних змін у даний договір. Про прийняте рішення згідно даного пункту, замовник зобов'язується письмово повідомити підрядника в триденний термін про таке рішення з наведенням відповідних підстав (пункт 4.7 договору).
При несвоєчасному початку, з вини підрядника, виконання робіт, відставанні його руху від графіків, замовник попереджає підрядника про порушення ним умов договору і, якщо у місячний термін не відбудеться істотних змін, може розірвати договір і вимагати відшкодування збитків (пункт 4.8. договору).
Згідно п.6.2 договору підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до календарного плану виконання робіт, що є додатком до договору, та є його невід'ємною частиною.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами i діє до 31.12.2023, але в будь-якому paзi до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором (п.11.1 договору).
Додатком № 2 "Календарний графік виконання робіт в 2022 році по об'єкту" до договору визначено, що датою початку робіт є 04.04.2022, а закінчення робіт - 26.12.2022, на 2023 рік - початок робіт з 01.01.2023, закінчення - 26.12.2023.
Додатком № 1 "Загальний план фінансування" до договору закріплено, що виконання робіт передбачено у 2022-2023 роках, а їх оплату - в 2022 році на суму 983 900,00 грн (квітень 2022 року - 480 000,00 грн, травень 2022 року - 65 000,00 грн, червень 2022 року - 65 000,00 грн, липень 2022 року - 65 000,00 грн, серпень 2022 року - 65 000,00 грн, вересень 2022 року - 65 000,00 грн, жовтень 2022 року - 65 000,00 грн, листопад 2022 року - 65 000,00 грн, грудень 2022 року - 48 900,00 грн.), а в 2023 році - на 6 166 100,00 грн.
В подальшому, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 08.12.2022 та Додаткову угоду № 2 від 26.12.2023, за умовами яких продовжено строк дії договору.
Так, 08.12.2022 укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни до основного договору, зокрема пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: "2.1. Ціна предмету договору визначається на підставі динамічної договірної ціни (додаток № 3) і становить всього 7 150 000 грн 00 коп, (з ПДВ), в тому числі на 2022 рік - 0 грн 00 коп (з ПДВ)".
Також, пунктом 1.2. Додаткової угоди Додаток № 1 до договору підряду "План фінансування" викладено в новій редакції, що додається (на 2022 рік - 0 грн, на 2023 рік - 7 150 000грн.) Додаток № 2 до договору підряду "Календарний графік" викладено в новій редакції, що додається (датою початку робіт на 2023 рік - 01.01.2023, закінчення - 26.12.2023).
В подальшому, 26.12.2023 Додатковою угодою № 2 до договору продовжено строк дії договору до 26.12.2024 та внесено зміни, зокрема викладено в наступнцій редакції: "2.1. Ціна предмету договору визначається на підставі динамічної договірної ціни (Додаток № 3) і становить всього 7 150 000 грн 00 коп (з ПДВ), в тому числі на 2023 рік - 0 грн 00 коп (з ПДВ)".
Також, змінено п.4.3 і викладено в такій редакції "4.3. Сторони погодилися, що строком закінчення виконання робіт є: 26.12.2024, згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток 2)"
Пунктом 1.3 Додаткової угоди № 2 від 26.12.2023 зазначено, що відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), пункт 11.1. змінити і викласти в наступній редакції: "11.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання cторонами своїх зобов'язань за цим договором"
Пунктом 1.4. Додаткової угоди № 2 від 26.12.2023 зазначено: Додаток № 1 до договору підряду "План фінансування" викласти в новій редакції, що додається (на 2022 рік - 0 грн, на 2023 рік - 0 грн, на 2024 рік - 7 150 000 грн).
Також, в пункті 1.5. вказано, що Додаток № 2 до Договору підряду "Календарний графік" викласти в новій редакції, що додається (на 2022-2023 роки - відсутні початок та закінчення робіт, на 2024 рік - початок робіт 01.01.2024, закінчення робіт - 26.12.2024).
Як стверджує прокурор, станом на день подання позовної заяви до суду, на веб - порталі "Prozorro" відсутні відомості про виконання вищевказаного договору.
Згідно листа Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адмінстрації № вих - 1531/24 від 22.11.2024, договір є діючим, зобов'язання сторін по договору залишаються невиконаними, у тому числі у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
З даного приводу прокурор зазначає, що впродовж 2022-2024 кошти з місцевого бюджету на оплату робіт згідно договору підряду № 22 від 04.04.2022 не виділялися і відповідно не використовувалися, що підтверджується зокрема листом Мізоцької селищної ради № 444/04-35 від 03.04.2025.
Оскільки при укладенні договору № 22 від 04.04.2022 та додаткових угод до нього, кошти на капітальний ремонт приміщення корпусу № 3 ЗДО "Малятко" з місцевого бюджету не виділялися, рішення з цього приводу не приймалися, укладення такого договору суперечить ст. ст. 23, 46, 48 БК України. Внаслідок цього договір та угоди є завідомо не виконуваними бюджетною організацією, що не відповідають вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки правочин має бути спрямованим на настання реальних наслідків, що обумовлені ним.
Відтак, прокурор (враховуючи заяву про зміну предмету позову від 29.04.2025) вважає, що договір підряду № 22 від 04.04.2022, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Кортакоз", підлягає розірванню.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та ГПК України.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України у Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19 зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Підставою звернення прокурора до суду із даним позовом стало нездійснення уповноваженими на це органами наданим законом повноважень щодо захисту законних інтересів держави.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" державні адміністрації (обласна, районна) вирішують питання бюджету, фінансів та обліку; управління майном. У статті 16 Закону передбачено, що вони здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі. Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Отже, місцеві державні адміністрації можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти і звертатися до суду. Подібний висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20.
Відповідно до Положення про Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 239 від 18.04.2018, Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної (військової) адміністрації є структурним пiдроздiлом Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, утворюється Головою Рівненської обласної державної адміністрації, входитъ до її складу i в межах Piвненської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.
З огляду на викладене, місцевий орган виконавчої влади (Рівненська обласна державна адміністрація) є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.
Згідно з пп. 11 ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють публічні закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до позивача із листом-запитом від 13.11.2024 № 54-1864вих-24 стосовно надання інформації про вжиті заходи з приводу спірних правовідносин та повідомив позивача в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом за захистом інтересів держави.
Листом від 22.11.2024 №вих-1531/24 позивач повідомив прокурора про те, що станом на дату укладення договору вимоги законодавства були дотримані.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За частиною 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Згідно з частиною 1 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
У статті 2 БК України визначено наступні терміни: бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Наведеною в частині 1 статті 23 БК України умовою здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету законодавець встановив особливості розрахунків бюджетними коштами - за наявності відповідного бюджетного призначення.
Наслідки недотримання цієї вимоги визначені БК України та передбачають недійсність як розміщеного замовлення, так і договору, укладеного протягом бюджетного періоду, якщо розпорядником бюджетних коштів за цими замовленням та договором взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.
За статтею 46 БК України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету (1); затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів (2); взяття бюджетних зобов'язань (3); отримання товарів, робіт і послуг (4); здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань (5); використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм (6); повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету) (7).
Згідно із статтею 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-5 статті 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Тобто норми статті 23 БК України та частини 3 статті 48 БК України, що перебувають в системному взаємозв'язку, встановлюють вимогу до умов розміщення закупівлі та умов договору, що укладається за результатами цієї процедури, а саме - здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із публічної закупівлі товарів (робіт/послуг) за відповідним договором, наслідком недотримання сторонами цієї вимоги є недійсність укладеного договору в силу закону (його нікчемність) (частина 3 статті 48 БК України).
Щодо порядку здійснення розрахунків за договором підряду, то за статтями 843, 844, 846, 854 ЦК України порядок розрахунків, ціна роботи та строки її виконання є істотними умовами договору підряду. Ці умови визначаються та погоджуються в договорі на розсуд сторін, а в випадках передбачених законом, - відповідно до актів цивільного законодавства (норми частини 3 статті 6, частини 1 статті 628 ЦК України).
Згідно із частиною 2 статті 23 БК України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Щодо розподілу повноважень при розпорядженні бюджетними коштами, то з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у підпунктах 8.20 - 8.27 постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 щодо застосування положень статей 2, 22 БК України та пунктів 5, 7, 43 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, відповідач - 1 у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі робіт з капітального ремонту приміщення корпусу № 3 ЗДО "Малятко", діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначених робіт в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким у спірних правовідносинах є позивач.
За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 2, статей 3, 75 - 77 БК України місцевий бюджет затверджується на один бюджетний період, який для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, що виключає можливість визначення в момент розміщення замовлення та укладення відповідного договору бюджетного призначення для нього (за розміром, цільовим призначенням, враховуючи часові обмеження для його використання) на весь період (на кожен рік), протягом якого планується виконання договору та його фінансування за рахунок бюджетних коштів.
Водночас умови здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі за текстом - Порядок № 309), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.
Строк дії спірного Договору становить більше одного календарного року, тобто фінансові зобов'язання за цим договором є довгостроковими в розумінні БК України.
За змістом пункту 2.2. Порядку № 309 умовою бюджетного зобов'язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов'язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
Додаткові вимоги до договору підряду, період виконання робіт за яким становить більше одного календарного року, що визначені законодавцем в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668), також передбачають наявність такої невід'ємної частини договору підряду, як план, за яким проводиться фінансування робіт (будівництва об'єкта).
Цей план складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат) (пункти 5, 83, 84 Загальних умов).
Відповідно до пункту 2 Загальних умов, цей нормативний акт є обов'язковим для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
За змістом наведених положень Порядку № 309 та Загальних умов, ці підзаконні акти конкретизують норму статті 23 БК України, встановлюючи однакову та обов'язкову в розумінні частини 3 статті 6, частини 1 статті 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану). Такий план може бути в вигляді додатка до договору (його невід'ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.
Отже, саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт з довгостроковими бюджетними зобов'язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимоги статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань - за наявності відповідного бюджетного призначення (Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у складі об'єднаної палати у постанові від 15.03.2024 у справі №916/1621/22).
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Як встановлено судом, на момент укладення договору (04.04.2022), за договірною ціною 7 150 000,00 грн, в тому числі на 2022 рік - 983 900,00 грн, з яких за рахунок коштів бюджету згідно з Додатком № 1 "Загальний план фінансування" до договору закріплено, що виконання робіт передбачено у 2022-2023 роках, а їх оплату - в 2022 році на суму 983 900,00 грн (квітень 2022 року - 480 000,00 грн, травень 2022 року - 65 000,00 грн, червень 2022 року - 65 000,00 грн, липень 2022 року - 65 000,00 грн, серпень 2022 року - 65 000,00 грн, вересень 2022 року - 65 000,00 грн, жовтень 2022 року - 65 000,00 грн, листопад 2022 року - 65 000,00 грн, грудень 2022 року - 48 900,00 грн.), а в 2023 році - на 6 166 100,00 грн. Отже, взяті відповідачем - 1 бюджетні зобов'язання на поточний 2022 рік (у розмірі 983 900,00 грн), на момент укладення договору відповідали бюджетним асигнуванням розпорядника відповідача - 1 (у розмірі 1 000 000,00 грн) згідно з рішенням Рівненської обласної ради від 23.12.2021 № 466 "Про обласний бюджет Рівненської області на 2022 рік".
За таких обставин, суд прийшов висновку про дотримання відповідачами на момент укладення оспорюваного договору бюджетного законодавства,
Відповідно до пункту 2.11 Порядку № 309 у разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань та/або бюджетних фінансових зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів.
Згідно із пунктами 2.14, 2.15 Порядку №309 у кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів приводять зареєстровані бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом у відповідність із фактичними надходженнями до цього фонду.
Не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу), інші бюджетні фінансові зобов'язання, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.
У зв'язку із відсутністю фінансування робіт сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 08.12.2022 та Додаткову угоду № 2 від 26.12.2023, за умовами яких продовжено строк дії договору.
Так, 08.12.2022 укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни до основного договору, зокрема пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: "2.1. Ціна предмету договору визначається на підставі динамічної договірної ціни (додаток № 3) і становить всього 7 150 000 грн 00 коп, (з ПДВ), в тому числі на 2022 рік - 0 грн 00 коп (з ПДВ)".
Також, пунктом 1.2. Додаткової угоди Додаток № 1 до договору підряду "План фінансування" викладено в новій редакції, що додається (на 2022 рік - 0 грн, на 2023 рік - 7 150 000 грн.) Додаток № 2 до договору підряду "Календарний графік" викладено в новій редакції, що додається (датою початку робіт на 2023 рік - 01.01.2023, закінчення - 26.12.2023).
В подальшому, 26.12.2023 Додатковою угодою № 2 до договору продовжено строк дії договору до 26.12.2024 та внесено зміни, зокрема викладено в наступнцій редакції: "2.1. Ціна предмету договору визначається на підставі динамічної договірної ціни (Додаток № 3) і становить всього 7 150 000 грн 00 коп (з ПДВ), в тому числі на 2023 рік - 0 грн 00 коп (з ПДВ)".
Також, змінено п.4.3 і викладено в такій редакції "4.3. Сторони погодилися, що строком закінчення виконання робіт є: 26.12.2024, згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток 2)"
Пунктом 1.3 Додаткової угоди № 2 від 26.12.2023 зазначено, що відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), пункт 11.1. змінити і викласти в наступній редакції: "11.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання cторонами своїх зобов'язань за цим договором"
Пунктом 1.4. Додаткової угоди № 2 від 26.12.2023 зазначено: Додаток № 1 до договору підряду "План фінансування" викласти в новій редакції, що додається (на 2022 рік - 0 грн, на 2023 рік - 0 грн, на 2024 рік - 7 150 000 грн).
Також, в пункті 1.5. вказано, що Додаток № 2 до Договору підряду "Календарний графік" викласти в новій редакції, що додається (на 2022-2023 роки - відсутні початок та закінчення робіт, на 2024 рік - початок робіт 01.01.2024, закінчення робіт - 26.12.2024).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акта приймання -передачі виконаних робіт за формою № КБ-2В, які складаються та підписуються підрядником в трьох примірниках та передаються замовникові станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного періоду.
Матеріали даної справи не містять доказів виконання відповідачами умов договору, а саме підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), як це визначено умовами договору.
Згідно листа відповідача - 1 від 23.10.2024 № 11043-24 виконання робіт на об'єкті "Капітальний ремонт приміщення корпусу № 3 ЗДО "Малятко" по вул. Гоголя, 11, Мізоцької селищної ради Рівненської област" не здійснювалось, а відтак бюджетні видатки не фінансувались.
Разом з тим, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Приписами ст.ст. 651, 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами першою та другою статті 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, чинне законодавство України пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, визначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Поняття "істотна зміна обставин" є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України, яка встановлює, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень ст. 652 ЦК України не підлягає розірванню як за згодою сторін, так і за рішенням суду.
Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов'язання.
Водночас договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а й на підставі рішення суду, зокрема, у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу / пропозицію про розірвання договору, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони має встановити факт зміни істотної обставини за наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Застосування ст. 652 ЦК України є відображенням у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Існування одночасно чотирьох умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Так, першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до цієї умови події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати “істотною зміною обставин», повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона знала про ці події і могла взяти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які й створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", роблять неможливим для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.
Друга умова - це умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна зі сторін договору повинна вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання. Для відповідного обґрунтування вказаної умови суду необхідно належним чином проаналізувати умови укладеного сторонами договору та встановити належним чином обставини, які свідчили б про те, що сторона договору дійсно не може усунути обставин, які для неї істотно змінилися.
Третьою необхідною умовою є умова, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Для встановлення цієї умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися.
Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може випливати із самого характеру та змісту зобов'язання.
Саме позивач при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору насамперед повинен довести факт наявності передбачених чинним законодавством підстав для його розірвання.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/5110/17, від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17, від 01.08.2020 у справі № 910/16784/20.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази одночасної наявності визначених, у статті 652 ЦК України, умов, що могли б бути підставою для розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову керівника Здолбунівської окружної прокуратури (35700, Рівненська обл., Рівненський р-н., вул. Княгині Ольги, 36, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м. Рівне, м-н. Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712) до відповідача - 1 Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м. Рівне, м-н. Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 36565276), до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Кортакоз" (35701, Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Здолбунів, вул. Лесі Українки, 6В, код ЄДРПОУ 13993936), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13, код ЄДРПОУ 38012494) про розірвання договору підряду № 22 від 04.04.2022 - відмовити.
2. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 11 липня 2025 року.
Суддя А.І.Мовчун