65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/925/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання О.В. Ващенко
за участю представників:
від позивача - Бєлінська І.І.,
від відповідача - Анісімов В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (правонаступник Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6») до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2024 року Державний навчальний заклад “Білозерське професійно-технічне училище № 6» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства “Херсонобленерго», в якому навчальний заклад просив суд зобов'язати відповідача відновити розподіл електричної енергії, посилаючись на наступне.
Як вказує позивач, між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6» та Акціонерним товариством “Херсонобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії від 16.07.2004 року № 725. На підставі раніше укладеного з відповідачем договору, позивач з 01.01.2019 року приєднався до публічного договору з розподілу електроенергії з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в порядку, визначеному пунктами 2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 року, та отримував послуги з розподілу електроенергії.
В подальшому, як зазначає позивач, з 10.11.2023 розподіл електроенергії навчальному закладу припинився, про що останній повідомив товариство через кол-центр, однак станом на момент звернення з даним позовом розподіл електричної енергії не відновлено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, навчальний заклад посилається на пункт 6.1 договору споживача з розподілу електричної енергії (https://ksoe.com.ua/statics/web/files/contract.pdf), відповідно до якого оператор системи, зокрема, зобов'язався: 1) виконувати умови цього договору; 3) забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб споживача в електричній енергії; 4) здійснювати розподіл електричної енергії споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Відповідно до п. 10.1 договору розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи: 1) без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії.
Водночас, як зазначає позивач, пунктом 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, закріплено, що для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
Між тим позивач додає, що навчальний заклад приєднано від одного джерела за ІІІ категорією, з огляду на що у разі аварійної ситуації час на відновлення або заміну пошкодженого обладнання не повинен перевищувати 1 добу.
Однак, як вказує заявник, на дату подання даної позовної заяви заклад без електроенергії майже 3 місяці, що значно перевищує відведений для ремонту час, а отже відповідач порушує умови договору з розподілу.
Також заявник посилається на п. 11.5.1 Кодексу систем розподілу, відповідно до якого послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим кодексом.
За умовами пунктом 11.5.2. Кодексу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії серед яких, зокрема, аварійні перерви електропостачання, але терміни їх усунення зазначені вище.
Крім того, позивач посилається на підпункт 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 27.12.2017 № 1470, відповідно до якого при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання
Відтак, посилаючись на ст. 629 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що ненадання послуг з розподілу і бездіяльність у їх відновленні свідчить про порушення відповідачем не лише умов договору з розподілу, а й вимог нормативно-правових актів, які регламентують таку діяльність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 (суддя Пінтеліна Т.Г.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/925/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.04.2024 об 11:00 год.
22.03.2024 від АТ “Херсонобленерго» до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12142/24), в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. Як вказує відповідач, 10 листопада 2023 року внаслідок обстрілу російською федерацією території Херсонської міської об'єднаної територіальної громади (до складу якої входить с. Благовіщенське (старе найменування - с. Петровського) було пошкоджено КТП - 780 (комплектна трансформаторна підстанція) - пошкоджений силовий трансформатор.
При цьому відповідач зазначає, що електрична енергія розподіляється позивачеві за схемою нормального режиму роботи його електроустановок через КТП - 780. Як вказує відповідач, трансформаторна підстанція КТП-780 не перебуває у власності або у користуванні товариства, а належить Херсонській міській об'єднаній територіальній громаді. Херсонська міська об'єднана територіальна громада не виконує аварійно-відновлювальних робіт, внаслідок чого споживач лишається знеструмленим.
Наразі відповідач зауважує, що виконання робіт працівниками товариства становить загрозу для їх життя та здоров'я, оскільки територія с. Благовіщенське знаходиться у безпосередній близькості від окупованих територій, з яких системно ведуться обстріли правобережної частини Херсонської області. При цьому відповідач наголошує, що товариство не може вимагати від працівників виконання робіт, що становлять загрозу для їх життя та здоров'я.
Між тим відповідач повідомляє, що НКРЕКП прийнято нормативно-правовий акт, яким визначено, що проведення відновлювальних робіт має здійснюватися після завершення бойових дій, обстеження територій на предмет наявності/відсутності вибухонебезпечних предметів та за погодженням з військовою адміністрацією.
Як вказує відповідач, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні?, затвердженого Законом України від 24.02.2022 “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні? на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому даний Указ неодноразово подовжувався протягом 2022-2024 років (укази Президента України № 133/2022 від 14.03.2022; № 259/2022 від 18.04.2022; № 341/2022 від 17.05.2022; № 573/2022 від 12.08.2022; № 757/2022 від 07.11.2022; № 58/2023 від 06.02.2023; № 254/2023 від 01.05.2023; № 451/2023 від 26.07.2023; № 734/2023 від 06.11.2023; № 49/2024 від 05.02.2024).
Наразі відповідач зазначає, що Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні? продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Також, як вказує відповідач, Указом Президента України 24.02.2022 р. № 64/2022 передбачено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану?.
При цьому відповідач вказує, що 25 квітня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ за № 75 “Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року? від 25 квітня 2022 р., відповідно до якого Херсонська область є територією, що перебуває в окупації.
Так, місто Херсон було звільнено від російських загарбників 11 листопада 2022 року, втім, як наголошує відповідач, посилаючись на ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, постійні масовані обстріли міста та його передмістя не дозволяють проводити роботи з відновлення розподільчих мереж, оскільки такі роботи мають проводитися виключно за умови належної безпекової ситуації на місці виконуваних робіт.
Між тим відповідач посилається на Постанову НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 “Про затвердження Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану?, згідно з якою затверджено Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (надалі - Тимчасовий порядок).
За ствердженнями відповідача, пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 визначено, що оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об'єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об'єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.
Між тим, як зазначає відповідач, Тимчасовий порядок регулює відносини щодо організації дій з відновлення операторами систем розподілу (яким є відповідач) у період дії в Україні воєнного стану електропостачання споживачів, населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок проведення бойових дій на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, та/або виконання заходів із улаштування інженерного захисту критичних об'єктів/елементів систем розподіл, зокрема, виконання ремонтних робіт в електричних мережах ОСР; організація тимчасових схем живлення (у випадку тотальних пошкоджень постійних схем електропостачання та їх тривалим відновленням) споживачів, населених пунктів; будівництво (тотальне відновлення) джерел живлення (у випадку неможливості організації схеми електропостачання діючими джерелами живлення); виконання заходів із захисту.
Таким чином, відповідач зауважує, що такі дії згідно з даними Тимчасового порядку повинні проводитись оператором системи тільки після: закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України “Про протимінну діяльність в Україні?; за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу, що видається цілком обґрунтованим з огляду на пріоритет безпеки життя та здоров'я людини і громадянина.
Разом з тим відповідач посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?, відповідно до якого Херсонську міську громаду Херсонського району Херсонської області (код UA65100150000057191) з 01.05.2023 року віднесено до території активних бойових дій. При цьому відповідач зауважує, що дата можливості припинення активних бойових дій станом на поточну дату не визначена.
Крім того, відповідач зазначає про безпосередню близькість території с. Благовіщенське Херсонської міської громади Херсонського району Херсонської області, на якій розташований об'єкт позивача, до лінії зіткнення, де активно ведуться бойові дії.
В подальшому, як вказує відповідач, 14 вересня 2023 року Рада оборони Херсонщини оголосила про обов'язкову евакуацію сімей із дітьми з міст і сіл, які перебувають під регулярними обстрілами російських військових, з огляду на що безпекова ситуація у населених пунктах, розташованих уздовж р. Дніпро та заплав, є критичною для цивільного населення.
Відтак, з посиланням на гарантії, передбачені статтею 2 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої працівники мають право на здорові і безпечні умови праці, відповідач зауважує, що АТ “Херсонобленерго», як роботодавець, не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров'я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Наразі відповідач наголошує, що умовами трудових договорів між працівниками АТ “Херсонобленерго? та адміністрацією не передбачено виконання робіт та обов'язків у зоні активних бойових дій з небезпекою для їх життя та здоров'я, а забезпечення безпеки працівників є пріоритетним завданням для товариства. Також відповідач посилається на частину 2 статті 6 Закону України “Про охорону праці?, відповідно до якої працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, що узгоджується з положеннями Конституції України та Кодексу законів про працю України.
Між тим НКРЕКП, як Регулятором, прийнято нормативно-правовий акт (постанова від 20.04.2022 № 386), яким вказано оператором систем розподілу на проведення огляду, аналізу та оцінки масштабу заподіяних пошкоджень, необхідних для відновлення об'єктів електричних мереж, виключно після завершення бойових дій на певній території.
Додатково відповідач зазначає, що відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 2 до Додаткової угоди від 15 липня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004) електропостачальна організація (відповідач) несе відповідальність за будівельну частину та все електрообладнання ПС “Очисні споруди? до опори 209 фідера “3109?; споживач - за захисну апаратуру в н/в щиті КТП-780, прилади обліку енергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на спільній межі токорозподілу з ПАТ “ЕК “Херсонобленерго? (старе найменування АТ “Херсонобленерго?) не має. Електропостачальна організація (відповідач) несе відповідальність за будівельну частину та все електрообладнання ПС “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ від ПС “Очисні споруди? до опори № 209 фідера “3109?. Споживач несе відповідальність за захисну апаратуру в н/в щиті в КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єкті училища, всі електромережі та все електрообладнання училища. З однолінійної схеми вбачається, що силовий трансформатор, розташований у КТП-780, належить до комунальної власності міста Херсон, не перебуває ані у власності, ані у користуванні відповідача, а КТП - 780 є абонентською.
27.03.2024 до Господарського суду Одеської області від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» надійшла відповідь на відзив (вх. № 12779/24), в якій позивач, підтримуючи позовні вимоги, додатково посилається на наступне. Так, позивач вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження приналежності КТП-780 Херсонській міській громаді, про що відповідач стверджує у відзиві на позовну заяву.
Також позивач посилається на приписи пп. 11.6.1 п. 11.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, відповідно до яких для забезпечення розподілу електричної енергії електричними мережами, що не належать ОСР, між ОСР та відповідним власником мереж, який не є ОСР (основним споживачем), укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж за типовою формою у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Проте, як вказує позивач, відповідачем не надано договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який мав бути укладений між Херсонською міською радою та між нею та АТ “Херсонобленерго? в силу приписів чинного законодавства.
Як вказує позивач, на підтвердження приналежності Херсонській міській раді КТП-780 відповідач посилається на додаток № 2 до Додаткової угоди від 15.07.2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004. Проте, по-перше, як вказує позивач, така угода була укладена між позивачем і відповідачем, натомість Херсонська міська рада не є стороною угоди, та між нею і відповідачем, як зауважує позивач, не укладено окремої угоди про спільне використання мереж, а, по-друге, дана додаткова угода, на думку позивача, не повинна братися судом до уваги, оскільки фактично втратила чинність, так як 11 січня 2016 р. була укладена додаткова угода до того ж договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, у додатку 2 до якої зазначено, що КТП-780 є мережами не визначеного власника, а силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), який власне і пошкоджений, є власністю відповідача.
За ствердженнями позивача, оскільки мережами училища здійснюється передача (транзит) електроенергії до інших споживачів (субабонентів), то між закладом та компанією укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011 р., користувачем мереж згідно з яким є відповідач. При цьому позивач додає, що додатком № 4 до цього договору є акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до п. 1 якого визначено балансову належність електромереж та установок за відповідачем (користувачем): роз'єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі № 209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера “3109? П/ст “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА. Також позивач вказує, що пунктом 3 акту визначено, що користувач (відповідач по справі) несе відповідальність за: роз'єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі № 209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера “3109? П/ст “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА.
Таким чином, як стверджує позивач, згідно із зазначеним вище актом пошкоджений силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), КТП-780, повітряна високовольтна лінія, яка живить цю КТП та роз'єднувач перебували на балансі відповідача.
В подальшому, як повідомляє позивач, 11 січня 2016 р. було укладено додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011 р., якою викладено в нових редакціях Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін і однолінійну схему. Згідно з актом тепер на балансі та відповідальності користувача мереж перебуває будівельна частина та все обладнання ПС “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ фідера “3109? ПС 35/6 кВ “Очисні споруди? - до оп. № 230 фідера “3109?, ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ-6 до ЩВУ Благовіщенського храму. Відповідно до однолінійної схеми КТП-780 та частина лінії електропередач значиться як мережі невизначеного власника.
Обґрунтовуючи, що силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), який пошкоджено, на даний час перебуває на балансі у відповідальності відповідача, позивач зазначає, що відповідач не тільки користується цією КТП для розміщення свого силового трансформатора та здійснення своєї комерційної діяльності, а й фактично розпоряджається нею, зокрема, підключаючи нових абонентів - Благовіщенський храм. Також, як вказує позивач, орієнтовно в кінці 2017 р. відповідач здійснив прокладання нової високовольтної лінії електропередач для заживлення нової КТП, установленої в с. Благовіщенське, шляхом відпайки від лінії, що живить КТП-780.
Так, позивач зазначає, що відповідач фактично більше 5 років користується та розпоряджається як КТП-780, на якій встановлено трансформатор компанії, так і лінією, яка живить цю КТП, які згідно наявних документів з 11.01.2016 р. (укладання додаткової угоди до договору про спільне використання мереж) значились як мережі невизначеного власника, з огляду на що позивач вважає, що АТ “Херсонобленерго? набуло права власності на цю частину мереж.
Між тим позивач вказує, що с. Благовіщенське відсутнє в переліку населених пунктів, в яких оголошено евакуацію рішенням Ради оборони Херсонщини від 14 вересня 2023 року, на яке посилається у відзиві на позовну заяву відповідач.
Додатково позивач зауважує, що Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, не містить прямої заборони виконувати ремонтні роботи в зоні бойових дій, а лише встановлює послідовність їх проведення. Крім того, на переконання позивача, такий порядок є підзаконним актом і не може відміняти норми Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України, вимоги Закону України “Про ринок електричної енергії? і т.д.
Крім того, як стверджує позивач, 12 грудня 2023 р. відповідачем здійснено перепідключення одного із абонентів (Благовіщенський храм), який був заживлений від КТП-780 від іншої мережі шляхом прокладання лінії електропередач по існуючим опорам позивача.
Таким чином, на думку позивача, відповідач своїми діями спростовує факт неможливості виконати ремонт обладнання саме через безпекову ситуацію.
05.04.2024 від АТ “Херсонобленерго» до господарського суду надійшла заява із запереченнями (вх.№ 14113/24), в якій товариство заперечує щодо задоволення позовних вимог та додатково до викладених раніше доводів зазначає наступне. Так, відповідач вказує, що внаслідок окупації та захоплення у м. Херсон об'єктів, що належать АТ “Херсонобленерго?, у тому числі й електричних мереж та адмінбудівлі (цілісний майновий комплекс товариства), останнім було втрачено документацію, у тому числі, договори та угоди, відновлення яких триває нині.
Як вказує відповідач, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, який, відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладається на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Відповідач зазначає, що бак трансформатора, що знаходиться у КТП-780, не відноситься до балансової належності відповідача, а зазначення у однолінійній електричній схемі мережі “невизначений власник? не означає відсутність такого власника в принципі.
За статтею 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Підпунктом 5 статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні? до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.
За статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Між тим відповідач посилається на статтю 35 Закону України “Про власність? (що був чинний до 20.06.2007 року), згідно з якою до комунальної власності належали місцеві енергетичні системи, а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.
При цьому, як зазначає відповідач, у Законі України “Про електроенергетику? (втратив чинність 01.07.2019) було визначено, що мережа (електрична чи теплова) - сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари; місцева (локальна) електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача; магістральна електрична мережа - це електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж.
За змістом ч. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні? (у ред. від 01.10.2007) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні? передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Тобто, на переконання відповідача, магістральні мережі - це мережі, які сьогодні перебувають у власності відповідача та оператора системи передачі (НЕК “Укренерго?); місцеві (локальні) мережі - мережі інших суб'єктів господарювання.
Відтак, як стверджує відповідач, зазначення у однолінійній схемі (додаток № 5.1 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж) електричних мереж “невизначеного власника? не означає відсутності такого власника, а лише вказує на те, що товариству на момент складання додаткової угоди не була відома інформація про юридичну особу, яка визначена органами місцевого самоврядування балансоутримувачем (власником) даних електричних мереж, оскільки за частиною 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів місцевого самоврядування реалізується від імені комунальної установи.
Безпосередня участь органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідач наголошує, що посилання у однолінійній схемі додаток № 7 до договору про постачання електроенергії № 725 від 16.07.2004 на “мережі комунальної власності міста? не суперечать викладеному вище, оскільки вказують тільки на форму власності (комунальна), а не на самого власника (балансоутримувача) такого об'єкта. Таким чином, відповідач зазначає, що ним надано до суду інформацію та документи, які лишились у наявності після пограбування товариства та які доводять розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між товариством та іншими суб'єктами господарювання.
Також відповідач додатково повідомляє, що КТП-780 (як комплектний об'єкт) в установленому законодавством України порядку АТ “Херсонобленерго? не передавалось.
14.05.2024 від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» до господарського суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 19460/24), а саме відповіді Державної інспекції енергетичного нагляду України на лист Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6».
20.05.2024 від відповідача до господарського суду надійшли заперечення щодо залучення доказів до матеріалів справи (вх. № 20073/24), згідно з якими відповідач вважає, що докази подані з порушенням норм процесуального закону та вважає, що відповідь НКРЕКП не містить обставин, які впливають на розгляд спору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 (суддя Пінтеліна Т.Г.) закрито підготовче провадження у справі № 916/925/24 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 20 травня 2024 р. о 14:00 год.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі № 916/925/24 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» задоволено; зобов'язано Акціонерне товариство “Херсонобленерго» відновити розподіл електричної енергії Державному навчальному закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6»; стягнуто з АТ “Херсонобленерго» на користь ДНЗ “Білозерське професійно-технічне училище № 6» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року заяву Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» (вх. № 3419/24 від 09.09.2024) про заміну сторони у справі № 916/925/24 його правонаступником задоволено; замінено Державний навчальний заклад “Білозерське професійно-технічне училище № 6» (код ЄДРПОУ 02548208; Херсонська область, м. Херсон, селище Благовіщенське, вул. 1 травня, буд. 1, 73489) його правонаступником - Державним навчальним закладом “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (код ЄДРПОУ 02548245; Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 52, 73034).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 29.10.2024 у справі № 916/925/24 рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2025 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі № 916/925/24 скасовано та направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 справу № 916/925/24 передано на розгляд судді Петрова В.С.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 р. прийнято справу № 916/925/24 за позовом Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження та підготовче засідання призначено на 01 квітня 2025 р. о 10:30 год.
19.03.2025 р. від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. № 9013/25), відповідно до якого представник позивача просить суд поновити строк для подачі доказів по справі, а саме лист НКРЕКП від 29.04.2024 р., лист Держенергонагляд України від 18.04.2024 р. та приєднати зазначені докази до матеріалів справи.
27.03.2025 р. від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 9928/25), відповідно до якої представник позивача просить суд надати можливість приймати участь у судовому засіданні по справі № 916/925/24, призначеному на 01 квітня 2025 р. о 10.30 год., та всіх подальших судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст.197 ГПК України.
27.03.2025 р. від АТ “Херсонобленерго» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 9840/25), в якій представник відповідача просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/925/24, призначеному на 01.04.2025 року о 10:30 год., та всіх подальших судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст. 197 ГПК України.
28.03.2025 р. від АТ “Херсонобленерго» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення щодо заяви про приєднання доказів (вх. № 9960/25), відповідно до яких представник відповідача просить суд не приймати подані позивачем листи НКРЕКП та Держенергонагляду до розгляду та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строків на подання доказів, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк визначений для подачі доказів, а також не повідомлялось ані у позовній заяві про наявність будь-яких інших доказів, ніж ним подані разом із позовною заявою, ані надано пояснень щодо поважності причин пропуску строку на подання доказів до суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2025 р. задоволено заяву Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про участь у підготовчому засіданні суду по справі № 916/925/24, яке призначене на 01 квітня 2025 р. о 10:30, та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
31.03.2025 р. від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. № 10250/25), відповідно до якого представник просить суд поновити строк для подачі доказу по справі, а саме лист АТ “Херсонобленерго» від 31.07.2020 р. № 45/04-038519.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 р. задоволено заяву Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» про участь у підготовчому засіданні по справі № 916/925/24, яке призначене на 01 квітня 2025 р. о 10:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 р. внесено виправлення в ухвали Господарського суду Одеської області у справі № 916/925/24 від 10.03.2025 р., від 28.03.2025 р., від 31.03.2025 р. та зазначено вірну назву позивача: Державний навчальний заклад “Вище професійне училище № 2 м. Херсона».
01.04.2025 р. від Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. № 10320/25), відповідно до якого представник просить суд поновити строк для подачі доказу по справі, а саме листа АТ “Херсонобленерго» від 31.07.2020 р. № 45/04-038519 та приєднати зазначений доказ до матеріалів справи.
Крім того, 01.04.2025 р. від АТ “Херсонобленерго» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про поновлення строків на подання доказів (вх. № 10328/25), відповідно до якої представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів; поновити строк на подання доказів; долучити копії актів про нещасні випадки на виробництві, повідомлення про нещасний випадок з Суманєєвим С.М., копію витягу з ЄРДР від 20.09.2024 року, та скріншоти з телеграм-каналів до матеріалів справи та врахувати їх при ухваленні рішення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 р. підготовче засідання відкладено на 17.04.2025 р. об 11:00 год. з огляду на неявку у підготовче засідання представника позивача.
02.04.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. № 10488/25), відповідно до якого представник просить суд поновити строк для подачі доказів по справі, а саме: листа НКРЕКП від 29.04.2024 р.; листа Держенергонагляду України від 18.04.2024 р. та приєднати зазначені докази до матеріалів справи.
Також 02.04.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 10489/25), відповідно до якої представник позивача просить суд призначити всі подальші судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 р. задоволено заяву Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» про участь у підготовчому засіданні по справі № 916/925/24, яке призначене на 17 квітня 2025 р. об 11:00 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
14.04.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх. № 11906/25).
У підготовчому засіданні господарського суду 17 квітня 2025 року по справі № 916/925/24 протокольно оголошено перерву до 07 травня 2025 року об 11 год. 00 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України.
06.05.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 14482/25).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2025 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/925/24 на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 19.05.2025 р. об 11:00 год.
Наразі у підготовчому засіданні 19.05.2025 р. представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення підготовчого засідання з метою врегулювання питання мирним шляхом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2025 р. підготовче засідання відкладено на 05.06.2025 р. о 12:30 год.
04.06.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №17801/25), відповідно до якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 916/925/24 документи, що підтверджують право Бєлінської І.І. - юрисконсульта ДНЗ “ВПУ № 2 м. Херсона» представляти інтереси державного навчального закладу у судах в порядку самопредставництва.
Також 04.06.2025 р. від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №17819/25), в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи “Електронний листок непрацездатності» (додається), який вказує, що Бєлінська Ірма Іродіївна, юрисконсульт ДНЗ “ВПУ №2 м. Херсона», яка представляє інтереси позивача у суді, 19 травня 2025 року не мала змогу брати участь у судовому засіданні у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/925/24 до розгляду по суті на 26.06.2025 року об 11:15 год.
25.06.2025 від Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (правонаступник Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6») через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 20113/25), в якому останній просить залучити документи, що підтверджують право Бєлінської І.І. представляти інтереси ДНЗ “ВПУ №2 м. Херсона» у судах в порядку самопредставництва.
Також 25.06.2025 р. до від Акціонерного товариства “Херсонобленерго» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 20130/25), в якому останній просить суд поновити строк для подачі документів та залучити до матеріалів справи витяги із ЄРДР та повідомлення, що підтверджують загибель працівника відповідача на території, що знаходиться на відстані 5 км від об'єкту позивача та в більш безпечному місці та пошкодження його майна.
У судовому засіданні 26.06.2025 року судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 10.07.2025 р. о 12:00 год., про що повідомлено учасників справи під розписку.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, натомість представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 16 липня 2004 року між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6» (споживач) та Відкритим акціонерним товариством “Херсонобленерго» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії № 725, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п.п. 2.1.1 - 2.1.3 п. 2.1 договору № 725 від 16.07.2004 р. постачальник електричної енергії зобов'язаний, зокрема: виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 “Повідомлення про обсяги постачання електричної енергії та потужності); відповідно до фактичної категорії схеми зовнішнього електропостачання споживача згідно Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання, визначеної додатком № 6 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» та додатком № 6а “Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності» (тільки у разі приєднання споживача безпосередньо до електромережі постачальника); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (тільки у разі приєднання споживача безпосередньо до електромережі постачальника), а також повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.
Положеннями п. 2.2 договору № 725 від 16.07.2004 р. визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема:
- виконувати умови цього договору (п.п. 2.2.1),
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (п.п. 2.2.2);
- оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 “Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» за діючими тарифами та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку (п.п. 2.2.3);
- здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (п.п. 2.2.4);
- забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії, компенсуючих пристроїв та до іншого електрообладнання споживача (п.п. 2.2.5);
- уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання загрозі життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору (п.п. 2.2.6).
За умовами п. 3.7 договору № 725 від 16.07.2004 р. постачальник електричної енергії має право, зокрема: одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором (п.п. 3.1.1); обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ (п.п. 3.1.2); доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності й для перевірки потужності компенсуючих пристроїв споживача (п.п. 3.1.5).
Пунктом 3.2 договору № 725 від 16.07.2004 р. передбачено, що споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору (п.п. 3.2.1); вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником електричної енергії умов цього договору (п.п. 3.2.2); вимагати поновлення постачання електричної енергії у встановленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього договору (п.п. 3.2.3).
Умовами п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору № 725 від 16.07.2004 р. встановлено, що постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу в обсягах та із забезпеченням договірної величини; потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; дотримання гарантованого рівня надійності електропостачання відповідно до фактичної категорії схеми зовнішнього електропостачання споживача згідно ПУЕ; дотримання граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж.
Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 договору № 725 від 16.07.2004 р. постачальник електричної енергії не несе відповідальності перед споживачем за порушення вимог пункту 4.1.1 - 4.1.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п.п. 4.1.5 п. 4.1 договору № 725 від 16.07.2004 р. постачальник не несе відповідальності перед споживачем за обмеження у постачанні електричної енергії понад обумовлених договором обсягів електроенергії та матеріальні збитки, які викликані:
1) протиправними діями третіх осіб;
2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом);
3) некваліфікованими діями персоналу споживача;
4) умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії споживачам, передбаченими у розділах 5 та 8 цього договору, або введеними у відповідності до законодавства України;
5) пошкодженням устаткування споживача з його вини, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;
6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної (граничної) величини потужності;
7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, за умов нормальної роботи енергосистеми, та на час, необхідний для стабілізації режиму в умовах надзвичайного стану в енергетиці, який вводиться в установленому законодавством України порядку;
8) іншими причинами, які виникли не з вини постачальника електричної енергії.
Підпунктом 4.2.4 п. 4.2 договору № 725 від 16.07.2004 р. визначено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії у відповідності до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п.п. 4.3.1 п. 3 договору № 725 від 16.07.2004 р. сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин надзвичайної або непереборної сили, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:
- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);
- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є енергопостачальною організацією і споживачем електроенергії (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух.
Як встановлено в п. 6.1 договору № 725 від 16.07.2004 р., електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електроенергії, без попередження у разі:
- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках постачальника електричної енергії - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії; споживання електроенергії споживачем після закінчення терміну дії цього договору або його розірвання; приєднання споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж постачальника електричної енергії поза розрахунковими засобами обліку; самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; самовільного підключення до мереж постачальника після відключення споживача за порушення умов цього договору (п.п. 6.1.1);
- з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, зокрема, у разі: відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуго вування електроустановок, за приписом уповноважених державних органів (п.п. 6.1.3);
- у разі незадовільного стану електроустановок споживача, що загрожує аварією, пожежею, створює загрозу життю, а також при невиконанні вимог щодо усунення недоліків в електроустановках споживача - за поданням представників державних органів, на які покладені відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством (п.п. 6.1.4);
- у разі введення у встановленому порядку графіків обмежень та відключень у наслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі - згідно з додатком №8 “Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках аварійних відключень» (п.п. 6.1.5);
- з повідомленням не менше ніж за 10 днів про очікувану кількість та тривалість відключень, для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках постачальника електричної енергії або для приєднання нових споживачів, у разі відсутності резервного живлення споживача (п.п. 6.1.6).
Пунктом 9.1 договору № 725 від 16.07.2004 р. встановлено, що всі додатки до цього договору, акт аварійної та технологічної броні, угода про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (при наявності), а також повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності є невід'ємними частинами цього договору. Якщо після укладання договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюються умови цього договору, сторони зобов'язуються внести зміни до цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.
Положеннями п. 9.2 договору № 725 від 16.07.2004 р. визначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка № 6 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
Згідно з п. 9.5 договору № 725 від 16.07.2004 р. останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Також судом встановлено, що 15 липня 2013 року між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6? (споживач) та Публічним акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго? (постачальник) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004 р., відповідно до п. 2 якої пункт 1 договору від 16.07.2004 р. викладено у наступній редакції: “постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 52,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку № 7 до даного договору “Однолінійна схема?.
Приєднана потужність у точці підключення становить 90,00 кВт.
Додаток № 5а до договору викладено в редакції згідно додатку № 1 до даної угоди.
Додаток № 6 до договору викладено в редакції згідно додатку № 2 до даної угоди.
Додаток № 7 до договору викладено в редакції згідно додатку № 3 до даної угоди, яким є однолінійна схема, якою наведено однолінійну електричну схему ДНЗ “Білозерське професійно-технічне училище № 6?.
Додатком № 1 до додаткової угоди від 15.07.2013 р. є Дані про відпуск/передачу активної електричної енергії субспоживачам.
При цьому Додатком № 2 до додаткової угоди від 15.07.2013 р. є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційна відповідальність сторін, згідно з яким сторони установили:
1. Балансова належність електромереж та установок:
Електропостачальної організації: будівельна частина та все електрообладнання ПС “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ від ПС “Очисні споруди? до опори № 209 фідера “3109?.
Споживача: захисна апаратура в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, 11Л-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
2. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на спільної межі токорозподілу з ПАТ “ЕК “Херсонобленерго? не має.
3. Електропостачальна організація несе відповідальність за: будівельну частину та все електрообладнання ПС “Очині споруди?, ПЛ-6 кВ від ПС “Очисні споруди? до опори № 209 фідера “3109?
4. Споживач несе відповідальність за: захисну апаратуру в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
5. Перелік об'єктів споживача та категорія надійності електропостачання: Білозерське ПТУ № 6, м. Херсон, с-ще Петровського, вул. 1-ого Травня, 1; дозволена потужність (кВт) - 82,0; Категорія надійності - ІІІ (третя).
6. Схема електроустановки та точка розподілу електромереж додається.
7. Сторони зобов'язуються утримувати установки, що вказані в цьому акті, у справному стані та експлуатувати відповідно до Правил користування електричною енергією, ПТЕ, ПТБ, забезпечити охорону електроустановок, які розташовані на їх території незалежно від їх приналежності та допуск до проведення необхідних робіт в цих електроустановках відповідного персоналу.
Подалі, як встановлено судом, 11 січня 2016 року між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6? (споживач) та Публічним акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго? (постачальник) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004 р., відповідно до п. 1 якої споживач та постачальник у зв'язку з уточненням назви та адреси об'єкту: Майновий комплекс, що знаходиться м. Херсон, с. Петровського, вул. 1 Травня, 1 та приведенням у відповідність однолінійної схеми до існуючої схеми електропостачання, домовилися внести в договір № 725 від 16.07.2004 р. про постачання електричної енергії відповідні зміни та доповнення, а саме:
- назву та адресу об'єкту вважати: Майновий комплекс, що знаходиться м. Херсон, с. Петровського, вул.1 Травня, 1.
- “Додаток № 3 до договору (розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача) викласти в редакції згідно додатку № 1 до даної Угоди».
- “Додаток № 7 до договору (однолінійна схема, в якій наведено однолінійну електричну схему) викласти в редакції згідно Додатку № 2 до даної Угоди».
Так, вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 1 до додаткової угоди від 11.01.2016 р. є Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача, пунктом 2 якого визначено особливі умови: КТП-780 знаходиться на балансі невизначеного власника; додатком № 2 до додаткової угоди від 11.01.2016 р. є Однолінійна схема майнового комплексу, м. Херсон, сел. Петровського, вул. 1 Травня, 1.
За ствердженнями сторін, 10 листопада 2023 року внаслідок обстрілу російською федерацією території Херсонської міської об'єднаної територіальної громади (до складу якої входить с. Благовіщенське (старе найменування с. Петровського) було пошкоджено КТП 780 (комплектна трансформаторна підстанція) - пошкоджений силовий трансформатор.
При цьому позивач зазначає, що з 10 листопада 2023 року розподіл електроенергії закладу припинився, про що позивач повідомив АТ “Херсонобленерго? через колл-центр, однак станом на зараз розподіл електричної енергії не відновлено, що й стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.
Наразі господарський суд зауважує, що після розмежування функцій постачання та розподілу електричної енергії між різними підприємствами АТ “Херсонобленерго? є підприємством, яке надає послуги з розподілу електричної енергії. На підставі раніше укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії, заклад з 01.01.2019 приєднався до публічного договору з розподілу електроенергії з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України в порядку визначеному п. 2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 та отримує послуги з розподілу електроенергії.
Відповідно до п. 6.1 договору споживача з розподілу електричної енергії (https://ksoe.com.ua/statics/web/files/contract.pdf) оператор системи зобов'язується: 1) виконувати умови цього договору; 3) забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб споживача в електричній енергії; 4) здійснювати розподіл електричної енергії споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Згідно з п. 10.1 договору розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи: 1) без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії;
Електрична енергія розподіляється позивачеві за схемою нормального режиму роботи його електроустановок через КТП - 780.
Постановою НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 “Про затвердження Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (надалі - Тимчасовий порядок).
Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 вказано на те, що оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об'єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об'єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.
Сам Тимчасовий порядок регулює відносини щодо організації дій з відновлення операторами систем розподілу (яким є відповідач) у період дії в Україні воєнного стану електропостачання споживачів, населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок проведення бойових дій на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, та/або виконання заходів із улаштування інженерного захисту критичних об'єктів/елементів систем розподіл, а саме:
- виконання ремонтних робіт в електричних мережах ОСР;
- організація тимчасових схем живлення (у випадку тотальних пошкоджень постійних схем електропостачання та їх тривалим відновленням) споживачів, населених пунктів;
- будівництво (тотальне відновлення) джерел живлення (у випадку неможливості організації схеми електропостачання діючими джерелами живлення);
- виконання заходів із Захисту.
Такі дії, згідно з даним Тимчасовим порядком, повинні проводитись Оператором системи тільки після: закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України “Про протимінну діяльність в Україні»; за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу, що видається цілком обґрунтованим з огляду на пріоритет безпеки життя та здоров'я людини і громадянина.
Відповідно до пп. 11.6.1 п. 11.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, для забезпечення розподілу електричної енергії електричними мережами, що не належать ОСР, між ОСР та відповідним власником мереж, який не є ОСР (основним споживачем), укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж за типовою формою у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2011 року між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6? (власник) та ПАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго? (користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 725, відповідно до п. 1.1 якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
За умовами п. 1.2 договору № 725 від 19.05.2011 р. передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка “Однолінійна схема», наданого власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
Розділом 2 договору № 725 від 19.05.2011 р. передбачені обов'язки власника мереж.
За умовами п. 2.1 договору № 725 від 19.05.2011 р. власник мереж зобов'язаний утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач.
За приписами п. 2.2 № 725 від 19.05.2011 р. власник мереж зобов'язаний забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії, яким забезпечує користувач, згідно з ПУЕ.
Відповідно до розділу 6 договору № 725 від 19.05.2011 р. спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено власником мереж:
- без попередження у разі: виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії користувача (п. 6.1 договору № 725 від 19.05.2011);
- з повідомленням користувача не пізніше, ніж за 10 хвилин у разі перевищення користувачем або іншими суб'єктами господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, договірної граничної величини електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше (п. 6.2 договору № 725 від 19.05.2011);
- з повідомленням користувача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: несплати користувачем за використання електричних мереж власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ; використання технологічних електричних мереж власника мереж користувачем після закінчення строку дії цього договору (п. 6.3 договору № 725 від 19.05.2011).
За умовами п. 6.5 договору № 725 від 19.05.2011 р. у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках електропередавальної організації (постачальника електричної енергії), власника мереж або для приєднання нових споживачів.
Додатком № 4 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011 р. є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно з яким сторони установили наступне:
1. Балансова належність електромереж та установок:
Користувача: роз'єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі № 209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера “3109? П/ст “Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА.
Власника мереж - захисна апаратура в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
2. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на верхніх губках автоматичних вимикачів в п/в щиті КТП-780.
3. Користувач несе відповідальність за: роз'єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі № 209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера “3109? П/ст“Очисні споруди?, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА.
4. Власник несе відповідальність за захисну апаратуру в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
5. Перелік об'єктів споживача та категорія надійності електропостачання: Білозерське ПТУ № 6, м. Херсон, с-ще Петровського, вул. 1-ого Травня, 1; дозволена потужність (кВт) - 82,0; Категорія надійності - ІІІ (третя).
Схема електроустановки та точка розподілу електромереж додається.
Сторони зобов'язуються утримувати установки, що вказані в цьому акті, у справному стані та експлуатувати відповідно до Правил користування електричною енергією, ПТЕ, ПТБ, забезпечити охорону електроустановок, які розташовані на їх території незалежно від їх приналежності та допуск до проведення необхідних робіт в цих електроустановках відповідного персоналу.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт прийому-здачі наданих послуг від 19.05.2011 р., що є додатком № 2 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №725 від 19.05.2011 р.
Між тим додатком № 3 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011 р. є Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.
Також в матеріалах справи наявна технологічна карта № 41 на заміну силового трансформатора на КТП 6-20/0,4 кВ зі зняттям напруги.
Також із матеріалах справи вбачається, що 11 січня 2016 року між Державним навчальним закладом “Білозерське професійно-технічне училище № 6? (власник) та ПАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго? (користувач) укладено додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних мереж № 725 від 19.05.2011 р., відповідно до п. 1 якої власник та користувач у зв'язку з приведенням у відповідність однолінійної схеми до існуючої схеми електропостачання, домовилися внести у договір № 725 від 19.05.2011 року про спільне використання технологічних електричних мереж відповідні зміни та доповнення. Викладено в новій редакції додатки до договору: акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до даної угоди, а також однолінійну схему, що є додатком до даної угоди.
Відтак, Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін викладено в наступній редакції.
1. Балансова належність електромереж та установок:
Користувача: будівельна частина та все електрообладнання ПС “Очисні споруди?, ПЛ-6-кВ фідера “3109? ПС 35/6 кВ “Очисні споруди? - до оп. №230 федера “3109?, ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від КТП-780 до автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ № 6, автомат ВА57Ф35 Ін=250 А та КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ № 6 до ЩВУ Благовіщенського храму.
Власника мереж: захисна апаратура в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
2. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між ПАТ “ЕК “Херсонобленерго? та ДНЗ “Білозерське ПТУ № 6? відсутня.
3. Користувач несе відповідальність за: будівельну частину та все електрообладнання ПС “Очині споруди?, ПЛ-6 кВ фідера “3109? ПС 35/6 кВ “Очисні споруди? - до оп. № 230 фідера “3109?, ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від КТП-780 до автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ № 6, автомат ВА57Ф35 Ін-250 А та КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ № 6 до ЩВУ Благовіщенського храму.
4. Власник несе відповідальність за захисну апаратуру в н/в щиті КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об'єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.
Відтак, згідно з вказаним актом з 11 січня 2016 року на балансі та відповідальності користувача мереж (відповідача по справі) перебуває будівельна частина та все обладнання ПС “Очисні споруди», ПЛ-6 кВ фідера “ 3109» ПС 35/6 кВ “Очисні споруди» - до оп. №230 фідера “3109», ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ-6 до ЩВУ Благовіщенського храму. Згідно з однолінійною схемою КТП-780 та частина лінії електропередач значиться як мережі невизначеного власника.
При цьому на підтвердження приналежності Херсонській міській раді КТП-780 відповідач посилається на додаток № 3 - Однолінійна схема до додаткової угоди від 15 липня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, яка втратила чинність 11 січня 2016 року.
Згодом, як встановлено судом вище, 11 січня 2016 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, у додатку 2 до якої зазначено, що КТП-780 є мережами не визначеного власника, а силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), який власне і пошкоджений, є власністю відповідача.
Відтак, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у додатку № 3 - Однолінійна схема до додаткової угоди від 15.07.2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004 року сторони визначили, що КТП-780 належить до комунальної власності міста Херсон. При цьому вже у додатку № 2 до додаткової угоди від 11.01.2016 р. до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004 сторонами - ПАТ “ЕК “Херсонобленерго? та ДНЗ “Білозерське ПТУ № 6» визначено, що КТП-780 є мережами не визначеного власника.
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування у власності відповідача КТП-780.
Відповідно до п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
Заклад приєднано від одного джерела за ІІІ категорією, що підтверджується паспортом точки приєднання, наявним в матеріалах справи. Отже, у разі аварійної ситуації час на відновлення або заміну пошкодженого обладнання не повинен перевищувати 1 добу. На дату подання цієї позовної заяви, як вказує позивач, заклад без електроенергії майже 3 місяці.
Відповідно до п.11.5.1. Кодексу систем розподілу послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом. Пунктом 11.5.2 Кодексу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії серед яких, зокрема, аварійні перерви електропостачання, але терміни їх усунення зазначені вище.
Згідно з підпунктом 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 27.12.2017 №1470, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання. Не надання послуг з розподілу електричної енергії та бездіяльність у їх відновленні, на думку позивача, є порушенням ще й ліцензійних вимог, в частині дотримання рівня надійності (безперервності) електропостачання.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Правові засади припинення зобов'язання визначені у главі 50 Цивільного кодексу України (статті 598 - 609 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу (ст. 605 ЦК України), неможливість виконання (ст. 607 ЦК України), припинення за домовленістю (ст. 604 ЦК України), передання відступного (ст. 600 ЦК України), зарахування (ст. 601 ЦК України).
Статтею 607 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Неможливість виконання зобов'язання може бути визначена як суб'єктивна або об'єктивна нездатність боржника вчинити певні дії, що складають зміст зобов'язання. Неможливість виконання характеризує ситуації, в яких виконання боржником його обов'язків, що виникають з договору або закону, стало неможливим у силу різних причин. Неможливість є подією, яка виникає на момент виконання зобов'язання та протиставляється принципу неприпустимості односторонньої відмови від зобов'язання. Поняття неможливості виконання зобов'язання є збірним, оскільки ця неможливість пов'язується з різними фактами, що перешкоджають нормальній динаміці зобов'язання.
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна зі сторін зобов'язання.
При цьому зі змісту ст. 607 Цивільного кодексу України випливає, що у випадку, якщо у виникненні неможливості виконання винен боржник чи кредитор, зобов'язання не припиняється. При винній неможливості виконання зобов'язання не припиняється, а лише змінюється, оскільки для винної сторони обов'язок виконання трансформується в обов'язок відшкодувати завдані збитки, сплатити неустойку тощо. Отже, неможливість виконання за відсутності вини сторін припиняє зобов'язання.
Крім того, господарський суд зауважує, що вказана стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки.
Оскільки ст. 607 Цивільного кодексу України регулює відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов'язання означає відсутність у даного конкретного боржника (втрату боржником) можливості виконати зобов'язання.
Стаття 607 Цивільного кодексу України застосовується тільки в випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов'язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов'язання (в зв'язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов'язальних правовідносин). Як раз така неможливість виконання мається на увазі в тих положеннях Цивільного кодексу, де використовується поняття неможливості виконання.
Обґрунтовуючи неможливість виконання зобов'язання, а саме неможливість виконання робіт з відновлення електропостачання об'єкту позивача, відповідач посилається на постійні обстріли с. Благовіщенське Херсонської міської громади Херсонського району Херсонської області, на якій розташований об'єкт Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (правонаступника Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6»), що створює небезпеку та загрозу життю та здоров'ю співробітників АТ “Херсонобленерго».
При цьому в обґрунтування неможливості здійснення ремонтних робіт з відновлення електропостачання об'єкту позивача, відповідач надає до суду скріншотів карт, з яких вбачається безпосередня близькість населеного пункту селища Благовіщинське до зони ведення бойових дій, що також підтверджує рівень безпекової ситуації на даній території. Крім того, товариством надані скріншоти телеграм-каналів, що належать російській федерації, зі змісту яких вбачається, що бригади з виконання аварійно-відновлювальних робіт є пріоритетними цілями ураження засобами ведення війни, що становить загрозу життю та здоров'ю даних працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» визначено, що Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій затверджується перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Наказом Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022 року на підставі пропозицій відповідних обласних військових адміністрацій затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Так, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Херсонська міська громада Херсонського району Херсонської області (код UA65100150000057191) з 01.05.2023 року віднесена до території активних бойових дій. Дата можливості припинення активних бойових дій станом на поточну дату не визначена.
При цьому господарський суд зауважує, що територія с. Благовіщенське Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, на якій розташований об'єкт позивача, знаходиться у безпосередній близькості від військ країни-агресора - російської федерації, які знаходяться на лівому березі Херсонської області.
За даними “DeepState» (карта бойових дій) дельта р. Дніпро (Дніпровські плавні - озера, заплави, острови, заболочені ділянки тощо), що розділяє лівобережну та правобережну частину Херсонської області, є так званою “сірою зоною», на якій активно ведуться бойові дії (у тому числі із засобами масового ураження), з огляду на що цивільному населенню, у тому числі, ремонтно-аварійним бригадам, на даних територіях перебувати вкрай небезпечно.
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що обставини активних бойових дій та постійних обстрілів території Херсонської міської територіальної громад Херсонського району Херсонської області, в т.ч. с. Благовіщенського, є загальновідомими фактами, підтвердженими підзаконними нормативно-правовими актами, численними публікаціями в засобах масової інформації. Таким чином, бойові дії та постійні обстріли Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області свідчать про неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань стосовно виконання робіт з відновлення електропостачання об'єкту позивача.
Відтак, у відповідача - АТ “Херсонобленерго» відсутня можливість для виконання зобов'язання - здійснення ремонтних робіт з відновлення електропостачання з огляду на наявність обставин, за які жодна зі сторін не відповідає (бойові дії та постійні обстріли Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в т.ч. с. Благовіщенського).
Разом з тим, на підтвердження небезпеки та загрози життю та здоров'ю співробітників відповідач надає повідомлення про нещасний випадок, що настав 27.10.2024 року, потерпілий - електромонтер ОВ, за сумісництвом - водій бригадного автомобіля, як вбачається з викладу обставин справи, під час огляду по аварійній заявці в селищі Комишани бригада робітників відповідача потрапила під артилерійський обстріл, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав травматичну ампутацію лівої руки.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.04.2023 р., що стався 31.03.2023 року о 09 год. 30 хв. в Акціонерному товаристві “Херсонобленерго», комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, що стався зі страшим майстром служби повітряних та кабельних мереж АТ “Херсонобленерго» ОСОБА_2 відбувся під час виконання трудових обов'язків в робочий час внаслідок ворожого артилерійського обстрілу; згідно з довідкою про причину смерті ОСОБА_2 № 345 від 31.03.2023 р.: Т06.8 - “Множенні руйнації тулубу та кінцівок»; У36.2 - “Ушкодження внаслідок військових дій спричинені іншими видами вибухів та уламків».
Між тим відповідно до акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.04.2023 р., що стався 31.03.2023 року о 09 год. 30 хв. в Акціонерному товаристві “Херсонобленерго», комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, що стався з електромонтером з ремонту повітряних та кабельних мереж АТ “Херсонобленерго» ОСОБА_3 відбувся під час виконання трудових обов'язків в робочий час внаслідок артилерійського обстрілу; згідно з довідкою про причину смерті ОСОБА_3 № 88 від 04.04.2023 р.: Т06.8 - “Численні осколкові поранення тіла внаслідок вибуху»; У36.2 - “Ушкодження внаслідок військових дій спричинені іншими видами вибухів та уламків».
Також відповідачем надано до суду акт спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.05.2023 р., що стався 03.05.2023 року об 11 год. 50 хв. в Акціонерному товаристві “Херсонобленерго», з якого вбачається, що під час виконання завдання на виконання аварійно-відновлювальних робіт бригада служби повітряних та кабельних мереж АТ “Херсонобленерго» потрапила під артилерійський обстріл, внаслідок чого від прильоту снаряду та осколкових уламків два працівники - майстер ОСОБА_4 та електромонтер ОСОБА_5 загинули на місці, а електромонтер ОСОБА_6 під час транспортування до м. Херсон.
Разом з тим, згідно з актом спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.05.2023 р., що стався 03.05.2023 року об 11 год. 50 хв. в Акціонерному товаристві “Херсонобленерго», комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, що стався з майстром служби повітряних та кабельних електричних мереж АТ “Херсонобленерго» ОСОБА_4 відбувся під час виконання трудових обов'язків в робочий час внаслідок артилерійського обстрілу; згідно з довідкою про причину смерті ОСОБА_4 № 462 від 04.05.2023 р.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Аналогічні акти спеціального розслідування групових нещасних випадків, що сталися в Акціонерному товаристві “Херсонобленерго», відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відповідачем надано до матеріалів справи.
Відповідачем також надано до суду повідомлення про нещасний випадок, що стався 18.06.2025 року о 09 годині 43 хвилини відносно ОСОБА_9 - електрослюсара з ремонту устаткування розподільних пристроїв 4 розряду, за фактом чого зареєстровано кримінальне провадження № 12025231080000792, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В подальшому 11.06.2025 р. близько 12:15 год. невстановленими військовослужбовцями зс РФ здійснено обстріл с. Степанівка Херсонської ТГ із застосуванням БПЛА по території підстанції “ПС ХНПЗ 150/35/6», внаслідок чого відбулося загорання двох трансформаторів 60МВА та знеструмлено м. Херсон та частини Херсонської області, за фактом чого зареєстровано кримінальне провадження №22025230000000291, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Між тим з короткого викладу обставин, зазначеного у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 04.03.2024 року о 16:00 год. надійшло повідомлення, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації з використанням заборонених міжнародним право засобів ведення війни, пошкоджено будівлю ДНЗ Білозерського ПТУ № 6, за адресою: селище Благовіщенське вул. 1-го Травня, буд.1.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ключовим у визнанні права людини на життя за Конституцією України є положення, згідно з яким це право є невід'ємним (частина перша статті 27 Конституції України), невідчужуваним та непорушним (стаття 21). Право на життя належить людині від народження і захищається державою. Конституція України проголошує, що конституційні права і свободи, зокрема, право людини на життя, гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга статті 22), що забороняється внесення будь-яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування прав і свобод людини і громадянина (частина перша статті 157). Не допускається також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в тому числі невід'ємного права людини на життя, в разі прийняття нових або внесення змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).
Частиною першою статті 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод проголошено, що право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
За статтею 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод обов'язки держави полягають у такому:
1) негативний обов'язок - у тому, що державні органи та службові особи держави не можуть позбавляти людину життя за винятком ситуацій, коли таке позбавлення є абсолютно необхідним (випадки, за яких держава може застосувати летальну силу, перелічені у частині другій статті 2 Конвенції). Протиправне заподіяння державою в особі її органів влади та службових осіб смерті людині є порушенням зазначеного обов'язку;
2) позитивний обов'язок має два різновиди:
- матеріальний, за яким держава повинна встановити законодавчі положення, які би захищали життя людини, передбачити юридичну відповідальність за протиправне позбавлення людини життя, а також має вживати обґрунтованих заходів для запобігання неправомірному позбавленню життя, коли відомо чи має бути відомо про реальний і безпосередній ризик для життя конкретної людини або групи людей, зумовлений злочинними діями третіх осіб.
Відповідальність за порушення останнього з наведених позитивних матеріальних обов'язків за статтею 2 Конвенції може настати, якщо держава (а) володіла інформацією про те, що за певних обставин життя конкретної людини чи групи людей могло бути поставлене під загрозу (необхідно довести, що влада знала або мала знати про цю загрозу), (б) могла вжити заходів, які би усунули ризик для життя, але не вжила їх. ЄСПЛ тлумачить зазначений конвенційний обов'язок так, щоби не покладати на державні органи непосильний або надмірний тягар.
- процесуальний, за яким держава має забезпечити об'єктивне й ефективне розслідування фактів посягання на людське життя незалежним органом. Для того щоби бути ефективним, розслідування має дозволити встановити та покарати осіб, відповідальних за порушення права на життя.
Україна залишається об'єктом збройної агресії з боку російської федерації, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27 січня 2015 року № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором (далі - Звернення).
Так, із 20 лютого 2014 року тривають силові дії російської федерації (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів “а», “b», “c», “d» та “g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН “Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1, схваленої постановою від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяви Верховної Ради України “Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» (далі - Заява). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 “Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала російську федерацію державою-агресором (абзац шостий Звернення).
У квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії російської федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення “Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та “Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року) (абзац п'ятий пункту 1 Заяви).
27 серпня 2014 року третя фаза збройної агресії російської федерації розпочалася масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил російської федерації (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви).
Наслідком збройної агресії російської федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід'ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини території України у Донецькій та Луганській областях (абзац перший пункту 3 Заяви). російська федерація своїми протиправними діями заподіяла також нематеріальну шкоду Україні, порушуючи права громадян України, у тому числі право на життя, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, у Донецькій та Луганській областях. Жертвами збройної агресії російської федерації стало мирне населення, зокрема жінки та діти (абзаци четвертий і п'ятий пункту 3 Заяви).
24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії російської федерації проти України - повномасштабне вторгнення агресора на нашу суверенну територію. У цей день Україна розірвала з російською федерацією дипломатичні відносини.
02 березня 2022 року збройну агресію російської федерації проти України у резолюції ES-11/1 “Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від російської федерації негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.
14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України № 2188-IX).
27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію “Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія російської федерації проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.
Наприклад, у наступних випадках Суд вирішив, що Держава була зобов'язана вживати практичних превентивних заходів, спрямованих на захист однієї чи багатьох осіб, яких заздалегідь можна було визначити як потенційні мішені для заподіяння смерті, зокрема, вбивство у зоні збройного конфлікту (“Кіліч проти Туреччини (Kэlэз v. Turkey), 2000, §3; “Махмут Кая проти Туреччини» (Mahmut Kaya v. Turkey), 2000, § 88)/
Крім того, Європейський суд з прав людини зазначав, що у випадку діяльності, здатної становити загрозу для людського життя через по своїй суті небезпечний характер, наприклад, проведення будівництва, Держава повинна вживати розумних заходів, які за потреби гарантували б безпеку осіб, включно із нормативно-правовою базою, адаптованою до специфіки даної діяльності (“Чевріоглу проти Туреччини» (Cevrioрlu v. Turkey), 2016, § 57, з іншими посиланнями). Зокрема, за відсутності необхідних заходів безпеки будь-який будівельний майданчик, особливо в житловому районі, має потенційний ризик виникнення небезпечних для життя нещасних випадків, що можуть вплинути не тільки на професійних будівельників, краще обізнаних з можливими ризиками, але й на населення в цілому, включаючи вразливі групи, такі як діти, які можуть легко стати об'єктом цих ризиків (“Зінатуллін проти Росі» (Zinatullin v. Russia), 2020, § 28).
З огляду на те, що найвища соціальна цінність, закріплена у ст. 3 Конституції України, переважає над правом позивача на безперебійне електропостачання, передбачене публічним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, а також чинним законодавством, суд вважає допустимим обмеження позивача на користь відповідача в межах правил, установлених Тимчасовим порядком дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану та, зокрема, у період гострих обстрілів російською федерацією території, де знаходиться пошкоджене спірне майно, а також безпосередня близькість населеного пункту селища Благовіщинське до зони ведення бойових дій.
Статтею 4 Закону України “Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Наразі суд зауважує, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
При цьому відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України працівники мають, зокрема, право на здорові і безпечні умови праці.
Між тим суд зазначає, що роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці, при цьому працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров'я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Відтак, АТ “Херсонобленерго» не може забезпечити безпеку працівників при виконанні ними аварійно відновлювальних робіт у зоні бойових дій, а працівники мають законне право відмовитися від виконання дорученої їм роботи, адже остання несе загрозу для їх життя та здоров'я.
Приймаючи до уваги викладене вище суд вважає, що життя та здоров'я, недоторканність і безпека співробітників відповідача - АТ “Херсонобленерго» є найвищою соціальною цінністю, переважаючою над правом позивача на безперебійне електропостачання.
Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що у даному випадку неможливість виконання зобов'язання з боку відповідача полягає у бойових діях та постійних обстрілах російською федерацією Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в т.ч. с. Благовіщенського, яке знаходиться у безпосередній близькості від військ країни-агресора - російської федерації, які знаходяться на лівому березі Херсонської області, а відтак з огляду на наявність обставин, за які жодна зі сторін не відповідає. Вказані постійні обстріли та бойові дії становлять загрозу життю та здоров'ю працівникам АТ “Херсонобленерго», значна кількість яких, як встановлено судом вище, загинули під час виконання трудових обов'язків в робочий час внаслідок ворожих артилерійських обстрілів. Відтак, відповідач буде мати можливості здійснювати будь-які ремонтні роботи з відновлення електропостачання у випадку припинення бойових дій та постійних обстрілів російською федерацією Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в т.ч. с. Благовіщенського.
Більш того, господарський суд зауважує, що відповідач не відмовляється від виконання обов'язків зі здійснення ремонтних робіт з відновлення електропостачання об'єкту позивача, проте зазначає про можливість здійснення таких робіт виключно після усунення вказаних вище обставин - припинення бойових дій та постійних обстрілів російською федерацією Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в т.ч. с. Благовіщенського.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (правонаступник Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6») є необґрунтованими у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Державного навчального закладу “Вище професійне училище № 2 м. Херсона» (правонаступник Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6») до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 11 липня 2025 р.
Суддя В.С. Петров