за результатами розгляду заяви про грошові вимоги
07 липня 2025 року Справа № 915/862/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
та представників:
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Пляка С.В. (у залі суду)
представник заявника: Іванова С.О. (в режимі ВКЗ)
боржник відсутній
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; вул.. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)
про грошові вимоги до боржника у сумі 279886,88 грн
у справі № 915/862/24 про неплатоспроможність фізичної особи, у якій:
боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ),
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (адреса для листування: а/с № 8, м. Миколаїв, 54017)
встановив:
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Провадження у справі про неплатоспроможність боржника відкрито ухвалою суду від 06.08.2024, цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Пляку С.В., указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 01 жовтня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
З метою виявлення кредиторів боржника на офіційному сайті Вищого господарського суду України 08.08.2024 оприлюднено оголошення за № 73794 із зазначенням строку заявлення вимог. Таким чином останнім днем 30-денного строку заявлення вимог до боржника (з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України) є 09.09.2024.
Попереднє засідання 01.10.2024 не відбулося, ухвалою суду від 11.10.204 сторін повідомлено про призначення попереднього засідання на 04.11.2024.
Ухвалою від 04.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 03.12.2024.
25.11.2024 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») б/н від 22.11.2024 (вх. № 14707/24) про грошові вимоги до боржника, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 279886,88 грн.(218370,74 грн - друга черга; 61516,14 грн - третя черга), також заявник просить включити до реєстру вимог кредиторів витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн. за подання даної заяви про визнання грошових вимог.
Ухвалою суду від 30.11.2024 заяву банку прийнято до розгляду та призначено розгляд на 20.01.2025.
Ухвалою від 03.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 20.01.2025.
20.01.2025 керуючим реструктуризацією подано до суду повідомлення про розгляд заяви кредитора, за змістом якого заявлені кредиторські вимоги він не визнає, оскільки заявником не наданого жодного доказу наявності боргових зобов'язань при поданні заяви. Так, кредитором подано Судовий наказ про стягнення з боржника грошових коштів, але не надано жодного доказу про направлення на виконання. Тому, керуючий реструктуризацією вважає, що кредитором пропущено строк пред'явлення судового наказу до виконання, а також здійснено дії, які вказують про прощення боргу.
Ухвалою від 20.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 11.03.2025.
Ухвалою від 11.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 08.04.2025.
У судовому засіданні 08.04.2025 при дослідженні заяв про грошові вимоги до боржника у суджу виникла необхідність надання кредиторами у т.ч. й АТ КБ «ПриватБанк» додаткових доказів та відомостей. У зв'язку з чим попереднє засідання суд відклав на 06.05.2025.
06.05.2025 банком подано до суду клопотання про доручення доказів пред'явлення судового наказу до примусового виконання.
Ухвалою від 06.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання, у зв'язку із поданням документів безпосередньо перед судовим засіданням, попереднє засідання відкладено на 09.06.2025.
09.06.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з відрядженням головуючого судді. Ухвалою від 13.06.2025 суд повідомив учасників справи про призначення попереднього засідання на 07.07.2025.
У судовому засіданні 07.07.2025 з розгляду заяви АТ КБ «ПриватБанк» про грошові вимоги приймає участь керуючий реструктуризацією та представник АТ КБ «ПриватБанк».
Боржник, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом доставлення ухвали до Електронного кабінету ЄСІТС, до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, заяв про перенесення розгляду заяви про грошові вимоги не заявляв.
Слід зауважити, що судом не визнавалася обов'язковою участь представників у попередньому судовому засіданні. Крім того, участь сторін у судовому засіданні є правом, а не обов'язком.
За такого, зважаючи на наявність у матеріалах справи позиції боржника щодо заявлених грошових вимог банку, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності боржника, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду заяви про грошові вимоги, а тому його неявка представників не перешкоджає розгляду даної заяви.
В судовому засіданні 07.07.2025 представник заявника підтримав заяву про грошові вимоги у повному обсязі та просив суд її задовольнити. Керуючий реструктуризацією підтримав позицію, викладену у повідомленні про розгляд заяви кредитора від 17.01.2025, інших заперечень не висловив.
Інших заяв чи клопотань суду не надходило та у судовому засіданні не заявлено, контр розрахунку ані керуючим реструктуризацією, ані боржником не надано.
В судовому засіданні 07.07.2025 судом було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Здійснюючи розгляд грошових вимог АТ КБ «ПриватБанк» суд керується таким:
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості відповідно до укладеного договору.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив, що заборгованість ОСОБА_1 виникла в результаті порушення ним договірних зобов'язань перед АТ КБ «ПриватБанк» та підтверджена судовим рішенням. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву від 19.06.2006.
При укладеннi Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Боржник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Боржника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається, а Боржнику надано у користування кредитну картку.
ОСОБА_1 19.06.2006 отримав кредитну картку Visa Gold № НОМЕР_2 . З 19.07.2006 на кредитній картці був встановлений кредитний ліміт 3000 доларів США.
Розміри встановлених кредитних лімітів зазначені у Довідці про зміну умов кредитування.
Отже, відповідно до укладеного договору від 19.06.2006 ОСОБА_1 19.06.2006 отримав кредит у розмірі 3000,00 Долларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Боржник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
Але в процесі користування кредитним рахунком Боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Боржник порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з порушенням Боржником зобов'язань за договором Банк був змушений звернутися для захисту своїх порушених прав до суду, і 21 січня 2010 року Центральним районним судом міста Миколаєва був виданий судовий наказ по справі № 1-51/2010, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19.06.2006 р. У розмірі 3873,73 дол США та судові витрати 184,56 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Указаний судовий наказ було пред'явлено до виконання, що підтверджується інформацією про виконавче провадження від 10.03.2025.
У зв'язку з тривалим невиконанням судового наказу, банком донараховано відсотки за користування коштами та пеню, указане наведено у розрахунку заборгованості станом на 05.08.2024, згідно якого заборгованість боржника становить 6779,22 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.11.2024 (41,2860 грн за 1 дол США) становить 279886,88 грн, та складається з таких складових:
- 2980,00 дол США - заборгованості за тілом кредиту, в еквіваленті становить 123032,28 грн;
- 2309,22 дол США - заборгованість за відсотками, в еквіваленті становить 95338,46 грн;
- 1490 дол США - пеня, в еквіваленті становить 61516,14 грн.
Станом на час розгляду заяви матеріали справи не містять доказів погашення указаного боргу.
Ані боржником ані керуючим реструктуризацією не оспорено суми боргу та не надано контр розрахунку.
Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 279886,88 грн є безспірною та непогашеною, підтверджується належними доказами, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання кредиторських банку.
Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Кредиторські вимоги заявника виникли до порушення провадження у справі про неплатоспроможність боржника, вони є конкурсними, проте заявлені поза строком, встановленим у ст.. 45 КУзПБ. Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відомості про забезпечення вимоги заявника у справі відсутні.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно платіжної інструкції № ZZ423B24AVJ від 13.11.2024 сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про грошові вимоги в розмірі 4844,80 грн. а тому вказані витрати мають бути відшкодовані до задоволення вимог кредиторів.
Стосовно черговості задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що порядок задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначено статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з ч. 4 цієї статті, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають /перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням положень ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає, що визнані судом вимоги Банку мають задовольнятися у такій черговості:
- 4844,80 грн. (судовий збір) - позачергові вимоги;
- 218370 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - ІІ черга;
- 61516,14 грн (пеня).
Керуючись ст. 45-47, 122, 133, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про грошові вимоги задовольнити.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 279886,88 грн.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією включити визнані судом вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) у розмірі 279886,88 та понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 4844,80 грн до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 11.07.2025.
Суддя Т.М.Давченко