79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.07.2025 Справа № 914/978/25
за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Інтол-Буд», м. Городок, Львівська обл.
про стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи:
Від позивача: Ганченко Микола Олександрович (в режимі відеоконференції) - представник;
Від відповідача: не з»явився
На розгляд до Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укртрансгаз», м. Київ до відповідача: Приватного підприємства “Інтол-Буд», м. Городок, Львівська обл. про стягнення 339 681,49грн. заборгованості, з якої: 126 412,69грн. - пеня, 213 268,80грн. - штраф. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4076,18грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 01.05.2025 року на 10:20 год.
10.04.2025 року через систему “Електронний суд» представником позивача подано заяву за вх.№9311/25 про участь у судовому засіданні 01.05.2025 року на 10год. 20хв. представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, яке судом ухвалою суду від 11.04.2025 року задоволено.
В судовому засіданні 01.05.2025 року присутньому представнику позивача, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції, судом озвучено, що від відповідача 09.04.2025 року через систему “Електронний суд» подано відзив на позовну заяву за вх.№9196/25, відтак для надання можливості сторонам відреагувати на подані процесуальні документі, суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.06.2025 року о 10:15 год. та забезпечити участь представника позивача Ганченко Миколи Олександровича в судовому засіданні у справі №914/978/25, призначеному на 05.06.2025 на 10:15 год., в режимі відеоконференції відповідно до Підсистеми відеоконференцзв»язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua за наступними реквізитами: електронна адреса - ganchenko-na@utg.ua.
12.05.2025 року представником позивача подано через систему “Електронний суд» відповідь на відзив за вх.№12262/25 з документами згідно вказаного додатку.
16.05.2025 року представником відповідача подано через систему “Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив за вх.№12891/25.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.07.2025 року о 09:40 год.
В судове засідання 03.07.2025 року позивач явку представника в режимі відеконференції забезпечив, який підтримав позовні вимоги та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
В судове засідання 03.07.2025 року відповідач явку представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідачу 06.06.2025 року.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру скористався, подано відзив на позовну заяву.
Ухвали суду надіслані учасникам справи до наявних електронних кабінетів, відтак вони належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів учасників справи. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.06.2024 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним підприємством “Інтол-Буд» укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2406000070, укладення якого було здійснено у значенні Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Конструкційні матеріали (Плити залізобетонні дорожні (Лот № 2 Плити залізобетонні дорожні)), (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі Товари.
Відповідно п. 7.4. Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Отже, позивач зазначає, що враховуючи, що останній день поставки Товару(-ів), припадав на 16.10.2024, а фактична поставка частини Товару(-ів) здійснювалась Постачальником пізніше, а саме 18.10.2024, 28.10.2024, 04.11.2024, 11.11.2024, 19.11.2024, 27.11.2024, 04.12.2024, 09.12.2024 та 16.12.2024 згідно наведених вище актів вхідного контролю ТМЦ, то останній порушив умови та строки встановлені Договором на поставку Товару(-ів), тому зазначене свідчить, що Постачальник не дотримався (допустив порушення) строку на своєчасну поставку Товару(-ів) визначеного Договором та Специфікацією.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 7.4 Договору: 126 412,69грн. - пені та 213 268,80грн. - штрафу, які просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 4076,18грн.
Аргументи відповідача.
Відповідачем 09.04.2025 року через систему “Електронний суд» подано відзив на позовну заяву за вх.№9196/25, в якому відповідач зазначає, що позивач просить двічі стягнути неустойку за одне й теж правопорушення, та при тому за частину днів, які ним же свідомо завищено, відтак просить в задоволенні позову відмовити та просить зменшити розмір нарахованих штрафу та пені на 60 % відсотків і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Фактичні обставини справи.
18.06.2024 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним підприємством “Інтол-Буд» укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2406000070, укладення якого було здійснено у значенні Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Конструкційні матеріали (Плити залізобетонні дорожні (Лот № 2 Плити залізобетонні дорожні)), (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі Товари.
Згідно п. 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації.
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 5 637 360,00 грн. (п'ять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ - 939 560,00 грн (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
Ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації (п. 3.3. Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по « 31» грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Підпунктом 14.1.1. п. 14.1. Договору визначено, що невід'ємною частиною цього Договору є додаток № 1 - Специфікація.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язався передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Згідно з п. п. 6.3.1., 6.3.6., 6.3.7. п. 6.3. Договору, Постачальник зобов'язався забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором; негайно письмово інформувати Покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов'язань за цим Договором або про наявність обставин, що впливають на якість Товарів, строки поставки Товарів; належним чином виконувати інші обов'язки, передбачені чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), Постачальник зобов'язаний був виконати поставку Товару передбачених Договором в строк 120 (сто двадцять) календарних днів з дати укладення Договору.
Позивач стверджує, що керуючись умовами Договору і Специфікацією, Постачальник зобов'язаний був поставити Товар протягом 120 календарних днів з дати укладення Договору, отже поставка в повному обсязі Товару (-ів) повинна була бути здійснена Постачальником в строк до 16.10.2024 (включно).
Пунктом 5.7. Договору встановлено, що приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов'язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутністю у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.8. Договору, датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та одночасна передача Постачальником в повному обсязі наведених нижче наступних документів: 5.8.1. Видаткової накладної; 5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури; 5.8.3. Товарно-транспортної накладної; 5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів; 5.8.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікатів якості на Товар).
Пунктом 5.13. Договору визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8. цього Договору.
Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах цього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору. Покупець при отримання Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості.
Однак, Постачальник частину Товару(-ів) поставив з порушенням строку на поставку встановленого Договором та Специфікацією (Додаток № 1 до Договору), що підтверджується: актом № 1810 від 18.10.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 88 від 11.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 89 від 14.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 90 від 15.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 91 від 16.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 93 від 18.10.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 407 520,00 гривень; актом № 2810 від 28.10.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 94 від 21.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 95 від 22.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 96 від 23.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 97 від 24.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 98 від 25.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 99 від 25.10.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 0411 від 04.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: №100 від 28.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 101 від 28.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 102 від 30.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 103 від 30.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 104 від 31.10.2024 на суму 81 504,00 грн; № 105 від 31.10.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 1111 від 11.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 107 від 04.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 108 від 04.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 109 від 05.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 110 від 05.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 111 від 05.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 112 від 06.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 113 від 06.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 114 від 06.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 115 від 07.11.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 733 536,00 гривень; актом № 1911 від 19.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 116 від 11.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 117 від 11.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 118 від 11.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 119 від 12.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 120 від 13.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 121 від 13.11.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 2711 від 27.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 123 від 18.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 124 від 18.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 125 від 18.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 126 від 18.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 127 від 19.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 128 від 19.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 129 від 20.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 130 від 22.11.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 652 032,00 гривень; актом № 0412 від 04.12.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 131 від 25.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 132 від 25.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 133 від 25.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 135 від 28.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 136 від 29.11.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 407 520,00 гривень; актом № 0912 від 09.12.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних: № 137 від 29.11.2024 на суму 81 504,00 грн; № 139 від 03.12.2024 на суму 81 504,00 грн; № 140 від 03.12.2024 на суму 81 504,00 грн; № 141 від 03.12.2024 на суму 81 504,00 грн; № 142 від 04.12.2024 на суму 81 504,00 грн; № 143 від 05.12.2024 на суму 81 504,00 грн; № 144 від 05.12.2024 на суму 81 504,00 грн, всього на загальну суму 570 528,00 гривень; актом № 1612 від 16.12.2024 вхідного контролю ТМЦ по видатковій накладній № 146 від 12.12.2024 на суму 13 584,00 гривень.
Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно п. 7.4. Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Отже, позивач зазначає, що враховуючи, що останній день поставки Товару(-ів), припадав на 16.10.2024, а фактична поставка частини Товару(-ів) здійснювалась Постачальником пізніше, а саме 18.10.2024, 28.10.2024, 04.11.2024, 11.11.2024, 19.11.2024, 27.11.2024, 04.12.2024, 09.12.2024 та 16.12.2024 згідно наведених вище актів вхідного контролю ТМЦ, то останній порушив умови та строки встановлені Договором на поставку Товару(-ів), тому зазначене свідчить, що Постачальник не дотримався (допустив порушення) строку на своєчасну поставку Товару(-ів) визначеного Договором та Специфікацією.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 7.4 Договору: 126 412,69грн. - пені та 213 268,80грн. - штрафу, які просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Норми права та мотиви суду.
Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору щодо існування, недотримання та допущення порушення строку на своєчасну поставку Товарів, визначеного Договором та Специфікацією та правомірність стягнення штрафних санкцій.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2406000070, укладення якого було здійснено у значенні Закону України «Про публічні закупівлі», в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що сторони погодили у п. 5.8. Договору, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та одночасна передача Постачальником в повному обсязі наведених нижче наступних документів: 5.8.1. Видаткової накладної; 5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури; 5.8.3. Товарно-транспортної накладної; 5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів; 5.8.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікатів якості на Товар).
Пунктом 5.13. Договору визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8. цього Договору.
Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах цього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору. Покупець при отримання Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості.
За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару в строк та зобов'язаний здійснити оплату.
Судом встановлено, що Постачальник частину Товару(-ів) поставив з порушенням строку на поставку встановленого Договором та Специфікацією (Додаток № 1 до Договору), що підтверджується наявним в матеріалах справи: актом № 1810 від 18.10.2024 вхідного контролю ТМЦ на загальну суму 407 520,00 гривень; актом № 2810 від 28.10.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 0411 від 04.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 1111 від 11.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 733 536,00 гривень; актом № 1911 від 19.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 489 024,00 гривень; актом № 2711 від 27.11.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 652 032,00 гривень; актом № 0412 від 04.12.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 407 520,00 гривень; актом № 0912 від 09.12.2024 вхідного контролю ТМЦ по видаткових накладних на загальну суму 570 528,00 гривень; актом № 1612 від 16.12.2024 вхідного контролю ТМЦ на суму 13 584,00 гривень.
Враховуючи, що останній день поставки Товару(-ів), припадав на 16.10.2024 року, а фактична поставка частини Товару(-ів) здійснювалась Постачальником пізніше, а саме 18.10.2024р., 28.10.2024р., 04.11.2024р., 11.11.2024р., 19.11.2024р., 27.11.2024р., 04.12.2024р., 09.12.2024р. та 16.12.2024р. згідно вищенаведених актів вхідного контролю ТМЦ, то останній порушив умови та строки встановлені Договором на поставку Товару(-ів), відтак відповідач не дотримався, допустив порушення строку на своєчасну поставку Товару(-ів) визначеного Договором та Специфікацією, таким чином допустив прострочення строків щодо поставки товару згідно укладеного договору.
Щодо стягнення пені та штрафу.
Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно п. 7.4. Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Відтак, за прострочення строків щодо поставки товару згідно укладеного договору, позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 7.4 Договору 126 412,69грн. - пені та 213 268,80грн. - штрафу.
Керуючись умовами Договору і Специфікацією, Постачальник зобов'язаний був поставити Товар протягом 120 календарних днів з дати укладення Договору, отже поставка в повному обсязі Товару (-ів) повинна була бути здійснена Постачальником в строк до 16.10.2024 (включно).
Враховуючи, що останній день поставки Товару(-ів), припадав на 16.10.2024 року, а фактична поставка частини Товару(-ів) здійснювалась Постачальником пізніше, а саме 18.10.2024р., 28.10.2024р., 04.11.2024р., 11.11.2024р., 19.11.2024р., 27.11.2024р., 04.12.2024р., 09.12.2024р. та 16.12.2024р. згідно наявних у матеріалах справи актів вхідного контролю ТМЦ, то останній порушив умови та строки встановлені Договором на поставку Товару(-ів).
Судом встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 126 412,69грн. (яка обрахована по кожному акту вхідного контролю ТМЦ окремо, з наступного дня від дати останнього дня, коли поставка мала відбутися до передня коли поставка відбулася з простроченням).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що така нарахована позивачем правильно.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).
Відповідачу нарахований штраф у розмірі 10% вартості Товарів, поставку яких прострочено по кожному акту вхідного контролю ТМЦ окремо, що становить 213 268,80грн.
Щодо поданого клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу на 60%, суд зазначає таке.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У наведених висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору та на виконання його умов.
Суд бере до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, а саме поставку товару згідно умов договору та специфікацій, тобто відповідачем виконано збов'язання з поставки плит залізобетонних, хоча з порушенням строків поставки.
Здійснивши оцінку долучених позивачем доказів, наведені пояснення відповідача у заявленому клопотанні про зменшення пені та штрафу, взявши до уваги: ступінь виконання основного зобов'язання згідно умов договору; наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов'язання; відсутність доказів понесення позивачем прямих збитків пов'язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором; враховуючи, що стягнення пені та штрафу не може безпосередньо впливати на фінансовий стан позивача; необхідність реального виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню, шляхом зменшення пені та штрафу на 30 % від заявленого розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 88 488,88грн. - пені, 149 288,16грн. - штрафу.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування, недотримання та допущення порушення строку на своєчасну поставку Товарів, визначеного Договором та Специфікацією, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню підлягає 88 488,88грн. - пені та 149 288,16грн. - штрафу
Судові витрати.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 4076,18грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6009 від 21 березня 2025 року.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід зазначити, що коли господарський суд зменшує розмір пені, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 4076,18грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково
2. Стягнути з Приватного підприємства “Інтол-Буд» (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Авіаційна, будинок 114, квартира 52, код ЄДРПОУ 35010067) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 88 488,88грн. - пені, 149 288,16грн. - штрафу та 4076,18грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2025 року.
Суддя Коссак С.М.