09.07.2025 р. Справа № 914/1398/25
м. Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР», м.Запоріжжя
до відповідача: Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», м. Львів
про стягнення 6256697,68 грн заборгованості.
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: Балика П.О. - представник
від відповідача: Дзіговська І.І. - представник
встановив:
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про забезпечення позову до подання позову у справі №914/1398/25 (вх.1567) у якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька республіка місцезнаходження: Турецька Республіка, Чанкая/ Анкара, 612 вулиця, квартал Ількбахар; реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код): 83588), що діє в Україні через представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, корп.2; ідент. код: 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в межах суми 6 256 697,68 грн.
Ухвалою від 07.05.2025 суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№1625 від 05.05.2025) задовольнив; вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька республіка місцезнаходження: Турецька Республіка, Чанкая/ Анкара, 612 вулиця, квартал Ількбахар; реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код): 83588), що діє в Україні через представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, корп.2; ідент. код: 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в межах суми 6 256 697,68 грн.
13.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗДР» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» про стягнення 6256697,68 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №914/1398/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.06.2025.
В підготовчому засіданні 18.06.2025 оголошено перерву до 09.07.2025.
08.07.2025 від відповідача поступило клопотання, у якому відповідач просить зупинити провадження у справі, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.05.2025 у даній справі, і в випадку відмови у задоволенні вимоги про скасування заходів забезпечення позову, застосувати до позивача заходи зустрічного забезпечення, що будуть співмірними із заходами забезпечення позову.
09.07.2025 від позивача поступила заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2942/25).
09.07.2025 від позивача поступило заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, скасування заходів забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення.
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.
Заява обгрунтована тим, що під час складання розрахунку працівником бухгалтерії позивача було допущено помилку у розрахунку позовних вимог, а саме з суми основного боргу 15 458 196, 55 грн. було відмінусовано суми стягнуті за п'ятьма рішеннями і зазначено, що сума неоплачена (нестягнута) сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором субпідряду (скорочення у відповідності до тексту позовної заяви) становить 7 397 478, 60 грн.
При розрахунку суми основного боргу, заявленого до стягнення у даній господарській справі, не була врахована сума основного боргу, заявлена до стягнення у господарській справі № 914/939/24, а саме сума основного боргу 5 262 000 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом).
Таким чином позивач вважає, що до стягнення підлягає сума основного боргу 2 135 478, 60 грн. (7 397 478, 60 - 5 262 000 = 2 135 478, 60).
Крім того позивачем здійснено перерахунок сум інфляційних втрат та штрафних санкцій на суму основного боргу 2 135 478, 60 грн. Згідно розрахунку нараховано 1343832,67 грн інфляційного збільшення, 246779,42 грн штрафних санкцій. Всього 3 726 090,69 грн.
Крім того позивач підтримав свої позовні вимоги, щодо стягнення 993312,35 грн інфляційного збільшення та 3% річних первинно заявлених у позовній заяві.
Відтак позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь 4719403,04 грн заборгованості.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Дослідивши подану позивачем заяву від 08.07.2025 за вх.№2942/25 про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає, що дана заява подана з дотриманням вимог ст.46 ГПК України, а відтак суд вбачає за доцільне прийняти її до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на справи №914/3550/21, №914/1573/23, №914/1299/24, №914/1989/24, 914/350/24, згідно яких з Відповідача було сумарно стягнуто 8 060 717,81 грн. та стверджує, що на момент подання цього позову неоплачена (нестягнута) сума основного боргу АТ «ОНУР...» перед ТОВ «ЗДР» в межах договору №ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020 року становить 7 397 478,60 грн.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/939/25 в рамках якої, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 8 974 489,33 грн, з якої 5 262 000 грн. (сума основного боргу); 3 142 463, 36 грн. (інфляційне збільшення) + 570 025, 97 грн. (штрафні санкціі).
На переконання відповідача, в межах обох справ заявлені або аналогічні позовні вимоги, або такі, які можуть бути не конкретизовані, оскільки Позивач не зазначив, за якими саме видатковими накладними відбувається стягнення заборгованості. Відтак за основу бралася загальна сума заборгованості, визначена в акті звірки, долученому до матеріалів справи, з якої в подальшому здійснювалось часткове погашення (стягнення).
Відповідач вважає, що існує прямий взаємозв'язок між справою, що розглядається, та справою № 914/939/24, яка перебуває у провадженні Господарського суду Львівської області, оскільки розгляд двох справ з подібними або тотожними позовними вимогами одночасно може призвести до ухвалення суперечливих рішень. Більше того, наявність двох позовів з тотожними вимогами робить неможливим коректний розрахунок штрафних санкцій у поточній справі. Допоки не буде прийнято рішення у справі № 914/939/24 та не буде встановлено, яка саме сума підлягатиме задоволенню в її межах, визначити реальну суму заборгованості та відповідно розрахувати штрафні санкції у даній справі неможливо.
Відтак просить суд зупинити провадження у справі №914/1398/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/939/24.
Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Статтею 227 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
За усталеною позицією Верховного Суду, виходячи із змісту пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати, як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.
В даному випадку суд вважає за доцільне зазначити, що у зв'язку з допущенням помилки в розрахунку позовних вимог у даній справі, позивачем усунено неточності в заявлених позовних вимогах, шляхом подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, з якої вбачається, що позивачем до стягнення в межах справи №914/1398/25 заявлено залишок заборгованості за договором субпідряду №ЗП-112/1-01/12/20 у розмірі 2 135 478, 60 грн.
Зазначена сума основного боргу (2 135 478,60 грн.) узгоджується як розрахунками Позивача, так і розрахунками, наданими Відповідачем у «Додатку № 1 Розрахунок суми основного боргу станом на 08.07.2025 року» до його ж клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Відтак, в даному випадку суд вважає, що подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду, врегулювало суперечності щодо тотожності чи часткового перетинання позовних вимог, які перебувають на розгляді у справі №914/939/25, а тому підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд не вбачає.
Розглянувши клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 07.05.2025, то з цього приводу суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання відповідача вказує на наявність невідповідності між сумами структурою вимог та підставами у заяві про забезпечення позову та безпосередньо у Позовній заяві, що на думку відповідача свідчить про необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідач зазначає просить врахувати ймовірний розмір спору та співмірність обраного Позивачем способу забезпечення позову з потенційними позовними вимогами, а також зважити на те, що накладене забезпечення суттєво перевищує можливу суму таких вимог.
На переконання відповідача, наявні всі підтверджуючі документи та розрахунки, які свідчать про відсутність факту наявності реального спору, а також про неспівмірність обраного Позивачем заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, а тому вважає, що на даний момент наявні усі правові підстави для скасування ухвали про застосування заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що наведені відповідачем обґрунтування щодо скасування заходів забезпечення позову фактично зводяться до невизнання позовних вимог, оцінка яких належить до компетенції суду під час розгляду спору у даній справі.
Законність та обґрунтованість заходів забезпечення позову вже підтверджено судом апеляційної інстанції. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 року у справі №914/1398/25 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2025 року про вжиття заходів забезпечення позову залишено без змін.
Суд зазначає, що з наведені заявником обставини не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 07.05.2025 у даній справі, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення.
Клопотання відповідача мотивоване завищенням позивачем розміру суми основного боргу, та за наслідком помилковості розрахунку штрафних санкцій і зазначені обставини, що на думку відповідача, може призвести до збитків, оскільки відповідно до ухвали суду від 07.05.2025 було накладено арешт на рахунки в межах завищеної суми заборгованості.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
За своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Відповідач просить суд, у випадку відмови в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосувати заходи зустрічного, що будуть співмірнити із заходами забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали заяви відповідач не містять належних та допустимих доказів реальної можливості завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходу забезпечення позову, або ж доказів, які підтверджують необхідність та можливість застосування заходів зустрічного забезпечення.
Підстави стверджувати про можливі збитки, які будуть понесені відповідачем у майбутньому на даний час відсутні, оскільки доводи заявника ґрунтуються лише на припущеннях.
Суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов'язок довести наявність обставин, які свідчать про цілком реальну можливість чи ризик спричинення йому збитків як безпосереднього та невідворотного наслідку вжиття конкретних заходів забезпечення позову у межах господарської справи, а також їх розмір.
Подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог спрямоване на врегулювання питання неточності позовних вимог, які відповідач вважав завищеними, відтак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
Крім того, відповідач заявив усне клопотання про продовження строків підготовчого провадження з метою ознайомлення з поданими позивачем документами, оскільки їх зміст станом на момент проведення засідання представнику невідомі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, суд приходить до висновку про наявність виняткового випадку для продовження встановлених строків підготовчого провадження, відповідно до положень ч.3 ст.177 ГПК України та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 131, 145, 177, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви.
2. В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
3. В задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
4. В задоволенні клопотання відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення відмовити.
5. Строк підготовчого провадження продовжити на 30 днів.
6. Підготовче засідання відкласти на 27.08.25 на 11:30 год.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань №6 (ІІ-й поверх).
7. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.256,257 ГПК України..
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Щигельська О.І.