вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2081/24
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/2081/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Кінто" (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25-Б)
що діє від імені та в інтересах:
позивача-1: Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25-Б
позивача-2: Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний Стандарт", 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25-Б
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49)
про стягнення 5 754 716, 60 грн.
за участю представників:
від позивача-1: Кологойда О.В.
від позивача-2: Кологойда О.В.
від позивача-3: Кологойда О.В.
від відповідача: Зінченко О.В.
Приватне акціонерне товариство "Кінто", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" та Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" 05.08.2024 звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 05.08.2024 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання з оплати вартості акцій за договорами купівлі-продажу акцій, укладеними рішеннями Господарського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Шевчук Н.Г.
Ухвалою суду від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2024.
30.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог та згідно прохальної частини останні також просив поновити строк на подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви, судом її задоволено та зазначено, що у справі № 911/2081/24 має місце нова ціна позову 5 754 716,60 грн., виходячи з якої й вирішуватиметься спір.
04.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач, посилаючись на приписи ч. ч. 1-3 ст. 11 Цивільного кодексу України та ч. ч. 1, 3 ст. 68, ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», зазначає, що відповідні права та обов'язки акціонера та товариства виникають безпосередньо з приписів закону та вчинення відповідних дій з направлення письмової вимоги та повідомлення. Відповідач підтверджує, що повідомив позивачів про умови викупу акцій у зв'язку із голосуванням останніми на загальних зборах проти рішень щодо укладення значних правочинів та стверджує, що в порушення припису ч. 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери протягом 30 днів після направлення вимоги не вчинили дій щодо набуття товариствами права власності на акції, обов'язкового викупу яких акціонери вимагають, тобто не передали акції на депозитарний рахунок товариства. Крім того, відповідач зазначає, що строк викупу акцій не може перевищувати одного року, а закінчення присікального строку в 1 рік, визначеного ч. 1 ст. 66 Закону України «Про акціонерні товариства», є обставиною, яка унеможливлює подальший викуп акцій та за яку жодна зі сторін не відповідає, а отже, на думку відповідача, зобов'язання сторін щодо викупу акцій на сьогодні є припиненим та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначає, що у разі встановлення обґрунтованості заявлених позовних вимог, просить суд зменшити розмір стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.
12.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позовні вимоги задовольнити. Позивач зазначає, що відповідач помилково вказує, що підставою виникнення зобов'язань між сторонами щодо обов'язкового викупу акцій є голосування «проти» на загальних зборах акціонерів порядку денного щодо надання згоди на вчинення товариством значних правочинів протягом одного року з дати проведення річних загальних зборів та обмін між сторонами повідомленням про право вимоги обов'язкового викупу акцій та вимогами про обов'язковий викуп акцій. Позивач стверджує, що підставою виникнення зобов'язань з обов'язкового викупу акцій відповідача є договори купівлі-продажу цінних паперів №62СК та № 83НПФ, які визнано укладеними рішенням суду у справі № 911/975/21, яке набрало законної сили 18.07.2022 та договори купівлі-продажу цінних паперів №69ДС та №103КЛ, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 №911/3473/20. Позивач зазначає, що за умовами договорів оплата вартості акцій товариством передує передачі акціонерами права власності на акції, а станом на день подання позову грошові кошти в оплату за акції за договорами відповідач на рахунки акціонерів, визначені умовами укладених договорів, не перерахував. Позивач вважає, що вказані обставини спростовують посилання відповідача на те, що акціонери не вчинили дій щодо набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких акціонери вимагають. Позивач вважає, що посилання відповідача на ст. 66 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма регулює викуп акціонерним товариством акцій за рішенням загальних зборів за згодою власників цих акцій і не поширюється на спірні правовідносини з обов'язкового викупу акцій акціонерним товариством на вимогу акціонера, який зареєструвався на загальних зборах і голосував проти рішень з питань, визначених ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», врегульованих статтями 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства». Також, позивач звертає увагу суду, що відповідно до п. 7.1 договорів купівлі-продажу цінних паперів вони припиняють дію з моменту повного виконання, а станом на дату подання позову зобов'язання з обов'язкового викупу акцій у акціонерів на підставі договорів не виконано, інших підстав для припинення виконання зобов'язань за договорами немає. Позивач стверджує, що посилання відповідача на ст. 607 ЦК України є безпідставними, оскільки ПАТ «Центренерго» не припинено, не ліквідовано, не визнано банкрутом, а позивачі продовжують залишатись акціонерами відповідача та власниками акцій ПАТ «Центренерго»,
Ухвалою суду від 19.09.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2024.
Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області №126-АР від 22.10.2024, у зв'язку з відрахуванням судді Шевчук Н.Г. з посади судді Господарського суду Київської області, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Шевчук Н.Г.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 матеріали справи передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 23.10.2024, враховуючи приписи ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, справу №911/2081/24 прийнято до свого провадження суддею Смірновим О.Г., ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.10.2024, про що повідомлено сторін у порядку та з додержанням вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
31.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення.
31.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача -1 надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача від 31.10.2024.
31.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні 31.10.2024 судом оголошено перерву до 05.12.2024.
26.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача -1 надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
Ухвалою суду від 05.12.2024 враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.12.2024.
18.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Безпосередньо в судовому засіданні 19.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за зазначеними в клопотанні обставинами та оголосив про початок розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 19.12.2024 суд заслухав вступне слово представника позивачів, заслухав обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалою суду від 19.12.2024 з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, з урахуванням клопотання представника відповідача та нез'явлення останнього в судове засідання, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 23.01.2025, явку у судове засідання представників сторін визнано обов'язковою та попереджено про відповідальність передбачену ст.135 ГПК України.
В судовому засіданні 23.01.2025 оголошено перерву до 20.02.2025.
В ході розгляду справи по суті судом з'ясовано обставини та перевірено їх доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях проти позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні 20.02.2025, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, у зв'язку з чим, в судовому засіданні судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов з посиланням, зокрема, на те, що Приватне акціонерне товариство "Кінто" як компанія з управління активами на підставі ст. 14, ч. 1 ст. 41, абз. 2 ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», ст.ст. 6, 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та розділу 11 Статуту, договору № 4 про управління активами ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» (нова редакція) від 27.04.2017, договору № 1 від 03.03.2005 про управління активами НТ «ВПФ «Соціальний стандарт» із змінами і доповненнями виступає від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (далі - позивач1) та Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» (далі - позивач2) як акціонерів ПАТ «Центренерго» (далі - відповідач). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на день подання позову грошові кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 69 ДС та № 103 КЛ, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 № 911/3473/20 та грошові кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 62 СК та № 83 НПФ рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2021 у справі № 911/975/21 із змінами, внесеними Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022, відповідач не перераховував на рахунки акціонерів. Отже, відповідач не виконав зобов'язання, передбачені п.2.4, 2.6 Договорів, що обумовило звернення позивача з позовом до суду. Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути:
-785242,15 грн. інфляційних втрат та 203 201,49 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_1 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний»;
- 442344,11 грн. інфляційних втрат та 114467,85 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_2 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток»;
- 3138817,25 грн інфляційних втрат та 812249,24 грн трьох процентів річних на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб»;
- 205274,49 грн. інфляційних втрат та 53120,02 грнтрьох процентів річних на користь Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт».
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Кінто» має ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), видану на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.03.2016 №307 «Про видачу ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) ПрАТ «Кінто».
Так, 27.04.2017 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (далі - фонд) та Приватним акціонерним товариством «Кінто» (далі - компанія) укладено в новій редакції договір № 4 про управління активами Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» від 12.11.2004, відповідно до умов якого фонд доручає, а компанія приймає на себе зобов'язання за винагороду протягом строку дії цього договору надавати послуги з управління активами фонду.
Пунктом 1.2 договору визначено, що компанія здійснює управління активами фонду на підставі та відповідно до умов договору від імені, в інтересах фонду та за його рахунок.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та повинен бути затверджений загальними зборами фонду. Цей договір діє до закінчення строку діяльності фонду (п.7.2 договору).
Компанія протягом строку дії своїх повноважень щодо управління активами фонду відповідно до цього договору визначається керуючим рахунком у цінних паперах фонду (п. 9.2 договору).
Крім того, 03.03.2005 між Непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» (далі - фонд) та Відкритим акціонерним товариством «Кінто» (компанія) укладено договір про управління активами №1, відповідно до умов якого фонд доручає, а компанія приймає на себе зобов'язання протягом строку дії цього договору надавати послуги з управління активами фонду на умовах, визначених цим договором, Інвестиційною декларацією (яка є невід'ємною частиною цього договору) та чинним законодавством.
Пунктом 1.2 договору визначено, що компанія на підставі цього договору (і виданої на його підставі довіреності) та у порядку, встановленому чинним законодавством: здійснює управління активами фонду, діє від імені та в інтересах фонду; у випадках, встановлених законодавством, вчиняє від свого імені та в інтересах фонду необхідні правочини.
Згідно п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору 3 роки з моменту його підписання сторонами. Договір припиняє дію на наступний день після закінчення зазначеного в цьому пункті строку (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 10.1 договору компанія є керуючим рахунком у цінних паперах фонду протягом строку дії цього договору.
Додатковими угодами №2 від 03.03.2008, №3 від 03.03.2011, №6 від 03.03.2014 до договору про управління активами №1 від 03.05.2005 строк дії договору продовжувався.
Пунктом 1 додаткової угоди №9 від 01.03.2019 до договору про управління активами №1 від 03.05.2005 сторони домовились викласти п. 7.3 договору у наступній редакції: «дія цього договору може бути продовжена за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. Від імені фонду рішення про продовження цього договору приймається Радою Фонду, а від імені компанії відповідним органом або посадовою особою. Додаткова угода про продовження цього договору за згодою сторін набуває чинності з моменту її підписання сторонами. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які було передбачено договором, без укладення додаткових угод».
Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» та Непідприємницьке товариство «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» є акціонерами Публічного акціонерного товариства «Центренерго» і власниками акцій у кількості 350160 штук і 25900 штук відповідно, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах, виданою депозитарною установою АТ «Піреус Банк МКБ».
Приватне акціонерне товариство «Кінто» як компанія з управління активами на підставі ч. 1 ст. 41, абз. 2 ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», ст. 6, 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», договору №4 про управління активами ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» (нова редакція) від 27.04.2017, договору №1 від 03.03.2005 про управління активами НТ «ВПФ «Соціальний стандарт» із змінами і доповненнями виступає від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» та Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» як акціонерів ПАТ «Центренерго».
Рішенням засідання Наглядової ради ПАТ «Центренерго», оформленим протоколом №6/2019 від 27.03.2019, затверджено вартість емісійних цінних паперів ПАТ «Центренерго» як середній біржовий курс простих іменних акцій ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Фондова біржа ПФТС» за останні три місяці їх обігу, що передують 27.02.2019, у розмірі 14,9292 грн. за акцію.
Як зазначає позивач, 03.04.2019 відбулися річні загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго», пунктом 10 порядку денного яких, було питання про прийняття рішення про надання згоди на вчинення товариством у ході поточної фінансово-господарської діяльності протягом одного року з дати проведення цих річних загальних зборів значних правочинів.
За результатами проведених зборів присутніми на зборах учасниками прийнято рішення за винесеними на порядок денний питаннями, зокрема по десятому питанню прийнято рішення про надання згоди на вчинення товариством у ході поточної фінансово-господарської діяльності протягом одного року з дати проведення цих річних загальних зборів значних правочинів.
Вищезазначені рішення оформлені протоколом річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код 22927045) від 03.04.2019.
Непідприємницьке товариство «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» та Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», як акціонери, що брали участь в річних загальних зборах ПАТ «Центренерго» (код 22927045) від 03.04.2019, з питання десятого порядку денного голосували «проти» надання згоди на вчинення товариством в у ході поточної фінансово-господарської діяльності протягом одного року з дати проведення цих річних загальних зборів значних правочинів.
ПАТ «Центренерго» направило НПТ «ВПФ «Соціальний стандарт» та ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» повідомлення №№11/1067 та 11/1066 від 10.04.2019 про право вимоги обов'язкового викупу акцій, які отримані акціонерами 12.04.2019.
ПАТ «Кінто» від імені НПТ «ВПФ «Соціальний стандарт» та ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» звернулось до ПАТ «Центренерго» з вимогами №№151, 152 від 24.04.2019 про обов'язковий викуп акцій. Вказані вимоги ПАТ «Центренерго» отримало 26.04.2019.
За текстом вказаних вимог ПАТ «Кінто» вказало, що отримало від ПАТ «Центренерго» повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонерам. Водночас ПАТ «Кінто», що діє від імені НПТ «ВПФ «Соціальний стандарт» та ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб», відповідно до положень ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» вимагало від ПАТ «Центренерго» обов'язкового викупу простих іменних акцій НПТ «ВПФ «Соціальний стандарт» на суму 341878,68 грн та ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» на суму 5227608,67 грн за ціною 14,9292 грн за одну акцію. ПАТ «Кінто» надало реквізити для здійснення платежів та додало до вказаних вимог виписки про стан рахунків в цінних паперах акціонерів станом на 28.03.2019, що підтверджує право власності на акції ПАТ «Центренерго» станом на дату подання вимоги.
08.08.2019 ПАТ «Кінто» від імені НПТ «ВПФ «Соціальний стандарт» та ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб» направило на адресу ПАТ «Центренерго» претензію №304 від 08.08.2019 з пропозицією укласти відповідні договори, проекти яких було долучено до цієї претензії, у строк до 20.08.2019.
ПАТ «Центренерго» проекти вказаних договорів у запропонованій ПАТ «Кінто» редакції не підписало, відповіді на претензію не надало.
Вказані обставини встановлені рішенням господарського суд Київської області від 09.07.2021, зі змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022, у справі № 911/975/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кінто», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» та Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів №83НПФ від 07.08.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» про обов'язковий викуп 22900 штук іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» за ціною 14,9292 грн. за одну просту іменну акцію на загальну суму 341878,68 грн. у вказаній позивачем редакції; та про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 07.08.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» про обов'язковий викуп 350160 штук іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» за ціною 14,9292 грн за одну просту іменну акцію на загальну суму 5227608,67 грн у вказаній позивачем редакції.
Разом з тим, рішенням Господарського суд Київської області від 03.03.2021 у справі № 911/3473/20 за позовом ПрАТ «КІНТО» до ПАТ «Центренерго» про визнання укладеними договорів купівлі-проваджу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 позов задоволено повністю; визнано укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Приватним акціонерним товариством «КІНТО», яке діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО- Класичний», про обов'язковий викуп 87600 штук простих іменних акцій ПАТ «Центренерго» за ціною 14,9292 грн за одну просту іменну акцію на загальну суму 1307797,92 гривень, у зазначеній редакції; визнано укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів №69ДС від 07.08.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Приватним акціонерним товариством «КІНТО», яке діє від свого імені як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», про обов'язковий викуп 49347 штук простих іменних акцій ПАТ «Центренерго» за ціною 14,9292 гривень за одну просту іменну акцію на загальну суму 736711,23 гривень, у зазначеній редакції; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» 4204,00 гривень судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 911/3473/20.
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.07.2021 у справі № 911/975/21 позов задоволено повністю, визнано укладеним між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», від імені та в інтересах якого діє Приватне акціонерне товариство «Кінто», та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» договір купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 07.08.2019 у редакції, запропонованій позивачем, та визнано укладеним між Непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт», від імені та в інтересах якого діє Приватне акціонерне товариство «Кінто», та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» договір купівлі-продажу цінних паперів №83НПФ від 07.08.2019 у редакції, запропонованій позивачем.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі №911/975/21 рішення господарського суд Київської області від 09.07.2021 скасовано частково; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кінто», яке від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» і Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт», задоволено частково. Змінено редакцію договору купівлі-продажу цінних паперів № 62СК від 07.08.2019, визнаного судом укладеним між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», від імені та в інтересах якого діє Приватне акціонерне товариство «Кінто», та Публічним акціонерним товариством «Центренерго», наступним шляхом: виключено з тексту договору дату укладення договору; виключено осіб, котрі зазначені як підписанти в преамбулі договору та пункті 8; у пунктах 6.2, 6.3, 6.4 договору слово «підписання» замінено на слово «укладення»; викладено пункт 7.1 договору в наступній редакції: « 7.1. Цей Договір набуває чинності з дня набрання рішенням суду законної сили та припиняє дію: з моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором»; у пункті 7.8 договору слово «підписали» замінено словом «уклали». Змінено редакцію договору купівлі-продажу цінних паперів №83НПФ від 07.08.2019, визнаного судом укладеним між Непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт», від імені та в інтересах якого діє Приватне акціонерне товариство «Кінто», та Публічним акціонерним товариством «Центренерго», наступним шляхом: виключено з тексту договору дату укладення договору; виключено осіб, котрі зазначені як підписанти в преамбулі договору та пункті 8; у пунктах 6.2, 6.3, 6.4 договору слово «підписання» замінено на слово «укладення»; викладено пункт 7.1 договору в наступній редакції: « 7.1. Цей Договір набуває чинності з дня набрання рішенням суду законної сили та припиняє дію: з моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором»; у пункті 7.8 договору слово «підписали» замінено словом «уклали». В іншій частині умови договорів залишено в редакції рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2021. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2021 залишено без змін.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі №911/975/21 набрала законної сили 18.07.2022.
Отже, договір купівлі-продажу цінних паперів №83НПФ між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» та договір купівлі-продажу цінних паперів № 62СК між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» укладені 18.07.2022.
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу цінних паперів №62СК передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 350160 (триста п'ятдесят тисяч сто шістдесят) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 455208,00 грн (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісім грн 00 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 5227608,67 грн (п'ять мільйонів двісті двадцять сім тисяч шістсот вісім гривень 67 копійок).
Пунктом 1.1 договору купівлі-продажу цінних паперів № 83НПФ передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 22900 (двадцять дві тисячі дев'ятсот) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 29770,00 грн (двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 341878,68 грн (триста сорок одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 68 копійок).
Пунктом 2.1 договорів № 62СК та № 83НПФ визначено, що продавець зобов'язаний при укладенні цього Договору надати покупцю:
- виписку з рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються акції, що є предметом цього договору, з датою видачі не раніше, ніж за два робочі дні до дати надання;
- засвідчену копію довідки банку з реквізитами поточного рахунку, на який продавець буде отримувати оплату за акції;
- документи, які необхідні для ідентифікації продавця (засвідчені належним чином копії);
- документи щодо ідентифікації керівника продавця та його призначення, документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи та документи для її ідентифікації (засвідчені належним чином копії).
Згідно з п. 2.2 договорів №62СК та №83НПФ емітент протягом трьох робочих днів з моменту отримання документів від продавця, що зазначені в п. 2.1 договору, перевіряє їх відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.3 вказаних договорів датою подання документів, визначених в п. 2.1 договору, вважається дата отримання емітентом останнього документа.
Пунктом 2.4 вказаних договорів встановлено, що у разі відповідності документів, поданих відповідно до п. 2.1 договору, умовам договору та вимогам чинного законодавства, емітент протягом трьох робочих днів після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2 договору, сплачує на поточний рахунок продавця загальну суму договору, зазначену у п. 1.1 цього договору.
Пунктом 2.5 договору купівлі-продажу цінних паперів № 62СК передбачено, що продавець в день виконання емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4 договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку продавця в цінних паперах, що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ 20034231) на рахунок емітента в цінних паперах № НОМЕР_3 в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі рахунок в ЦП емітента).
Пунктом 2.5. договору купівлі-продажу цінних паперів № 83НПФ передбачено, що продавець в день виконання емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4 договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку продавця в цінних паперах, що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ 20034231) на рахунок емітента в цінних паперах № НОМЕР_3 в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі рахунок в ЦП емітента).
Договір набуває чинності з дати дня набрання рішенням суду законної сили та припиняє дію: з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором (п. 7.1 договорів).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договорів купівлі-проваджу цінних паперів №62СК від 18.07.2022 та №83НПФ від 18.07.2022 ПрАТ «Кінто» направило відповідачу лист вих.№193 від 01.08.2022 з документами, перелік яких визначений п. 2.1 зазначених договорів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0407036753385 від 01.08.2022 та накладною №0407036753385.
У вказаному листі позивач просив відповідача на виконання рішення суду та згідно умов укладених договорів перевірити надані документи на відповідність умовам договору, оплатити вартість акцій та відшкодувати понесені судові витрати.
Відповідачем отримано вказаний лист з додатками 04.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407036753385, а відтак відповідач відповідно до п. 2.2 договорів мав перевірити відповідність документів, надісланих позивачем, умовам договорів та вимогам чинного законодавства до 09.08.2022.
Як вже зазначалось, пунктом 2.4 договорів встановлено, що у разі відповідності документів, поданих відповідно до п. 2.1 договору, умовам договору та вимогам чинного законодавства, емітент протягом трьох робочих днів після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2 договору, сплачує на поточний рахунок продавця загальну суму договору, зазначену у п. 1.1 цього договору.
У матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо невідповідності наданого позивачем переліку документів умовам п. 2.1 договорів купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022 та №83НПФ від 18.07.2022, а відтак, останнім днем оплати відповідачем вартості акцій у сумі 5227608,67 грн за договором №62СК від 18.07.2022 та у сумі 341878,68 грн за договором №83НПФ від 18.07.2022, згідно з п.2.4 договорів є 12.08.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 у справі №911/3473/20 за позовом ПрАТ «КІНТО» до ПАТ «Центренерго» про визнання укладеними договорів купівлі-проваджу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019.
Таким чином, між позивачем, що діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» та відповідачем (далі - емітент) були укладені договори купівлі-проваджу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019, відповідно.
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: Бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 87600 (вісімдесят сім тисяч шістсот) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 113880,00 грн (сто тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 1307797,92 грн (один мільйон триста сім тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 92 копійки).
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р. передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: Бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 49 347 (сорок дев'ять тисяч триста сорок сім) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 64151,10 грн (шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят одна гривня 10 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 736711,23 грн (сімсот тридцять шість тисяч сімсот одинадцять гривень 23 копійки).
Пунктом 2.1. вказаних договорів визначено, що продавець зобов'язаний при укладенні цього договору надати покупцю:
- виписку з рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються акції, що є предметом цього договору, з датою видачі не раніше, ніж за два робочі дні до дати надання;
- засвідчену копію довідки банку з реквізитами поточного рахунку, на який продавець буде отримувати оплату за акції;
- документи, які необхідні для ідентифікації продавця (засвідчені належним чином копії);
- документи щодо ідентифікації керівника продавця та його призначення, документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи та документи для її ідентифікації (засвідчені належним чином копії).
Згідно з п. 2.2. вказаних договорів емітент протягом трьох робочих днів з моменту отримання документів від продавця, що зазначені в п.2.1. договору, перевіряє їх відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п.2.3. вказаних договорів датою подання документів, визначених в п.2.1. договору, вважається дата отримання емітентом останнього документа.
Пунктом 2.4. вказаних договорів встановлено, що у разі відповідності документів, поданих відповідно до п.2.1. договору, умовам договору та вимогам чинного законодавства, емітент протягом трьох робочих днів після закінчення строку, зазначеного в п.2.2. договору, сплачує на поточний рахунок продавця загальну суму договору, зазначену у п.1.1. цього договору.
Пунктом 2.5. договору купівлі - продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019. передбачено, що продавець в день виконання емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4. договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку продавця в цінних паперах, що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ 20034231) на рахунок емітента в цінних паперах в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі рахунок в ЦП емітента).
Пунктом 2.5. договору купівлі - продажу цінних паперів №69ДС від 07.08.2019 передбачено, що продавець в день виконання емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4. договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку продавця в цінних паперах, що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ 20034231) на рахунок емітента в цінних паперах в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі рахунок в ЦП емітента).
Згідно з пунктом 7.1. вказаних договорів цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та припиняє дію:
- з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.
На виконання умов договорів купівлі-проваджу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 позивач направив відповідачу лист вих.№361 від 05.08.2021 з пакетом документів, перелік яких визначений п. 2.1. зазначених договорів. Факт направлення вказаного листа з додатками на адресу відповідача підтверджується накладною №0407036743169 від 06.08.2021 та відповідним описом вкладення у цінний лист №0407036743169 від 06.08.2021, наявними у матеріалах справи.
У лютому 2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом вих.№66 від 10.02.2022 щодо добровільного виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 у справі №911/3473/20, у якому зазначив, що після направлення необхідного переліку документів, передбаченого умовами договорів купівлі-проваджу цінних паперів, станом на 10.02.2022 грошові кошти на рахунки позивача від відповідача не надходили, у зв'язку з чим просив терміново в строк до 22.02.2022 погасити заборгованість з оплати вартості акцій та відшкодувати судовий збір. Факт направлення вказаного листа з додатками на адресу відповідача підтверджується накладною №0407036753520 від 10.02.2022 та відповідним описом вкладення у цінний лист №0407036753520 від 10.02.2022, наявними у матеріалах справи.
У серпні 2022 уповноважений представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом №17 від 09.08.2022 (вх.№ 3599 від 09.08.2022), у якому просив надати інформацію: про дату отримання ПАТ «Центренерго» від ПрАТ «КІНТО» пакету документів вих.№361 від 05.08.2021; чи перерахувало ПАТ «Центренерго» кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі №911/3473/20; чи подавало ПАТ «Центренерго» до ПАТ «Національний депозитарій України» пакет документів, необхідний для одержання цінних паперів, що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 на рахунок в цінних паперах ПАТ «Центренерго».
У відповідь на вищезазначений адвокатський запит представника позивача відповідач у своєму листі №11/2018 від 18.08.2022 повідомив, що пакет документів від ПрАТ «КІНТО» (вих.№361 від 05.08.2021) ПАТ «Центренерго» отримано 11.08.2021; ПАТ «Центренерго» не перераховувало кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі №911/3473/20; ПАТ «Центренерго» не подавало до ПАТ «Національний депозитарій України» пакет документів, необхідний для одержання цінних паперів, що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 на рахунок в цінних паперах ПАТ «Центренерго».
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, поданій в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" та Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт", просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 5754716,60 грн за невиконання грошового зобов'язання з оплати вартості акцій за договорами купівлі-продажу акцій, укладеними рішеннями Господарського суду Київської області. При цьому, позивач зауважує, що постановою Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черненко А.А. зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП №71127756 на підставі п.12 ч.1 ст.34 та ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» без вчинення дій, передбачених ст.ст. 52-56 Закону України «Про виконавче провадження», що, зі слів позивача, є порушенням його прав.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач у зазначений термін не здійснив оплату вартості акцій за вказаними договорами.
Станом на час розгляду справи відповідач не перерахував на рахунки акціонерів грошові кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022 та №83НПФ від 18.07.2022, укладеними на підставі рішення господарського суду Київської області від 09.07.2021 у справі №911/975/21 із змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 та за договорами купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі №911/3473/20.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що в порушення припису ч. 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери протягом 30 днів після направлення вимоги про обов'язковий викуп акцій не вчинили дій щодо набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких акціонери вимагають, тобто не передали акції на депозитарний рахунок товариства.
Проте, підставою виникнення зобов'язань з обов'язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» у даній справі є вищезазначені договори, а не направлення відповідачем повідомлень про право вимоги обов'язкового викупу акцій та письмових вимог позивача про обов'язковий викуп акцій.
Відповідно до умов договорів сплата відповідачем загальної суми договору, тобто вартості акцій, передує переказу позивачем цих акцій на рахунок відповідача в цінних паперах.
Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що зобов'язання сторін щодо викупу акцій на сьогодні є припиненим, оскільки строк викупу акцій не може перевищувати одного року, а закінчення присікального строку в 1 рік, визначеного ч.1 ст.66 Закону України «Про акціонерні товариства», є обставиною, яка унеможливлює подальший викуп акцій та за яку жодна зі сторін не відповідає.
Як встановлено вище, підставою виникнення зобов'язань з обов'язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» є договори купівлі-продажу цінних паперів № 62СК та № 83НПФ від 18.07.2022,№103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019.
Статтями 202-205 Господарського кодексу України та ст. 598-609 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання, зокрема зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вже зазначалось, сплата відповідачем загальної суми договору, тобто вартості акцій, передує переказу позивачем цих акцій на рахунок відповідача в цінних паперах.
Відповідно до п. 7.1 договорів вони припиняють свою дію з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цими договорами.
У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним зобов'язання щодо оплати вартості акцій за договорами купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022, №83НПФ від 18.07.2022, №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо невідповідності наданого позивачем переліку документів умовам договорів купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022, №83НПФ від 18.07.2022, №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 і вимогам чинного законодавства.
Отже, зобов'язання за договорами купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022, №83НПФ від 18.07.2022, №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019 не є припиненими.
Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частинами 1, 6, 7 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.
Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Надання будь-яких гарантій щодо отримання доходу (дивідендів) за простими акціями забороняється.
Статтею 193 цього ж кодексу встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання з оплати вартості акцій за договорами купівлі-продажу акцій, укладеними рішеннями Господарського суду Київської області суду Київської області, позивач у своїй позовній заяві, поданій в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" та Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт", просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 5754716,60 грн за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасної оплати вартості акцій у відповідності до виконаних ним розрахунків.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 5754716,60 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій, про які відповідач зазначив у своєму відзиві на позовну заяву, зокрема, просив суд у разі обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення пені зменшити розмір її стягнення, оскільки неналежне виконання зобов'язань відповідачем за договорами виявилось неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.0.2022, а також врахувати перебування відповідача у надзвичайно складних фінансово-економічних умовах, спричинених військовими діями.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.
У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 у справі №916/2302/21.
Приписами частин 1, 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов1язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 цього ж кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із ст. 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача саме за договорами купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022, №83НПФ від 18.07.2022, №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача у зв'язку із веденням військового стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов'язань за договором, а також перебування позивача в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
При цьому, судом враховано, строки виникнення та тривалість невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо обов'язкового викупу акцій на вимогу позивача, які первісно виникли в силу приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», а в подальшому у відповідності до положень умов договорів купівлі-продажу цінних паперів №62СК від 18.07.2022 та №83НПФ від 18.07.2022, укладеними на підставі рішення господарського суду Київської області від 09.07.2021 у справі №911/975/21 із змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 та за договорами купівлі-продажу цінних паперів №103КЛ від 07.08.2019 та №69ДС від 07.08.2019, укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі №911/3473/20, тобто значно раніше обставин, викладених позивачем у своєму відзиві на позовну заяву, як на підставу зменшення розміру неустойки.
Надані відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) ПАТ «Центренерго» за 2022 рік та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік, не є належними підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки зазначені відомості не свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача у попередні періоди та неможливість своєчасного виконання обов'язків з викупу (сплати вартості) акцій, належних фондам, в інтересах яких діє позивач.
Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст233 Господарського кодексу України, ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, судом враховано, що розмір заявленої до стягнення штрафних санкцій від суми основної заборгованості (загальної ціни продажу акцій ) не є значним чи надмірно великим, виходячи із загальної суми вартості акцій, що підлягають продажу за договорами.
У зв'язку із тим, що відповідач не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, передбачених положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій без задоволення, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давностісуд зазначає наступне.
Згідно приписів ст.257 Цивільного кодексу України, за загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені)
Частиною 3 ст.267 Цивільного кодексу Українипередбачено, що позовна давність судом застосовується за заявою сторони у спорі.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантин на усій території України було встановлено з 12.03.2020. Відповідно до п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким було доповнено вказаний Розділ ЦК України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)", під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, норми Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» поширюються на строки позовної давності визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України
Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 зазначено, що у п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-1Х перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. Всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-19). Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24:00 30.06.2023.
З наведеного вбачається, що на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 257 ЦК України, було продовжено (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 08.02.2022 року у справі №918/964/20, від 31.05.2021 року у справі №926/1812/21.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного етапу» (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до цього часу.
Також, відповідно до ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №663/2070/15-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №922/1467/19)
У постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зазначено, що зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Також, Верховний Суд, проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України констатував, що приписи пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 р. у справі № 911/858/22
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кінто", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" та Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045):
-785 242, 15 грн. (сімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сорок дві гривні п'ятнадцять копійок) інфляційних втрат та 203 201, 49 грн. (двісті три тисячі двісті одна гривня сорок дев'ять копійок) трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_1 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний»;
- 442 344, 11 грн.(чотириста сорок дві тисячі триста сорок чотири гривні одинадцять копійок) інфляційних втрат та 114 467, 85 грн. (сто чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят сім гривень вісімдесят п'ять копійок) трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_2 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток»;
- 3 138 817, 25 грн. (три мільйони сто тридцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять гривень двадцять п'ять копійок) інфляційних втрат та 812 249, 24 грн. (вісімсот дванадцять тисяч двісті сорок дев'ять гривень двадцять чотири копійки) трьох процентів річних на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25-Б, код ЄДРПОУ 33151991) на рахунок НОМЕР_4 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658;
- 205 274, 49 грн. (двісті п'ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні сорок дев'ять копійок) інфляційних втрат та 53 120, 02 грн. (п'ятдесят три тисячі сто двадцять гривень дві копійки) трьох процентів річних на користь Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25-Б, код ЄДРПОУ 33058272) на рахунок НОМЕР_5 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт.Козин, вул. Рудиківська, буд.49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд.25-Б, код ЄДРПОУ 16461855) судовий збір у розмірі 69 056, 60 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятдесят шість гривень шістдесят копійок), видавши наказ.
Повне рішення складено 11.07.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.