ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/3056/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ»
про стягнення 2 827 210,76 грн
за участю представників:
від позивача: Яковченко Р.Г.
від відповідача: Жовтун О.В.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про стягнення 2 827 210,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0205-02024 від 01.01.2019.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3056/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2025.
02.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
У судовому засіданні 08.04.2025 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 06.05.2025.
08.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
У зв'язку із перебуванням 06.05.2025 судді Гулевець О.В. на лікарняному, розгляд справи №910/3056/25 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 призначено підготовче засідання по справі №910/3056/25 на 20.05.2025.
У судовому засіданні 20.05.2025 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.07.2025, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.
30.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2025 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, заперечив проти зави відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2025 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду на один рік.
У судовому засіданні 01.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричноі? енергіі? від 01.01.2019 № 0205-0202 відповідач не здіи?снював своєчасну оплату наданих послуг, у зв'язку з чим станом на 22.06.2023 існувала заборгованість відповідача за послуги у розмірі 824 027 039,97 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2 258 699 132,04 грн, з яких: 824 027 039,97 грн основного боргу, 64 661 685,69 грн 3% річних, 158 340 278,76 грн інфляційних втрат, 791 052 385,18 грн пені та 420 617 742,44 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/11014/23 позов задоволено частково, закрито провадження у справі в частині стягнення 513 908 57,00 грн основного боргу; стягнуто з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 3% річних у сумі 31 342 717,63 грн, пеню у сумі 38 562 108,24 грн, штраф у сумі 38 727 408,49 грн та судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №910/11014/23, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 514 081 039,97 грн основного боргу закрито; стягнуто з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 18 827 067,48 грн 3% річних; 4 103 367,51 грн пені; 8 847,08 грн судового збору за подання позовної заяви. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За доводами позивача, оскільки 3% річних у справі № 910/11014/23 були нараховані позивачем лише за період до 22.06.2023 включно, є підстави для стягнення з відповідача 3% річних за решту періоду прострочення: з 23.06.2023 до 12.09.2023 (тобто до моменту остаточного погашення боргу в сумі 824 027 039,97 грн.).
У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних у сумі 2 827 210,76 грн за період з 23.06.2023 до 12.09.2023.
Позиція відповідача
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилаючись на лист Торгово-промисловоі? палати Украі?ни від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. зазначає про повідомлення ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» листом № 25/4/7/5/7650 від 03.03.2022 про настання форс-мажорних обставин, що унеможливіло виконання зобов'язань з боку ТОВ «КИІ?ВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» у повному обсязі.
За доводами відповідача, ПРАТ «НЕК «Укренерго» листом від 02.12.2022 визнав лист Торгово-промисловоі? палати Украі?ни від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 як підтвердження настання форс-мажорних обставин та і?хню дію на дании? час.
Відповідач стверджує, що на неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок форс-мажорних обставин вплинули прии?няті ряд нормативно-правових актів в енергетичніи? галузі Украі?ни, які іншим чином врегульовують правовідносини на ринку електричноі? енергіі?, ніж вони були до повномасштабноі? зброи?ноі? агресіі?.
Відповідач звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричноі? енергіі? споживачам та нарахування і стягнення неустои?ки (штрафів, пені), інфляціи?них нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Така заборона на відключення/обмеження споживання електричноі? енергіі? споживачам впливає на відповідача безпосереднім чином та призводить до зменшення можливості збору коштів від споживачів електричноі? енергіі?.
Також відповідач посилається на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричноі? енергіі?, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричноі? енергіі?, під час особливого періоду», якою були надані настанови учасникам ринку електричноі? енергіі? на період діі? особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкціи?, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону Украі?ни «Про ринок електричноі? енергіі?». Як наслідок прии?няття даноі? постанови, відповідач законодавчо позбавлении? можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здіи?снення оплати споживачами, в тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку Товариство, в свою чергу, сплатило та сплачує в період споживання такоі? електричноі? енергіі?? споживачами. Відповідач позбавлении? механізму стимулювання (загроза штрафів) споживачів до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.
Відповідач зазначив, що наказом Міністерства енергетики Украі?ни від 04.03.2022 №104 та наказом Міністерства енергетики Украі?ни від 13.04.2022 № 148 на відповідача, як на постачальника універсальноі? послуги, покладені додаткові обов'язки з постачання електричноі? енергіі? споживачам, які раніше не були і не мали бути споживачами відповідача, а мали б бути споживачами постачальника «останньоі? надіі?», якии? є іншим учасником ринку електричноі? енергіі?.
Посилаючись на зазначені вище нормативно-правових актів, відповідач вказує, що форс-мажорні обставини були непередбачувані в момент укладення договору, настання цих обставин не залежить від волі сторін договору, наслідки або вплив обставини непереборноі? сили неможливо уникнути або вирішити, між обставинами непереборноі? сили та неможливістю виконання договору існує безпосередніи? причинно-наслідковии? зв'язок.
Відповідач вважає, що подання позову про стягнення заборгованості за договором за період з 24.02.2022 є передчасним, оскільки строк виконання зобов'язань за договором, які виникли після 24.02.2022 ще не настав, відповідно і відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу Украі?ни, не може застосовуватись до правовідносин, які виникли між сторонами договору після 24.02.2022.
Крім того, відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «УКРЕНЕРГО».
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
01.01.2019 між ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі/ОСП, позивач) та ТОВ «Київські енергетичні послуги» (користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0205-02024 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору в редакції Додаткових угод від 14.08.2019, від 21.09.2021, від 28.12.2021 та від 26.12.2022, позивач зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а відповідач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 5.2. договору, в редакції додаткової угоди від 26.12.2022, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Відповідно до п. 5.5 договору, в редакції Додаткової угоди від 26.12.2022, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Пункт 13.1. договору, в редакції додаткової угоди від 26.12.2022, визначено договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу послуги, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг та Актами коригування за період з січня 2023 року по травень 2023 року.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські Енергетичні Послуги» про стягнення 2 258 699 132,04 грн за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0205-02024 від 01.01.2019, з яких: 824 027 039,97 грн основного боргу, 64 661 685,69 грн 3% річних, 158 340 278,76 грн інфляційних втрат, 791 052 385,18 грн пені та 420 617 742,44 грн штрафу.
Рішенням Господарського суд м. Києва від 05.03.2024 по справі № 910/11014/23 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі № 910/11014/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" в частині стягнення 513 908 757,00 грн. основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 31 342 717 грн. 63 коп., пеню у розмірі 38 562 108 грн. 24 коп., штраф у розмірі 38 727 408 грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 41 912 грн. 79 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 по справі №910/11014/23, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Провадження у справі № 910/11014/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» в частині стягнення 514 081 039,97 грн основного боргу закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 18 827 067,48 грн 3% річних, 4 103 367,51 грн пені, 8 847,08 грн судового збору за подання позовної заяви. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду справи № 910/11014/23, Північним апеляційним господарським судом було встановлено, що станом на дату вирішення справи судом першої інстанції основний борг відповідача за договором за спірний період є таким, що погашений, що підтверджується такими платежами: 30.06.2023 на суму 2591072,61 грн; 30.06.2023 на суму 7683055,72 грн; 30.06.2023 на суму 101279995,70 грн; 30.06.2023 на суму 45400000,00 грн; 30.06.2023 на суму 14999927,39 грн; 30.06.2023 на суму 68202376,14 грн; 30.06.2023 на суму 28716141,00 грн; 30.06.2023 на суму 36482,86 грн; 30.06.2023 на суму 41036948,58 грн; 20.07.2023 на суму 1283127,22 грн; 28.07.2023 на суму 991743,29 грн; 31.07.2023 на суму 31127,22 грн; 31.07.2023 на суму 4350033,05 грн; 31.07.2023 на суму 59835096,44 грн; 31.07.2023 на суму 7726024,04 грн; 31.07.2023 на суму 72273975,96 грн; 30.08.2023 на суму 601272,00 грн; 31.08.2023 на суму 6486796,81 грн; 31.08.2023 на суму 73513203,19 грн; 31.08.2023 на суму 116390698,03 грн; 31.08.2023 на суму 21709301,97 грн; 31.08.2023 на суму 6980214,79 грн; 31.08.2023 на суму 4415,40 грн; 31.08.2023 на суму 25032499,92 грн; 31.08.2023 на суму 7252097,81 грн; 12.09.2023 на суму 1347,45 грн; 12.09.2023 на суму 123830886,23 грн.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0205-02024 від 01.01.2019, яке встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 по справі №910/11014/23, позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані 3% річних у сумі 2 827 210,76 грн за періоди: з 23.06.2023 по 29.06.2023, з 30.06.2023 по 19.07.2023, з 20.07.2023 по 27.07.2023, з 28.07.2023 по 30.07.2023, з 31.07.2023 по 29.08.2023, 30.08.2023, з 31.08.2023 по 11.09.2023.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
01.01.2019 між ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0205-02024, згідно якого позивач зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 5.2 договору, в редакції додаткової угоди від 26.12.2022, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 по справі №910/11014/23, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Провадження у справі № 910/11014/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» в частині стягнення 514 081 039,97 грн основного боргу закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 18 827 067,48 грн 3% річних, 4 103 367,51 грн пені, 8 847,08 грн судового збору за подання позовної заяви. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом встановлено, що станом на дату вирішення справи судом першої інстанції основний борг відповідача за договором за спірний період є таким, що погашений, що підтверджується такими платежами: 30.06.2023 на суму 2591072,61 грн; 30.06.2023 на суму 7683055,72 грн; 30.06.2023 на суму 101279995,70 грн; 30.06.2023 на суму 45400000,00 грн; 30.06.2023 на суму 14999927,39 грн; 30.06.2023 на суму 68202376,14 грн; 30.06.2023 на суму 28716141,00 грн; 30.06.2023 на суму 36482,86 грн; 30.06.2023 на суму 41036948,58 грн; 20.07.2023 на суму 1283127,22 грн; 28.07.2023 на суму 991743,29 грн; 31.07.2023 на суму 31127,22 грн; 31.07.2023 на суму 4350033,05 грн; 31.07.2023 на суму 59835096,44 грн; 31.07.2023 на суму 7726024,04 грн; 31.07.2023 на суму 72273975,96 грн; 30.08.2023 на суму 601272,00 грн; 31.08.2023 на суму 6486796,81 грн; 31.08.2023 на суму 73513203,19 грн; 31.08.2023 на суму 116390698,03 грн; 31.08.2023 на суму 21709301,97 грн; 31.08.2023 на суму 6980214,79 грн; 31.08.2023 на суму 4415,40 грн; 31.08.2023 на суму 25032499,92 грн; 31.08.2023 на суму 7252097,81 грн; 12.09.2023 на суму 1347,45 грн; 12.09.2023 на суму 123830886,23 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 по справі №910/11014/23 було встановлено, що грошові кошти у розмірі 309 946 000,00 грн були сплачені відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, з цих підстав суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 309 946 000,00 грн. Щодо решти суми заборгованості у розмірі 514 081 039,97 грн, судом було встановлено про сплату після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, відтак суд закрив провадження у цій частині вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 по справі №910/11014/23 факти щодо неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості переданої електроенергії у розмірі 824 027 039,97 грн повторного доведення не потребують.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Таким чином, позивач має право на стягнення 3% річних протягом усього часу існування обставин прострочення виконання грошового зобов'язання боржником, тобто до повного виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму боргу 3 % річних за весь час прострочення, тобто, по день надходження коштів на рахунок належного кредитора, оскільки в такому випадку зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.
Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17.
Згідно з розрахунку, наведеного у позові позивач нараховує 3% річних у сумі 2 827 210,76 грн за періоди: з 23.06.2023 по 29.06.2023, з 30.06.2023 по 19.07.2023, з 20.07.2023 по 27.07.2023, з 28.07.2023 по 30.07.2023, з 31.07.2023 по 29.08.2023, 30.08.2023, з 31.08.2023 по 11.09.2023.
Перевіривши розрахунки 3% річних, судом встановлено, що розрахунки позивача є арифметично вірними, у зв'язку з чим суд вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 2 827 210,76 грн є обґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на засвідчення Торгово-Промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, то суд зазначає наступне.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на виникнення 24.02.2022 обставин непереборноі? сили (форс-мажору), що унеможливили виконання договору у зазначении? термін.
Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Згідно з листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Зазначений лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 923/878/21 та постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 910/11302/22.
Отже, лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 не є безумовним та належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах.
Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Судом враховано, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
Близькі за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України від 15.02.2023 № 3200-23-0754 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), суд встановив, що в сертифікаті зазначено про триваючий характер дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24.02.2022 та на дату його видачі - 15.03.2023.
Також судом враховано, що відповідачем виконано свої зобов'язання перед позивачем у повному обсязі, тобто відповідачем виконувалися зобов'язання з оплати за договором у період дії форс-мажорних обставин, встановлених сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України від 15.02.2023 № 3200-23-0754.
Враховуючи викладене, сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України від 15.02.2023 № 3200-23-0754 не є належним доказом існування обставин, що унеможливлювали належне виконання договірних зобов'язань відповідачем у спірний період.
Таким чином, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів про неможливість виконання відповідачем свого зобов'язання у внаслідок настання форс-мажорних обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин.
З приводу заявленого відповідачем у відзиві клопотання про відстрочку виконання рішення суду на один рік, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення є наслідки, що настали та продовжують діяти у зв'язку з віи?ськовою агресією Росіи?ськоі? Федераціі? проти Украі?ни.
Так, відповідач зазначає, що на неможливість виконання зобов'язань відповідачем за договором вплинули прии?няті ряд нормативно-правових актів в енергетичніи? галузі Украі?ни, які іншим чином врегульовують правовідносини на ринку електричноі? енергіі?, ніж вони були до повномасштабноі? зброи?ноі? агресіі?.
Постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричноі? енергіі?, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричноі? енергіі?, під час особливого періоду» були надані настанови учасникам ринку електричноі? енергіі? на період діі? особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкціи?, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону Украі?ни «Про ринок електричноі? енергіі?» (дании? пункт діє з 27.02.2022).
Як наслідок прии?няття даноі? постанови, відповідач законодавчо позбавлении?? можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здіи?снення оплати споживачами, в тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку Товариство, в свою чергу, сплатило та сплачує в період споживання такоі? електричноі? енергіі? споживачами.
Також, відповідач зазначає, що позбавлении? механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкціи? до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.
Відповідними Постановами Кабінету Міністрів Украі?ни від 28.10.2022 № 1206, від 24.03.2023 № 262, від 25.04.2023 № 384, від 30.05.2023 № 544, від 27.12.2023 № 1375, від 22.12.2023 № 1385, від 26.04.2024 № 455, від 31.05.2024 № 632, від 29.04.2025 № 480 було продовжено дію Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричноі? енергіі?. У рамках зазначеного Положення, Державне підприємство «Гарантовании? покупець» здіи?снює компенсацію Товариству за постачання електричноії енергії побутовим та прирівняним до них споживачам за фіксованими цінами, встановленими додатком 3 до Положення, які є значно нижчими від ринкових.
Відповідач зазначає, що вчасно не отримував від ДП «Гарантовании? покупець» грошові кошти, що призводить до неможливості своєчасного виконання зобов'язань за договором, що підтвержується наявністю судових спорів між учасниками ПСО.
Крім того, відповідач посилався на те, що робить все можливе для погашення боргу та поступово сплачує заборгованість за послуги з передачі. Однак, на сьогоднішніи? день у відповідача немає фінансовоі? можливості виконати рішення суду у повному обсязі, оплата усієі? суми є неможливою для Товариства на дании? час.
Відповідач звернув увагу, що ні Положення, ні Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг затверджена постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1176, не передбачають врахування витрат на оплату санкціи? стягнутих за рішенням суду, тобто у відповідача відсутні джерела для отримання коштів з метою оплати стягнених сум, що значно ускладнює виконання рішення суду.
Також відповідач посилався на внесення змін постановою НКРЕКП від 10 січня 2024 року № 4 до Ліцензійних умов провадження господарськоі? діяльності з постачання електричноі? енергіі? споживачу, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, зокрема, підпункт 29 пункту 2.2 доповнено положенням про те, що постачальник електричноі? енергіі? при проведенні розрахунків за отримані послуги з передачі та розподілу електричноі? енергіі? повинен забезпечувати недискримінаціи?ність та пропорціи?ність розрахунків перед операторами систем за відповіднии? розрахунковии? період (місяць). Відтак, Товариство позбавлене можливості використовувати ресурси повністю на власнии? розсуд.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання судового рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому судом враховано, що у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Судом враховано, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федераціїї в Україну, прии?нято нормативно-правові акти, які врегульовують правовідносини на ринку електричноі? енергіі? та якими для відповідача були встановлені певні обмеження, зокрема компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здіи?снення оплати споживачами за спожиту електричну енергію; позбавлениня механізму стимулювання споживачів до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію; позбавлено можливості прогнозування обсягів споживання та додаткові витрати на придбання електричноі?? енергіі?.
Судом прийнято доводи відповідача, що зазначена відповідачем ситуація, яка виникла після повномасштабного вторгнення Російської Федераціїї в Україну, значно впливає на фінансовий стан відповідача.
Зазначені обставини підтверджуються наданою відповідачем інформацією, відповідно до якої розмір заборгованості споживачів, станом на 01.04.2025 складає 1 743 130,1 тис грн.
Отже, зазначені обставини впливають на платоспроможність відповідача, а тому надання відстрочки дозволить Товариству виконати рішення суду без додаткових витрат та негативних наслідків у діяльності підприємства через брак необхідних коштів на першочергові потреби.
Суд відзначає, що інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а інтерес позивача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Суд враховує також поведінку відповідача щодо повної добровільної сплати заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0205-02024 від 01.01.2019 за спірний період, тобто поведінка відповідача свідчить про те, що ним вчиняються дії, спрямовані на виконання своїх зобов'язань в умовах скрутного фінансового становища.
Частиною 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва на один рік.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», а також задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/3056/25 на один рік.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (04050, Україна, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок, 31; ЄДРПОУ 41916045) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25; ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 2 827 210,76 грн та судовий збір у розмірі 33 926,53 грн.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/3056/25 на 1 (один) рік.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 11.07.2025.
Суддя О.В. Гулевець