ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2025Справа № 910/5278/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/5278/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережна-Інвест"
про розірвання договору, додаткових угод та стягнення 3 140 897,61 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Літовка М.В.
За участю представників учасників справи:
від позивача Амельохін А.А.
від відповідача-1 Ковдій М.С.
від відповідача-2 не з'явився
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справи № 910/5278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережна-Інвест" про розірвання договору, додаткових угод та стягнення 3 140 897,61 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2025 у справі № 910/5278/25 закрито провадження у справі в частині стягнення 3 140 897,61 грн, в іншій частині позов задоволено.
24.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс" у підсистемі "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє вказує про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 201 236,00 грн та просить покласти такі витрати на відповідача-1 як на сторону, внаслідок дій якої виник спір у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 призначено проведення судового засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення на 03.07.2025, а також запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення, заперечення по суті заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
30.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить зменшити розмір правничих витрат.
У судовому засіданні 03.07.2025 представник заявника вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" просив зменшити витрати на правничу допомогу, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережна-Інвест" у судове засідання 03.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/5278/25, суд виходив з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому в позовній заяві позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 400 000,00 грн.
До позовної заяви долучено ордер серії ВІ № 1297345 від 23.04.2025, виданий адвокатом Бойком Ю.М., а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТП № 3594 від 21.07.2020.
16.05.2025 від представника позивача, адвоката Амельохіна А.А., надійшла заява про вступ у справу як представника. До вказаної заяви додані ордер серії ВІ № 1302567 від 16.05.2025 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 4187 від 04.04.2023, видане адвокату Амельохіну А.А.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 201 236,00 грн.
На підтвердження понесення таких витрат позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додані:
- копія Договору про надання правничої допомоги № 15-25 від 16.05.2025;
- копія Додаткової угоди № 1 від 16.05.2025 до Договору № 15-25 від 16.05.2025;
- копія Акту наданих послуг № 1 від 19.06.2025.
Згідно з умовами укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Амельохіним А.А. (адвокат) договором № 15-23 від 16.05.2025 про надання правничої допомоги клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги (правова допомога) в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактично понесені витрати за договором.
Відповідно до п. 2.3 договору разом із прийняттям доручення сторони погоджують умови гонорару та строк виконання.
За результатами виконання доручення (його частини) адвокат направляє (вручає) клієнту акт наданих послуг (акт). Протягом 5 календарних днів з дати отримання акту клієнт підписує його та повертає примірник адвокату або надає вмотивовані письмові заперечення. Послуги вважаються прийнятими без застережень із закінченням 5-ти денного строку, якщо підписаний примірник акту не надійшов (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 2.5 договору разом з актом адвокат надсилає рахунок-фактуру, який має бути сплачений клієнтом протягом 10 календарних днів. Якщо клієнт надіслав вмотивовані письмові заперечення, строк оплати зупиняється до закінчення розв'язання спору між сторонами.
Додатковою угодою № 1 від 16.05.2025 клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе доручення щодо супроводу справи № 910/5278/25.
Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди оплата послуг складається з фіксованої суми погодинної оплати та коефіцієнту успіху.
Фіксована сума в розмірі 1 000 доларів США, в гривневому еквіваленті 41 000,00 грн, сплачується клієнтом у разі задоволення немайнової вимоги про розірвання договору в суді першої інстанції.
Вартість послуг адвоката щодо аналізу та підготовки документів, участі в судових засіданнях становить 200 доларів США за годину, що в гривневому еквіваленті дорівнює 8200,00 грн (п. 5 додаткової угоди).
Відповідно до п. 6 додаткової угоди коефіцієнт успіху становить 3% від суми майнової вимоги.
Оплата наданих послуг здійснюється клієнтом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/5278/25 на підставі рахунку-фактури (п. 7 додаткової угоди).
Згідно з п. 8 додаткової угоди перелік наданих послуг та їх деталізація можуть бути зазначені в акті наданих послуг, який підписується на вимогу однієї із сторін.
19.06.2025 між адвокатом та клієнтом підписано акт наданих послуг, згідно з яким вартість наданих послуг становить 201 236,00 грн, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції - 2 год., 16 400,00 грн;
- участь у судовому засіданні 26.05.2025 - 0,15 год., 1 230,00 грн;
- участь у судовому засіданні 02.06.2025 - 0,5 год., 4 100,00 грн;
- участь у судовому засіданні 02.06.2025 - 1,7 год., 13 940,00 грн;
- ознайомлення, аналіз клопотань відповідача-1 - 2 год., 16 400,00 грн;
- участь у судовому засіданні 17.06.2025 - 1,7 год., 16 940,00 грн;
- фіксована сума у разі задоволення позову (немайнова вимога) - 1 послуга - 41 000,00 грн;
- коефіцієнт успіху 3% від сплаченої суми у розмірі 3 140 897,61 грн - 94 226,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення заяви та покладання на відповідача-1 витрат на правничу допомогу в розмірі 201 236,00 грн, відповідач-1 вказує, що:
- вартість години послуги, яку надає адвокат Амельохін А.А., у розмірі 8200,00 грн є значно завищеною для даної категорії справи та не є співмірною для даної складності справи, враховуючи обсяг наданих згаданим адвокатом послуг та виконаних робіт у справі № 910/5278/25 з урахуванням ціну позову;
- стосовно пункту 7 Акту наданих послуг стягнення вартості наданої правничої послуги є передчасною, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5278/25 не набрало законної сили, ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» не обмежене у праві оскаржити вказане рішення в Північному апеляційному господарському суді, тому питання задоволення немайнової вимоги позову в даному випадку є спірним;
- відсутні приєднані документи, що свідчать про факт оплати правничих послуг у справі № 910/5278/25, тобто вони документально не підтверджені.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано:
"Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268))".
Щодо включення до складу витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, в розмірі 135 226,00 грн (фіксована сума - 41 000,00 грн та 94 226,00 грн - коефіцієнт успіху), які як складові гонорару є формою «гонорару успіху», суд зазначає таке.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення.
Таким чином, з урахуванням зазначеного та критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що заявлений до стягнення гонорар адвоката в розмірі 135 226,00 грн, не відповідає вказаним критеріям, оскільки не має характеру необхідних витрат, є неспівмірним порівняно з виконаною адвокатом роботою, не включає обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, таке відшкодування матиме надмірний характер для відповідача-1, а тому заявлені позивачем до стягнення витрати у вказаній сумі є необґрунтованими та нерозумними (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення заявлених позивачем до стягнення витрат у розмірі 135 226,00 грн на відповідача-1, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які позивач просить покласти на відповідача-1, до 50 000,00 грн, оскільки відповідач-1 у процесі розгляду справи сплатив позивачу грошові кошти, чим визнав обґрунтованість вимог позивача про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим суд закрив провадження у справі в частині стягнення коштів.
Решта витрат позивача на правничу допомогу залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (04176, м. Київ, Набережно-рибальська дорога, 3, офіс 6-7, код 40039630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгрічтранс" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 14, код 03150326) 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 11.07.2025.
Суддя О.Г. Удалова