номер провадження справи 33/77/25
про закриття провадження у справі
11.07.2025 справа № 908/1503/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/1503/25
за позовом Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, буд. 50, ідентифікаційний код 05383342)
до відповідача: Фермерського господарства “Тюльпан-АСД» (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Привокзальна, буд. 102, ідентифікаційний код 22133032)
про стягнення 34936,80 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулася Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області з позовом до Фермерського господарства “Тюльпан-АСД» про стягнення заборгованості за договором від 16.05.2006 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:002:0031, площею 52,6196 га, розташованої на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, за період 2023 - 2024 роки в розмірі 34936,80 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 11, 525, 526, 530, 610, 612, 626 - 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 25 Закону України “Про оренду землі», ст. ст. 93, 96, 148-1 Земельного кодексу України, пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10, пп. пп. 14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст. 14, п. 54.1 ст. 54, п. 288.1 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
23.05.2025 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій уточнено адресу місцезнаходження позивача.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2054 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1503/25, присвоєно справі номер провадження 33/77/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 25.06.2025.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 26.05.2025 о 21:39, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
09.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить залишити позов без задоволення, судові витрати покласти на позивача.
Суд прийняв відзив до розгляду.
13.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Суд прийняв відповідь на відзив до розгляду.
16.06.2025 від позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив (сформовані в системі «Електронний суд» 13.06.2025), відповідно до яких позивач просить залучити до матеріалів справи електронні докази та дослідити їх під час ухвалення судового рішення.
Оскільки доповнення до відповіді на відзив надійшли у строк для надання відповіді на відзив, суд прийняв ці доповнення до розгляду.
23.06.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (сформовано в системі «Електронний суд» 21.06.2025), відповідно до якого позивач просить поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи лист Степненської сільської ради від 19.05.2025 за № 02-22/745 та лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2025 за № 18-8-0.37.1-2383/2-25.
В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області є відповіддю на запит позивача від 19.05.2025 та був отриманий лише 18.06.2025, тобто після звернення позивача до суду з позовом і подання відповіді на відзив.
Враховуючи поважність причин пропуску строку для подання доказів, суд на підставі ч. 1 ст. 119 ГПК України поновив строк на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.
25.06.2025 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що відповідачем 24.06.2025 добровільно сплачено на користь позивача заборгованість у сумі 34936,80 грн. Відповідач надав копію платіжної інструкції №14 від 24.06.2025 про сплату орендної плати за 2023 та 2024 роки в сумі 34936,80 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд ухвалив закрити провадження у справі, виходячи з такого.
Предметом спору у справі №908/1503/24 є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 16.05.2006 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:002:0031, площею 52,6196 га, розташованої на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, за період 2023 - 2024 роки в розмірі 34936,80 грн.
Після відкриття провадження в даній справі відповідач сплатив заборгованість у повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції №14 від 24.06.2025 про сплату орендної плати за 2023 та 2024 роки в сумі 34936,80 грн.
Таким чином, предмет спору відсутній.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд ухвалив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн. платіжною інструкцією №104 від 19.05.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
26.06.2025 від позивача надійшло клопотання про повернення сплаченого за розгляд позовної заяви судового збору у зв'язку з наявністю підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд ухвалив повернути позивачу з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3028,00 грн., сплаченого платіжною інструкцією №104 від 19.05.2025.
25.06.2025 від позивача надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві наведено очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката - 15000,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Справа №908/1503/25 розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подані з клопотанням про включення до складу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському адміністративному провадженні, провадженні по справах про адміністративне правопорушення №1 від 10.01.2025, укладений позивачем із адвокатом Гайдуком С.П., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №531 від 27.04.2012.
За умовами п. п. 5.1, 5.3 цього договору за надання правової допомоги клієнт зобов'язується сплачувати адвокату гонорар щомісячно. Щомісячна сума гонорару залежить від об'єму наданих адвокатом юридичних послуг та підтверджується рахунок-фактурою та актом приймання-здавання наданих послуг.
Представництво інтересів позивача у справі №908/1503/25 здійснював адвокат Гайдук С.П. на підставі ордеру серії СЕ №1111682 від 17.05.2025.
Згідно з актом №13-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025 до договору №1 від 10.01.2025 підтверджено надання адвокатом Гайдуком С.П. на користь позивача таких послуг:
- підготовка позовної заяви (в т.ч. опрацювання доказів, здійснення розрахунку позовних вимог, підготовка матеріалів позову, формулювання правової позиції у справі, вивчення правових висновків Верховного Суду в аналогічних справах, складання позовної заяви) - 10000,00 грн.;
- підготовка відповіді на відзив (у т.ч. опрацювання відзиву відповідача, здійснення розрахунків, підготовка матеріалів відповіді на відзив та доповнення відповіді на відзив, формулювання правової позиції, складання відповіді та відзив та доповнення до відповіді на відзив) - 5000,00 грн.
На оплату наданих послуг адвокатом виписано позивачу рахунок №13-S від 25.06.2025 на суму 15000,00 грн.
02.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн. Посилається на те, що сума боргу добровільно сплачена відповідачем. Справа є малозначною і розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач вважає, що з договору про надання правової допомоги та акту приймання-здавання наданих послуг неможливо встановити кількість та вартість витраченого адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви і відповіді на відзив. Порівняно з ціною позову заявлений розмір витрат є завищеним та складає майже 50% від ціни позову, що не відповідає критерію співмірності. Також відповідач зауважує, що позивач не намагався вирішити спір у досудовому порядку, не направляв відповідачу претензією про сплату заборгованості. Посилаючись на інформацію сайту Судової влади, відповідач вказує, що з 2020 року позивач не звертався з аналогічними позовами до інших орендарів. Відповідач вважає, що така поведінка позивача - звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості пояснюється оскарженням відповідачем у судовому порядку відмови позивача в укладенні (поновленні) договору на новий строк у справі №908/1461/25.
Суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у пунктах 6.46, 6.48, 6.49, 6.52 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18);
- у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;
- із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Проаналізувавши надані позивачем докази понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд зауважує, що вони не містять відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Справа є малозначною, ціна позову складає всього 34936,80 грн. і заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. на складання позовної заяви та в розмірі 5000,00 грн. на складання відзиву з доповненням є явно завищеними порівняно з ціною позову. Ціни на аналогічні послуги адвокатів у справах Господарського суду Запорізької області, зазвичай, є меншими.
Також суд враховує, що позивач не намагався вирішити спір у досудовому порядку, не направляв відповідачу претензією про сплату заборгованості, а одразу подав позов до суду, після чого позовні вимоги були задоволені відповідачем у добровільному порядку.
Втім, також суд враховує, що відповідач подавав у справі відзив із запереченнями проти позову, що в, свою чергу, потягло необхідність підготовки та подання позивачем відповіді на відзив із доповненнями.
З огляду на критерій розумності та співмірності судових витрат, обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), цін на аналогічні послуги, суд дійшов висновку, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню. Зокрема, суд вважає обґрунтованим стягнення витрат на підготовку та подачу позову в сумі 5000,00 грн., на подачу відповіді на відзив з доповненням - 3000,00 грн.
З огляду на це суд визнав обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8000,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Решта витрат покладається а позивача.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -
Закрити провадження у справі № 908/1503/25.
Повернути а користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с Степне, вул. Травнева, буд. 50, ідентифікаційний код 05383342) з Державного бюджету України судовий збір у сумі у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) сплачений платіжною інструкцією №104 від 19.05.2025.
Стягнути з Фермерського господарства “Тюльпан-АСД» (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Привокзальна, буд. 102, ідентифікаційний код 22133032) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, буд. 50, ідентифікаційний код 05383342) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.).
Видати наказ.
В іншій частині клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано 11.07.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко