вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
10 липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/404/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
розглянувши матеріали за позовом
Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Берегове Закарпатської області в інтересах держави, в особі Берегівської міської ради Закарпатської області, м. Берегове Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет-Вуд», м. Берегове Закарпатської області
про стягнення 531 959,38 грн,
представники:
від прокуратури - Андрейчик А.М., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Берегівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулась в інтересах держави з позовом в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет-Вуд» про стягнення 531 959,38 грн, покликаючись на положення ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. 120, 124-126, 206 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначино підготовче засідання на 05.05.2025.
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від засідання 05.05.2025 та 03.06.2025 підготовче засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалах суду.
У підготовчому засіданні 17.06.2025 постановлено про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2025.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 10.07.2025 за участю прокурора суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
Позиція прокурора
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що група нежитлових приміщень загальною площею 1521,1 квадратних метрів по вул. Фабрична, 38А в м. Берегове належить на праві приватної власності ТОВ «Паркет вуд» на підставі свідоцтва про право власності № 73 від 25.07.2002, виданого Берегівською міською радою.
Рішенням Берегівської міської ради № 2240 від 31.03.2015 «Про укладення з ТОВ «Паркет-вуд» договору оренди на земельну ділянку по вул. Фабрична, 38а в м. Берегове передано ТОВ «Паркет-вуд» в оренду дану земельну ділянку. Вищевказаним рішенням вирішено передати ТОВ «Паркет-вуд» в оренду терміном на 5 років земельну ділянку загальною площею 1,0543 га з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 із земель комунальної власності Берегівської міської ради, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вулиця Фабрична, будинок 38а, на якій розташована група нежитлових приміщень, яка належать ТОВ «Паркет-вуд» на праві приватної власності.
У подальшому, 04.03.2016 Берегівська міська рада уклала з ТОВ «Паркет-вуд» договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який закінчився 04.03.2021.
Таким чином, ТОВ «Паркет-вуд» з 17.02.2022 до 16.02.2025 використовував земельну ділянку в м. Берегове по вул. Фабрична, 38а для експлуатації та обслуговування групи нежитлових приміщень без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.
Прокурор просить стягнути із відповідача на користь позивача за період 17.02.2022 по 16.02.2025 недоотриманих органом місцевого самоврядування 531959,38 грн.
Позиція позивача
Берегівська міська рада 26.06.2025 подала заяву у якій просить розглянути вказану справу без участі представника Берегівської міської ради за наявними в матеріалах справи документами.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду про: відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та ухвала про закриття підготовчого провадження, призначення до судового розгляду по суті від були надіслана відповідачу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Берегівською окружною прокуратурою під час встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді на території міста Берегове встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що група нежитлових приміщень загальною площею 1521,1 квадратних метрів по вул. Фабрична, 38А в м. Берегове належить на праві приватної власності ТОВ «Паркет вуд» на підставі свідоцтва про право власності № 73 від 25.07.2002, виданого Берегівською міською радою.
Дана нерухомість розміщена на земельній ділянці за кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації допоміжних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка починаючи з 2010 року по сьогоднішній день перебуває в комунальній власності.
Так, Рішенням Берегівської міської ради № 2240 від 31.03.2015 «Про укладення з ТОВ «Паркет-вуд» договору оренди на земельну ділянку по вул. Фабрична, 38а в м. Берегове передано ТОВ «Паркет-вуд» в оренду дану земельну ділянку.
Вищевказаним рішенням вирішено передати ТОВ «Паркет-вуд» в оренду терміном на 5 років земельну ділянку загальною площею 1,0543 га з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 із земель комунальної власності Берегівської міської ради, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вулиця Фабрична, будинок 38а, на якій розташована група нежитлових приміщень, яка належать ТОВ «Паркет-вуд» на праві приватної власності.
У подальшому, 04.03.2016 Берегівська міська рада уклала з ТОВ «Паркет-вуд» договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який закінчився 04.03.2021.
При цьому, вказаним рішенням міської ради встановлено щорічну орендну плату за використання земельної ділянки площею 1,0543 га з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 в розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з умовами даного договору, міська рада передала в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га, на якій розташована група нежитлових приміщень, яка належить ТОВ «Паркет-вуд».
Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 410197724 від 29.01.2025.
Так, з інформації що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що право оренди встановлено строком на 5 (п'ять) років, орендна плата за використання земельної ділянки становить 5% (п'ять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, інформація про продовження строку дії даного договору чи укладання та реєстрацію нового договору оренди на вищевказану земельну ділянку між ТОВ «Паркет-вуд» та Берегівською міською радою, яка є власником земельної ділянки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Відповідно до п. 7 Договору, вказаний договір укладено строком на 5 (п'ять) років починаючи з 04 березня 2016 року по 04 березня 2021 року. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Однак, як вбачається з листа Берегівської міської ради, ТОВ «Паркет-вуд» у вказаний строк до міської ради не зверталася, а отже термін дії Договору від 04.03.2016 не було продовжено.
Таким чином, ТОВ «Паркет-вуд» з 17.02.2022 до 16.02.2025 використовував земельну ділянку в м. Берегове по вул. Фабрична, 38а для експлуатації та обслуговування групи нежитлових приміщень без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.
Берегівська міська рада за № 03-07/78 від 31.01.2025 направляла лист відповідачу про необхідність зв'явитись на комісію щодо сплати збитків за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зі змісту ст. ст.120, 125 ЗК України, ст. 377 ЦК України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
У той же час, ТОВ «Паркет-вуд», не зважаючи на те, що договір оренди землі закінчився по вул. Фабричній, 38а у м. Берегове не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 1,0543 га, на якій розташований належний йому об'єкт нерухомості.
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
ТОВ «Паркет-вуд» не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га, а тому не був суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для неї як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК
України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного
Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).
Відтак, у період часу з 17.02.2022 до 16.02.2025 ТОВ «Паркет-вуд» фактично користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачува, у зв'язку з чим місцевий бюджет Берегівської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.
Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності ТОВ «Паркет-вуд», міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, ТОВ «Паркет-вуд» без достатньої правової підстави, за рахунок позивача зберіг у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинен був сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га за період з 17.02.2022 по 16.02.2025.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2476/221-22 від 26.01.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,0543 га за кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 складає 2 786 556,13 грн.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2100483652023 від 08.11.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,0543 га за кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 складає 3 737 660,27 грн.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 21001822922024 від 10.04.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,0543 га за кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 складає 3 928 280,94 грн.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2100370422025 від 14.02.2025 нормативна грошова оцінка земельної
ділянки площею 1,0543 га за кадастровим номером 2110200000:01:043:0006 складає 4 399 674,65 грн.
Рішенням Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 та № 1580 від 01.07.2022 затверджено розміри річних орендних ставок за використання земель населеного пункту міста Берегове Закарпатської області. А саме, згідно додатку до рішення встановлено, що розмір орендних ставок за використання земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також, рішенням Берегівської міської ради від 28.04.2021 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства.
Зокрема, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Берегове здійснює виконавчий орган Берегівської міської ради в особі Управління земельних відносин Берегівської міської ради.
У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Берегове здійснює обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів Берегівської міської територіальної громади, складає довідку за результатами обстеження таких земельних ділянок. Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Комісією «Для розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства України» за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності). Сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності).(п.п. 5.3, 5.4, 5.5 Порядку).
Отже, саме управління земельних відносин Берегівської міської ради уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.
Зазначені величини (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 2 786 556,13 грн, 3 737 660,27 грн, 3 928 280,94 грн та 4 399 674,65 грн та відсоткова ставка орендної плати в розмірі 5%) використані Берегівською міською радою для розрахунку суми безпідставно збережених ТОВ «Паркет-вуд» грошових коштів, які підлягають сплаті якби фактичним користувачем було укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування.
Виходячи з практики судів, у справах про стягнення на користь органів місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів за користування землею без договору оренди необхідна наявність земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів)), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №904/4737/18, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.
Відповідно до акту № 56 щодо визначення розміру збитків за використання земель комунальної власності ТОВ «Паркет-вуд», що наведений в додатку до листа Берегівської міської ради № 788/03-17 від 13.03.2025, ТОВ «Паркет-вуд» за період з 17.02.2022 по 16.02.2025 не сплатив до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 531959,38 грн, який затверджений рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради 26.02.2025 за № 41.
ТОВ «Паркет-вуд» не сплатив до місцевого бюджету кошти у вигляді орендної плати у сумі 531959,38 грн.Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:043:0006 площею 1,0543 га.
Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов'язане з цією земельною ділянкою, тому набуття відповідачем права власності на нерухоме майно призвело до фактичного набуття останніми також права володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовано це нерухоме майно.
В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у вигляді орендної плати, які підлягали сплаті на користь власника земельної ділянки - Берегівської міської ради.
Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо. Відповідачем збережено майно саме за рахунок позивача - Берегівської міської ради.
Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада міста Берегове в особі Берегівської міської ради.
Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Так, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.
Як було зазначено вище, норми ст. ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов'язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Тобто, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене, відповідач ТОВ «Паркет-вуд» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Берегівської міської ради) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Берегівській міській раді на підставі ст. 1212 ЦК України.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 646/473/19, Касаційного господарського суду від 05.08.2022 №922/2060/20.
Зважаючи на те, що відповідач як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, збережені ТОВ «Паркет-вуд» у вигляді несплаченої орендної плати за наведений період, підлягають стягненню на користь Берегівської міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Щодо розрахунку безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з ТОВ «Паркет вуд».
ТОВ «Паркет-вуд» не сплатив до місцевого бюджету кошти у вигляді орендної плати у сумі 531959,38 грн, який розраховується наступним чином.
1) (2786556,13 грн./12х5% = 11610,65 грн, (орендна плата за один місяць в 2022 році),
2) (3737660,27 грн. х5% = 186883,01 грн (орендна плата за 2023 рік),
3) (3928280,94 грн. х5% = 196414,05 грн (орендна плата за 2024 рік),
4) (4 399 674,65грн./12х5% = 18331,98 грн (орендна плата за один місяць в 2025 році),
5) (2786556,13грн. х5%/365 = 381,72 грн (орендна плата за 1 день в 2022 році),
6) (4 399 674,65грн. х5%/365 = 602,70 грн (орендна плата за 1 день в 2025 році),
7) (381,72 грн х12) + (11610,65 грн х10) = 4580,64 грн (орендна плата за 12 днів
лютого 2022 року) + 116106,5 грн (орендна плата за 10 місяців 2022 року) =
120687,14 грн (орендна плата за період з 17.02.2022 по 31.12.2022),
8) (602,70 грн х16) + 18331,98 = 9643,20 (орендна плата за 16 днів 2025 року) +
18331,98 грн (орендна плата за 1 місяць 2025 року) = 27975,18 грн (орендна плата за
період з 01.01.2025 по 16.02.2025),
9) 120687,14 грн ( орендна плата з 17.02.2022 по 21.12.2022) + 186883,01 грн (орендна плата за 2023 рік) +196414,05 грн (орендна плата за 2024 рік) +27975,18 грн (орендна плата з 01.01.205 по 16.02.2025) = п. 7 + п. 2 + п. 3 + п. 8 = 531959,38 грн (орендна плата за період з 17.02.2022 по 16.02.2025)
Тому суд доходить висновку позов задовольнити повністю.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. Закону України “Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради право якої було порушено та на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Прокуратурою повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з стягненням несплаченої орендної та розірвання договору оренди відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі №903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що органом місцевого самоврядування не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Судові витрати у з'вязку із задоволенням позову підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Тому слід стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет-вуд» на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 7 979,39грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет-вуд» (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38а, код ЄДРПОУ 03062266) на користь Берегівської міської ради Закарпатської області (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. І. Сечені, 15, код ЄДРПОУ 04053683) безпідставно збережені кошти у розмірі 531959,38 грн (П'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 38 копійок).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет-вуд» (Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38а, 90202код ЄДРПОУ 03062266,) на користь Закарпатської обласної прокуратури, (вул. Коцюбинського, будинок 2а м. Ужгород, Закарпатська область код ЄДРПОУ: 02909967) суму 7 979,39грн (сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 39 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
8. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2025
Суддя А.А. Худенко