вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1939/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 14 817,15 грн.
Без участі представників сторін.
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 14 817,15 грн., що складають суму грошових коштів за недоотриманий товар - бензин А-95 за договорами поставки № 833/2 від 23.10.2024 та № 909/2 від 18.11.2024.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки № 833/2 від 23.10.2024 та № 909/2 від 18.11.2024 в частині відпуску на АЗС постачальника 285 л бензину А-95 за отриманими скретч-картками відповідно до видаткових накладних №№ 0002/003494, 0002/03512 від 24.10.2024 та №№ 0002/0003723, 0002/0003770 від 21.11.2024.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/1939/25, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2025) до електронного кабінету ТОВ "Тенегія" 13.05.2025 08:04.
Ухвалою від 28.04.2025 позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
06.05.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1939/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 12.05.2025.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 833/2 від 23.10.2024 та № 909/2 від 18.11.2024 в частині відпуску на АЗС постачальника 285 л бензину А-95 за отриманими скретч-картками відповідно до видаткових накладних №№ 0002/003494, 0002/03512 від 24.10.2024 та №№ 0002/0003723, 0002/0003770 від 21.11.2024.
23.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - постачальник, відповідач у даній справі) та Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - покупець, позивач у даній справі) укладено договір поставки № 833/2 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець - сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару: Бензин А-95 (код УКТЗЕД 2710124512), (ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти").
Одиниця вимірювання: літр.
Згідно з пунктом 1.2. договору кількість: згідно накладних на товар.
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
У пункті 2.1. сторонами узгоджено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар.
Пунктом 3.2. договору встановлено загальну суму договору, яка становить 10 398,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 733,00 грн.
Згідно з пунктом 4.1. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (пункт 4.2. договору).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту (пункт 4.4. договору).
У пункті 5.1. договору сторони погодили місце поставки (передачі) товарів, а саме, передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (підпункт 5.1.1.); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.1.2.).
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС (пункт 5.2. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору.
У пункті 6.3. договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (пункт 7.1.).
Відповідно до пункту 10.1. договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір діє до 31.12.2024 (пункт 10.2.).
Доказів пролонгації спірного договору матеріали не містять.
В той же час, слід зазначити про те, що згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначила про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно, зобов'язання сторін, передбачені спірним договором, не були припинені.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у жовтні 2024 поставлено позивачеві товар (бензин A-95 у кількості 200 л в талонах) на загальну суму 10 398,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 24.10.2024 № 0002/0003494 на суму 8 318,40 грн., № 0002/0003512 на суму 2 079,60 грн. (ціна 1 л бензин A-95 складає 51,99 грн. з ПДВ) та специфікаціями №№ 0002/0003494-С, 0002/0003512-С із зазначенням номерів скретч-карток номіналом по 10 л в загальній кількості 14 шт. та 15 л в кількості 4 шт.
Позивачем, в свою чергу, здійснено розрахунки за поставлений позивачем товар (бензин А-95 в талонах), що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 239 від 23.10.2024 на суму 10 398,00 грн.
У видаткових накладних від 24.10.2024 № 0002/0003494 та № 0002/0003512 зазначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
18.11.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - постачальник, відповідач у даній справі) та Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - покупець, позивач у даній справі) укладено договір поставки № 909/2 (далі - договір 2).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору 2 постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець - сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару: Бензин А-95 (код УКТЗЕД 2710124512), (ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти").
Одиниця вимірювання: літр.
Згідно з пунктом 1.2. договору 2 кількість: згідно накладних на товар.
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
У пункті 2.1. сторонами узгоджено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору 2 ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар.
Пунктом 3.2. договору 2 встановлено загальну суму договору, яка становить 9 098,25 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 516,25 грн.
Згідно з пунктом 4.1. договору 2 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (пункт 4.2. договору 2).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту (пункт 4.4. договору 2).
У пункті 5.1. договору 2 сторони погодили місце поставки (передачі) товарів, а саме, передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (підпункт 5.1.1.); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.1.2.).
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС (пункт 5.2. договору 2).
Пунктом 6.1. договору 2 встановлено, що покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору.
У пункті 6.3. договору 2 визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (пункт 7.1.).
Відповідно до пункту 10.1. договору 2 останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір діє до 31.12.2024 (пункт 10.2.).
Доказів пролонгації спірного договору матеріали не містять.
Як вже було зазначено вище, згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначила про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно, зобов'язання сторін, передбачені спірним договором 2, не були припинені.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у листопаді 2024 поставлено позивачеві товар (бензин A-95 у кількості 175 л в талонах) на загальну суму 9 098,25 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 21.11.2024 № 0002/0003723 на суму 3 899,25 грн., № 0002/0003770 на суму 5 199,00 грн. (ціна 1 л бензин A-95 складає 51,99 грн. з ПДВ) та специфікаціями №№ 0002/0003723-С, 0002/0003770-С із зазначенням номерів скретч-карток номіналом по 10 л в кількості 2 шт., 15 л в кількості 5 шт. та 20 л в кількості 4 шт.
Позивачем, в свою чергу, здійснено розрахунки за поставлений позивачем товар (бензин А-95 в талонах), що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 263 від 18.11.2024 на суму 9 098,25 грн.
У видаткових накладних від 21.11.2024 № 0002/0003723 та № 0002/0003770 зазначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Звертаючись з даним позовом до суду Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю зазначає про те, що станом на 05.03.2025 відповідачем не виконано зобов'язання, передбачені п. 2.1., пп. 5.1.1., 5.1.2. спірних договорів, а саме, в частині передачі товару покупцю, у зв'язку з відсутністю бензину А-95 на АЗС постачальника.
Таким чином, за твердженням позивача, у нього залишилися невикористаними скретч-картки у загальній кількості 22 шт. номіналом по 10, 15 та 20 літрів бензину А-95 на 285 літрів пального на загальну суму 14 817,15 грн.
До матеріалів справи залучено зазначені вище невикористані скретч-картки на отримання товару (бензину А-95) за спірними договорами (303611809306-303611809309, 303526506416-303526506419, 303526496148-303526496149, 303112261604-303112261605, 303526506352-303526506357, 303112266158-303112266159, 303526506414, 303112261603).
Вказує позивач і про те, що 12.03.2025 його підприємство звернулось до відповідача із листом (претензією) № 04-62/236 з вимогою про повернення вартості невикористаних скретч-карток на отримання бензину А-95 в кількості 285 л на загальну суму 14 817,15 грн., на підтвердження чого Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залучено до матеріалів справи фіскальний чек від 12.03.2025, проте, опису вкладення у цінний лист останнім суду не надано, що позбавляє суд можливості встановити, які саме документи було направлено відповідачеві відповідно до зазначеного вище фіскального чека.
Вказана вимога залишилась ТОВ "Тенегія" без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено вище, у видаткових накладних від 24.10.2024 № 0002/0003494, № 0002/0003512 та від 21.11.2024 № 0002/0003723, № 0002/0003770 до спірних договорів сторонами узгоджено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Аналогічні умови містять також пункт 1.3., підпункти 5.1.1., 5.1.2. пункту 5.1. спірних договорів.
Тобто, придбаний позивачем товар (бензин А-95) за спірними договорами у загальній кількості 285 л по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів (скретч-карток).
Згідно з частинами першою, другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення поставки товару шляхом видачі (заправки) з АЗС вказаного у спірних довірчих документах (скретч-картках у загальній кількості 22 шт. номіналом по 10, 15 та 20 літрів бензину А-95 на 285 літрів пального на загальну суму 14 817,15 грн. №№ 303611809306-303611809309, 303526506416-303526506419, 303526496148-303526496149, 303112261604-303112261605, 303526506352-303526506357, 303112266158-303112266159, 303526506414, 303112261603) об'єму і марки товару відповідач на момент розгляду спору не надав.
Не надано останнім і доказів повернення позивачеві сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 14 817,15 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, місто Павлоград, вул.Соборна, будинок 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (40004, Сумська обл., місто Суми, вул.Британська, будинок 2, код ЄДРПОУ 14004771) 14 817,15 грн. - основного боргу та 3 028,00 грн. - судового збору.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 17 845,15 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 11.07.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко