25.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1718/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 (суддя Дупляк С.А.)
у справі № 904/1718/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"
до Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ"
про стягнення грошових коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулося до господарського суду з позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 17.04.2024 до Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" про стягнення 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової розписки), 5.980.480,12 грн пені, 3.158.724,59 грн штрафу та 5.097.863,42 грн тридцяти шести процентів річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі №904/1718/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 9.720.539,72 грн (дев'ять мільйонів сімсот двадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн 72 к.) безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім грн 82 к.) зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 773.886,84 грн (сімсот сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість грн 84 к.) пені, 947.617,38 грн (дев'ятсот сорок сім тисяч шістсот сімнадцять грн 38 к.) штрафу, 1.528.510,28 грн (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч п'ятсот десять грн 28 к.) процентів річних, 269.234,40 грн (двісті шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять чотири грн 40 к.) судового збору. В частині позовних вимог (про стягнення 3.400.857,31 грн пені) провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі №904/1718/24 в частині стягнення з останнього витрат по сплаті судового збору в сумі 269 234,40 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ТОВ "Спектр-Агро" витрати по сплаті судового збору в сумі 178 211,52 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення в частині стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 269234,40 грн. вважає таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права щодо розподілу судових витрат господарському процесі. Поданий позов задоволено частково - стягнуто 14852833,04 грн., з яких: 9720539,72 грн. безумовного грошового зобов'язання, 1882278,82 грн. зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 773886,84 грн. пені, 947617,38 грн. штрафу, 1528510,28 грн. процентів річних. Таким чином витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з ТДВ «Агротехсервіс-Синельникове» на користь ТОВ «Спектр-Агро» підлягає стягненню 178211,52 грн. судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/1718/24 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншому учаснику справи.
Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/1718/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 розгляд справи № 904/1718/24 призначено на 25.06.2025 о 10 год. 00 хв.
Від позивача надійшла заява, згідно якої просить передати матеріали справи № 904/1718/24, за апеляційною скаргою ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 р. у справі № 904/1718/24 за позовом ТОВ «СПЕКТР-АГРО» до Товариства з додатковою відповідальністю «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ» про стягнення грошових коштів до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство №904/5051/24.
Щодо поданої заяви апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрута господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Позивачем додано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 , якою відкрито провадження у справі №904/5051/24 про банкрутство ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ».
Проте справа №904/1718/24 перебуває на стадії апеляційного перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024, яким вже було розглянуто спір по суті, що унеможливлює передачу даної справи для розгляду в межах справи про банкрутство до суду першої інстанції.
В судове засідання 25.06.2025 представники сторін не з'явились. Були повідомлені про час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
Враховуючи те, що суд визнав необов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 19.07.2022 відповідач видав позивачу фінансову аграрну розписку на виконання зобов'язань за договором поставки №654/21-ДН від 22.12.2021, укладеного між кредитором і боржником (п. 1).
Пунктом 2.1 аграрної розписки встановлюється безумовне зобов'язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі 10.529.081,95 грн.
У пункті 2.4 фінансової аграрної розписки вказано, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору грошові кошти в сумі, визначеній в порядку, передбаченому п. 2.1 аграрної розписки, на рахунок кредитора в строк не пізніше 15.11.2022.
Згідно п. 2.2 фінансової аграрної розписки, якщо з дати видачі цієї аграрної розписки, до дня фактичної оплати коштів боржником на виконання його безумовного зобов'язання за цією аграрною розпискою, курс продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському ринку валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті сплати коштів на виконання цієї аграрної розписки, і який публікується на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/, змінюється більше ніж на 1% у бік збільшення, порівняно до курсу продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті видачі аграрної розписки, і який публікується на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/, то кредитор має право змінити безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити кошти кредитору та перерахувати його за наступною формулою: Ск = С*К1/К2, де: Ск - загальна сума безумовного грошового зобов'язання боржника за аграрною розпискою у разі зміни курсу продажу долара США, грн; С - загальна сума безумовного зобов'язання боржника за аграрною розпискою на дату її видачі, грн; К1 - курс продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті сплати коштів на виконання аграрної розписки, і який публікується на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/; К2 - курс продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті видачі аграрної розписки, і який публікується на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/.
В п.2.3 передбачено, що у випадку, якщо настали підстави для застосування п.2.2 Аграрної розписки і кредитор вирішив скористатися своїм правом змінити безумовне зобов'язання боржника, передбаченим вказаним пунктом аграрної розписки, то після отримання виконання аграрною розпискою , в розмірі , передбаченому п.2.21 Аграрної розписки, він, в порядку передбаченому п.12.4 Аграрної розписки, направляє письмову вимогу боржнику про сплату суми збільшення зобов'язання за аграрною розпискою. Боржник зобов'язаний сплатити суму, вказану у вимозі, протягом трьох банківських днів після отримання вказаної вимоги кредитора.
Відповідно до п. 9.1 фінансової аграрної розписки у випадку порушення боржником строків оплати грошового зобов'язання, визначених у п. 2.4 аграрної розписки, кредитор має право стягнути з боржника пеню від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.
У п. п. 9.1.2 п. 9.1 фінансової аграрної розписки закріплено право кредитора у разі порушення боржником строків оплати грошового зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, стягнути з боржника штраф у розмірі 30% від суми, зазначеної у п. 2 даної аграрної розписки.
Згідно п. п. 9.1.3 п. 9.1 фінансової аграрної розписки у випадку порушення боржником строків оплати грошового зобов'язання, кредитор має право нарахувати до стягнення 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми.
Вказана Фінансова аграрна розписка посвідчена приватним нотаріусом 19.07.2022 і зареєстрована в реєстрі за №601, а також зареєстрована в реєстрі аграрних розписок за №8520 від 19.07.2022.
Позивачем в матеріали справи надано платіжну інструкцію №1247189758 від 18.04.2023 на суму 5.000.000,00 грн з призначенням платежу: “оплата згідно договору поставки за засоби захисту рослин №654/21-Дн від 22.12.2021 у тому числі ПДВ 20% - 833.333,33 грн».
Відповідачем було надіслано на адресу позивача лист “Щодо уточнення призначення платежу», згідно якого просив зарахувати 4.191.457,37 грн в рахунок оплати за засоби захисту рослин за договором №654/21-Дн від 22.12.2021 та 808.542,63 грн, в тому числі ПДВ 20% на рахунок погашення заборгованості по фінансовій розписці №8520.
Отже відповідачем частково погашено заборгованість по аграрній розписці.
Сума залишку заборгованості складає 9 720 539,72 грн.
У зв'язку зі зміною курсу продажу долара США позивач здійснив перерахунок загальної суми безумовного грошового зобов'язання боржника за аграрною розпискою та 17.04.2024 звернувся до відповідача з вимогою про сплату зміненої суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсовою різницею) у розмірі 1.882.278,82 грн.
Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Несплата відповідачем заборгованості за аграрною розпискою і стала причиною звернення позивача з позовом про стягнення 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової розписки), 5.980.480,12 грн пені, 3.158.724,59 грн штрафу та 5.097.863,42 грн тридцяти шести процентів річних.
Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 773.886,84 грн пені, 947.617,38 грн штрафу, 1.528.510,28 грн процентів річних, 269.234,40 грн. судового збору. В частині позовних вимог (про стягнення 3.400.857,31 грн пені) провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9.702,51 грн (дев'ять тисяч сімсот дві грн 51 к.), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №49685 від 17.04.2024 на суму 319.781,15 грн, про що ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
Обґрунтовуючи прийняте рішення господарський суд зазначив, що строк оплати за фінансовою аграрною розпискою є таким, що настав 15.11.2022. Загальна сума заборгованості за фінансовою аграрною розпискою становить 10.529.081,95 грн. Відповідачем частково погашено заборгованість за фінансовою аграрною розпискою, з огляду на що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за фінансовою аграрною розпискою у розмірі 9.720.539,72 грн. та 1.882.278,82 грн зміни суми грошового зобов'язання відповідача (курсової різниці) підлягають задоволенню у заявленому розмірі. Окрім того судом визнано обґрунтованими вимоги про стягнення 3.158.724,59 грн. штрафу, 2.579.622,79 грн пені та 36% річних у розмірі 5.095.034,28 грн. (після перерахунку вказаної суми судом було виявлено помилку). Разом з тим, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, врахувавши, що за рахунок зміни курсу валют і нарахування курсової різниці, пені, штрафу та процентів річних сума основної заборгованості збільшилася більш ніж 130%, врахувавши, що відповідачем частково погашено суму заборгованості, з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій господарський суд зменшив розмір пені, штрафу та процентів річних до 30%.
Окрім того господарським судом, з урахуванням ст. 129 ГПК України було розподілено витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 269.234,40 грн (оскільки у задоволенні позовних вимог про стягнення 2.829,14 грн процентів річних відмовлено з огляду на помилку у розрахунку позивача). При цьому суд наголосив, що судові витрати зі сплаті судового збору покладається на відповідача саме у розмірі 269.234,40 грн, тобто без урахування зменшення розміру заявлених до стягнення пені, штрафу та процентів річних.
Відповідач не погодився з розміром стягнутої суми судового збору за подання позовної заяви, вважає, що суд мав стягнути судовий збір у розмірі 178 211,52 грн. пропорційно розміру задоволених вимог та оскаржив рішення суду саме в частині стягнутої суми судового збору.
Щодо викладених обставин колегія зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової розписки), 5.980.480,12 грн пені, 3.158.724,59 грн штрафу та 5.097.863,42 грн тридцяти шести процентів річних.
Від позивача 30.04.2024 надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій визнав, що здійснив помилку при визначенні ціни позову, яка підлягає виправленню, з огляду на що просив повернути надміру сплачений судовий збір з державного бюджету у розмірі 9 702,51 грн.
Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, зокрема просив суд прийняти його відмову від позову в частині стягнення 3.400.857,31 грн пені за період з 16.05.2023 до 17.04.2024, повернути з державного бюджету 20.405,14 грн судового збору, у зв'язку із відмовою від частини позовних вимог (у розмірі 3.400.857,31 грн), повернути позивачу з державного бюджету 9.702,51 грн судового збору, у зв'язку із поданням заяви про зменшенням позовних вимог (на суму 808.542,23 грн). Згідно вказаної заяви позивач просив стягнути з відповідача 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 2.579.622,81 грн пені, 5.097.863,42 грн тридцяти шести процентів річних та 3.158.724,59 грн штрафу та судовий збір у розмірі 289.673,50 грн.
Судом було перевірено розрахунок заявлених до стягнення сум та встановлено, що під час розрахунку процентів річних позивачем допущено помилки, тому правильним розміром процентів річних є сума 5.095.034,28 грн. З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 2.829,14 грн процентів річних.
Отже господарський суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню суми 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 2.579.622,81 грн пені, 5.095.034,28 грн тридцяти шести процентів річних та 3.158.724,59 грн штрафу.
Таким чином судовий збір, з урахуванням приписів Закону України "Про судовий збір" за вказаними вимогами складає 269 234,40 грн.
Колегія суддів зауважує, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Окрім того у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20 зазначалося, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, штрафу та процентів річних суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, врахувавши, що за рахунок зміни курсу валют і нарахування курсової різниці, пені, штрафу та процентів річних сума основної заборгованості збільшилася більш ніж 130%, господарський суд зменшив розмір пені, штрафу та процентів річних до 30%.
Згідно з частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням господарського суду було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 9.720.539,72 грн безумовного грошового зобов'язання, 1.882.278,82 грн зміни суми зобов'язання за аграрною розпискою (курсової різниці), 773.886,84 грн пені, 947.617,38 грн штрафу, 1.528.510,28 грн процентів річних, 269.234,40 грн. судового збору.
Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. (Правова позиція наведена постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20, від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19).
Отже зменшення розміру штрафних санкції є правом суду, яке він реалізує, оцінивши обставини справи у їх сукупності, надані сторонами докази за правилами ст. 86 ГПК України та на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У даному випадку, у задоволенні позову відмовлено частково, у тому числі, у зв'язку з тим, що судом було зменшено розмір пені, штрафу та процентів річних на підставі ст. 551 ЦК України, а не з причин необґрунтованості позовних вимог.
У постановах Верховного Суду України від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17 зазначалося, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення (аналогічна правова позиція, викладена).
Отже судом першої інстанції було враховано сталу правову позицію щодо розподілу судового збору та стягнуто судовий збір за подання позову з відповідача, включаючи частину, що стосується розміру пені, штрафу та процентів річних, заявленої позивачем. При цьому, при розподілі судового збору між сторонами на підставі ст.129 ГПК України, суд врахував лише відмову у частині позовних вимог щодо стягнення 2 829,14 грн річних, в задоволенні яких було відмовлено у зв'язку з помилками в розрахунку.
Таким чином колегія зазначає, що господарській суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 269 234,40 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, наведені ним у апеляційній скарзі, як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/1718/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/1718/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 09.07.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя А.Є. Чередко