26.06.2025 м. Дніпро Справа № 908/3546/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Чередка А.Є., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нацпрод» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 (повний текст рішення складено 03.05.2024) та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23, повний текст додаткового рішення складено 10.05.2024, суддя першої інстанції Ярешко О.В.
за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Нацпрод», м. Запоріжжя
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК», м. Київ
про стягнення 17 068 597,32 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
29.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 15/4420 від 23.11.2023) Державного підприємства «Гарантований покупець» до Приватного підприємства «Нацпрод» про стягнення 17068597,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем надлишково сплачених коштів за куплену в квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного підприємства «Нацпрод» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 17068597,32 грн заборгованості та 256028,96 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23 у задоволенні заяви вих. № б/н від 29.04.2024 Приватного підприємства «Нацпрод» про розподіл судових витрат відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Приватне підприємство «Нацпрод», не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 та додатковим рішенням від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23, оскаржує їх в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
З урахуванням доповнення до апеляційної скарги, ПП «Нацпрод» просить:
- скасувати основне рішення суду першої інстанції;
- ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позову ДП «Гарантований покупець» щодо стягнення 17 068 597,32 грн;
- скасувати додаткове рішення та задовольнити заяву про розподіл судових витрат, стягнувши з позивача 317 361,28 грн.
Суть апеляційних доводів полягає в тому, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції:
- не дослідив суть спору, зокрема питання фактичної поставки електроенергії відповідачем у спірний період;
- порушив норми ГПК України щодо оцінки доказів (статті 73, 74, 76, 79, 86, 236, 238), не оцінив подані відповідачем документи та надав необґрунтовану перевагу листам ПАТ «Запоріжжяобленерго» (ПАТ «ЗОЕ») та НЕК «Укренерго»;
- базував свої висновки на непідтвердженому припущенні про «несинхронну роботу» Сонячної електричної станції (СЕС), без жодного технічного чи правового обґрунтування;
- порушив принципи змагальності, об'єктивності й повноти розгляду, не забезпечив право бути почутим та не пояснив, чому відкинув численні ключові докази;
- не дотримався стандарту доказування - не зіставив усі надані докази й не обґрунтував перевагу одних доказів над іншими;
- проігнорував порушення у формуванні коригувань актів купівлі-продажу електроенергії після завершення строків звітності;
- не надав оцінки доказам фактичної генерації: показникам лічильників, даним сертифікованого обліку, фотоматеріалам, звітам до НКРЕКП, диспетчерським командам, договорам тощо.
Окремо апелянт підкреслює, що висновки про «асинхронний режим» не підтверджені жодними належними доказами, не мають нормативного визначення і ґрунтуються виключно на неперевірених припущеннях ПАТ «ЗОЕ» та НЕК «Укренерго», які самі визнають, що не фіксували та не встановлювали факту асинхронної роботи. При цьому Кодекс системи передачі передбачає негайну реакцію в разі асинхрону, якої в реальності не було, а про нібито факт «асинхрону» стало відомо лише через 6- 10 місяців після подій, що є технічно та нормативно неможливим.
Також суд, всупереч вимогам законодавства, не встановив, що саме означає «асинхронний режим», його ознаки та наслідки, та неправомірно переклав тягар доказування на відповідача, попри обов'язок доведення з боку позивача. Крім того, суд не застосував постанову НКРЕКП № 555, яка в умовах воєнного стану дозволяє використання альтернативних джерел обліку, та не надав правової оцінки договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, що передбачає оплату за всю фактично вироблену електроенергію.
Отже, скаржник вважає висновок суду про відсутність поставки електроенергії безпідставним, таким, що суперечить доказам і нормам законодавства, а оскаржувані рішення - такими, що підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
У доповненнях до апеляційної скарги Відповідач навів нові аргументи, які на його думку, самостійно свідчать про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Зокрема, йдеться про неправомірне врахування судом скоригованих даних комерційного обліку (ДКО) за квітень-червень 2023 року без належної оцінки обставин та правової природи їх обнулення, що здійснено НЕК «Укренерго» без визначених законодавством повноважень.
Суд не встановив правових підстав для такого втручання адміністратора комерційного обліку в сертифіковані дані, які мали бути сформовані виключно постачальником послуг комерційного обліку (ППКО). Крім того, обнулені дані залишаються збереженими в системі Datahub, що свідчить про їх достовірність і недопустимість їх нівелювання.
Окрім того, суд не застосував норми матеріального права, які передбачають обов'язковість виконання зобов'язань і оплату за поставлений товар, а також допустив порушення права Відповідача на мирне володіння майном, гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини.
Суд безпідставно визнав дії Відповідача недобросовісними, не оцінивши аргументи про те, що раніше Відповідач погоджувався з коригуваннями лише у випадках, коли вони здійснювалися ППКО у встановленому порядку, тоді як у цій справі обнулення ДКО було вчинене НЕК «Укренерго» самовільно та з порушенням процедури.
Дії НЕК «Укренерго» з обнуління даних комерційного обліку (ДКО) є неправомірними, оскільки не мають законної підстави та виконані з порушенням встановлених процедур і строків. НЕК «Укренерго» не має повноважень змінювати або обнуляти сертифіковані валідовані дані, а посилання на протокол № 48-п НКРЕКП, який не має нормативно-правової сили, є неправомірним.
Крім того, скаржник вважає важливим зазначити, що правовий режим, який дозволяє тимчасове встановлення нульових значень у випадках окупації, з'явився лише з 19.04.2024 - із набранням чинності Постановою № 759 НКРЕКП, тобто задовго після подій, які є предметом спору.
Таким чином, апелянт вважає, що дії НЕК «Укренерго» з обнуління ДКО були вчинені без законних на те підстав, із грубим порушенням процедур і строків, що свідчить про їх очевидну неправомірність.
Щодо додаткового рішення.
Апелянт обґрунтовує необхідність скасування додаткового рішення Господарського суду Запорізької області, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Обґрунтування підстав для оскарження додаткового рішення полягає у тому, що суд неправомірно відмовив відповідачу у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, не врахувавши безпідставні заперечення позивача та неправомірні дії, які призвели до виникнення спору.
Відповідач вказує, що неправильне вирішення справи по суті стало підставою для ухвалення незаконного додаткового рішення. Оскільки додаткове рішення є похідним від первісного, неправильне вирішення справи по суті та порушення процесуального права є підставами для скасування цього рішення з ухваленням нового про задоволення заяви відповідача щодо судових витрат відповідно до ст. 277 ГПК України.
Апелянт вимагає повторного розгляду доказів та врахування позиції Верховного Суду щодо розподілу судових витрат, зокрема визнання обґрунтованими витрат на правничу допомогу, що включає підготовку та участь у судових засіданнях.
Крім того, звертає увагу на те, що суд неправомірно не врахував повний обсяг витрат та не забезпечив право Відповідача на правову допомогу.
На основі викладеного, Відповідач просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про розподіл судових витрат на користь Відповідача у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
ДП «Гарантований покупець» у відзиві на апеляційну скаргу ПП «Нацпрод» категорично не погоджується з доводами відповідача, який неправильно тлумачить характер спірних правовідносин і розширює предмет позову, зосереджуючись на питаннях, що виходять за межі договору та позовних вимог.
Позивач довів, а відповідач визнав, що ПП «Нацпрод» отримало від Гарантованого покупця 17 068 597,32 грн за електроенергію, проте Відповідач не надав інформації про виробництво та відпуск електроенергії після 10.06.2023 та не обґрунтував зобов'язання позивача щодо оплати за цей період, відмовившись повернути ці кошти, що і є предметом спору.
Всі основні аргументи відповідача вже були предметом розгляду суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а всі інші питання належать до компетенції інших судових процесів.
Коригування комерційного обліку та дії третіх осіб, не впливають на правомірність вимог позивача, оскільки спір має розглядатися виключно в межах договору між сторонами та стосується лише повернення невідшкодованих коштів.
Апеляційна скарга містить голослівні, маніпулятивні твердження, що не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи. Відповідач необґрунтовано посилається на порушення стандартів доказування, не надаючи доказів фактичної генерації та відпуску електроенергії. Навпаки, офіційні дані комерційного обліку від адміністратора (НЕК «Укренерго») підтверджують відсутність відпуску електроенергії відповідачем у спірний період, ці дані не оскаржені та є підставою для задоволення позову.
Односторонні довідки ТОВ «НІК», на які посилається відповідач, не є належними доказами і містять ознаки фіктивності.
Заперечення відповідача спростовуються офіційними документами НКРЕКП (протокол № 48-п від 03.07.2023, акт перевірки № 475 від 13.11.2023) та листом ПАТ «ЗОЕ», які підтверджують правомірність коригування ДКО об'єктів, що працювали в асинхронному з ОЕС України режимі.
Посилання відповідача на нібито неправомірність коригування виходить за межі предмета спору. На підставі постанови НКРЕКП № 332 (зі змінами від 19.04.2024 № 759) НЕК «Укренерго» мало повноваження встановлювати ДКО на рівні « 0» для таких електроустановок. Ці положення є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», що підтверджено висновками ОП КГС ВС від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
Позивач довів, що відповідач раніше неодноразово підписував акти коригування до договорів за 2019- 2020 роки, отже заперечення проти коригування суперечать його попередній поведінці й принципу добросовісності, закріпленому у ст. 3 ЦК України та підтвердженому судовою практикою.
Також позивач обґрунтовано відкинув твердження про втручання в право власності ПП «Нацпрод», оскільки йдеться про повернення надмірно сплачених коштів, а саме утримання цих коштів відповідачем є порушенням права власності позивача.
З урахуванням зазначеного, Позивач вважає апеляційну скаргу ПП «Нацпрод» необґрунтованою, оскільки вона не містить нових істотних обставин і зводиться до заперечення правомірних дій третіх осіб, що не змінює суті спору. Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 - без змін.
ПАТ «НЕК «Укренерго» у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що Судом було встановлено, що з липня 2022 року об'єкти відповідача, розташовані на тимчасово окупованій території, втратили зв'язок з ОЕС України, не мають підтверджених даних комерційного обліку, а отже, фактична передача електроенергії не підтверджена. Представник відповідача не зміг пояснити, як відбувається обслуговування станції в умовах окупації, а доводи щодо обліку електроенергії спростовані матеріалами справи.
НЕК «Укренерго» підтримує рішення суду першої інстанції та виступає проти задоволення апеляційної скарги ПП «Нацпрод» посилаючись на те, що нормативно-правове врегулювання спірних правовідносин у справі ґрунтується на положеннях Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII, відповідно до якого оплата електроенергії, виробленої за «зеленим» тарифом, здійснюється гарантованим покупцем виключно за фактично відпущену енергію, на підставі сертифікованих даних комерційного обліку, що надаються адміністратором комерційного обліку - НЕК «Укренерго».
Комерційний облік забезпечується за правилами Кодексу комерційного обліку та Порядком № 641, а також на основі договору між сторонами. Виробництво електроенергії ПП «Нацпрод» відбувається на тимчасово окупованій території, де втрачені технічні можливості для синхронної роботи з ОЕС України, що унеможливлює достовірне підтвердження даних обліку.
ТОВ «НІК», як постачальник послуг комерційного обліку, не має технічної можливості підтвердити обсяг і напрямок виробленої електроенергії, а фотознімки лічильників не відповідають вимогам до сертифікованих даних. У зв'язку з цим, за відсутності належних даних в системі Datahub та порушенням процедур комерційного обліку, обсяги поставки електроенергії не можуть вважатися підтвердженими, а отже - не підлягають оплаті.
У зв'язку з функціонуванням об'єктів на тимчасово окупованих територіях, НЕК «Укренерго» зобов'язало ОСР подавати до MMS та ПК «Датахаб» лише дані комерційного обліку об'єктів, що працюють синхронно з ОЕС України, та інформувати АКО про випадки подання даних іншими ППКО.
У травні 2023 року ОСР надали інформацію щодо об'єктів, які працюють несинхронно, що стало підставою для встановлення обсягів генерації таких об'єктів на рівні « 0» кВт·год.
Відповідно до чинного регулювання, електроенергія з окупованих територій не враховується в обсягах торгової зони ОЕС України, а з 14.06.2023 дані по таким об'єктам виключені з системи MMS.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 було створено Державне підприємство «Гарантований покупець» на базі філії «Гарантований покупець» Державне підприємство «Енергоринок» для виконання функції гарантованого покупця електроенергії. Постанова від 22.05.2019 № 455 затвердила статут підприємства, яке забезпечує купівлю всієї електроенергії, виробленої з альтернативних джерел (зокрема, гідроенергії від малих ГЕС) за «зеленим» тарифом, і отримує прибуток від своєї діяльності. Підприємство є учасником ринку електроенергії та працює на підставі ліцензії НКРЕКП від 25.06.2019 № 1217.
18.04.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» (покупець за «зеленим» тарифом) та Приватним підприємством «Нацпрод» (продавець за «зеленим» тарифом) укладено договір № 16887/01 (а. с. 15-18 т 1).
30.06.2019 до цього договору укладено додаткову угоду № 289/01, згідно якої замінено сторону договору - Державне підприємство «Енергоринок» на Державне підприємство «Гарантований покупець» (а. с. 20-23 т 1).
Згідно з п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 3.1. договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії, (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядок продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядок № 641 продажу електричної енергії споживачами.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими кошами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2. в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).
Згідно з п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядок продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно п. 3.4 (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом 4 робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (а. с. 29-30 т 1).
Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язаний здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики; гарантований покупець зобов'язаний купувати вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб (п.п. 4.2., 4.5. в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).
Між сторонами цього договору були підписані акти купівлі-продажу електроенергії: від 30.04.2023 (за квітень 2023) на суму 10214317,55 грн. (обсяг електроенергії: 1706824,00 кВт*год); від 31.05.2023 (за травень 2023) на суму 18491233,46 грн. (обсяг електроенергії: 3089906,00 кВт*год) (а. с. 43, 46 т 1).
Сума 6020573,85 грн (за квітень 2023) була перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно з платіжними інструкціями: № 287997 від 14.04.2023 на суму 1475016,00 грн, № 289869 від 25.04.2023 на суму 1127352,62 грн, № 288867 від 17.04.2023 на суму 855421,32 грн, № 291558 від 28.04.2023 на суму 2045505,49 грн, № 290727 від 26.04.2023 на суму 517278,42 грн (а. с. 36-38 т 1).
Сума 8299990,69 грн (за травень 2023) була перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно з платіжними інструкціями: № 293025 від 15.05.2023 на суму 2086820,70 грн, № 294882 від 25.05.2023 на суму 2297585,16 грн, № 293987 від 18.05.2023 на суму 849864,95 грн, № 295983 від 31.05.2023 на суму 2444757,51 грн, № 296901 від 31.05.2023 на суму 620962,37 грн (а. с. 39-41 т 1).
Згідно з платіжною інструкцією № 299509 від 15.06.2023 позивачем на рахунок відповідача була перерахована сума 2748032,78 грн передплати за червень 2023 (а. с. 42 т 1). Всього позивач перерахував відповідачу загальну суму в розмірі 17068597,32 грн.
Між відповідачем та ПрАТ «НЕК «Укренерго» підписані акти надання послуг згідно з договором від 27.06.2019 № 0962-03015: від 30.04.2023 на суму 165637,03 грн, від 31.05.2023 на суму 299856,84 грн, згідно з якими виконавець (НЕК «Укренерго») передав, а користувач (ПП «Нацпрод») отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за періоди: з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 (а. с. 161 т 1).
Листом від 26.12.2023 № 01/71618 (а. с. 169-172 т 1) ПрАТ «НЕК «Укренерго» надано відповідачу, зокрема, копії актів коригування до актів надання послуг, які направлялися в електронному вигляді за допомогою сервісу за липень 2022 - травень 2023; зазначено, що в червні 2023 обсяг послуги з диспетчерського управління становив 0 МВт*год, тому акт надання послуги не складався. Повідомлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» як ППКО в ролі ОДКО передавало до НЕК «Укренерго» дані щодо обсягів відпуску/споживання електроенергії об'єктами генерації, які знаходились/знаходяться на окупованих територіях Запорізької області і працюють несинхронно з ОЕС України.
Згідно листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 (а. с. 173-174 т 1), у липні 2022 відбулася втрата контролю над об'єктами електроенергетики виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, у тому числі й ПП «Нацпрод». До червня 2023 у НЕК «Укренерго» була відсутня інформація щодо переліку об'єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України і відповідно здійснювався прийом та використання в розрахунках на ринку валідованих ППКО та сертифікованих АКО даних комерційного обліку.
Як вказав позивач, кошти в загальній сумі 17068597,32 грн були перераховані відповідачу з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електроенергії за квітень-травень 2023 та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 днів червня 2023 року.
Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку електроенергії за квітень-травень 2023 (по версії MMS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 (по версії MMS 1), у вказані розрахункові місці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії, а саме: відповідні показники встановлені на рівні « 0».
У листі від 25.05.2023 № 01/25819, що був надісланий ПрАТ «НЕК Укренерго», зокрема, на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго», звернув увагу на своє попереднє звернення від 29.11.2022 № 01/52942 в якому було зазначено, що в разі роботи електроустановок несинхронно з ОЕС, дані комерційного обліку по відповідним ТКО не можуть бути показані по ТКО, створеним в торговій зоні ОЕС для таких електроустановок. Впродовж останнього часу АКО почав отримувати звернення від деяких ОС щодо підозр в несинхронній роботі з ОЕС деяких електроустановок генерації та перетікань між ОС в несинхронних зонах, без зазначення інформації щодо дати початку такого режиму роботи. Операторам систем необхідно забезпечити постійне інформування АКО, виробників, електропостачальників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов'язаних з ними об'єктів та площадок обліку.
Листом від 05.06.2023 № 01/27376 ПрАТ «НЕК Укренерго» повідомило позивача щодо надходження листа АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 та ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 щодо надання переліку об'єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Просило врахувати надану інформацію у подальшій роботі.
У листі АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 зазначено, що по інформації АТ «Запоріжжяобленерго», частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв'язку з деокупованою частиною Запорізької області. Зроблено висновок, що об'єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованої Запорізької області, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.
У додатку до листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕС України. У переліку вказано об'єкт генерації ПП «Нацпрод», що розташований на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, який працює несинхронно з ОЕС України з липня 2022 року (точка приєднання РП - 35 кВ ПС «Нацпрод»).
Листом від 15.06.2023 № 007-72/3350, адресованого НКРЕКП та ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлено про відсутність технічної можливості підтвердження достовірності даних з вузлів обліку ВАД, ЗаТЕС та суміжних ОСР, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» - відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу компанії на цих територіях з боку окупанта. Таким чином, заперечує з липня 2022 по травень 2023 проти нарахування по послузі з передачі електричної енергії, зокрема, щодо ПП «Нацпрод».
ПрАТ «НЕК «Укренерго» в листі від 05.07.2023 № 01/32699 повідомлено позивача, що відповідно до рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України (п. 1 протоколу від 03.07.2023 № 48-п) АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.
Враховуючи наведене, позивачем були складені акт від 11.07.2023 коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 від 30.04.2023, згідно якого загальна вартість електроенергії склала з від'ємним значенням 10214317,55 грн, обсяг електроенергії з від'ємним значенням: 1706824,00 кВт*год, та акт від 18.08.2023 коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 від 31.05.2023, згідно якого загальна вартість електроенергії склала з від'ємним значенням 18491233,46 грн, обсяг електроенергії з від'ємним значенням: 3089906,00 кВт*год.
Акти коригування були надіслані відповідачу на його електронну адресу.
Листами від 13.07.2023 № 41/2333, від 20.07.2023 № 41/2463, від 15.08.2023 № 41/2963, від 01.09.2023 № 41/3305, що надіслані на електронну адресу відповідача, позивач повідомив, що згідно наданих НЕК «Укренерго», як адміністратором комерційного обліку, сертифікованих даних комерційного обліку за квітень-червень 2023 по об'єктах генерації виробників, що не працюють синхронно з ОЕС України, НЕК «Укренерго» надано нульові значення погодинного та сумарного обсягу відпуску/споживання електричної енергії в розрахункових періодах. На підставі п. 3.4. договору просив здійснити повернення отриманих грошових коштів у загальній сумі 17068597,32 грн.
Листами від 14.07.2023 №№ 14/07/2023-01, 22/08/2023-01, адресованими позивачу та НЕК «Укренерго», відповідач відмовився від підписання надісланих йому актів коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за квітень-травень 2023, зазначивши, що обсяги електроенергії, зазначені в актах купівлі-продажу, сформовані та передані в систему управління ринком MMS ППКО ТОВ «НІК» відповідно до показів лічильників точок комерційного обліку ПП «Нацпрод», як останніх, що пройшли валідацію ППКО ТОВ «НІК» (а. с. 57, 63 т 1).
У листі від 14.07.2023 № 14/07/2023-02, адресованим позивачу та НЕК «Укренерго», на лист позивача від 13.07.2023 № 41/2333, відповідач зазначив про отримання ним інформації про роботу генеруючої одиниці ПП «Нацпрод» у несинхронному режимі з ОЕС України з листа позивача № 15/1953 від 16.06.2023. Просив надати роз'яснення з приводу занулення даних обсягів генерації.
Листом від 20.07.2023 № 20/07/2023-01, на лист позивача від 20.07.2023 № 41/2463, відповідач заперечив запропоновану позивачем схему повернення авансового платежу за квітень 2023.
Згідно листа від 15.11.2023 № 01/61517 ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомлено позивача про актуальні сертифіковані дані комерційного обліку щодо ПП «Нацпрод», де вказано відсутність відпуску/споживання за квітень-червень 2023.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав складені та підписані директором ПП «Нацпрод» та директором департаменту автоматизації ТОВ «НІК» довідки про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої на наземній сонячній електростанції ПП «Нацпрод» (Запорізька обл., Василівський р-н, с/р с. Мала Білозерка (за межами населеного пункту): від 30.04.2023 за квітень 2023, де виробіток електроенергії склав 1737324 кВт*год, відпуск мережу - 1706824 кВт*год; від 31.05.2023 за травень 2023, де виробіток електроенергії склав 3119978 кВт*год, відпуск мережу - 3089906 кВт*год; від 30.06.2023 за червень 2023 (з 01 по 10.06.2023), де виробіток електроенергії склав 1178451 кВт*год, відпуск мережу - 1168160 кВт*год.
У відповідь на адвокатський запит (представника відповідача), ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 12.12.2023 № 007-26/5983 (а. с. 166 т 1) повідомило, що на момент повної втрати контролю над обладнанням та мережами ПАТ «Запоріжжяобленерго», яке зафіксовано на 01.07.2022, ФЕС ПП «Нацпрод» було підключено до мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго». Починаючи з 01.07.2022 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має достовірних даних щодо підключення ФЕС; обсяги розподіленої електричної енергії ПП «Нацпрод» за період з 01.07.2022 по 30.05.2023 становить 0 кВт*год; дані про споживання ПП «Нацпрод» у вказаний період надсилались у форматі макетів на електронну пошту ПАТ «Запоріжжяобленерго» від ППКО ТОВ «НІК». За отриманням інформації щодо синхронної роботи виробників електроенергії з ОЕС України запропоновано звернутись до розпорядника інформації ПрАТ «НЕК «Укренерго».
У відповідь на адвокатський запит (представника відповідача), ТОВ «НІК» листом від 25.12.2023 № 2512/09М повідомило, що з 01.07.2022 до 31.05.2023 у ТОВ «НІК» повністю або частково був відсутній зв'язок між АС та приладами обліку ПП «Нацпрод», яке не зупиняло роботу своїх генеруючих об'єктів, персонал ПП «Нацпрод» продовжував виконувати обов'язки в частині обслуговування обладнання, а ТОВ «НІК», як ППКО, на регулярній основі отримувало дані з комерційних точок обліку, шляхом візуального зчитування даних, фотофіксації показників та стану пломб ЗКО та передачі їх засобами Інтернет через доступні месенджери, з локального обладнання збору і обробки даних та з локальних серверів АСКОЕ, дані комерційного обліку в подальшому використовувались при формуванні погодинних оціночних даних та розрахунків, які після процедури валідації розміщувались на платформі Datahab / MMS, а також направлялись до ПАТ «Запоріжжяобленерго» у вигляді макету 30817, як суміжного учасника ринку. Вказаним листом ТОВ «НІК» повідомило, що в межах своєї діяльності як постачальник послуг комерційного обліку не має можливості визначати наявність чи відсутність несинхронної роботи сонячної електростанції ПП «Нацпрод» з ОЕС України (а. с. 175 т 1).
У відповідь на адвокатський запит (представника відповідача), НКРЕКП листом від 08.03.2024 № 2528/22.3.1/7-24 повідомило, що 19.06.2023 на сайті НЕК «Укренерго» було розміщено новину, в якій зазначено, що значення сертифікованих даних комерційного обліку в MMS для кожної ТКО об'єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень 2023 за другою версією, травень 2023 за другою версією, з 01 по 14.06.2023 за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт*год. З 14.06.2023 дані комерційного обліку, які завантажуються до ПК Datahab за об'єктами електроенергетики, що не працюють синхронно з ОЕС України, не передаватимуться в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об'єктами генерації.
Таким чином, спір виник через відмінність у показниках обсягів фактично відпущеної електроенергії за договором купівлі-продажу, спричинену тим, що через військові дії та тимчасову окупацію частини Запорізької області фактична синхронна робота об'єктів генерації ПП «Нацпрод» з ОЕС України не здійснюється, що призвело до визнання офіційними даними комерційного обліку нульових обсягів, а відповідно - до претензій щодо повернення раніше сплачених грошових коштів.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), гарантований покупець зобов'язаний купувати всю електроенергію, вироблену на об'єктах альтернативної енергетики із «зеленим» тарифом, які входять до його балансуючої групи, за встановленим тарифом із врахуванням надбавки, у межах потужності, зазначеної в ліцензії. Обсяг електроенергії враховується за вирахуванням власних потреб об'єкта. Купівля-продаж цієї електроенергії здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником (або споживачем із «зеленим» тарифом) та гарантованим покупцем, який укладається на весь строк дії «зеленого» тарифу за типовою формою, затвердженою Регулятором.
НЕК «Укренерго», як оператор системи передачі, виконує функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) електричної енергії відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону, яка покладає на оператора системи передачі обов'язок забезпечувати комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку згідно з цим Законом, Правилами ринку та Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) (п. 20 ч. 1 ст. 33 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону, адміністратор комерційного обліку - це юридична особа, яка організовує та адмініструє комерційний облік електроенергії, виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку.
Комерційний облік - це сукупність процесів формування даних про обсяги електроенергії для розрахунків між учасниками ринку.
Повноваження АКО визначені у ч. 2 ст. 53 Закону, зокрема, адміністратор комерційного обліку зобов'язаний надавати дані комерційного обліку адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку.
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку, а також прав і обов'язків учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку (далі - ППКО) та АКО, визначаються ККОЕЕ відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону.
Відповідно до пп. 2.1.1- 2.1.2 ККОЕЕ, комерційний облік на ринку електричної енергії організовується АКО і здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, ККОЕЕ, Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відібраної, відпущеної, збереженої, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ передбачено, що АКО виконує роль агрегатора даних комерційного обліку (АДКО), забезпечуючи їх отримання, перевірку, агрегацію та надання агрегованих даних заінтересованим сторонам.
АКО зобов'язаний надавати учасникам ринку та балансуючій відповідальній особі (АР) сертифіковані дані комерційного обліку у повному обсязі для здійснення розрахунків і виставлення рахунків. Ці дані є єдиним допустимим джерелом інформації для розрахунків між учасниками ринку, і їх використання виключає застосування інших показників або даних.
Згідно з пп. 5- 9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ, АКО отримує від ППКО валідовані дані, перевіряє їх на повноту та коректність, інформує ППКО про необхідність виправлення помилок, проводить центральну агрегацію та сертифікацію даних, а також передає сертифіковані дані адміністратору розрахунків та учасникам ринку.
Визначення ключових понять надано у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ: агрегація - упорядкування і об'єднання даних для розрахунків і звітності, сертифікація - перевірка валідованих даних, які використовуються для проведення розрахунків на ринку.
Порядок передачі даних АКО учасникам ринку встановлено в главі 9.14 розділу IX ККОЕЕ, зокрема, пп. 9.14.1 і 9.14.3 передбачають обов'язок АКО надавати сертифіковані дані в обсязі, достатньому для проведення розрахунків і виставлення рахунків.
Законом і ККОЕЕ не встановлено жодних обмежень щодо коригування даних комерційного обліку, тому функції упорядкування, коригування, перевірки та передачі даних належать виключно адміністратору комерційного обліку - НЕК «Укренерго».
Метою комерційного обліку є забезпечення учасників ринку повною, точною та достовірною інформацією про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої, експортованої та спожитої електроенергії для подальшого використання та здійснення розрахунків.
Відповідно до умов договору про купівлю-продаж електроенергії за «зеленим» тарифом (Порядок № 641), обсяг фактично проданої електроенергії визначається на основі сертифікованих даних комерційного обліку, які адміністратор надає гарантованому покупцю. Формування актів купівлі-продажу здійснюється на основі цих даних, і вони мають відповідати інформації, отриманій від АКО.
У випадку переплати гарантований покупець має право направити акти коригування, що базуються на оновлених сертифікованих даних, а продавець зобов'язаний повернути надлишково сплачені кошти протягом визначеного договором строку.
Таким чином, система комерційного обліку електроенергії на ринку базується на чітко визначених нормативно-правових актах та договорах, які регламентують порядок отримання, перевірки, сертифікації, передачі і використання даних комерційного обліку, що забезпечує точність і достовірність інформації для розрахунків між учасниками ринку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно ч. 1 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець здійснює оплату вартості електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом, з урахуванням вимог частини другої цієї статті, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до п. 10.1 Порядку № 641, гарантований покупець до 15 числа розрахункового місяця здійснює пропорційну оплату продавцям за електроенергію, виходячи з оперативних даних АКО за перші 10 днів місяця, а до 25 числа - за перші 20 днів, враховуючи аванси та заборгованість.
Згідно з п. 10.2, протягом двох робочих днів після отримання сертифікованих даних від АКО, гарантований покупець розраховує вартість електроенергії за місяць і надсилає продавцям електронні акти купівлі-продажу.
За п. 10.4, після оприлюднення рішення Регулятора щодо вартості послуг з підтримки альтернативної енергетики, протягом трьох робочих днів гарантований покупець проводить остаточний розрахунок за попередній місяць із врахуванням авансів. Оплата здійснюється на основі сертифікованих даних комерційного обліку, що надає адміністратор комерційного обліку - ПрАТ «НЕК «Укренерго».
АКО згідно з пп. 7.1-7.2 Порядку № 641 на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані погодинні дані про обсяги відпуску та споживання електроенергії кожною генеруючою одиницею продавців. Обсяги визначаються на основі цих даних АКО.
Відповідно до підпунктів 67, 68 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку, сертифікація даних - це перевірка валідованих даних АКО, після чого вони використовуються всіма учасниками ринку для розрахунків. АКО передає Адміністратору розрахунків (АР) та учасникам ринку необхідні сертифіковані дані для проведення розрахунків і виставлення рахунків (пункти 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ).
Як встановлено судом, у цій справі позивач, на підставі оновлених сертифікованих даних АКО, надіслав відповідачу акти коригування до актів купівлі-продажу, проте відповідач заперечує правомірність їх складення та підписання.
Місцевий господарський суд, з висновками якого погоджується судова колегія ЦАГС, обґрунтовано відхилив заперечення відповідача, оскільки відповідно до п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), у разі здійснення гарантованим покупцем авансової оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця в розмірі, що перевищує фактичну вартість проданої електричної енергії за «зеленим» тарифом, продавець зобов'язаний повернути надлишково сплачені кошти на рахунок гарантованого покупця протягом 4 робочих днів з дня отримання підписаного акта купівлі-продажу (або акта коригування) за відповідний період.
Умови цього пункту відповідають умовам Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (у редакції постанови НКРЕКП від 13.12.2019 № 2802).
Згідно матеріалів справи, між ДП «Гарантований покупець» та ПП «Нацпрод» протягом дії договору підписувалися акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії від 23.08.2019, від 31.12.2019, від 24.04.2020, від 28.05.2020, від 31.07.2020, від 10.08.2020 щодо обсягів та, відповідно, вартості електроенергії.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на викладене очевидно, що дії відповідача щодо неможливості підписання актів коригування після підписання актів купівлі-продажу електроенергії суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
У розділі 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено порядок вирішення суперечок. Будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв'язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін. Для вирішення суперечок сторони можуть залучати незалежних експертів на договірних засадах. Експерт не повинен мати конфлікту інтересів зі сторонами суперечки і не може виступати в якості арбітра або посередника. У разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до АКО, Регулятора чи до суду з приводу визначених ПрАТ «НЕК «Укренерго» сертифікованих даних комерційного обліку - на рівні « 0» за квітень, травень та І декаду червня 2023.
Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень і травень 2023 року (по версії MMS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 року (по версії ММS 1), у вказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»). Зазначена інформація завантажена до системи управління ринком (СУР, MMS), що підтверджується наявними у матеріалах справи скріншотами (знімками екрану) з MMS (а. с. 33-35 т 1).
З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків, що відповідно до законодавства та роз'яснень НКРЕКП, адміністратор комерційного обліку (НЕК «Укренерго») сертифікує дані лише щодо електроустановок, які працюють у синхронному режимі з ОЕС України, а обсяги електроенергії, відпущеної в несинхронному режимі (зокрема на тимчасово окупованих територіях), не передаються до СУР і не можуть бути реалізовані на ринку.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» у листі № 007-63/3069 від 30.05.2023 надало перелік ресурсних об'єктів генерації (31 об'єкт), які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, серед яких було зазначено об'єкти відповідача по даній справі з зазначенням, що втрата контролю по об'єктах ПП «Нацпрод» відбулася у липні 2022.
Згідно пояснень ПАТ «Запоріжжяобленерго», починаючи з 07.07.2022 та протягом липня-серпня 2022 року більшість структурних підрозділів товариства були захоплені представниками ГУП «Таврия Енерго», яке нібито надає послуги з постачання та розподілу електроенергії замість ПАТ «Запоріжжяобленерго». Наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не може технічно підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ; втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго». Починаючи з 01.07.2022 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має достовірних даних щодо підключення ФЕС; обсяги розподіленої електричної енергії ПП «Нацпрод» за період з 01.07.2022 по 30.05.2023 становить 0 кВт*год.
На підставі вищевикладених обставин справи та встановлених судом фактів колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, а дії позивача - правомірними. Водночас поведінка відповідача не відповідає стандартам добросовісності, суперечить його попередній поведінці та є проявом зловживання процесуальними правами з огляду на наступне.
Позивач, ДП «Гарантований покупець», діяв у межах наданих йому законом та договором повноважень. Він здійснив коригування раніше підписаних актів купівлі-продажу електроенергії на підставі оновлених сертифікованих даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку (НЕК «Укренерго»). Відповідно до ККОЕЕ та Порядку № 641, ці сертифіковані дані є єдиним допустимим джерелом інформації для здійснення розрахунків і підставою для формування фінансових зобов'язань сторін.
Згідно з умовами Типового договору, у разі надлишкової оплати на підставі оперативних даних, гарантований покупець має право направити коригувальні акти, а продавець - зобов'язаний повернути надміру сплачені кошти. В даному випадку позивач саме так і вчинив, дотримуючись чіткої послідовності та логіки, закладеної в договорі і нормативних документах.
Матеріали справи свідчать, що відповідач раніше погоджувався з актами коригування, сформованими на підставі оновлених даних АКО, і не ставив під сумнів їх достовірність. Раптова зміна позиції в поточному спорі, без належного правового обґрунтування, є проявом непослідовної поведінки, що суперечить принципу добросовісності та доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
Посилання апелянта на те, що погодження з коригуваннями здійснювалося лише у випадках їх підготовки ППКО, спростовується матеріалами справи. Раніше відповідач не заперечував використання сертифікованих даних, змінених АКО, і не ставив під сумнів їх юридичну силу.
Крім того, відповідач не звертався до адміністратора комерційного обліку, Регулятора чи суду з метою оскарження сертифікованих даних. В умовах, коли сторони зобов'язані здійснювати розрахунки виключно на основі таких даних, відсутність будь-яких кроків з боку відповідача щодо їх перевірки чи оскарження свідчить про відсутність обґрунтованого заперечення.
Встановлені судом обставини також підтверджують, що у спірний період (квітень, травень, І декада червня 2023 року) відпуск електроенергії з боку відповідача фактично не здійснювався, оскільки його об'єкти не працювали синхронно з ОЕС України, а отже, не могли постачати електроенергію на ринок. Цей факт документально підтверджено листами ПАТ «Запоріжжяобленерго», роз'ясненнями НКРЕКП (протокол № 48-п від 03.07.2023), а також результатами перевірки Регулятора від 13.11.2023.
Згідно з чинними постановами НКРЕКП, у разі відсутності доступу до вузлів обліку на тимчасово окупованих територіях, дані комерційного обліку визначаються на рівні « 0», а сертифікація можлива лише за умови синхронної роботи з енергосистемою України. Ці приписи є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку.
Таким чином, суд першої інстанції (як і апеляційна інстанція) обґрунтовано дійшов висновку, що:
- дії позивача відповідають договору і нормативно-правовому регулюванню;
- сертифіковані дані АКО є єдиною підставою для визначення фактичних обсягів електроенергії;
- відповідач не довів наявності іншої достовірної інформації чи порушень у сертифікованих даних;
- відмова від підписання актів коригування за відсутності будь-яких правових підстав є безпідставною та недобросовісною.
Апелянт не надав належних та переконливих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо фактичної поставки електроенергії, а також технічних аспектів функціонування Сонячної електричної станції у спірний період. Вказані припущення про «несинхронну» або «асинхронну» роботу СЕС не підтверджені жодними належними, обґрунтованими доказами і базуються на спекулятивних твердженнях, що не відповідають нормам матеріального права та технічним стандартам.
Суд першої інстанції належним чином оцінив всі надані докази, врахував позиції сторін, зокрема і документи ПАТ «Запоріжжяобленерго», НЕК «Укренерго», а також обґрунтовано відкинув ті докази, які не мали відповідного підтвердження або не були належним чином обґрунтовані.
Твердження апелянта про порушення принципів змагальності, об'єктивності і повноти розгляду є безпідставними, оскільки суд забезпечив належний процесуальний порядок і право сторін бути вислуханими.
Позиція апелянта щодо нібито неправомірного обнуління даних комерційного обліку НЕК «Укренерго» не підтверджена фактичними та правовими доказами. Судом встановлено, що всі дії здійснювались у межах повноважень відповідно до чинного законодавства, а нормативні акти, на які посилається апелянт, застосовані з урахуванням обставин справи.
Посилання апелянта на те, що НЕК «Укренерго» перевищило свої повноваження, обнуливши сертифіковані дані комерційного обліку (ДКО), не відповідає нормативному регулюванню. Відповідно до п. 2.2 ККОЕЕ, адміністратор комерційного обліку (АКО) - саме НЕК «Укренерго» наділений повноваженнями щодо формування, валідації, сертифікації, коригування та зберігання даних комерційного обліку. Зміна даних АКО можлива на підставі об'єктивних обставин, зокрема технічної неможливості передачі електроенергії.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи (зокрема, листами ПАТ «Запоріжжяобленерго», протоколом НКРЕКП № 48-п, актом перевірки від 13.11.2023), у квітні-червні 2023 року об'єкти відповідача не працювали синхронно з об'єднаною енергосистемою України. Така обставина виключає можливість здійснення належного комерційного обліку електроенергії та обумовлює встановлення нульових значень.
Таким чином, дії НЕК «Укренерго» з обнулення даних комерційного обліку були правомірними, обґрунтованими та вчиненими в межах компетенції.
Позивач обґрунтовано використав оновлені сертифіковані ДКО, а акти коригування були оформлені відповідно до Типового договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом та Порядку № 641. Суд першої інстанції надав належну оцінку цим документам і правовим підставам для їх формування.
Посилання апелянта на те, що режим встановлення нульових значень з'явився лише після набрання чинності постановою НКРЕКП № 759 від 19.04.2024, є юридично помилковим. Як підтверджено матеріалами справи, вже на момент виникнення спірних відносин діяв протокол НКРЕКП № 48-п, а чинна редакція ККОЕЕ допускала встановлення нульових значень у разі відсутності синхронізації з ОЕС України, що унеможливлює підтвердження фізичної поставки електроенергії. При цьому, можливість коригування обсягу фактично проданої та купленої електричної енергії на підставі отриманих оновлених сертифікованих даних комерційного обліку передбачена положеннями Порядку № 641 та умовами укладеного між сторонами договору.
Отже, обнулення ДКО було здійснено у відповідності до чинного на той час регулювання, а не ретроспективно.
Довід апелянта про порушення права на мирне володіння майном (ст. 13 Конституції України та ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини) є безпідставним. Як встановлено судом першої інстанції, у спірний період фізична передача електроенергії не відбулася. Відтак, у відповідача не виникло право вимагати оплату за поставлений товар, оскільки останній не був поставлений.
Право на оплату виникає виключно за наявності факту виконання зобов'язання, підтвердженого належними даними обліку, проте у цій справі таких даних не існує, а отже, наявні всі правові підстави для стягнення коштів.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024, яким у задоволенні заяви представника Приватного підприємства «Нацпрод» про розподіл судових витрат відмовлено, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У судовому засіданні 23.04.2024 до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявив, що ним будуть подані докази понесення витрат на правову допомогу в установлений законодавством строк.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухваленим у цій справі рішенням суду від 23.04.2024 позовні вимоги Державного підприємства «Гарантований покупець» задоволено повністю.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судові витрати, понесені відповідачем у справі, не підлягають компенсації та покладаються на самого відповідача відповідно до ч. 4, 5, 9 ст. 129 ГПК України.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення понесених відповідачем судових витрат (витрат на правничу допомогу) відсутні, оскільки ці витрати повністю покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 та додаткове рішення від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23 ухвалені правильно, законно і обґрунтовано. Апеляційна скарга Приватного підприємства «Нацпрод» не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення - залишаються без змін.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції має право за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення є встановлення того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга Приватного підприємства «Нацпрод» на рішення та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі не містить доводів, які б свідчили про допущене судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону або неправильне застосування норм матеріального права. Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду, проте не спростовують обґрунтованості прийнятих рішень.
Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доводам сторін, дослідив надані докази та обґрунтовано задовольнив позов ДП «Гарантований покупець», а також відмовив у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, враховуючи повне задоволення позовних вимог.
З урахуванням установлених обставин справи, меж перегляду справи в апеляційній інстанції та змісту апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства «Нацпрод» та необхідність залишення рішення та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта - Приватне підприємство «Нацпрод».
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нацпрод» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 у справі № 908/3546/23 - залишити без змін.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Нацпрод».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11.07.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: А.Є. Чередко
О.Г. Іванов