30 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/4501/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М.,
за участі представників сторін:
позивача, Непомнящий Я. В.,
позивача, Сєдов М. В. ,
відповідача, Григор'єв О. М.,
відповідача, Сікоза В. О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача , за вх. №753 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "05" березня 2025 р. (повний текст складено 10.03.25, суддя Трофімов І. В. ) у справі № 922/4501/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича, м.Запоріжжя ,
до Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича , м.Харків ,
про стягнення 1'771'900 грн
Фізична особа-підприємець Литвин Артем Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича про стягнення грошових коштів у розмірі 1'771'900 грн, які були сплачені за договором на виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення № 459 від 01.12.2023. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав жодного етапу робіт/надання послуг, передбачених умовами спірного договору, у зв'язку з чим позивач втратив інтерес до договору та направив на адресу відповідача лист-претензію від 28.10.2024 № 1 щодо відмови від договору та повернення коштів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Харківської області від "05" березня 2025 р. у справі №922/4501/24 відмовлено у позові.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , фізична особа підприємець Литвин Артем Миколайович звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження .
Просить рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2025 року у справі № 922/4501/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи - підприємця Литвіна Артема Миколайовича до фізичної особи підприємця Григор'єва Олега Миколайовича про стягнення грошових коштів у розмірі 1 771 900 грн, які було сплачено за договором на виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення.
Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що позивач не отримував від відповідача належним чином оформлені акти наданих послуг та відповідно у Позивача не виникло права на надання аргументованих заперечень на ці акти. Крім того вважає, що акти виконаних робіт на які послався суд першої інстанції є неналежними доказами.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І.. суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. апеляційна скарга , залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача , за вх. №753 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "05" березня 2025 р. у справі №922/4501/24 , встановлення учасникам справи строк до 09.05.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження по справі №922/4501/24 з Господарського суду Харківської області.
08.05.2025 р. через систему Електронний суд від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 р. розгляд справи призначено на 30.06.2025 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 30.06.2025 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи
01 грудня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Григор'євим Олегом Миколайовичем (надалі - Відповідач, Виконавець) та Фізичною особою- підприємцем Литвином Артемом Миколайовичем (надалі - Позивач, Замовник) укладено договір № 459 на виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору за завданням Замовника Виконавець зобов'язався виконати роботи, надати послуги з розробки програмного забезпечення, а Замовник зобов'язався прийняти роботи (послуги) та оплатити їх.
Сторони узгодили, що послуги надаються поетапно, а саме в 5 (п'ять) етапів (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець зобов'язаний надати послуги/виконати роботи в строки та умовах, зазначених в Договорі.
Загальний термін виконання робіт/надання послуг становить - 170 (сто сімдесят) календарних днів з моменту внесення передоплати, визначеної в п. 4.3.1. Договору (п. 4.1.3 Договору).
Пунктом 4.2. Договору визначено, що загальна вартість послуг згідно цього Договору становить - 1 771 900 (один мільйон сімсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот гривень 00 копійок) гривень.
Сторони узгодили наступний порядок оплати:
- до початку робіт/надання послуг Замовник сплачує Виконавцеві передоплату у розмірі 10 % від загальної вартості послуг (п. 4.3.1. Договору);
- після закінчення першого етапу Замовник сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості другого етапу. Після закінчення другого етапу та підписання Сторонами Акту, протягом 5 (п'яти) робочих днів, Замовник сплачує Виконавцеві решту 50% від вартості другого етапу (п. 4.3.2. Договору);
- після закінчення другого етапу Замовник сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості третього етапу. Після закінчення третього етапу та підписання Сторонами Акту, протягом 5 (п'яти) робочих днів, Замовник сплачує Виконавцеві решту 50% від вартості третього етапу (п. 4.3.3. Договору);
- після закінчення третього етапу Замовник сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості четвертого етапу. Після закінчення четвертого етапу та підписання Сторонами Акту, протягом 5 (п'яти) робочих днів, Замовник сплачує Виконавцеві решту 50% від вартості четвертого етапу (п. 4.3.4. Договору);
- після закінчення четвертого етапу Замовник сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості п'ятого етапу. Після закінчення п'ятого етапу та підписання Сторонами Акту, протягом 5 (п'яти) робочих днів, Замовник сплачує Виконавцеві решту 50% від вартості п'ятого етапу (п. 4.3.5. Договору).
Пункт 4.5. Договору визначає порядок прийняття робіт: після завершення кожного етапу Виконавець надає Замовнику Акт наданих послуг/виконаних робіт відповідного етапу. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів розглядає і у випадку відсутності зауважень підписує відповідний Акт. У випадку наявності зауважень Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів надає обґрунтовані зауваження щодо робіт/послуг згідно відповідного Акту. Сторони узгодили, що обґрунтованими зауваженнями, які потребують виправлення зі сторони Виконавця і, відповідно, можуть бути причиною відказу підписувати акт виконаних робіт, можуть бути тільки письмові зауваження, які посилаються і цитують Бізнес Вимоги у Додатку №1 і тільки якщо ці процитовані бізнес-вимоги не співпадають або із наданими результатах роботи або не наявні у них.
Відповідно до п. 4.7. Договору після надання послуг/виконання робіт по всім етапам Сторони підписують кінцевий Акт, згідно положень п. 3.3. та п. 5.2. цього Договору.
На виконання умов Договору Замовником було здійснено оплату послуг у розмірі 100% їх вартості. У відповідності до платіжних інструкцій Замовником на користь Виконавця перераховано грошові кошти в загальній сумі 1 771 900 грн, яка склалась із наступних платежів:
- 06 грудня 2023 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 177 190 грн;
- 22 січня 2024 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 199 338,75 грн;
- 29 лютого 2024 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 398 677,50 грн;
- 27 березня 2024 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 398 677,50 грн;
- 10 травня 2024 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 398 677,50 грн;
- 22 червня 2024 року Замовником перераховано на користь Виконавця грошові кошти в сумі 199 338,75 грн.
За твердженням Позивача, станом на 25 жовтня 2024 року Відповідач не виконав жодного етапу робіт/надання послуг, передбачених п. 2.1 Договору, чим порушив умови Договору. Невиконання ФОП Григор'євим Олегом Миколайовичем умов Договору призвело до втрати інтересу Замовника до Договору, у зв'язку з чим Позивач направив на адресу Відповідача лист-претензію від 28.10.20204 № 1 щодо відмови від договору та повернення коштів.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача з відповідним позовом.
Рішенням по справі у задоволенні позовних вимог було відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю.
Судова колегія погоджується висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини .
До матеріалів справи позивач надав копію Договору № 459 на виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення, датований 01.12.2023 р.
Як убачається з умов Договору та матеріалів справи, Відповідач за завданням Позивача розробляв програмне забезпечення, а також надавав інші послуги у сфері інформатизації (консультування, тестування тощо). Тобто, фактично Договір передбачав як виконання робіт (розробка програмного забезпечення), так і надання послуг консультування, тестування тощо. У зв'язку з цим спірний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, а тому до спірних правовідносин мають бути застосовані як норми, які регулюють надання послуг, так і ті, що регулюють виконання робіт.
Відповідно до приписів частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Згідно до приписів частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. ( ст.846 ЦК України)
Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. ( ч.4 ст.882 ЦК України)
З матеріалів справи убачається, що Позивачем були підписані, відскановані та направлені Відповідачу 5 актів виконаних робіт:
- Акт надання послуг №1/459 від 16.01.2024 на суму 177'190 грн;
- Акт надання послуг №2/459 від 20.02.2024 на суму 398'677,50 грн;
- Акт надання послуг №3/459 від 27.03.2024 на суму 398'677,50 грн;
- Акт надання послуг №4/459 від 08.05.2024 на суму 398'677,50 грн;
- Акт надання послуг №5/459 від 16.01.2024 на суму 398'677,50 грн.
Акти № 1/459, 2/459, 3/459 були направлені з телеграм акаунту Позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на телеграм акаунт Відповідача.
Доказами того, що вказаний телеграм акаунт належить саме Позивачу є умови п. 3.2. Договору та скриншот, наданий Відповідачем.
Відповідно до п. 3.2. Договору Виконавець зобов'язаний після виконання всього договору надати результати роботи - у вигляді документу на ресурсі https://github.com, акаунт користувача ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. Також Виконавець має відправити всі напрацювання на пошту, зазначену у договорі, додавши пароль у архів. Пароль від архіву надати особисто у Телеграм користувачам ІНФОРМАЦІЯ_3 и ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, телеграм акаунт ІНФОРМАЦІЯ_3 прямо зазначено в спірному договорі.
Крім того, з наданого Відповідачем скриншоту вбачається, що до вказаного аккаунту був прив'язаний номер мобільного телефону, який належить Позивачу, та який як контактний вказаний в Договорі, а саме НОМЕР_1.
Акт № 4/459 та кінцевий акт № 5/459 були надіслані з офіційної електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана в Договорі.
Щодо твердження представники Позивача ( апелянта), що вказані акти Позивачем не підписувались, оскільки вони не містять електронний цифровий підпис Позивача, а тому не можуть братись до уваги.
З цього приводу судова колегія бере до уваги, як і суд першої інстанції, правовий висновок, який було викладено у постанові Великої Палата Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21
Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: "процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах."
З матеріалів справи убачається, що обмін підписаними документами (актами виконаних робіт) відбувався з боку ФОП Литвина Артема Миколайовича з використанням електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та телеграм акаунту ІНФОРМАЦІЯ_3, які зазначені в спірному договорі.
З огляду на наведене судова колегія також приходить до висновку, що копії наданого Відповідачем електронного листування здійснені з особою, яка є уповноваженою особою Позивача, а направлення з офіційної електронної адреси (та телеграм акаунту) Позивача підписаних та сканованих документів (актів виконаних робіт) свідчить про їх погодження Позивачем.
Жодних доказів та/або посилань на те, що вказана електронна скринька Позивача була зламана та використовувалась третіми особами, матеріали справи не містять.
Як убачається з матеріалів справи, у кожному з п'яти актів, які були підписані Позивачем, скановані та надіслані Відповідачу, зазначено, що Замовник претензій щодо об'єму, якості та строкам виконаних робіт (наданих послуг) не має.
Під час виконання Договору Позивачем було здійснено відповідні платежі, що відповідає умовам Договору щодо поетапного виконання робіт та поетапної оплати цих робіт.
Так, за умовами Договору після закінчення кожного етапу Замовник сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості наступного етапу та після закінчення чергового етапу та підписання Сторонами Акту, протягом 5 (п'яти) робочих днів, Замовник сплачує Виконавцеві решту 50% від вартості виконаного етапу.
Таким чином, умовами Договору чітко передбачено, що оплата залишку в 50% від вартості виконаного етапу здійснюється лише після виконання Відповідачем робіт за цим етапом та підписання Сторонами відповідного акту.
З наданих Позивачем платіжних інструкцій вбачається, що у призначеннях платежу останній вказував таке:
- платіж від 22.01.2024, призначення платежу: "Предоплата за 2 етап розробки програмного забезпечення згідно договору 459 від 01.12.2023";
- платіж від 29.02.2024, призначення платежу: "Передоплата за 3, та післясплата за 2 етап розробки програмного забезпечення згідно договору 459 від 01.12.2023";
- платіж від 27.03.2024, призначення платежу: "Передоплата за 4, та післясплата за 3 етап розробки програмного забезпечення згідно договору 459 від 01.12.2023";
- платіж від 10.05.2024, призначення платежу: "Передоплата за 5, та післясплата за 4 етап розробки програмного забезпечення згідно договору 459 від 01.12.2023";
- платіж від 22.06.2024, призначення платежу: "Післяплата за 5 етап розробки програмного забезпечення згідно договору 459 від 01.12.2023".
Таким чином, Позивач, здійснюючи кожен наступний платіж, підтверджував факт підписання відповідного акту та те, що Відповідачем було належно виконано черговий етап робіт, що також узгоджується з умовами підписаного сторонами Договору.
Щодо тверджень представника апелянта про те, що Позивач був вимушений оплачувати невиконані етапи роботі, оскільки Відповідач на цьому наполягав.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Жодного доказу на підтвердження вище зазначеної обставини Позивачем не надано.
Щодо Технічного завдання, на яке посилається представник апелянта (яке неодноразово змінювалось Відповідачем по ходу виконання Договору), судова колегія з огляду на встановлені вище обставини приходить до висновку, що зазначена обставина не доводить факту відсутності виконання робіт зі сторони Відповідача, а навпаки підтверджує цей факт.
Як вже було зазначено, за умовами Договору (п. 3.2.) Виконавець зобов'язаний після виконання всього договору надати результати роботи - у вигляді документу на ресурсі https://github.com, акаунт користувача ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. Також Виконавець має відправити всі напрацювання на пошту, зазначену у договорі, додавши пароль у архів. Пароль від архіву надати особисто у Телеграм користувачам ІНФОРМАЦІЯ_3 и ІНФОРМАЦІЯ_2.
На виконання вказаної умови Договору Відповідачем було надіслано всі напрацювання на ресурс https://github.com. Позивач підтвердив факт отримання цих документів в своєму повідомлені від 24.06.2024, в якому вказав, що завантажив zip архів, вага архіву 117'406 Кбайтів.
Жодних претензій/зауважень щодо виконаної Відповідачем роботи Позивач у встановлений Договором строк (10 робочих днів) не висловив.
З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про те, що Відповідач не виконав жодного етапу робіт/надання послуг, передбачених умовами спірного договору, не підтверджується матеріалами справи.
Навпаки, факт поетапного здійснення платежів відповідно до умов Договору, підписані акти надіслані з офіційної пошти та відсутність офіційних заперечень з боку Позивача підтверджують те, що Відповідач належним чином виконав свої зобов'язання, а Позивач прийняв результати робіт на загальну суму 1'771'900 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на викладене, всі інші твердження апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича, м.Запоріжжя , на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2025 р. у справі № 922/4501/24 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2025 р. у справі №922/4501/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.07.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов