ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 липня 2025 року Справа № 902/1217/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Мичківський І.П.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВКП "Бруст" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 (повний текст складено 18 квітня 2025 року, суддя Шамшурінка М.В.)
за позовом Вінницької міської ради
до Приватного підприємства "ВКП "Бруст"
про стягнення 637 362,91 гривень безпідставно збережених коштів
Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "ВКП "Бруст" про стягнення 637 362,91 гривень безпідставно збережених коштів за користування комунальними земельними ділянками загальною площею 0,8498 га, а саме: площею 0,6859 га з кадастровим номером 0510136300:01:022:0009 (цільове призначення - для комерційних потреб) та площею 0,1549 з кадастровим номером 0510136300:01:022:0010 (цільове призначення - для громадського призначення), розташованих по вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4) у м. Вінниці.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 задоволено позов Вінницької міської ради до Приватного підприємства "ВКП "Бруст" про стягнення 637 362,91 гривень безпідставно збережених коштів.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "ВКП "Бруст" (21000, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Космонавтів, будинок 51, квартира 27, ідентифікаційний код юридичної особи 34542461) на користь Вінницької міської ради (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59, ідентифікаційний код юридичної особи 25512617) 637362,91 гривень (шістсот тридцять сім тисяч триста шістдесят дві гривні, 91 копійку) безпідставно збережених коштів за користування комунальною земельною ділянкою площею 0,6859 га з кадастровим номером 0510136300:01:022:0009 та комунальною земельною ділянкою площею 0,1549 з кадастровим номером 0510136300:01:022:0010 та 9560,44 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень, 44 копійки) судових витрат на сплату судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що у періоді зазначеному в Актах визначення збитків з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року земельні ділянки перебували у фактичному володінні і користуванні відповідача, проте у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права відповідачем на зазначені земельні ділянки зареєстровані не були. Оскільки відповідач, як фактичний користувач земельних ділянок без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів є правомірними.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем обгрунтовано визначено розмір безпідставно збережених коштів за період 2023 - 2024 роки з урахуванням витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік та визначеного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2023, 2024 роки із застосуванням значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік (1,051) та відповідно значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік (1,12) повідомлених Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України.
Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт, посилаючись на постанову Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/22, зазначає, що земельне законодавство і Податковий кодекс України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі. Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано документ без дати і номера із назвою "Інформація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021, 2022, 2023 роки", який не є належним документом, що підтверджує розмір нормативної грошової оцінки землі.
Скаржник звертає увагу суду, що позивачем до матеріалів справи, на підтвердження факту використання земельних ділянок надано акти обстеження земельних ділянок та інформацію з Державного земельного кадастру. Однак з наданих документів не вбачається, що земельні ділянки розташовані по вулиці Липовецькій. Будь-яких доказів того, що дані земельні ділянки розташовані по вулиці Липовецькій, матеріали позовної заяви не містять. Відповідно до витягів з Держаного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 0510136300:01:022:0009 та 0510136300:01:022:0010 вони знаходяться у м. Вінниці по вулиці Фрунзе, 4. Тобто, дані земельні ділянки не розташовані в місті Вінниці по вулиці Липовецькій. При цьому, зазначення позивачем у позові адреси земельної ділянки "вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4)" є некоректним, оскільки це абсолютно різні вулиці, а із матеріалів позовної заяви їх таких чи інше суміщення не вбачається.
Листом №902/1217/24/2577/25 від 12 травня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
22 травня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1217/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 травня 2025 року у справі №902/1217/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ВКП "Бруст" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 та призначено дату судового засідання на 09 липня 2025 р. об 10:15год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
06 червня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Вінницької міської ради Шмігленко Ірини Володимирівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №902/1217/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2025 року у справі №902/1217/24 задоволено клопотання представника Вінницької міської ради Шмігленко Ірини Володимирівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №902/1217/24.
06 червня 2025 року від позивача - Вінницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
В обгрунтування своїх заперечень Вінницька міська рада зауважує, що механізм замовлення витягу з нормативної грошової оцінки врегульовано Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2012 року №1051. Пунктом 162 цього Порядку визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у формі витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення цього кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі, відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", мають однакову юридичну силу. Таким чином, безпідставним є посилання ПП "ВКП "Бруст" на те, що інформація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021, 2022, 2023 є неналежним доказом, що підтверджує розмір нормативної грошової оцінки, оскільки розгляд доказів розрахунку суми стягнення має всебічно розглядатися судом з огляду на те, що земельним та податковим законодавством України подання доказів грошової оцінки землі не обмежується
Доводи відповідача щодо різного місцезнаходження належного йому нерухомого майна по вулиці Липовецькій та спірних земельних ділянок по вулиці Фрунзе, 4 (Академіка Янгеля, 4) не відповідають обставинам справи, які встановлені під час розгляду справи 902/303/22 та є преюдиційними.
В судовому засіданні 09 липня 2025 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 травня 2024 року Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради проведено обстеження земельних ділянок Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4).
Під час обстеження встановлено, що Приватне підприємство "ВКП "Бруст" за вказаною вище адресою використовує комунальні ділянки загальною площею 0,8408 га, які перебувають в занедбаному стані (фотоматеріали додаються), із них:
- площею 0,6859 га (кадастровий номер: 0510136300:01:022:0009). Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення ділянки: для комерційних потреб;
- площею 0,1549 га (кадастровий номер: 0510136300:01:022:0010). Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення: для громадського призначення /т.1, а.с.16-20/.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване речове право на такі ділянки.
Як вбачається із змісту Акта обстеження, під час обстеження встановлено, що на комунальних земельних ділянках розташовано належне ПП "ВКП "Бруст" нерухоме майно (частина інженерної споруди шламонакопичувача загальною площею 109160,00 кв.м, яка складається із бетонних дамб, спеціального покриття нижньої частини, яке не дозволяє проникненню відходів у ґрунт, водовідведення, очистки). Дата державної реєстрації права власності на нерухоме майно: 22 вересня 2006 року, підстава: нотаріально посвідчений договір купівлі- продажу від 22 вересня 2006 року №3055, витяг з реєстру правочинів №2923384 від 22 вересня 2006 року, акт приймання-передачі майна від 27 вересня 2006 року, реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, видане КП "ВООБТІ" від 29 вересня 2006 року за реєстровим №843. Аналогічні відомості містяться і в судових рішеннях по справах №8/164-08, 13/116-08.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про право власності відсутня.
У акті обстеження зазначено, що ПП "ВКП "Бруст" не здійснює нарахування і сплату місцевого податку за фактичне використання комунальних ділянок, на яких розташовані належні йому на праві приватної власності об'єкти нерухомості.
Також в акті обстеження зазначено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 30 вересня 2021 року за №2339 затверджено Акт про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) у сумі 629947,48 грн, що становить 1% від нормативної грошової оцінки, за використання комунальних ділянок в період з 22 вересня 2018 року до 22 вересня 2021 року.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 серпня 2022 року у справі №902/303/22, яке набрало законної сили 01 вересня 2022 року, задоволено позов Вінницької міської ради та присуджено до стягнення із ПП "ВКП "Бруст" кошти у зазначеному вище розмірі.
На виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2023 року у справі №902/303/22 щодо сплати збитків в термін до 30 грудня 2024 року, підприємством сплачено кошти в розмірі 314976,00 грн (триста чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн, 00 коп.).
За змістом Акта обстеження ПП "ВКП "Бруст" продовжує використовувати комунальні ділянки, на яких розташоване належне підприємству нерухоме майно, без оформлених документів та без сплати плати за землю за їх фактичне використання.
03 червня 2024 року на адресу відповідача було направлено вимогу №37-00/010/138402, у якій позивач вимагав від відповідача сплатити плату за землю виходячи із розміру нормативної грошової оцінки комунальних ділянок загальною площею 0,8408 га із врахуванням періоду, який не було охоплено рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 серпня 2022 року по справі №902/303/22, вжити заходів спрямованих на оформлення права користування чи власності на комунальні ділянки під об'єктами нерухомості, у порядку, передбаченому статтями 123, 128 Земельного кодексу України та здійснити державну реєстрацію відповідного речового права на них, використовувати ділянки і прилеглу територію з дотриманням вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою Вінницької міської територіальної громади (затверджених рішенням міської ради від 22 травня 2020 року №2254, із змінами), про виконання вимоги повідомити письмово департамент земельних ресурсів міської ради до 10 червня 2024 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказану вимогу вручено ПП "ВКП "Бруст" 06 червня 2024 року /т.1, а.с.13-15/.
05 червня 2024 року на адресу відповідача направлено повідомлення №37/00/010/138924 про виклик на засідання Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист вручено відповідачу 07 червня 2024 року /т.1, а.с.16-17/.
16 липня 2024 року на адресу відповідача направлено повторне повідомлення №37/00/010/148231 про виклик на засідання Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист вручено відповідачу 18 липня 2024 року /т.1, а.с.18-19/.
Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08 серпня 2024 року №1913 "Про затвердження Актів про визначення збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді" затверджено Акти про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), подані Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, згідно з додатками 1 - 13 до цього рішення та ухвалено боржникам, зазначеним в додатках 1 - 12 до цього рішення, відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення /т.1, а.с. 20-21/.
Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08 серпня 2024 року №1913 затверджено, зокрема Акт про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) від 31 липня 2024 року, складений Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Вінницької міської ради (додаток 4 до рішення) /т.1, а.с.22-24/.
У пунктах 1 - 2 Акта про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) від 31 липня 2024 року (додаток 4 до рішення) зазначено, що земельна ділянка площею 0,6859 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0009, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційних потреб Автотехобслуговування), яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4) використовується Приватним підприємством "ВКП "Бруст" (код ЄДРПОУ 34542461) з порушенням земельного законодавства без оформлення у встановленому порядку речового права на земельну ділянку, що підтверджується Актом №41 обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади від 31 травня 2024 року, складеним департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради.
У акті зазначено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 серпня 2022 року у справі №902/303/22 задоволено позов Вінницької міської ради про стягнення збитків (безпідставно збережених коштів), розмір яких визначено за період з 22 вересня 2018 року до 22 вересня 2021 року та ПП "ВКП "Бруст" на виконання рішення суду сплачуються кошти відповідно до мирової угоди в термін до 30 грудня 2024 року.
Відповідно до пункту 3 Акта про визначення збитків нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з інформацією та витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданими Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 24 липня 2024 року №838/14-24, складає:
- 2021 рік- 17 129 756,34 грн,
- 2022 рік - 13 001 371,68 грн,
- 2023 рік - 14 951 577,43 грн (з урахування індексації НГО за 2022 рік),
- 2024 рік - 15 714 107,88 грн (з урахування індексації НГО за 2023 рік).
У пункті 4 Акта про визначення збитків зазначено, що станом на дату засідання Комісії до бюджету Вінницької міської територіальної громади за кодом доходів 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) та 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) протягом періоду, за який визначено розмір збитків, кошти від ПП "ВКП "Бруст" (код ЄДРПОУ 34542461) не надходили.
Згідно пунктів 5-7 Акта розмір збитків визначено за період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року (з 22 вересня 2021 року до дати засідання Комісії). Цільове (функціональне) використання земельної ділянки - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційних потреб - Автотехобслуговування). Розмір збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради нараховано за 1043 дні (період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційних потреб - Автотехобслуговування) у вигляді земельного податку у розмірі 1% та 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: 603226,80 гривень на підставі розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 31 липня 2024 року.
Згідно пункту 8 цього Акта сума збитків до сплати становить 603226,80 гривень.
Також рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08 серпня 2024 року №1913 затверджено Акт про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) від 31 липня 2024 року, складений Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Вінницької міської ради (додаток 5 до рішення) /т.1, а.с.22-24/.
У пунктах 1 - 2 Акта про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) від 31 липня 2024 року (додаток 5 до рішення) зазначено, що земельна ділянка площею 0,1549 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0010, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (Іншого громадського призначення), яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4) використовується Приватним підприємством "ВКП "Бруст" (код ЄДРПОУ 34542461) з порушенням земельного законодавства без оформлення у встановленому порядку речового права на земельну ділянку, що підтверджується Актом №41 обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади від 31 травня 2024 року, складеним департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради.
У акті зазначено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 серпня 2022 року у справі № 902/303/22 задоволено позов Вінницької міської ради про стягнення збитків (безпідставно збережених коштів), розмір яких визначено за період з 22 вересня 2018 року до 22 вересня 2021 року та ПП "ВКП "Бруст" на виконання рішення суду сплачуються кошти відповідно до мирової угоди в термін до 30 грудня 2024 року.
Відповідно до пункту 3 Акта про визначення збитків нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з інформацією та витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданими Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 24 липня 2024 року №838/14-24, складає:
- 2021 рік - 3 868 492,87 грн,
- 2022 рік-822 131,75 грн,
- 2023 рік - 945 451,51 грн (з урахування індексації НГО за 2022 рік),
- 2024 рік - 993 669,54 грн (з урахування індексації НГО за 2023 рік).
У пункті 4 Акта про визначення збитків зазначено, що станом на дату засідання Комісії до бюджету Вінницької міської територіальної громади за кодом доходів 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) та 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) протягом періоду, за який визначено розмір збитків, кошти від ПП "ВКП "Бруст" (код ЄДРПОУ 34542461) не надходили.
Згідно пунктів 5-7 Акта розмір збитків визначено за період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року (з 22 вересня 2021 року до дати засідання Комісії). Цільове (функціональне) використання земельної ділянки - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (Іншого громадського призначення). Розмір збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради нараховано за 1043 дні (період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року), для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (Іншого громадського призначення), у вигляді земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: 34136,11 грн, на підставі розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 31 липня 2024 року.
Згідно пункту 8 цього Акта сума збитків до сплати становить 34136,11 гривень.
Таким чином, за користування двома земельними ділянками відповідачу за період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року нараховано 637362,91 гривень безпідставно збережених коштів.
Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлено лист від 14 серпня 2024 року №37/00/010/154635 з пропозицією здійснити у добровільному порядку сплату нарахованої суми збитків (безпідставно збережених коштів).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист вручено відповідачу 16 серпня 2024 року /т.1, а.с.28-29/.
Також судами встановлено, що відповідно до рішення Вінницької міської ради від 25 грудня 2015 року №71 вулицю Фрунзе було перейменовано у вулицю Академіка Янгеля /т.1, а.с.226-228/.
З огляду на несплату відповідачем безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками площею 0,6859 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0009, площею 0,1549 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0010, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4) без правовстановлюючих документів у сумі 637362,91 гривень за період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом про їх стягнення у примусовому порядку.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 637362,91 гривень за фактичне користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельними ділянками площею 0,6859 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0009, площею 0,1549 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0010, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4) за період з 22 вересня 2021 року по 31 липня 2024 року.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Згідно пунктів 274.1, 274.2 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до положень статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20.
Згідно частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
До моменту оформлення користувачем права оренди земельної ділянки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, із сукупного аналізу положень глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України слідує, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати (земельного податку) є за своїм змістом кондикційними.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та орендної плати для земель державної і комунальної власності.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю та технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виготовлену компетентним органом.
З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Свириденком А.Б. за реєстровим №3055 посвідчено договір купівлі-продажу від 22 вересня 2006 року за яким ТОВ "Науково-дослідне інноваційне виробничо-технологічне бюро" продало, а ПП "ВКП "Бруст" придбало за 128 000 грн. споруду шламонакопичувача загальною площею 109 160 кв.м, яка знаходиться у м. Вінниці по вул. Липовецькій, б/н.
Умовами пунктів 2, 6 договору купівлі-продажу передбачено, що земельна ділянка, на якій розташована споруда шламонакопичувача, не приватизована, право власності на відчужувану нерухомість переходить до покупця з моменту його державної реєстрації згідно діючого законодавства після повного розрахунку продавцем та складання акту приймання-передачі на вказане нерухоме майно /т.1, а.с.98-99/.
Згідно акту приймання - передачі від 27 вересня 2006 року на виконання умов договору ТОВ "Науково-дослідне інноваційне виробничо-технологічне бюро" передало, а ПП "ВКП "Бруст"" прийняло нерухоме майно, яке розташоване у м. Вінниці по вул. Липовецькій: споруду шламонакопичувача, загальною площею 109 160 кв.м. /т.1, а.с.100/.
Як вбачається судами із матеріалів справи, відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам Комунальним підприємством Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації 29 вересня 2006 року зареєстровано за ПП "ВКП "Бруст" право власності на споруду шламонакопичувача загальною площею 109160 кв.м за реєстровим №843 та внесенням запису в реєстрову книгу №15 /т.1, а.с. 101/.
Докази реєстрації права власності за відповідачем на зазначений об'єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у матеріалах справи відсутні.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, відсутність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірних земельних ділянках вказаної обставини не спростовує, оскільки за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15.
Таким чином, відповідач є власником нерухомого майна набутого на підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 2006 року та зареєстрованого за відповідачем на підставі реєстраційного посвідчення від 29 вересня 2006 року.
Судами враховується, що нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання відповідачем на праві приватної власності об'єкта нерухомості є неможливим без використання відповідної земельної ділянки.
Обставину розташування придбаного нерухомого майна на спірних земельних ділянках, а також обставину володіння нерухомим майном на праві власності за період нарахування безпідставно збережених коштів не спростовано ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції.
Судами встановлено, що спірні земельні ділянки є сформованими, що підтверджують інформаційні довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що містяться у матеріалах справи.
У справах №922/1646/20 (постанова від 16 червня 2021 року), №922/3463/19 (постанова від 04 березня 2021 року), №922/2060/20 (постанова від 05 серпня 2022 року), №922/1717/20 (постанова від 04 жовтня 2022 року), у справі №922/519/20 (постанова від 16 листопада 2022 року) Верховний Суд із посиланням на положення статті 79-1 Земельного кодексу України викладав позицію, відповідно до якої для розрахунку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без оформленого права оренди має використовуватись площа сформованої земельної ділянки.
З дослідженого судами вбачається, що у періоді зазначеному в Актах визначення збитків з 22 вересня 2021 року по 31 липня 2024 року земельні ділянки перебували у фактичному володінні і користуванні відповідача, проте у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права відповідачем на зазначені земельні ділянки зареєстровані не були.
Як убачається із матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялися запрошення щодо участі в засіданні комісії по визначенню збитків, вимога про сплату безпідставно збережених коштів, які були отримані відповідачем. Відповідачем судам не надано доказів надання відповіді на вимогу про сплату безпідставно збережених коштів або доказів сплати таких коштів.
Судами встановлено, що доказів належного оформлення відповідачем права користування земельними ділянками за спірний період, державної реєстрації речового права, здійснення відповідачем сплати за використання земельних ділянок за спірний період матеріали справи не містять.
За таких обставин, відповідач (набувач) не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Вінницька міська рада (потерпіла) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правовий висновок, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (постанови від 19 вересня 2023 року у справі №920/1149/21, від 09 лютого 2022 року у справі №910/8770/19, від 08 вересня 2021 року у справі №922/3524/19, від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20).
Зазначені правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20.
Оскільки Приватнео підприємство "ВКП "Бруст", як фактичний користувач земельних ділянок без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів є правомірними.
Із матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,6859 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0009 згідно з інформацією та витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданими Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області складає:
- 2021 рік - 17 129 756,34 грн,
- 2022 рік - 13 001 371,68 грн,
- 2023 рік - 14 951 577,43 грн (з урахування індексації НГО за 2022 рік),
- 2024 рік - 15 714 107,88 грн (з урахування індексації НГО за 2023 рік).
У свою чергу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1549 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0010 згідно з інформацією та витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданими Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області складає:
- 2021 рік - 3 868 492,87 грн,
- 2022 рік-822 131,75 грн,
- 2023 рік - 945 451,51 грн (з урахування індексації НГО за 2022 рік),
- 2024 рік - 993 669,54 грн (з урахування індексації НГО за 2023 рік).
Приписами абзацу другого пункту 4.3. Положення "Про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам" у редакції затвердженій рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10 жовтня 2020 року №2714 визначено, що при використанні земельної ділянки за відсутності рішення Вінницької міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду), збитки визначаються у розмірі земельного податку за ставкою, яка діяла в період виникнення збитків з урахуванням цільового (функціонального) використання земельної ділянки.
Згідно Додатку №9 до рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року №1231 "Про внесення змін до рішення міської ради від 23 січня 2015 року №1984 "Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження Порядків їх справляння" (зі змінами) з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 "Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" на 2019 та наступні роки для земель громадської забудови із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15) ставка земельного податку встановлена у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У свою чергу, згідно Додатку № 9 до рішення Вінницької міської ради від 25 червня 2021 року № 469 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Вінницької міської територіальної громади та затвердження Порядків їх справляння" з урахуванням змін внесених рішенням Вінницької міської ради від 24 червня 2022 року №1085 для земель громадської забудови із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) ставка земельного податку встановлена у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та для земель із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15) ставка земельного податку встановлена у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /т.1, а.с. 180-182, 191-194/.
Із урахуванням зазначених рішень Вінницької міської ради, розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено позивачем у розмірі ставки земельного податку, що діяла у періоді нарахування від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що відповідає положенням статті 271, пункту 284.1 статті 284, пункту 286.1. статті 286, пункту 287.1. статті 287, підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Доводи Приватного підприємства "ВКП "Бруст" щодо відсутності витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2023, 2024 роки колегією суддів відхиляються, оскільки у матеріалах справи містяться витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2021, 2022 роки.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішенням 10 сесії 8 скликання Вінницької міської ради №501 від 25 червня 2021 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки в межах міста Вінниці, розроблену ТОВ "Інститут землеустрою та земельно-правових відносин". Введено в дію нормативну грошову оцінку земель в межах міста Вінниці з 01 січня 2022 року, на підставі затвердженої, відповідно до пункту 1 даного рішення, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці.
Зазначене рішення розміщене у відкритому доступі за посиланням: https://2021.vmr.gov.ua/Docs/CityCouncilDecisions/2021/%E2%84%96501%2025-06-2021.pdf
Вінницькою міською радою правомірно визначено розмір безпідставно збережених коштів за період 2023-2024 роки з урахуванням витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік та визначеного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2023, 2024 роки із застосуванням значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік (1,051) та відповідно значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік (1,12) повідомлених Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України /т.1, а.с. 212-215/.
Судами обох інстанцій перевірено здійснений міською радою розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним та відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо доводів Приватного підприємства "ВКП "Бруст" про те, що належне йому нерухоме майно не знаходиться за адресою розміщення спірних земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з рішенням Вінницької міської ради від 25 грудня 2015 року №71, вулицю Фрунзе у місті Вінниці було перейменовано на вулицю Академіка Янгеля. Відповідно, адреса "вул. Фрунзе, 4", зазначена у витягах з ДЗК, фактично відповідає теперішній адресі "вул. Академіка Янгеля, 4", а тому посилання апелянта на те, що вул. Фрунзе і вул. Академіка Янгеля це різні вулиці, є помликовим, адже йдеться про одне і те ж місце, просто з оновленою назвою.
У Акті №41 обстеження від 31 травня 2024 року, складеному департаментом земельних ресурсів, чітко вказано, що обстеження проведено за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Академіка Янгеля, 4). Також встановлено, що на цих ділянках розташоване нерухоме майно, що належить ПП "ВКП "Бруст", а саме інженерна споруда шламонакопичувача. Тобто, фактичне використання відповідачем земель, розташованих саме за адресою "Липовецька, б/н (Академіка Янгеля, 4)", підтверджено Актом обстеження.
Крім того, у справі №902/303/22 вже було встановлено, що ПП "ВКП "Бруст" використовує зазначені земельні ділянки за адресою вул. Липовецька, б/н (Академіка Янгеля, 4). Ці обставини набули преюдиційного значення, і тому не підлягають повторному доказуванню у цій справі. Спроба апелянта оскаржити адресу суперечить уже встановленим і чинним рішенням суду.
Колегія суддів зауважує, що кадастрові номери 0510136300:01:022:0009 та 0510136300:01:022:0010 згадані як у витягах з ДЗК, так і в Актах обстеження, Актах про визначення збитків та рішеннях виконкому, що підтверджує, що йдеться саме про ті самі ділянки, незалежно від того, яку саме поштову адресу на них зазначено. Визначальним при встановленні місцезнаходження земельних ділянок є саме кадастровий номер, який є унікальним і пріоритетним ідентифікатором земельної ділянки, а не адреса. В свою чергу зазначення вулиць Липовецька/Янгеля міститься виключно у документах органу місцевого самоврядування, який є уповноваженим органом з присвоєння адрес.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що земельні ділянки не розташовані по вул. Липовецькій, є безпідставними.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується та обставина, що на адресу відповідача направлялося повідомлення щодо обстеження земельних ділянок, запрошення щодо участі у засіданні комісії із визначення розміру збитків на які відповідач не реагував та не повідомляв власнику земельних ділянок обставин. Тобто, Приватному підприємству "ВКП "Бруст" надавалась можливість належним чином взяти участь у відповідних заходах та довести відповідні обставини у випадку їх невідповідності.
Щодо доводів про неналежність доказів нормативної грошової оцінки земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.
Як вказано у постановах Верховного Суду, в тому числі у справі №905/1680/20 на яку посилається апелянт, належними доказами нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди; довідка із Державного земельного кадастру; витяг із Державного земельного кадастру; висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20 прямо відступила від попереднього висновку Верховного Суду у складі КГС, що під час стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Таким чином, інформація з технічної документації, підтверджена офіційним листом Держгеокадастру є допустимим та належним доказом.
Згідно з пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру (постанова Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року), витяги, довідки, копії з кадастрової карти та технічної документації: створюються уповноваженим органом, мають однакову юридичну силу в паперовій та електронній формі (стаття 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відтак, посилання апелянта на нібито недійсність документів через відсутність дати/номера не впливає на їх юридичну силу, якщо інформація надана компетентним органом у встановленому порядку.
Таким чином, доводи апелянта про неналежність доказів нормативної грошової оцінки є безпідставними, оскільки інформація надана уповноваженим органом (Держгеокадастр), підтверджена як витягами з технічної документації так і довідкою, має належну юридичну силу згідно з законодавством та відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ВКП "Бруст" на користь Вінницької міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 637 362,91 гривень за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 0,6859 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0009 та земельною ділянкою площею 0,1549 га, кадастровий номер 0510136300:01:022:0010 за період з 22 вересня 2021 року до 31 липня 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВКП "Бруст" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року у справі №902/1217/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/1217/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "10" липня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.