79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" липня 2025 р. Справа №5/58(907/527/24)
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат - Вин Еталон» від 21.04.2025 (вх. №01-05/1212/25 від 21.04.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 (повний текст складено 03.04.2025, суддя Лучко Р.М.)
у справі №5/58 (907/527/24)
за позовом Закритого акціонерного товариства “Котнар», с. Мужієво Берегівського район Закарпатської області
до відповідача 1 Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області, місто Берегово Закарпатської області
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон», с. Мужієво Берегівського район Закарпатської області
про визнання права оренди земельних ділянок, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання вчинити дії
у межах справи № 5/58
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудз Трейд», м. Рівне
до боржника Закритого акціонерного товариства “Котнар», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області
про банкрутство
за участю представників (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів):
від позивача: не з'явились ;
від відповідача 1: адвокат Данилов С.А.;
від відповідача 2: адвокат Данилов С.А.;
06.06.2024 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява ЗАТ «Котнар» до Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області та ТОВ «Карпат-Вин Еталон» про
- визнання права оренди за договором оренди земельної ділянки від 24 липня 2006 року, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24 липня 2006 року (номер запису у книзі державної реєстрації договорів оренди 2120486400-04060701100001) на земельні ділянки:
- кадастровий номер 2120486400:01:001:0001, площею 2,3193 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501368721204);
- кадастровий номер 2120486400:01:001:0003, площею 12,8349 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501426321204);
- кадастровий номер 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744085821204);
- кадастровий номер 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2608506921020);
- кадастровий номер 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744101121204);
- кадастровий номер 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744104621204).
- визнання додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, який зареєстрований в Берегівському реєстраційному відділі, запис вчинено 24.07.2006 за №2120486400-04060701100001, укладеною та викладення такої в редакції позивача;
- зобов'язання Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області зареєструвати право оренди земельних ділянок за ЗАТ «Котнар» за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006, який зареєстрований в Берегівському реєстраційному відділі, запис вчинено 24.07.2006 за №2120486400-04060701100001 в порядку визначеному чинним законодавством України (Т-1, а.с.1-13).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2024 у справі №5/58 (907/527/24) (яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 (Т-1а, а.с.53-56), а ухвалою Верховного Суду від 24.09.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження (Т-2, а.с.20-24)) постановлено матеріали позовної заяви №907/527/24 (від 06.06.2024 за вх. №02.3.1-05/561/24) за позовом ЗАТ «Котнар» до Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області та ТОВ «Карпат-Вин Еталон» про визнання права оренди земельних ділянок, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання вчинити дії передано для розгляду в межах справи Господарського суду Закарпатської області №5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар» (Т-1, а.с.72-75).
В подальшому, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09 грудня 2024 прийнято до розгляду позовну заяву ЗАТ «Котнар» до Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області та ТОВ «Карпат-Вин Еталон» про визнання права оренди земельних ділянок, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання вчинити дії (справа №5/58 (907/527/24).
Позовні вимоги ЗАТ «Котнар» обґрунтовує невизнанням відповідачами права ЗАТ “Котнар» на користування земельними ділянками, які на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, зареєстрованого в Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24.07.2006 за № 2120486400-04060701100001 передавалися Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області в оренду ТОВ “Квадро» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (закладки молодих виноградників). Вказує, що такі виноградники були придбані ЗАТ “Котнар» у ТОВ “Квадро» на підставі договору купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 та відповідно до ЗАТ “Котнар» перейшло право користування земельними ділянками на яких такі виноградники розташовані та які надавалися з відповідною метою ТОВ “Квадро» за договором оренди від 24.07.2006. Також, в своє обґрунтування зазначає, що на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 відповідач 2 - ТОВ “Карпат-Вин Еталон» є орендарем спірних земельних ділянок у зв'язку з подальшим придбанням у ЗАТ “Котнар» розташованих на таких земельних ділянках виноградників відповідно до договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009. Однак, за твердженням позивача, у зв'язку з визнанням недійсним відповідно до постанови Верховного Суду 18 травня 2023 року у справі №5/58 (907/314/21) договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 року та повернення виноградників у власність позивача, у ЗАТ “Котнар» наявне право користування земельними ділянками кадастровий номер 2120486400:01:001:0001, площею 2,3193 га, кадастровий номер 2120486400:01:001:0003, площею 12,8349 га та кадастрові номери 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045 (які створені внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002), що не визнається відповідачами у справі. Отже, вважає, що саме на підставі визнаного судом недійсним договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 за відповідачем 2 на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 зареєстроване право оренди спірних земельних ділянок, а відповідач 1 ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди від 24.07.2006, вимоги про визнання укладеною якої також становлять предмет судового розгляду в даній справі.
В обґрунтування даного посилається на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 11, 169, 172, 177 181, 373-374, 526, 626, 629, 651, 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 124 Земельного кодексу України.
Відповідач 1 - Берегівська районна військова (державна) адміністрація у відзиві на позов зазначила, що такий є безпідставним, поданий з порушенням строку позовної давності та за відсутності порушеного права позивача. Стверджує, що позов не має матеріальних вимог, а саму земельну ділянку ЗАТ «Котнар» зобов'язане було повернути титульному власнику землі згідно з Кодексом України з процедур банкрутства. Щодо строку позовної давності то вказує, що такий розпочався з дати набрання законної сили Кодексом України з процедур банкрутства - 21.04.2019.
Відповідач 2 - ТОВ «Карпат-Вин Еталон» також заперечив позовні вимоги вказавши на його необґрунтованість та з посиланням на постанову Верховного Суду у справі №5/58 (907/314/21) стверджуючи, що він є добросовісним користувачем земельної ділянки, його правовий статус закріплений договором оренди та витягом з Єдиного державного ре5єстру речових прав про реєстрацію іншого речового права. Щодо строків позовної давності то вказує, що позовна заява не містить інформації про те, з якого моменту права ЗАТ «Котнар» порушено ним, тоді як останнє могло порушити права ЗАТ «Котнар» з врахуванням предмету позову з моменту як товариство було замінено судом у справі №907/454/16 стороною в договорі оренди, а відповідач 1 міг порушити права позивача з моменту укладення договору оренди з ТОВ «Квадро» у 2006 році, відтак вважає, що строк позовної давності минув.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року у справі №5/58 (907/527/24) (суддя - Лучко Р.М.) позов задоволено частково. Визнано за ЗАТ “Котнар» (90260, с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 241/А, код ЄДРПОУ 22091380) право оренди за договором оренди земельної ділянки від 24 липня 2006 року, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24 липня 2006 року (номер запису у книзі державної реєстрації договорів оренди 2120486400-04060701100001) на земельні ділянки: - кадастровий номер 2120486400:01:001:0001, площею 2,3193 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501368721204); - кадастровий номер 2120486400:01:001:0003, площею 12,8349 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501426321204); - кадастровий номер 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744085821204); - кадастровий номер 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744101121204); - кадастровий номер 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744104621204). Визнано укладеною додаткову угоду №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, який зареєстрований в Берегівському реєстраційному відділі, запис вчинено 24.07.2006 за №2120486400-04060701100001 в редакції, викладеній у позовній заяві. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ЗАТ “Котнар» 2422,40 грн. в повернення сплаченого судового збору. Стягнути з ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на користь ЗАТ “Котнар» 2422,40 грн. в повернення сплаченого судового збору.
Дане рішення в частині задоволення позовних вимог мотивоване підставністю заявлених до відповідачів вимог про визнання за позивачем права на їх оренду та з огляду на чинність договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, наявністю у позивача права власності на виноградники, що засаджені на орендованих за цим договором земельних ділянках та відсутністю встановлених підстав для продовження реєстраційного посвідчення права оренди спірними земельними ділянками за ТОВ «Карпат-Вин Еталон» за встановлених у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) обставин фактичного не набуття прав на виноградники у ТОВ «Какрпат-Вин Еталон» - передбачають необхідність реєстрації за позивачем права оренди земельними ділянками кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045. Відтак з посиланням на ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позовні вимоги в даній частині які заявлені до відповідача 1 визнано обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Крім цього, зазначено, що за позицією суду, з метою забезпечення принципу юридичної визначеності у спірних правовідносинах задоволено і позовну вимогу в частині визнання укладеною додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006. При цьому, вказано, що згідно реєстраційних довідок вищевказані земельні ділянки перебувають в держаній власності із зазначенням повноважної особи власника - Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області і доказів реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки за Берегівською міською радою не надано. З посиланням на практику Верховного Суду встановлено, що зміна власника спірної земельної ділянки, що в спірних правовідносинах полягає у необхідності державної реєстрації права комунальної власності не впливає на чинність договірних відносин за договором оренди від 24.07.2006 , а встановлені для органів державної влади обмеження у розпорядженні земельними ділянками, які підлягають передачі в комунальну власність - не поширюється на внесення змін до договору оренди від 24.07.2006 в частині зазначення особи орендаря за таким договором, позаяк в цьому разі відсутня реалізація компетенції з розпорядження земельними ділянками, а внесення змін до договору обумовлене необхідністю досягнення юридичної визначеності щодо сторін у спірному правовідношенні.
Також, судом встановлено, що створена в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 новоутворена земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:004, площею 3,3636 га перебуває в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (підстава - рішення державного реєстратора Оноківської сільської ради Ужгородського району Муругової А.С. про державну реєстрацію від 08.07.2022, індексний номер 64121634). Отже, встановлено, що позов в частині визнання права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га пред'явлено до неналежного відповідача, таким має бути Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, а відтак Берегівська районна державна адміністрація не може відповідати за позовними вимогами в цій частині, в зв'язку з чим зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Судом визнано передчасною вимогу про зобов'язання відповідача 1 зареєструвати за ЗАТ «Котнар» право оренди земельних ділянок за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006, позаяк встановленими обставинами реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за позивачем пов'язується із задоволенням позовних вимог в частині визнання права оренди, а відтак, зроблено висновок, що в даній частині позовних вимог відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало захисту обраним ним способом, шляхом зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії, що відповідно визнано підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Щодо строку позовної давності в даній справі, то суд першої інстанції вказав, що в спірних правовідносинах початок перебігу для позивача строку позовної давності за вимогами про визнання права оренди пов'язується з датою ухвалення Верховним Судом постанови у справі №5/58 (907/314/21) - 18.05.2023, внаслідок чого ЗАТ «Котнар» набуло право на позов щодо визнання власного права оренди спірних земельних ділянок та внесення змін до договору оренди від 24.07.2006 в частині визначення себе як орендарем земельних ділянок за фактом повернення від ТОВ «Карпат-Вин Еталон» отриманих за недійсним договором №8/12/09 від 08.12.2009 виноградників (акт від 20.09.2023). Також зазначив, що з 12.03.2020 встановлені в ст. 257 Цивільного кодексу України строки позовної давності на підставі п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) тобто до 30.06.2023, а з 17.03.2022 такі строки продовжені на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану») до 30.01.2024, а в подальшому, тобто з 30.01.2024, у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» перебіг позовної давності зупиняється на підставі нової редакції п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Позивач звернувся з даним позовом до суду 05.06.2024, тобто в межах встановлених законом строків позовної давності, у зв'язку з чим в задоволенні заяв відповідачів про застосування наслідків пропуску строку позовної давності відмовлено.
Відповідач 2 - ТОВ «Карпат-Вин Еталон» частково не погодившись з винесеним рішенням подав на розгляд Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення в частині задоволених позовних вимог постановлено без належних доказів з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник звертає увагу суду на те, що позивач ніколи не був стороною договору оренди землі від 24.07.2006, а тому вимога визнати за останнім право користування земельними ділянками так і укладеною додатковою угодою про зміну орендаря необґрунтована та суперечить вимогам ст. 7 КУзПБ, оскільки судом вирішуються спори стороною яких є боржник (позивач). Також, звертає увагу скаржник на те, що позовна заява не містить обґрунтування того як саме відповідачі порушують права та інтереси позивача в супереч вимогам ч. 3 ст. 163 ГПК України. Зазначає, що Берегівська РДА на даний час відповідно до п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України не має права розпоряджатися земельними ділянками, а суд примушує таку підписати додаткову угоду про зміну сторони договору оренди та порушити норми Земельного кодексу України щодо заборони розпоряджатися вказаними землями, і на такі зазначає накладено арешт ухвалою Ужгородського районного суду від 01.08.2023 у справі №308/12918/23. Вказує, що суд першої інстанції, не звернув уваги на докази та судження відповідача, що договір купівлі-продажу не містить відомостей про кадастрові номери земельної ділянки на яких росли виноградники і жодного доказу про те що виноградники які були предметом купівлі-продажу по договору №8/12/09 від 08.12.2009 що визнаний недійсним рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №5/58 (907/314/23) росли на земельних ділянках що є предметом цього спору в матеріалах справи відсутні і позивачем не надано. Наголошує, що позивачем не надано також доказів того, що виноградники на цей час перебувають у користуванні позивача і передані йому, при цьому суд використовує правову конструкцію що власник виноградників має право на землю в супереч рішення КГС ВС у справі №5/58 (907/314/23). Також, скаржник відмічає, що позивач не сплачував оренду за земельні ділянки а тому позовні вимоги вважає необґрунтованими, зазначаючи також про те, що банкрутство триває більше 14 років і позивач не платив би оренди, бо відсутні грошові кошти, що б завдало значних збитків державі.
Скаржник вказує в своє обґрунтування, що рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №5/58 (907/314/21) постановлено «повернути ЗАТ «Котнар» отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники». Тобто вважає, що повернути саме ті що придбані по договору у зв'язку з визнанням цього договору недійсним. Однак, при цьому, зазначає що відповідно до висновку ТПП від 20.05.2011 №15.08-6/341 виноградна лоза яка є предметом договору купівлі-продажу знищена на площі 60 га. Отже, вважає, що у зв'язку з цим відсутні виноградні кущі які були предметом договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009, такі знищені природнім явищем «заморозками» доказом чого є вищевказаний висновок ТПП. ТОВ «Карпат-Вин Еталон» вибракувало знищені виноградники, придбало саджанці та посадило такі на орендованій земельній ділянці. Відповідно вважає, що він є добросовісним користувачем земельної ділянки, його правовий статус закріплений договором оренди та витягом з Єдиного державного реєстру речових прав про реєстрацію іншого речового права.
Отже, за таких обставин та доказів, скаржник вказує, що визнання права користування земельною ділянкою за позивачем має ознаки як непропорційне втручання в право мирного володіння майном, закріплене у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є недопустимим. Позивач не отримав згоди від відповідача щодо заміни його як сторони договору в супереч вимога ст. 651 ЦК України, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі».
Відтак, просить, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №5/58 (907/527/24) в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ЗАТ «Котнар» - в повному обсязі.
Позивач - ТОВ «Котнар» у відзиві від 30.05.2025 вказує, що апеляційна скарга є невмотивованою, відповідні обґрунтування бездоказовими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №5/58 (907/527/25) є законним та обґрунтованим, оскільки судом в повній мірі досліджено всі подані сторонами докази та встановлено всі обставини. Зазначає, що юридично спірні земельні ділянки належать на праві власності Берегівської міської територіальної громади від імені якої діє Берегівська міська рада, однак, фактично ними здійснює розпорядження інший державний орган Берегівська районна військова (державна) адміністрація Закарпатської області, порушуючи при цьому норму закону про передачу у власність іншому органу цю земельну ділянку, безпідставно нею розпоряджається не маючи на це відповідних повноважень, що визначені законодавством України, вбачається порушення абз. 5 п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Зазначає, що 24.07.2006 ТОВ «Квадро» та Берегівською районною держадміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Берегівському реєстраційному відділі запис вчинено 24.07.2006 за №2120486400-04060701100001. Згідно умов даного договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 29 3681 га з кадастровими номерами: 2120486400:01:001:0001 загальною площею 2,3193 га,; 2120486400:01:001:0002 загальною площею 14,2139 га ; 2120486400:01:001:0003 загальною площею 12,8349 га. Даний договір укладено на 49 років. Дані земельні ділянки передано по акту приймання-передачі від 24.07.2006 ТОВ «Квадро» де останнім вчинено дії щодо насадження виноградників. В подальшому, вказані виноградники, як вказує позивач перейшли до нього на підставі договору купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 між ТОВ «Квадро» та ЗАТ «Котнар». В подальшому ЗАТ «Котнар» та ТОВ «Карпат-Вин Еталон» укладено договір купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 зазначених виноградників, відповідно до чого складено акт приймання-передачі від 08.12.2009 та акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) від 01.12.2011. В подальшому, рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/454/16 замінено орендаря за договором оренди земельної ділянки (запис від 24.07.2006 №2120486400-04060701100001) , який укладено між ТОВ «Квадро» та Берегівською районною державною адміністрацією. Як встановлено судом земельні ділянки були поділено, що чітко описано в рішенні і позивач вказує, що обставини та характер дій посадових осіб відповідача 2 та посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, адміністраторів, які вносили відомості до реєстру речових прав щодо земельних ділянок порушено кримінальне провадження №42023070000000142 від 07.06.2023 за ч.3 ст. 365-2 КК України. Позивач зазначає, що звернувся з позовними вимогами не щодо відчуження земельних ділянок, а лише визнання за ним в судовому порядку існуючого права оренди на вказані вище земельні ділянки, замість відповідача 2. Більше того звертає увагу, що ухвалою від 01.08.2023 у справі №308/12918/23 не заборонено здійснювати заміну сторони орендаря за договором оренди земельних ділянок, який укладено понад 15 років тому, а тому твердження апелянта в цій частині вважає неправдивими. В свою обґрунтування зазначає, що право власності на плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району, в тому числі і на земельних ділянках з кадастровим номером 2120486400:01:001:0001 загальною площею 2,3193 га; з кадастровим номером 2120486400:01:001:0002 загальною площею 14,2139 га; з кадастровим номером 2120486400:01:001:0003 загальною площею 12,8349 га, а також в тому числі і земельних ділянок які виділені з земельної ділянки з кадастровим номером 2120486400:01:001:0002, належать виключно ЗАТ «Котнар» (встановлено постановою ВС від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) то відповідно вважає, що право оренди цих земельних ділянок належить також ЗАТ «Котнар» та аж ніяк іншим особам. Недоречним вважає аргументи скаржника, щодо відсутності спору між ЗАТ Котнар» та Берегівською районною військовою (державною) адміністрацією Закарпатської області посилаючись на те, що спір про право оренди триває між сторонами вже не один рік, а саме вказує, що ним в судовому порядку доводиться своє законне право на оренду земельних ділянок, а адміністрація активно протидіє, постійно заперечує та вчиняє перешкоди, в підтвердження чого посилається на рішення у справі №5/58 (907/847/23). Також звертає увагу, що саме рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 спростовує аргументи скаржника в частині, які саме виноградники належні позивачу росли на земельних ділянках, які є предметом спору. Відповідно до цього, з посиланням на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 93, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 177, 181, 373, 374, 526, 626, 629, 651, 762, 792 ЦК України та висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, від 16.01.2021 у справі №910/2861/18 постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, від 05.09.2018 у справі №152/907/13-ц, від 06.09.2022 у справі №912/1885/21, від 22.03.2023 у справі №446/189/21, постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №6-14цс15 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.
30.06.2025 від представника відповідачів поступили письмові пояснення від 30.06.2025 стосовно правової визначеності, в якій вказує, що позивач маніпулює постановою суду касаційної інстанції №5/58 (907/314/21) відповідно до якої належність права власності на виноградники не впливає на договірні правовідносини стосовно оренди землі. В своє обґрунтування зазначає постанови Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №904/8306/21, від 01.04.2020 у справі №404/4702/18-ц (провадження №61-8629св19), постанови Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1551цс16, від 18.01.2017 у справі №6-648цс16.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 (головуючий суддя Желік М.Б., судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат - Вин Еталон» від 21.04.2025 (вх. №01-05/1212/25 від 21.04.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №5/58 (907/527/24) та призначено розгляд такої в судове засідання на 04.06.2025.
З підстав визначених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів та обставин справи.
В судовому засіданні 01.07.2025 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо викладених у ній доводів, просив оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В свою чергу, представник відповідача-1 підтримав вимоги апеляційної скарги, надав суду свої пояснення, просив оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, після судових дебатів, суд оголосив 01.07.2025 про перехід до стадії ухвалення судового рішення та в порядку, визначеному у ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09.07.2025.
В судове засідання 09.07.2025 в режимі відеоконференції з'явився представник відповідачів.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу в сукупності з відзивом на неї, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу в попередньому судовому засіданні, Західний апеляційний господарський встановив таке.
24 липня 2006 року між Берегівською районною державною адміністрацією, як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Квадро», як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24.07.2006 за № 2120486400-04060701100001 (Т-1, а.с.45-50), згідно п. 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації №325 від 24.06.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (закладки молодих виноградників), які знаходяться на території Мужіївської сільської ради Берегівського району.
В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 29,3681 га, у тому числі 2,3193 га, 14,2139 га та 12,8349 га. Кадастрові номери земельних ділянок 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 (пункти 2.1., 2.3. договору).
Даний договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.1. договору).
Відповідно до акту від 24.07.2006 приймання-передачі земельної ділянки об'єкт оренди за договором передано орендодавцем орендарю в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва (закладки молодих виноградників) (Т-1, а.с.48 «зворот»).
Згідно п.12.1. договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п.12.2. договору).
Відповідно до пункти 12.3., 12.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання.
Згідно з пунктами 12.6., 12.7. договору при переході права володіння і користування майном, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, дійсний договір підлягає розірванню або укладенню договору суборенди. При переході права володіння, користування і розпорядження майном, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, дійсний договір підлягає розірванню.
Отже, як вбачається з обставин справи, на підставі умов договору орендар - ТОВ “Квадро» фактично приступив до використання землі, як титульний орендар, відповідно до робочого проекту створення виноградників в с. Мужієво, Берегівського району, складеного Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад».
Згідно з робочим проектом створення виноградників в с. Мужієво, Берегівського району, складеного Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» загальна площа виноградників становить 30 га, зокрема, сорту Трамінер (7,10 га), Фетяска біла (7,10 га), Іршаї Олівер (7,10 га), Рислінг рейнський (7,05 га), ґрунтові дороги (1,65 га).
Наявність наведених вище виноградників підтверджено актом інвентаризації виноградників, закладених з 2000 року по 2013 року, затвердженого Управлінням агропромислового розвитку Берегівської райдержадміністрації 13.06.2013.
Дані обставини встановлені Господарським судом Закарпатської області у рішенні від 19 вересня 2016 року в межах розгляду справи №907/454/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» до відповідача: Берегівської районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Квадро» про внесення змін до Договору оренди землі від 24.07.2006 (Т-1, а.с.59-65), визнаються позивачем у цій справі, а відтак, в силу приписів частин 1, 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для усіх сторін справи №5/58 (907/527/24).
Окрім того, в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 встановлено, що в подальшому виноградники на підставі договору купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 від ТОВ “Квадро» на підставі акту приймання-передачі від 29.12.2008 перейшли у власність ЗАТ “Котнар», а надалі - на підставі договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 та відповідно до акту приймання-передачі (додаток №3) від 08.12.2009 та актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) від 01.12.2011 - у власність ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
Встановлено, що відповідно до п. 1.1. укладеного 08 грудня 2009 року між ЗАТ “Котнар» (продавець) та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» (покупець) договору купівлі-продажу №8/12/09, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві майно, що визначено у даному договорі, вільне від прав та претензій інших осіб, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору купівлі-продажу №8/12/09 найменування майна, що є предметом цього договору: багаторічні насадження плодоносних та неплодоносних виноградників, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району. Назва товару, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору.
Згідно з п. 3.1. договору купівлі-продажу № /12/09 право власності на майно, що є предметом даного договору, переходить від продавця до покупця з дня підписання та скріплення печатками акту прийому-передачі майна уповноваженими на те представниками сторін.
В подальшому, 08 грудня 2009 року ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» підписали акт приймання-передачі виноградних кущів до договору купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09, відповідно до якого продавець передав, а покупець отримав у власність плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району за переліком, у якому вказано номер поля, назву сорту, площу (га), кількість саджанців, ряди та рік посадки; сорти та кількість саджанців, які є плодоносними, і які є неплодоносними.
Окрім того, 08.12.2009 ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» підписали акт приймання-передачі проектної документації до договору купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09, відповідно до якого продавець передав, а покупець отримав:
- робочий проект створення винограднику у ЗАТ “Котнар», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, загальною площею 11,82 га, у чотирьох томах, виготовлений Закарпатським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість» у 2009 році;
- робочий проект створення винограднику у ЗАТ “Котнар», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, загальною площею 40,3 га, у чотирьох томах, виготовлений Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2003 році;
- робочий проект створення винограднику у ЗАТ “Квадро», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, загальною площею 30,0 га, у чотирьох томах, виготовлений Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2005 році.
Дані обставини встановлені господарськими судами під час розгляду справи №5/58 (907/314/21) та зазначені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року в справі №5/58 (907/314/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» до Берегівської районної державної адміністрації та Закритого акціонерного товариства “Котнар» про припинення права користування земельною ділянкою та заміну сторони у договорі оренди землі та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Котнар» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» та Берегівської районної державної адміністрації про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон», а також про зобов'язання ТОВ “Карпат-Вин Еталон» повернути на користь ЗАТ “Котнар» отримані у власність за Договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району, а відтак, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для усіх сторін справи №5/58 (907/527/24).
Таким чином, з сукупності встановлених господарськими судами під час розгляду справ №907/454/16 та №5/58 (907/314/21) обставин вбачається, що відповідач 2 у цій справі - ТОВ “Карпат-Вин Еталон» з 08.12.2009 став власником виноградників, (з яких площа виноградників сорту Трамінер - 7,10 га, Фетяска біла - 7,10 га, Іршаї Олівер - 7,10 га, Рислінг рейнський - 7,05 га, ґрунтові дороги - 1,65 га), які були створені (закладені) ТОВ “Квадро» на підставі робочого проекту створення винограднику, виготовленого Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2005 році, розташовані на земельних ділянках кадастрові номери земельних ділянок 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 загальною площею 29,3681 га та перебували з відповідною метою в оренді ТОВ “Квадро» на підставі укладеного з Берегівською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24.07.2006 за № 2120486400-04060701100001.
Наведене, в свою чергу, стало підставою для прийняття Господарським судом Закарпатської області рішення від 19 вересня 2016 року у вже згаданій справі №907/454/16 (Т-1, а.с.59-65), яким було задоволено позовні вимоги ТОВ “Карпат-Вин Еталон», замінено орендаря за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006 (запис від 24.07.2006р. №2120486400-04060701100001) та внесено зміни до даного договору в частині зазначення орендаря - ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
В подальшому, встановлено, що 29 січня 2018 року між Берегівською районною державною адміністрацією та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» укладено додаткову угоду №2901/18 до договору оренди від 24.07.2006 (Т-1, а.с.51), якою відповідно до змісту рішення Господарського суду Закарпатської області рішення від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 змінено сторону орендаря земельної ділянки, зазначивши таким ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 30.05.2023 №28-7-0.2-2202/2-23 (Т-1, а.с.44), наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2020 №335-СГ (Т-1, а.с.58), ухвалою Слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.08.2023 у справі №308/12918/23 (Т-1, а.с.52-55) підтверджується, що:
- 08.07.2020 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок відбувся поділ земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002, площею 14,2139 га, внаслідок чого у Державному земельному кадастрі зареєстровані земельні ділянки з новоутвореними кадастровими номерами, а саме: 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га; 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га; 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га; 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га; 2120486400:01:000:0044, площею 0,9699 га;
- у 2022 році земельна ділянка за кадастровим номером 2120486400:01:000:0044 (01.03 для ведення особистого селянського господарства), площею 0,9699 га була додатково розділена на три земельні ділянки вже з іншим цільовим призначенням та формою власності: 2120486400:01:000:0048 (3.08 Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) площею 0,5223 га, форма власності приватна; 2120486400:01:000:0049 (01.03 Для ведення особистого селянського господарства) площею 0,1970 га, форма власності приватна; 2120486400:10:001:0170 (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» площею 0,2506 га форма власності приватна.
Згідно з наявними в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №378296984 від 13.05.2024, №379529039 від 21.05.2024, №379642337 від 22.05.2024, №379637282 від 22.05.2024, №378304491 від 13.05.2024, №378294655 від 13.05.2024,№378305060 від 13.05.2024, №378303742 від 13.05.2024, №381096773 від 31.05.2024, №381096277 від 31.05.2024, №381096628 від 31.05.2024 (Т-1, а.с.32-43) вбачається, що на час розгляду справи в суді:
- земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, площею 2,3193 га та 2120486400:01:001:0003, площею 12,8349 га перебувають в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області (підстава - рішення державного реєстратора Берегівської РДА Лойф О.Г. індексний номер №40004905, №40006375 від 05.03.2018) та на підставі Договору оренди від 24.07.2006, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право оренди ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на означені земельні ділянки (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.03.2018, індексний номер №40004905 та №40006375);
- земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:001:0002, площею 14,2139 га припинила своє існування як окремий об'єкт цивільних прав із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав у зв'язку з її поділом (рішення державного реєстратора Великоберезької сільської ради Берегівського району Марочканич В.Й. про державну реєстрацію від 03.06.2023, індексний номер №67872209);
- створені в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 новоутворені земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га; 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га та 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га перебувають в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області (підстава - рішення державного реєстратора Великоберезької сільської ради Берегівського району Марочканич В.Й. про державну реєстрацію від 03.06.2023, індексні номери №67872209, №67871652 та №67872124) та на підставі Договору оренди від 24.07.2006, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право оренди ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на означені земельні ділянки (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.06.2023, індексний номер №67872209, №67871652 та №67872124);
- створена в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 новоутворена земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га перебуває в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (підстава - рішення державного реєстратора Оноківської сільської ради Ужгородського району Муругової А.С. про державну реєстрацію від 08.07.2022, індексний номер №64121634) та на підставі Договору оренди від 24.07.2006, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 у справі №907/454/16 в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право оренди ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на означену земельну ділянку (рішення державного реєстратора Великоберезької сільської ради Берегівського району Марочканич В.Й. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.06.2023, індексний номер №67871751);
- створена в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 новоутворена земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:0044, площею 0,9699 га була зареєстрована як приватна власність ОСОБА_1 (одного з засновників ТОВ “Карпат-Вин Еталон») відповідно до рішення державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюка О.В. (рішення про державну реєстрацію від 23.10.2020 за №24743843) на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2008 та за даним фактом на даний час відбувається судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесене в ЄРДР за № 42023070000000142 (справа №297/3661/24);
- земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:0044, площею 0,9699 га, в свою чергу також була розділена зареєстрованим власником ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення, в результаті чого утворені три земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:000:0048 (3.08 Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), площею 0,5223 га; 2120486400:01:000:0049 (01.03 Для ведення особистого селянського господарства), площею 0,1970 га; 2120486400:10:001:0170 (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», площею 0,2506 га зареєстровані як приватна власність ОСОБА_1 (одного з засновників ТОВ “Карпат-Вин Еталон») відповідно до рішень державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюка О.В. (рішення про державну реєстрацію від 29.03.2021 за №57334919, від 23.10.2020 за №54743843).
Таким чином, на час розгляду даної справи в суді за ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 у зв'язку з придбанням за договором купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 в ЗАТ “Котнар» виноградників, які були створені (закладені) ТОВ “Квадро» на підставі робочого проекту створення винограднику, виготовленого Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2005 році, - зареєстровано право оренди на земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, які були предметом оренди за Договором оренди від 24.07.2006 та на земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:000:0045, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047 та 2120486400:10:001:0137, які створені внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002.
В той же час, 18 травня 2023 року постановою Верховного Суду у справі №5/58 (907/314/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» до Берегівської районної державної адміністрації та Закритого акціонерного товариства “Котнар» про припинення права користування земельною ділянкою та заміну сторони у договорі оренди землі та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Котнар» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» та Берегівської районної державної адміністрації про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон», а також про зобов'язання ТОВ “Карпат-Вин Еталон» повернути на користь ЗАТ “Котнар» отримані у власність за Договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району серед іншого було задоволено зустрічний позов та:
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09, що був укладений між ЗАТ “Котнар» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон»;
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпат-Вин Еталон» повернути ЗАТ “Котнар» отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району.
На виконання даної постанови Верховного Суду, Господарським судом Закарпатської області 24 серпня 2023 року видано наказ про зобов'язання ТОВ “Карпат-Вин Еталон» повернути ЗАТ “Котнар» отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району.
Як встановлено у постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №5/58 (907/314/21) наказ Господарського суду Закарпатської області від 24 серпня 2023 року у справі №5/58(907/314/21) був пред'явлений до примусового виконання та по ньому було відкрите виконавче провадження №72713450.
Згідно з постановою приватного виконавця Романа Р.М. від 20 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження №72713450, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 24 серпня 2023 року у справі №5/58(907/314/21) закінчено у зв'язку із фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а саме, згідно акту від 20 вересня 2023 року зобов'язання щодо передачі ЗАТ “Котнар» отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району виконано в повному обсязі.
Дані обставини встановлені в постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №5/58 (907/314/21) в межах розгляду апеляційної скарги ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.02.2024 у справі №5/58(907/314/21) про відмову в задоволенні заяви ТОВ “Карпат-Вин Еталон» про визнання наказу від 24.08.2023 таким, що не підлягає виконанню та в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для цієї справи.
У зв'язку з викладеним, 28.05.2024 ліквідатор ЗАТ “Котнар» арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. звернувся до Берегівської районної державної адміністрації з листом від 27.05.2024 за №02-01/62-198 (Т-1, а.с.56), яким просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006 в частині заміни орендаря земельної ділянки з ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на ЗАТ “Котнар», долучивши до такого листа підписані орендарем два примірники додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006 року.
Даний лист від 27.05.2024 за №02-01/62-198 надісланий на адресу Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями фіскального чеку від 28.05.2024, опису вкладення в цінний лист та поштової накладної за трек-номером відправлення 0303516261032 (Т-1, а.с.57 «зворот»), та не заперечується відповідачем 1 у справі. Відповідачем 1 не подано суду доказів відповіді райдержадміністрації на такий лист-пропозицію ЗАТ “Котнар».
Відтак, ліквідатор боржника - ЗАТ “Котнар» звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Берегівської районної військової (державної) адміністрації Закарпатської області та ТОВ «Карпат-Вин Еталон» про визнання за ЗАТ “Котнар» права оренди за договором оренди земельної ділянки від 24 липня 2006 року, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24 липня 2006 року (номер запису у книзі державної реєстрації договорів оренди 2120486400-04060701100001) на земельні ділянки: кадастровий номер 2120486400:01:001:0001, площею 2,3193 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501368721204); кадастровий номер 2120486400:01:001:0003, площею 12,8349 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501426321204); кадастровий номер 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744085821204); кадастровий номер 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2608506921020); кадастровий номер 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744101121204); кадастровий номер 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2744104621204); визнання укладеною додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, який зареєстрований в Берегівському реєстраційному відділі 24.07.2006 (запис № 2120486400-04060701100001) в пропонованій позивачем відповідно до листа від 27.05.2024 за №02-01/62-198 редакції та зобов'язання відповідача 1 зареєструвати за ЗАТ “Котнар» право оренди земельних ділянок за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №5/58 (907/527/24) позовні вимоги задоволено частково, з чим не погодився відповідач 2 подавши апеляційну скаргу, яка описана вище.
При перегляді рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №5/58 (907/527/24), Західний апеляційний господарський суд керувався таким.
Згідно вимог ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Зокрема, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (частина 3 статті 122 ЗК України в редакції на час укладення договору).
Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації» закріплено повноваження державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Матеріалами справи встановлено, що між Берегівською районної державною адміністрацією та ТОВ “Квадро» у 2006 році на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24 липня 2006 року (номер запису у книзі державної реєстрації договорів оренди 2120486400-04060701100001) виникли орендні правовідносини щодо земельних ділянок кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003, загальною площею 29,3681 га, які передані Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області, як уповноваженим станом на 2003 рік органом в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Квадро» строком на 49 років з метою сільськогосподарського виробництва для закладки молодих виноградників і такі виноградники були закладені ТОВ “Квадро» на орендованих за Договором від 24.07.2006 земельних ділянках відповідно до робочого проекту створення винограднику у ТОВ “Квадро», загальною площею 30,0 га (під насадженнями 28,35 га), виготовлений Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2005 році (Т-2, а.с.198-199)
Також, за встановленими у справі обставинами закладені на земельних ділянках кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003, загальною площею 29,3681 га виноградники відповідно до договору купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 від ТОВ “Квадро» та на підставі акту приймання-передачі від 29.12.2008 перейшли спершу у власність ЗАТ “Котнар», яким в подальшому відповідно до договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 та акту приймання-передачі (додаток №3) від 08.12.2009 розташовані на земельних ділянках кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 виноградники були продані ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
Дані обставини стали підставою для внесення змін в договір оренди від 24.07.2006 в частині особи-орендаря земельних ділянок відповідно до рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16, у якій ТОВ “Карпат-Вин Еталон» доводив своє право оренди земельних ділянках кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 фактом придбання виноградників у ЗАТ “Котнар» відповідно до договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 було задоволено позовні вимоги ТОВ “Карпат-Вин Еталон», замінено орендаря за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006 (запис від 24.07.2006р. №2120486400-04060701100001) та внесено зміни до даного договору в частині зазначення орендаря - ТОВ “Карпат-Вин Еталон» і 29 січня 2018 року між Берегівською районною державною адміністрацією та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» укладено додаткову угоду №2901/18 до договору оренди від 24.07.2006, якою відповідно до змісту рішення Господарського суду Закарпатської області рішення від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 змінено сторону орендаря земельної ділянки, зазначивши таким ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
В подальшому, як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області рішення від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 ТОВ “Карпат-Вин Еталон» зареєструвало за собою право оренди земельних ділянок за договором оренди від 24.07.2006 року, здійснило поділ земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 на п'ять інших земельних ділянок кадастрові номери 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га; 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га; 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га; 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га та 2120486400:01:000:0044, площею 0,9699 га, остання з яких, в свою чергу, була поділена ще на три земельних ділянки кадастрові номери 2120486400:01:000:0048, площею 0,5223 га, 2120486400:01:000:0049, площею 0,1970 га та 2120486400:10:001:0170, площею 0,2506 га зі зміною власника та цільового призначення таких земельних ділянок.
Дане підтверджується долученими до позовної заяви інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №378296984 від 13.05.2024, №379529039 від 21.05.2024, №379642337 від 22.05.2024, №379637282 від 22.05.2024, №378304491 від 13.05.2024, №378294655 від 13.05.2024,№378305060 від 13.05.2024, №378303742 від 13.05.2024,№381096773 від 31.05.2024, №381096277 від 31.05.2024, №381096628 від 31.05.2024 та не заперечується відповідачами у справі.
В свою чергу в подальшому, відповідно до постанови Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі №5/58 (907/314/21) було визнано недійсним укладений між ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» договір купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, на підставі якого ТОВ “Карпат-Вин Еталон» відповідно до рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16 набуло право оренди за договором оренди від 24.07.2006 та в межах примусового виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі №5/58 (907/314/21) ТОВ “Карпат-Вин Еталон» повернуто ЗАТ “Котнар» отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району, в тому числі й на спірних у цій справі земельних ділянках, які були орендовані за договором від 24.07.2006 року.
Європейський суд з прав людини зауважує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі “Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов'язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися.
З урахуванням викладеного, за відсутності інших підстав набуття за ТОВ “Карпат-Вин Еталон» права оренди спірними в цій справі земельними ділянками кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045, окрім як придбання у ЗАТ “Котнар» виноградників за договором від 08.12.2009 №8/12/09, беручи до уваги встановлену в межах розгляду справи №5/58 (907/314/21) недійсність такого договору та повернення виноградників покупцем (ТОВ “Карпат-Вин Еталон») продавцю (ЗАТ “Котнар») за актом від 20.09.2023 (постанова Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №5/58 (907/314/21)), суд першої інстанції обґрунтовано повважав невідповідними заперечення відповідачів проти заявлених у цій справі позовних вимог з посиланням на відсутність у позивача будь-яких прав на спірні земельні ділянки, позаяк такі доводи свідчать про намір відповідачів здійснити переоцінку вже встановлених в остаточному судовому рішенні у справі №907/454/16 обставин, що перехід права власності на виноградники за договором від 08.12.2009 №8/12/09 є підставою для зміни особи-орендаря за договором оренди земельної ділянки від 24.04.2006, що в свою чергу, не відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки відповідач 2 фактично ставить під сумнів перед судом остаточність та підставність судового рішення на підставі якого він і зареєстрував своє право оренди на спірні земельні ділянки.
У відповідності до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
З аналізу обставин та матеріалів справи вбачається, як вірно зазначено судом першої інстанції суперечлива поведінка відповідача 2, який доводячи своє право на оренду земельних ділянок за договором оренди від 24.07.2006 кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 в межах розгляду справи №907/454/16 посилався на факт придбання у позивача в цій справі - ЗАТ «Котнар» виноградників за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09, а в подальшому після визнання Верховним Судом недійсним даного договору, заперечує проти визнання права оренди за позивачем у зв'язку з відсутністю «відношення» до спірних земельних ділянок та втручання в його договірні відносини з Берегівською районною державною адміністрацією.
Також, відповідач 2 як в суді першої так і апеляційної інстанції стверджує про те, про знищення виноградних кущів, які були предметом саме договору купівлі-продажу №8/12/09 від 08.12.2009 у 2011 році з посиланням на висновок ТТП від 20.05.2011 №15.08-6/341, однак дане твердження також є суперечливим, оскільки при зверненні з позовом в рамках справи №907/454/16 такий доводив, що він є власником саме тих виноградників, закладка яких відбулася ТОВ «Квадро» та які в подальшому були відчужені останнім на користь ЗАТ «Котнар» і надалі - відповідачу 2 та відповідно має право на внесення змін до договору оренди від 24.07.2006.
Однак, слід відмітити, що в подальшому, ТОВ «Карпат-Вин Еталон» повернуто ЗАТ «Котнар» за актом від 20.09.2023 виноградників на виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21).
У відповідності до вимог ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов'язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю, одним із яких є реституція.
Суд першої інстанції вірно врахував, що за обставинами цієї справи у відповідача 2 - ТОВ “Карпат-Вин Еталон» без укладення 08.12.2009 з позивачем недійсного договору купівлі-продажу були відсутні інші правові підстави для оренди спірних земельних ділянок, що вбачається зі змісту рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2016 року у справі №907/454/16, а відтак заперечення ТОВ “Карпат-Вин Еталон» в цій частині правомірно відхилено судом першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до положень частини 3 статті 653 і статті 654 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. При цьому зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Якщо ж договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Слід відмітити, що пунктами 12.6., 12.7. договору оренди земельної ділянки від 24.07.2016 визначено, що при переході права володіння і користування майном, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, дійсний договір підлягає розірванню або укладенню договору суборенди. При переході права володіння, користування і розпорядження майном, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, дійсний договір підлягає розірванню.
Водночас, з урахуванням положень п. 12.4. договору оренди земельної ділянки від 24.07.2016, за яким розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, за відсутності взаємної згоди сторін питання щодо зміни умов договору оренди чи його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони слід вирішувати в судовому порядку.
Матеріали справи не містять доказів звернення орендодавця та/або орендаря за договором оренди від 24.07.2016 до суду та/або досягнення між сторонами договору письмової згоди щодо його розірвання у зв'язку з відчуженням ТОВ “Квадро» виноградників на користь ЗАТ “Котнар» (договір купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 року) чи у зв'язку з подальшим укладенням між ЗАТ “Котнар» та ТОВ “Карпат-Вин Еталон» недійсного договору купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09, а з додаткової угоди від 29.01.2018 за №2901/18 до договору оренди від 24.07.2006 навпаки вбачається внесення змін до договору, незважаючи на перехід права власності на майно (виноградники), що розташоване на спірних земельних ділянках.
Таким чином, суд першої інстанції вірно відмітив, що положення пунктів 12.6., 12.7. договору оренди земельної ділянки від 24.07.2016 в частині можливості розірвання такого договору у зв'язку з переходом права власності на розташоване на земельних ділянках майно залишилися нереалізованими сторонами договору оренди.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно врахував правові висновки у спірних правовідносинах, які надані Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 в справі №5/58 (907/314/21) відповідно до яких “фактично набуття прав на спірні виноградники у ТОВ “Карпат-Вин Еталон» не відбулося у зв'язку з порушенням особливого порядку обороту/набуття права власності (користування) на багаторічні насадження (виноградники)», які не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані та через ігнорування врегулювання правової долі земельної ділянки, яке є першочерговим у таких правовідносинах і веде за собою також і набуття відповідного права на багаторічні насадження.
У зв'язку з наведеним, з огляду на підтвердження представником ТОВ “Карпат-Вин Еталон» факту користування цим товариством спірними виноградниками при розгляді справи №5/58 (907/314/21) у Верховному Суді, судова колегія вважала, що за конкретних обставин цієї справи підлягала задоволенню вимога ЗАТ “Котнар» про зобов'язання ТОВ “Карпат-Вин Еталон» повернути ЗАТ “Котнар» отримані у власність за Договором купівлі-продажу від 08.12.2009 №8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району, а виконання рішення Верховного Суду в цій частині є неможливим без вирішення юридичної долі земельної ділянки, яка з урахуванням правової позиції Верховного Суду у справі №5/58 (907/314/21) за всіма обставинами не може продовжувати перебувати в оренді ТОВ “Карпат-Вин Еталон» за Договором оренди від 24.07.2016 при встановленій Верховним Судом обставині відсутності набуття у ТОВ “Карпат-Вин Еталон» права на виноградники за Договором купівлі-продажу від 08.12.2009.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги те, що у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) встановлений обов'язок для відповідача 2 повернути позивачу плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району, з урахування зазначеної у цій же постанові правової позиції, що багаторічні насадження (виноградники) не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, а отже, і не могли бути предметом Договору купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 як окремо визначене майно без визначення юридичної долі земельної ділянки (на відміну від виноградного куща, який може бути окремим об'єктом продажу) в будь-якому разі пов'язується з необхідністю переходу до позивача (ЗАТ “Котнар») права на земельні ділянки, на яких такі виноградники (а не виноградні кущі) розташовані (засаджені).
Дане спростовує доводи відповідачів про те, що ТОВ “Карпат-Вин Еталон» є добросовісним користувачем спірних земельних ділянок, як вірно і невідповідними суд першої інстанції повважав заперечення відповідача 2 з посиланням на ту обставину, що в рамках розгляду справи №5/58 (907/314/21) предметом був інший договір оренди - від 23.06.2003 року, позаяк в рамках розгляду зустрічного позову в справі №5/58 (907/314/21) Верховним Судом зроблено висновок про недійсність не певного договору оренди, а договору купівлі-продажу від 08.12.2009, у зв'язку з придбанням виноградників за яким ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на підставі судового рішення в справі №907/454/16 і зареєстрував за собою право оренди спірних земельних ділянок.
Чинний договір купівлі-продажу №22/12/08 від 22.12.2008 року виноградників, укладений між первісним орендарем за договором оренди від 24.07.2006 - ТОВ “Квадро» та ЗАТ “Котнар» не оскаржується у даній справі, є дійсним та таким, що за встановлених судами під час розгляду справ №907/454/16 та №5/58 (907/314/21) обставин підтверджує факт переходу до позивача у цій справі (ЗАТ “Котнар») права власності на виноградники (з яких площа виноградників сорту Трамінер - 7,10 га, Фетяска біла - 7,10 га, Іршаї Олівер - 7,10 га, Рислінг рейнський - 7,05 га, ґрунтові дороги - 1,65 га), які були створені (закладені) ТОВ “Квадро» на підставі робочого проекту створення винограднику, виготовленого Ужгородським відділом комплексного проектування Українського державного інституту проектування садів та виноградників “Укрдіпросад» у 2005 році, розташовані на земельних ділянках кадастрові номери земельних ділянок 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0002 та 2120486400:01:001:0003 загальною площею 29,3681 га та перебували з відповідною метою в оренді ТОВ “Квадро» на підставі укладеного з Берегівською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, зареєстрованого у Берегівському реєстраційному відділі ДП “Центр ДЗК» 24.07.2006 за № 2120486400-04060701100001.
Відповідно до положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008 визначив, що право власності, у тому числі й приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.
Разом з тим у рішенні від 05 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України закріпив, що хоча право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
В свою чергу, перший протокол до Конвенції у статті 1 “Захист власності» передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За змістом ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, в тому числі й право оренди (ч. 2 ст. 395 Цивільного кодексу України, абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно з пунктом «а» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України також передбачено, що способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (наявності права).
Відтак, надаючи оцінку належності обраного позивачем способу захисту з урахуванням встановлених судом обставин щодо неодноразового поділу однієї з земельних ділянок, яка виступала об'єктом оренди за договором від 24.07.2006, суд першої інстанції вірно врахував позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, за якою поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
При цьому, передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки.
Відповідно до статті 110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
З матеріалів та обставин справи вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:001:0002, яка була одним з об'єктів оренди за договором оренди від 24.07.2006 у 2023 році була поділена на п'ять інших земельних ділянок кадастрові номери 2120486400:01:000:0046, площею 3,4829 га; 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га; 2120486400:10:001:0137, площею 4,8435 га; 2120486400:01:000:0045, площею 1,5538 га та 2120486400:01:000:0044, площею 0,9699 га, остання з яких, в свою чергу, була поділена ще на три земельних ділянки кадастрові номери 2120486400:01:000:0048, площею 0,5223 га, 2120486400:01:000:0049, площею 0,1970 га та 2120486400:10:001:0170, площею 0,2506 га зі зміною власника та цільового призначення таких земельних ділянок.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо того, що поділ земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була неодноразово поділена і за її рахунок сформовано сім нових земельних ділянок, в тому числі й спірні в цій справі земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що підставою державної реєстрації права власності та інших речових прав є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Отже, вірним та не спростованим скаржником є висновок суду про те, що судове рішення про визнання за позивачем права оренди спірних земельних ділянок за встановлених судом обставин чинності такого права для позивача, як власника виноградників, що на них засаджені, неприпинення договору оренди від 24.07.2006 та відсутність встановлених підстав для продовження реєстраційного посвідчення права оренди спірними земельними ділянками за ТОВ “Карпат-Вин Еталон» за встановлених у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) обставин фактичного ненабуття прав на виноградники у ТОВ “Карпат-Вин Еталон», - здатне в повній мірі відновити порушене право ЗАТ “Котнар» бути орендарем земельних ділянок, на яких засаджені виноградники, що перебувають у власності позивача, матиме наслідком реєстрацію такого права в Державному реєстрі речових прав за позивачем у справі, а відтак є як належним, так і ефективним способом судового захисту у спірних правовідносинах.
При цьому, судом першої інстанції вірно відмічено, що створена в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120486400:01:001:0002 новоутворена земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:0047, площею 3,3636 га перебуває в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (підстава - рішення державного реєстратора Оноківської сільської ради Ужгородського району Муругової А.С. про державну реєстрацію від 08.07.2022, індексний номер №64121634), який не є відповідачем в даній справі, а тому правомірно відмовлено в частині визнання права оренди на вищевказану земельну ділянку.
Щодо спірних ділянок 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, , 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045 то суд першої інстанції вірно вказав про підставність заявлених до відповідачів вимог про визнання за позивачем права на їх оренду, що з огляду на чинність договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, наявність у позивача права власності на виноградники, що засаджені на орендованих за цим договором земельних ділянках та відсутність встановлених підстав для продовження реєстраційного посвідчення права оренди спірними земельними ділянками за ТОВ “Карпат-Вин Еталон» за встановлених у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) обставин фактичного ненабуття прав на виноградники у ТОВ “Карпат-Вин Еталон», передбачають необхідність реєстрації за позивачем права оренди за вище вказаними земельними ділянками.
Щодо вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, яка правомірно задоволена судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Обставинами та матеріалами справи встановлено, що після ухвалення Верховним Судом постанови від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) та повернення виноградників відповідачем 2 позивачу за актом від 20 вересня 2023 року ліквідатор ЗАТ “Котнар» арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. 28.05.2024 звернувся до Берегівської районної державної адміністрації з листом від 27.05.2024 за №02-01/62-198, яким просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006 в частині заміни орендаря земельної ділянки з ТОВ “Карпат-Вин Еталон» на ЗАТ “Котнар», долучивши до такого листа підписані орендарем два примірники додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, що підтверджується копіями фіскального чеку від 28.05.2024, опису вкладення в цінний лист та поштової накладної за трек-номером відправлення 0303516261032.
Відповідачем 1 не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України факту не отримання листа ліквідатора позивача та не надано суду доказів його розгляду і як наслідок відповідно, прийняття або ж відхилення такої пропозиції.
Частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Суд першої інстанції вірно зауважив те, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (“Лелас проти Хорватії», від 20.05.2010 і “Тошкуце та інші проти Румунії», від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (“Онер'їлдіз проти Туреччини», та “Беєлер проти Італії»).
Європейській суд з прав людини вказував, що поняття “майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття “правомірні очікування», тобто, законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (“Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії»).
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи наявність у ЗАТ “Котнар» права оренди спірними земельними ділянками у зв'язку з придбанням у ТОВ “Квадро» виноградників, які на них засаджені та з урахуванням встановлених Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі №5/58 (907/314/21) відсутності підстав вважати, що таке право оренди перейшло до ТОВ “Карпат-Вин Еталон», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з метою досягнення юридичної визначеності між сторонами у спірних правовідносинах існує необхідність у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006 в частині зазначення особи-орендаря, яким наразі відповідно до додаткової угоди №2901/18 від 29.01.2018 зазначено ТОВ “Карпат-Вин Еталон».
Слід відмітити, що матеріали справи не містять поданих відповідачем 1 суду доказів наявності будь-яких заперечень щодо пропонованого ліквідатором позивача проекту додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2006, а відповідно до такого проекту не передбачається зміни будь-яких істотних умов договору оренду, що визначені в ст. 15 Закону України “Про оренду землі».
01.01.2013 набув чинності Закон України № 5245-VI “Про розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон № 5245-VI), за змістом підпункту “б» пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах “а» і “б» пункту 4 цього розділу.
Відповідно до підпункту “г» пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» ЗК України у державній власності залишаються: усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті “а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Згідно з пунктом 5 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
У подальшому Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі - Закон № 1423-ІХ) були внесені зміни до пункту 24 розділу X “Перехідні положення» ЗК України, згідно з якими з дня набрання чинності цим пунктом, а саме з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за виключенням переліку земель, зазначених у підпунктах “а»-“е» абзацу 1 цього пункту.
При цьому, абзацом 2 пункту 24 розділу X “Перехідні положення» ЗК України в редакції Закону України №1423-ІХ визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (абз. 3 п. 24 розділу X “Перехідні положення» ЗК України в редакції Закону України №1423-ІХ).
Таким чином, правовою підставою для набуття права комунальної власності та (відповідно) припинення права державної власності на земельні ділянки що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до пункту 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України в редакції Закону України №1423-ІХ і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є факт реєстрації права комунальної власності на такі ділянки.
Згідно обставин справи встановлено, що земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045 розташовані на території Мужіївської сільської ради, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за №712-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» входить до складу Берегівської міської територіальної громади, від імені якої повноваження власника здійснює Берегівська міська рада.
В свою чергу, з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав №378296984 від 13.05.2024, №379529039 від 21.05.2024, №379642337 від 22.05.2024, №379637282 від 22.05.2024, №378304491 від 13.05.2024, №378294655 від 13.05.2024,№378305060 від 13.05.2024, №378303742 від 13.05.2024,№381096773 від 31.05.2024, №381096277 від 31.05.2024, №381096628 від 31.05.2024 вбачається, що на час розгляду справи в суді земельні ділянки кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045 перебувають в державній власності із зазначенням повноважної особи власника - Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області, земельна ділянка кадастровий номер 2120486400:01:000:0047 - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, а доказів реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки за Берегівською міською радою суду не надано.
Таким чином, судом першої інстанції вірно відмічено, що в розумінні абзацу 2 пункту 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України в редакції Закону України №1423-ІХ Берегівська міська рада ще не стала власником земельних ділянок кадастрові номери 2120486400:01:001:0001, 2120486400:01:001:0003, 2120486400:01:000:0046, 2120486400:01:000:0047, 2120486400:10:001:0137, 2120486400:01:000:0045 (хоч повинна зареєструвати за Берегівською міською територіальною громадою право комунальної власності).
Попри це, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до абз. 4 п. 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України в редакції Закону України №1423-ІХ перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
Таким чином, вірним є висновок суду про те, що зміна власника спірної земельної ділянки, що в спірних відносинах полягає у необхідності державної реєстрації права комунальної власності не впливає на чинність договірних відносин за договором оренди від 24 липня 2006 року, а встановлені для органів державної влади обмеження у розпорядженні земельними ділянками, які підлягають передачі в комунальну власність - не поширюються на внесення змін до договору оренди від 24.07.2006 в частині зазначення особи орендаря за таким договором, позаяк в цьому разі відсутня реалізація компетенції з розпорядження земельними ділянками, а внесення змін до договору обумовлене необхідністю досягнення юридичної визначеності щодо сторін у спірному правовідношенні.
З врахуванням даного вірно встановлено, що передчасною є і вимога про зобов'язання відповідача 1 зареєструвати за ЗАТ “Котнар» право оренди земельних ділянок за договором оренди земельної ділянки від 24.07.2006, оскільки за встановленими вище обставинами реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за позивачем пов'язується з задоволенням позовних вимог в частині визнання права оренди, а відтак, в даній частині позовних вимог суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права позивача, яке б підлягало захисту обраним ним способом шляхом зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії, що є підставою для відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо заяв відповідачів про пропуску строку позовної давності то судом першої інстанції вірно встановлено, що такий не пропущено, про що чітко описано в оскаржуваному рішенні і в апеляційній скарзі не заперечено даного скаржником.
Відтак, з врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року в даній справі, а зводяться до переоцінки доказів у справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Закарпатської області ухвалив рішення від 28 березня 2025 року у справі №5/58 (907/527/24) з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, рішення Господарського суд Закарпатської області від 28 березня 2025 року у справі №5/58 (907/527/24) належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Карпат-Вин Еталон» без задоволення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпат - Вин Еталон» від 21.04.2025 (вх. №01-05/1212/25 від 21.04.2025) - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2025 року у справі №5/58 (907/527/24) - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановленні ст. ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її ухвалення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено та підписано 11.07.2025.
Головуючий суддя М.Б. Желік
Суддя Н.А. Галушко
Суддя Г.В. Орищин