79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" липня 2025 р. Справа №918/533/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Гунька О.П.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - Братцева Н.С.
представник відповідача - Костишин В.М.
представник третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Лакатош Івана Івановича від 14.04.25 (вх. №ЗАГС 01-05/1228/25 від 22.04.25)
на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 (повне рішення складено та підписано 07.04.2025, суддя Д. Є. Мірошниченко)
у справі № 918/533/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс",
до відповідача: ФОП Лакатош Івана Івановича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ФОП Круз Бушко Елізабет,
про: стягнення 465 931,45 грн. збитків,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Рівненської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" ( далі -ТОВ “Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс", позивач) до Фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича (далі - ФОП Лакатош І.І., відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Фізичної особи-підприємця Круз Бушко Елізабет (далі - ФОП Круз Бушко Елізабет, третя особа) про стягнення завданих збитків в сумі 465 931,45 грн (з врахуванням заяви про зміну предмету позову, прийнятої ухвалою суду від 30.07.2024).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.10.2024 матеріали справи № 918/533/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 у справі №918/533/24 позов задоволено. Стягнуто з ФОП Лакатош І.І. на користь ТОВ “Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" 465 931,45 грн завданих збитків та 6 988,97 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
10.03.2025 позивач через підсистему "Електронний суд" подав Господарському суду Закарпатської області заяву про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 40 000,00 грн разом з доказами понесення таких витрат.
Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24 заяву ТОВ Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ФОП Лакатош І.І. на користь ТОВ "Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" 40 000, 00 грн відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення мотивовано тим, що: позивачем доведено обсяг і вартість понесених витрат на правничу допомогу; відповідачем не подано заперечень стосовно таких вимог чи їх неспівмірності; заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності та є співмірним з ціною позову, складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ФОП Лакатош І.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги апелянта обгрунтовані тим, що заява позивача про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу була подана після спливу передбаченого ч.8 ст. 129 ГПК України 5-денного строку та не була відправлена відповідачу.
ТОВ “Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач зазначає про безпідставність доводів апелянта щодо пропуску строку подання заяви про відшкодування судових витрат з огляду на те, що останній день передбаченого ч.8 ст. 129 ГПК України строку припадав на вихідний день, а заява подана у перший після нього робочий день.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2025 справу №918/533/24 передано колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Лакатош І.І. на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та від 17.06.2025 розгляд справи відкладався на 17.06.2025 та на 02.07.2025 відповідно.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 та від 16.05.2025 задоволено заяви представників сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
В судове засідання з'явились представники сторін ( в режимі відеоконференції).
Третя особа участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення третій особі ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 02.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме 40 000, 00 грн.
Як зазначив суд першої інстанції та не заперечує відповідач, до судових дебатів представником позивача заявлено про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.
03.03.2025 Господарським судом Закарпатської області ухвалено рішення у справі №918/533/24.
10.03.2025 позивач через підсистему "Електронний суд" подав Господарському суду Закарпатської області заяву про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 40 000,00 грн разом з доказами понесення таких витрат.
Апелянт покликається на те, що вказана заява подана позивачем після спливу передбаченого ч.8 ст. 129 ГПК України 5-денного строку.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Оскільки останній день визначеного ч.8 ст. 129 ГПК України строку у даній справі припав на вихідний день ( субота - 08.03.2025), а заява позивача подана у перший після нього робочий день (понеділок - 10.03.2025), доводи апелянта про пропуск позивачем строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу відхиляються колегією суддів як безпідставні.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви позивачем додано: ордер серії АЕ № 1338647 від 01.12.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" у Господарському суді Закарпатської області адвокатом Братцевою Н. С.; додаток №1 від 01.04.2024 до договору про надання професійної (правничої) допомоги, укладений між ТОВ "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" та адвокатом Братцевою Н. С.; акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 07.03.2025; рахунок на оплату від 01.03.2025; видаткові касові ордери від 04.03.2025, від 05.03.2025, від 06.03.2025, від 07.03.2025 на суму 40 000 грн.
Відповідно до п.1 додатку № 1 від 01.04.2024 до договору про надання професійної (правничої) допомоги (далі - додаток №1) предметом юридичних послуг адвоката є надання правової допомоги клієнту з питань супроводження в суді першої інстанції судового спору за позовом клієнта до ФОП Круз Бушко Елізабет та/або ФОП Лакатош І.І. про стягнення збитків 465 931,45 грн, що буде підготовлений та поданий адвокатом до Господарського суду Рівненської або Закарпатської області.
Пунктом 2 додатку №1 сторони погодили вартість юридичних послуг - 40 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 додатку №1 клієнт зобов'язується сплатити вартість юридичних послуг, що зазначена в пункті 2 цього додатку, на користь адвоката протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку від адвоката за реквізитами, що вказані у розрахунку адвоката, що буде наданий клієнту або здійснити оплату іншим не забороненим чинним законодавством способом.
01.03.2025 адвокатом виставлено клієнту рахунок № 01-03/2025 на суму 40 000,00 грн, оплата якого позивачем підтверджується касовими ордерами від 04.03.2025, від 05.03.2025, від 06.03.2025, від 07.03.2025.
Відповідно до акта приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 07.03.2025 адвокат Братцева Н.С. надала позивачу наступні послуги загальною вартістю 40 000 грн:
- підготовка позовної заяви ТОВ "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" - 1 одиниця - 6 000 грн без ПДВ;
- підготовка заяви про зміну предмета позову у справі № 918/533/24 - 1 одиниця - 2 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових пояснень щодо зміни сторони у справі № 918/533/24- 1 одиниця - 2 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових пояснень по справі - 4 одиниці - 8 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових клопотань по справі - 4 одиниці - 8 000 грн без ПДВ;
- участь у судових засіданнях по справі № 918/533/24 - 7 одиниць - 14 000 грн без ПДВ.
Факт надання адвокатом Братцевою Н.С. у межах цієї справи зазначених в акті послуг підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а судом не встановлено наявності обставин, визначених частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України.
Покликання апелянта на те, що заява позивача про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу не була відправлена відповідачу судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки до заяви додано докази доставки такої 10.03.2025 до зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС адвоката Костишина В.М., який представляв інтереси відповідача в суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції у даній справі.
Відтак, представник відповідача не був позбавлений можливості подати заперечення щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, відсутність клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та співмірності з виконаною роботою, складністю справи та ціною позову.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 244,269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ФОП Лакатош Івана Івановича від 14.04.25 (вх. №ЗАГС 01-05/1228/25 від 22.04.25) залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №918/533/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 11.07.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.