09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 607/17709/22
провадження № 11-261за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 607/17709/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), у якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
визнати протиправним та скасувати лист - відмову (рішення) відповідача від 05 травня 2022 року № 1709-1839/Т-02/8-1900/22 щодо відмови позивачці в перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 листопада 2022 року пенсії за віком позивачці призначеної 21 жовтня 2022 року, з врахуванням пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п'ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01 листопада 2005 року по 31 жовтня 2022 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, позов задоволено.
16 липня 2023 року позивачка подала до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, заяву задоволено частково:
встановлено судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі № 607/17709/22;
зобов'язано відповідача протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 в частині здійснення перерахунку та виплати з 01 листопада 2022 року пенсії за віком позивачці призначеної 21 жовтня 2022 року, з врахуванням пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п'ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01 листопада 2005 року по 31 жовтня 2022 року;
в іншій частині заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
24 травня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 05 червня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року відмовлено ГУ ПФУ в Тернопільській області в задоволенні заяви про прийняття звіту від 24 березня 2025 року про виконання рішення Тернопільського окружного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 607/17709/22 та встановлено новий строк для подання звіту - один місяць з дня набрання ухвалою законної сили. Заяву позивачки про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень начальника ГУ ПФУ в Тернопільській області задоволено частково. В задоволенні решти заяви відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило її в апеляційному порядку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Тернопільській області задовольнив. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 607/17709/22 скасував та прийняв постанову, якою прийняв звіт ГУ ПФУ в Тернопільській області від 24 березня 2025 року про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року. У задоволенні заяви позивачки про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень начальника ГУ ПФУ в Тернопільській області Москалика Ігоря Івановича відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила її у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 607/17709/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними.
02 червня 2025 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга від ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 607/17709/22.
20 червня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 607/17709/22.
Перевіривши матеріали скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її прийнятті з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження в адміністративних судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
У КАС України чітко визначено випадки, коли перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Касаційний перегляд судових рішень Велика Палата Верховного Суду може здійснювати лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 346 КАС України.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України.
За змістом частин першої та четвертої цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Отже, підстави і порядок передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду та перегляду ухвалених у цих справах судових рішень, установлені статтями 346 та 347 КАС України, є вичерпними.
Виходячи з наведеного обов'язковою передумовою для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за касаційною скаргою її учасника є постановлення судом касаційної інстанції з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи ухвали про її передачу до Великої Палати Верховного Суду з обґрунтуванням підстав, визначених у статті 346 КАС України.
З матеріалів скарги та з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не постановляв.
У своїй скарзі ОСОБА_1 просить прийняти апеляційну скаргу, переглянути за виключними обставинами постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, скасувати ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року та від 16 червня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 607/17709/22. Переглянути та скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 607/17709/22.
Водночас нормами КАС України не передбачено можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судового рішення апеляційної інстанції, його перегляду за виключними обставинами, судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, оскільки за приписами частини п'ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
Можливість повторного оскарження в касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції до Великої Палати Верховного Суду чинним процесуальним законодавством не передбачена.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 607/17709/22.
Керуючись статтями 22, 24, 292, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 607/17709/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько О. Л. Булейко О. А. Губська А. А. Ємець В. В. Король С. І. Кравченко О. В. Кривенда С. Ю. Мартєв К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич Є. А. Усенко Н. В. Шевцова