11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 127/11964/24
провадження № 51-2538ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що в касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка її подає, до суду касаційної інстанції.
Такі вимоги мають співвідноситися із приписами ст. 436 КПК відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Захисник у касаційній скарзі просить, за результатами її розгляду, скасувати вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року. Змінити вирок у частині призначеного покарання та на підставі ст. 69 Кримінального кодексу України (далі - КК) призначити ОСОБА_4 більш м'яке покарання, від відбування якого звільнити на підставі ст. 75 КК.
Проте сформульовані ОСОБА_5 вимоги у касаційній скарзі не співвідносяться з положеннями ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду, оскільки їх сформульовано суперечливо та неповно.
По-перше, скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвали Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, тому одночасні вимоги захисника про скасування оскаржуваних судових рішень та зміну вироку, за викладених вище обставин, є процесуально неспроможними.
По-друге, викладена в касаційній скарзі вимога про зміну лише вироку суду першої інстанції сформульована неповно, оскільки не зазначено вимоги щодо відповідної зміни і ухвали апеляційного суду, якою залишено без змін вирок місцевого суду.
Крім того, Суд зауважує, що скаржник не заявляє вимог щодо того у чому конкретно має полягати зміна судових рішень, зокрема, які саме вид та розмір покарання необхідно призначити, на її думку, як за кожне з вчинених кримінальних правопорушень, так і остаточне покарання за їх сукупністю.
Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 50 КПК встановлено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Водночас Суд зауважує, що наданий захисником ордер не є документом, що підтверджує її повноваження на участь у кримінальному провадженні в Касаційному кримінальному суді Верховного Суду, оскільки в ордері серії АВ № 1213877 вказано назву органу, у якому надається правнича допомога - Вищий спеціалізований суд України.
Частиною 5 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник оскаржує вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, проте касатор усупереч приписам ч. 5 ст. 427 КПК не долучив копій цих судових рішень.
Зазначене становить не лише формальне порушення приписів ст. 427 КПК, але й по суті не дає можливості Верховному Суду перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 425, 426 КПК, а саме: чи належать зазначені вище судові рішення до тих, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку; чи має право захисник подати касаційну скаргу на зазначені рішення судів та чи дотримано строку касаційного оскарження.
Частиною 3 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак усупереч вказаним вимогам закону касаційна скарга ОСОБА_5 адресована Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
З огляду на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скаргита подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3