Ухвала
11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-8772зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунального підприємства «Київкомунсервіс», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
10 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. від 03 липня 2025 року, у якій ОСОБА_1 заявляє відвід указаному судді, мотивуючи тим, що він указаному судді не довіряє і це його право, передбачене статтею 21 Конституції України, з яким зобов'язані рахуватися, бо це право вище за рангом виконання ніж усі статті ЦПК України і це є конституційним принципом верховенства права. ОСОБА_1 у заяві вказує, що суддя Краснощоков Є. В. постановив ухвалу щодо своєї ж незаконної ухвали від 05 червня 2025 року, чим порушив його права та свій конституційний обов'язок, тому не має розглядати цю заяву.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року заяву Соляника В. В. про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. визнано необґрунтованою.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина друга та третя статті 40 ЦПК України).
11 липня 2025 року на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Крату В. І.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПК України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу(частина друга статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У статті 37 ЦПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, зокрема:
суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі;
суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення;
суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції;
суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції;
суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі;
суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів (частина тринадцята статті 33 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. підтверджує, що в ній викладено незгоду із процесуальним рішенням судді і не свідчить про наявність підстав для його відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема того, що він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Краснощокова Є. В. Аргументи ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Тому у задоволенні заяви про відвід потрібно відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат