11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 461/1987/24
провадження № 61-8356ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої органами досудового розслідування та прокуратури,
11 березня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до держави Україна в особі ГУНП у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, ГУ Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої органами досудового розслідування та прокуратури.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої органами досудового розслідування та прокуратури, задоволено частково. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 900 000,00 грн, відшкодування витрат, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги, в розмірі 39 400,00 грн, 580,00 грн - вартості арештованого та неповернутого майна, а всього 939 980,00 грн. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 900 000,00 грн, відшкодування витрат, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги, в розмірі 15 000,00 грн, а всього 915 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року апеляційні скаргиЛьвівської обласної прокуратури, ГУ НП у Львівській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2024 року в частині розміру моральної шкоди змінено. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 1 024 000,00 грн моральної шкоди. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України в користь ОСОБА_2 1 024 000,00 грн моральної шкоди. У решті рішення суду залишено без змін.
02 липня 2025 року Львівська обласна прокуратура через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не зазначено у касаційній скарзі усіх учасників справи, а саме - Державну казначейську службу України (відповідача у цій справі).
За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України укасаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням всіх учасників справи, їх місця проживання або місцезнаходження.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, прокурору необхідно надати суду докази надсилання копій уточненої редакції касаційної скарги всім учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не мають зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 25 липня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников