11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 484/6516/24
провадження № 61-8297ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вялова Ірина Михайлівна, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 10 березня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 31 березня
2025 року про виправлення описки, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 25 листопада 2024 року, і до закінчення навчання, тобто до 15 березня 2028 року, але не більше ніж до досягнення останнім двадцяти трьох років.
Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представниця - ОСОБА_4 , залишено без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2025 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 26 червня 2025 року через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вялова І. М., просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду справ відповідного рівня значущості.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, сприяти суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України до категорії малозначних віднесено справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, а отже справа є малозначною в силу закону.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 03 грудня 2024 року визначено, що справу слід розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Норми процесуального закону, якими врегульовану процедуру касаційного оскарження, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що незгода позивача з ухваленими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З огляду на предмет позову, доводи касаційної скарги, складність справи Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вялова І. М., подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довів наявності обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вялова Ірина Михайлівна, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 10 березня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович