10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 369/6120/24
провадження № 61-8257 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року про скасування судового наказу та ухвалуКиївського апеляційного суду від 23 червня 2025 року про повернення апеляційної скарги у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року скасовано судовий наказ Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2025 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди.
Роз'яснено ОСОБА_1 його право на звернення із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року повернуто заявнику, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
30 червня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Щодо оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З наведених норм вбачається, що ухвала суду першої інстанції про скасування судового наказу, не віднесена законодавцем до ухвал, що можуть виступати об'єктами касаційного оскарження.
За таких обставин та з урахуванням норм процесуального права ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року у цій справі слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року
Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.
Відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Інших ухвал, які стосуються судового наказу, зокрема й ухвал про скасування судового наказу, в переліку статті 353 ЦПК України не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Оскільки ухвала про скасування судового наказу (стосовно будь-яких вимог) не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до переліку встановленого статтею 353 ЦПК України, тому апеляційний суд на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 цього Кодексу, не приймає до розгляду та повертає апеляційну скаргу.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 336/5302/18 (провадження № 61-4581св19), в ухвалі від 10 березня 2025 року у справі № 744/7/25, (провадження № 61-2862ск25), тощо.
Отже, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про скасування судового наказу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня ухвала щодо скасування судового наказу, а тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду, а оскільки у цьому переліку відсутня ухвала щодо скасування судового наказу, ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року у цій справі слід відмовити.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є незгодою заявника з його змістом та тлумачення норм процесуального права на свій розсуд.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, інші клопотання ОСОБА_1 вирішенню не підлягають.
Керуючись частиною першою статті 389, частинами другою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року та ухвалуКиївського апеляційного суду від 23 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара