10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 758/12530/24
провадження № 61-8051 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
26 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
На виконання вимог пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Аналіз вказаної норми процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції виключно після їх перегляду в апеляційному порядку.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник подає касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, однак в прохальній частині просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 рокута ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, скасувати акт та звіт від 14 лютого 2023 року № 8734/01/23 оцінки пошкоджень при проведенні ремонту транспортного засобу, що не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 758/12530/24 відсутня ухвала Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року. Натомість в реєстрі є рішення цього ж суду від 13 березня 2025 року, загальний доступ якого забезпечено 08 квітня 2025 року.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити які судові рішення ним оскаржуються та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції (стаття 406 ЦПК України).
Щодо підстав касаційного оскарження
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, щоу разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Подаючи касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, всупереч положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено обгрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права відповідно до положень ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про повернення апеляційної скарги.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судового рішення та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, а також надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь