09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 755/4961/24
провадження № 61-9656св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ», обслуговуючий кооператив
«Житлово-будівельний кооператив «Дім на Будівельників», товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГА-ГРУПП», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Алкома»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
від 03 червня 2024 року та ухвалу цього ж суду, в складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Желепи О. В., Мазурик О. Ф., від 24 червня 2024 року
та касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя Захар Олегович, на постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Євграфової Є. П.,
Желепи О. В., Мазурик О. Ф., від 03 червня 2024 року,
Короткий зміст вимог заяви
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ»), обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дім на Будівельників»
(далі - ОК «ЖБК «Дім на Будівельників»), товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГА-ГРУПП» (далі - ТОВ «ЮГА-ГРУПП»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Алкома» (далі - ТОВ «Алкома»), у якому просив:
- змінити умови договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 17 липня 2017 року № 151/5/1/5-2 у пункті 3.1 з редакції: «Загальна площа нежитлового приміщення, яке отримає покупець внаслідок придбання майнових прав на нежитлове приміщення, становить - 257,3 кв. м» на редакцію: «Загальна площа нежитлових приміщень, які отримує покупець внаслідок придбання майнових прав на нежитлові приміщення, становить - 246,2 кв. м», та пункт 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 17 липня 2017 року № 151/5/1/5-2 з редакції: «Характеристика нежитлового приміщення: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення розташоване в під'їзді «5»; номер нежитлового приміщення: 5-2 (п'ять-два); номер поверху: 1 (перший).» на редакцію: «Характеристика нежитлових приміщень: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; номер нежитлового приміщення: 126, площею 64,4 кв. м; номер нежитлового приміщення: 127, площею 181,8 кв. м; номер поверху: 1 (перший).»;
- змінити умови договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 29 листопада 2018 року № 168/4/2/94 у пункті 3.1 з редакції: «Квартира, яку отримає покупець внаслідок придбання майнових прав на квартиру, складається із житлового приміщення загальною площею 89,6 кв. м» на редакцію: «Квартира, яку отримає покупець внаслідок придбання майнових прав на квартиру, складається із житлового приміщення загальною площею 87,5 кв. м», та пункту 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 29 листопада 2018 року № 168/4/2/94 з редакції: «Характеристика квартири: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; номер приміщення: 94 (дев'яносто чотири); номер поверху: 2 (другий); кількість кімнат: 2 (дві)» на редакцію: «Характеристика квартири: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; номер приміщення: 4 (чотири); номер поверху: 2 (другий); кількість кімнат: 2 (дві)»;
- змінити умови договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 29 листопада 2018 року № 169/5/2/145 у пункті 3.1 з редакції: «Квартира, яку отримає покупець внаслідок придбання майнових прав на квартиру, складається із житлового приміщення загальною площею 90 кв. м» на редакцію: «Квартира, яку отримає покупець внаслідок придбання майнових прав на квартиру, складається із житлового приміщення загальною площею 87,7 кв. м», та пункту 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 29 листопада 2018 року № 169/5/2/145 з редакції: «Характеристика квартири: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; номер приміщення: 145 (сто сорок п'ять); номер поверху: 2 (другий); кількість кімнат: 2 (дві)» на редакцію: «Характеристика квартири: адреса забудови - АДРЕСА_1 ; номер приміщення: 56(п'ятдесят шість); номер поверху: 2 (другий); кількість кімнат:
2 (дві)»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 15 січня 2020 року № 56/2/2/2020, укладений між ТОВ «КДС ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 , застосувати наслідки недійсності договору;
- визнати за ним право власності на нежитлове приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м, на першому поверсі будинку
АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на нежитлове приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку
АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_2 ;
- визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
2. Одночасно із позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій, з урахуванням заяви від 20 березня 2024 року про уточнення вимог у зв'язку із присвоєнням прибудові будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , поштової адреси -
АДРЕСА_4 , просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) Накладення арешту на:
- нежитлове приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- нежитлове приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
2) заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що діють згідно Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти
будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна:
- нежитлового приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- нежитлового приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- квартири АДРЕСА_5 ;
- квартири АДРЕСА_6 ;
3) заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест», обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Дім на Будівельників», ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам укладати будь-які договори щодо відчуження майнових прав та/або права власності на нерухоме майно:
- нежитлове приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- нежитлове приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
3. Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Дніпровського районного суду від 04 лютого 2022 року у справі № 755/8571/19, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, визнано за ним майнові права на об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення
5-2 площею 257,30 кв. м, яке знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_7 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 17 липня 2017 року № 151/5/1/5-2; квартиру, яка знаходиться за будівельною адресою:
АДРЕСА_8 , загальною площею 89,6 кв. м, згідно договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 29 листопада 2018 року № 168/4/2/94; квартиру, яка знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 90 кв. м, згідно договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 29 листопада 2018 року № 169/5/2/145.
4. Вказує, що об'єкт незавершеного будівництва, прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташовані вказані нежитлове та житлові приміщення, введений в експлуатацію 27 липня 2022 року та його будівництво закінчено.
5. Станом на дату звернення до суду із цим позовом та заявою про забезпечення позову квартира АДРЕСА_10 , площею 89,6 кв. м, набула характеристик у вигляді зміненого будівельного номеру ( № 4 ) та її площа внаслідок обмірів у лютому 2022 року була зменшена до 87,5 кв. м. При цьому розташування зазначеної квартири, кількість та конфігурація житлових кімнат та кімнат загального користування - залишені незмінними.
6. Квартира
АДРЕСА_12 , площею 90 кв. м, набула характеристик у вигляді зміненого будівельного номеру ( № 56 ) та її площа внаслідок обмірів у лютому 2022 році була зменшена до 87,5 кв. м. Розташування зазначеної квартири, кількість та конфігурація житлових кімнат та кімнат загального користування - залишені незмінними.
7. Нежитлове приміщення № 5-2 площею 257,30 кв. м на першому поверсі будинку зазнало технічних змін шляхом його фактичного поділу та присвоєння нових будівельних номерів утвореним приміщенням, зокрема: приміщення
№ 127, загальною площею 181,8 кв. м, приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку за будівельною адресою:
АДРЕСА_1 .
8. При цьому, заявник стверджував, що майнові права на нежитлові приміщення № 126, № 127, які відповідають обсягу та розміру приміщення
№ 5-2, майнові права на яке визнано за ОСОБА_1 , належать
ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» та ОК «ЖБК «Дім на Будівельників». Майнові права на квартиру № 4 , яка відповідає обсягу та розміру квартири № 94 , майнові права на яку визнано за ОСОБА_1 , належать ТОВ «Інвестиційно будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ». Майнові права на квартиру
АДРЕСА_15 , майнові права на яку визнано за ОСОБА_1 , належать ОК «ЖБК «Дім на Будівельників», який в подальшому відчужив вказану нерухомість
ОСОБА_2 на підставі угоди.
9. У заяві від 20 березня 2024 року ОСОБА_1 додатково повідомив, що розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 13 березня 2024 року № 162 житловому будинку у складі об'єкту: прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу -
АДРЕСА_4 , за зверненням ТОВ «ЮГА-ГРУПП».
10. Відповідачі не визнають його майнові права на вказані нежитлові та житлові приміщення, він позбавлений можливості здійснити реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомого майна через відсутність документів щодо таких об'єктів, на підставі яких можна було б встановити факт виникнення у нього права власності на спірні об'єкти нерухомості. Ці обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про зміну умов договорів, визнання правочину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, у випадку задоволення яких за ОСОБА_1 буде визнано право власності на вказані об'єкти нерухомого майна.
11. На думку заявника, є підстави вважати, що існує ризик того, що у зв'язку із завершенням будівництва, право власності на спірні об'єкти нерухомості буде зареєстроване на ім'я відповідачів або одного із них, та/або на ім'я інших осіб, або будуть відчужені у подальшому іншим набувачам, з метою унеможливлення або ускладнення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що призведе до необхідності додаткового захисту порушених прав шляхом визнання відповідних правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій, що можуть бути вчинені на їх підставі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
12. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня
2024 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
13. Суд першої інстанції, вказав, що заявником не надано переконливих доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірних майнових прав та не підтверджено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.
14. Посилання позивача, як на доказ намірів відповідачів здійснити реєстрацію на своє ім'я права власності на спірні об'єкти нерухомості, та які у подальшому можуть бути відчуженими іншим особам, на відомості, отримані з соціальної мережі «Facebook» про те, що ще з липня 2023 року вчиняються дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_16 , районний суд не вважав правовою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
15. Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем реальних дій, не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
16. Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року заяву задоволено частково, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 22 березня 2024 року скасовано, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 .
Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що діють згідно Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна: - нежитлового приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м на першому поверсі будинку
АДРЕСА_1 ; - нежитлового приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку
АДРЕСА_1 ; - квартири АДРЕСА_2 . В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
17. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року виправлено описку у постанові цього ж суду від 03 червня 2024 року, шляхом зазначення по всьому тексту резолютивної частини постанови адреси
« АДРЕСА_4 », замість « АДРЕСА_1 ».
18. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд встановив, що
21 березня 2024 року, тобто після подання ОСОБА_1 позову та заяви про його забезпечення, державний реєстратор Макарова О. П. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими власником нежитлового приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 , є ОСОБА_4 , нежитлового приміщення
№ 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку
АДРЕСА_4 - ТОВ «Алкома», квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_2 .
19. Ці обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що наведені ОСОБА_1 підстави для застосування заходів забезпечення були достатньо обґрунтованими, оскільки у сторін спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктами прав, що стали предметом спору й наявна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду.
20. Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, врахувавши баланс інтересів сторін, дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_6 , власником якої є відповідач ОСОБА_2 .
21. Встановивши, що власники інших спірних об'єктів нерухомого майна не залучені до участі у справі в якості відповідачів, апеляційний суд вважав співмірним встановлення заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що діють згідно Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 , нежитлового приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 ; квартири АДРЕСА_5 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг
22. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу цього ж суду про виправлення описки, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
23. У касаційній скарзі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., просять скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
24. У липні 2024 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року та ухвалу цього ж суду від 24 червня 2024 року.
25. У липні 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., подали касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року.
26. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у серпні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
27. Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року та ухвалу цього ж суду від 24 червня 2024 року.
28. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
29. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що самовільне прирівняння позивачем різних за характеристиками об'єктів (нежитлові приміщення №№ 126, 127, квартири №№ 4, 56 ) і застосування до них заходів забезпечення позову є наперед вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду, що призведе до порушення прав та інтересів відповідачів.
30. Вказує, що житловий будинок по АДРЕСА_1 та житловий будинок по АДРЕСА_4 це різні об'єкти нерухомості, що підтверджено відповідними інформаційними довідками та витягами.
31. Крім того вважає, що апеляційний суд безпідставно, шляхом виправлення описки, змінив суть ухваленого судового рішення.
32. Касаційна скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., мотивована тим, що предметом спору є нерухоме майно по АДРЕСА_1 , у той час як суд наклав арешт на майно по
АДРЕСА_1 .
33. Звертає увагу, що об'єкти нерухомого майна, права на які нібито придбав позивач, та об'єкти нерухомого майна, щодо яких апеляційний суд вжив заходів забезпечення позову, мають різні площі, номера квартир/приміщень і будинків, назви вулиць.
34. Вказує, що апеляційний суд вжив заходів забезпечення позову щодо майна осіб, які не є учасниками розглядуваної справи.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
35. У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Бутенко О. А., подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Вважає, що твердження відповідачів про невідповідність вжитого судом забезпечення позову заявленому предмету спору є наміром ввести суд в оману шляхом підміни об'єктів нерухомого майна, зокрема, безпідставного ототожнення будинку АДРЕСА_1 , будівництво (реконструкція) якого завершена у 2008 році, та новобудови «Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_1 », яка до присвоєння їй поштової адреси розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 13 березня 2024 року мала будівельний номер: АДРЕСА_1 .
36. У серпні 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя З. О., в якому просить її задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично було позбавлено права на захист свої прав, зокрема, вільно розпоряджатись об'єктами нерухомості, у тому числі права на вчинення щодо об'єктів правочинів, які підлягають державні реєстрації.
37. У вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Бутенко О. А., подав відзив на касаційну скаргуОСОБА_2 , якому просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову та ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги відповідачки стосуються, зокрема, встановлення судом тих, чи інших обставин, що мають значення при вирішенні спору по суті, однак яких суд не встановлював при вирішенні питання про забезпечення позову.
Інші процесуальні звернення, подані до Верховного Суду
38. У січні 2025 року ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких вказує, що після відкриття касаційного провадження, їй стали відомі обставини, які залишились поза увагою апеляційного суду, зокрема, висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17 січня 2025 року, в якому вказано, що квартири
№№ 4, 56 , а також нежитлові приміщення №№ 126, 127 не є предметом договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ».
39. У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Бутенко О. А., надіслав до Верховного Суду заяву, у якій звертає увагу, що відповідно до вимог процесуального закону суд касаційної інстанції не досліджує та не оцінює нові докази, зокрема і наданий ОСОБА_2 висновок експерта від 17 січня 2025 року.
40. У лютому 2025 року ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду заяву, у якій вказує, що добросовісно сплатила кошти за придбану квартиру, у той час як щодо дій колишнього керівництва ТОВ «Інвестиційно будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 ведеться розслідування у межах кримінального провадження № 12019100040001342.
41. У лютому 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Бутенко О. А., надіслав до Верховного Суду заяву, у якій наголошує, що суд касаційної інстанції не може надавати оцінку обставинам кримінального провадження №12019100040001342.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
42. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
43. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
44. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
45. У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
46. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів, (пункти 3-5 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
47. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
48. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
49. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
50. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
51. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
52. Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
53. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
54. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
55. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.[…] Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на ј частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту ј частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір».
56. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
57. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач зазначав про існування ризик того, що у зв'язку із завершенням будівництва, право власності на спірні об'єкти нерухомості будуть зареєстровані на відповідачів або одного із них, та/або на ім'я інших осіб, або будуть відчужені у подальшому іншим набувачам, з метою унеможливлення або ускладнення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що призведе до необхідності додаткового захисту порушених прав шляхом визнання відповідних правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій, що можуть бути вчинені на їх підставі.
58. Арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
59. Конструкція пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України свідчить про те, що позов можна забезпечити накладенням арешту на майно відповідача, яке знаходиться у нього чи перебуває в інших осіб, або яке підлягає передачі йому.
60. Забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомості - це захід, який застосовується судом для тимчасового захисту інтересів позивача у справі, пов'язаній з нерухомим майном.Цей захід запобігає відчуженню, перереєстрації або іншим діям з нерухомістю, які можуть ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у майбутньому.
61. У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що між сторонами існує спір щодо об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_4 , а 21 березня 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими власником нежитлового приміщення № 127, загальною площею 181,8 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 , є ОСОБА_4 , нежитлового приміщення № 126, загальною площею 64,4 кв. м, на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 - ТОВ «Алкома», квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_3 , а квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_2 .
62. Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року в справі
№ 905/448/22 звертав увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права власника в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування.
63. Встановивши, що наявний спір з приводу нерухомого майна та існує об'єктивна можливість відчуження цього майна (зміни власника) до вирішення справи в суді, апеляційний суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
64. Крім того, Верховний Суд не може залишити поза увагою й те, що у розглядуваній справі ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва
від 10 липня 2024 року до складу учасників справи № 755/4961/24 залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ТОВ «Алкома», за якими на праві власності зареєстровані спірні об'єкти нерухомості, а ухвалою цього ж суду від 01 жовтня 2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, у якій останній, зокрема, просив витребувати у ОСОБА_4 , ТОВ «Алкома», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спірне майно.
65. Застосування заходів забезпечення позову в жодному разі не може свідчити про обґрунтованість (або необґрунтованість) позовних вимог
ОСОБА_1 , а доводи заявників про те, що апеляційний суд застосувавши заходи забезпечення позову вирішив спір наперед, є помилковими.
66. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову (див. постанову Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі
№ 567/459/23).
67. Застосовані заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і не перешкоджають користуванню спірними об'єктами нерухомості.
При цьому заявники не позбавлені права, за наявності передбачених законом підстав, вимагати відшкодування збитків заподіяних забезпеченням позову, а також подавати клопотання, зокрема про скасування заходів забезпечення позову чи заміну одного заходу забезпечення позову іншим (статті 156, 158, 159 ЦПК України).
68. Щодо ухвали Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року про виправлення описки, то колегією суддів не встановлено підстав для її скасування, оскільки виправивши описку у постанові від 03 червня 2024 року суд привів резолютивну частину судового рішення у відповідність з остаточно сформульованими вимогами заяви про забезпечення позову та адресою об'єктів нерухомості щодо яких такі заходи застосовано.
69. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija
v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
70. В межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржену постанову із порушенням норм процесуального права.
71. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 та касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Турутя Захар Олегович, залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович