Справа № 510/946/25
Провадження № 1-кп/510/347/25
11.07.25 року м. Рені
Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Рені кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162150001431 від 27.10.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с.Орлівка Ренійського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого по АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 263 КК України, -
На розгляді Ренійського районного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162150001431 від 27.10.2024 р., за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Встановлений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2025р. строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 13.07.2025 року.
До судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Гарькавий проти України“ від 18 лютого 2010 року зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції; цей перелік винятків є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (§ 63).
Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є також однією з засад кримінального провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Кодексу і полягає в тому, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених Кодексом.
Конституційний Суд України виходить із того, що право на свободу та особисту недоторканність може бути обмежене, однак таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури.
Крім того, аналізуючи підстави та обґрунтованість ухвали про тримання під вартою (продовження строку тримання під вартою),Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Таран проти України“ від 17 жовтня 2013 року звернув увагу на недопущення того, щоб рішення про тримання особи під вартою були ухвалені судами без заслуховування заявника особисто, були сформульовані у загальних виразах. Судам слід здійснювати належну оцінку фактів, які мають відношення до питання, чи був такий запобіжний захід необхідним за таких обставин. Більш того, з плином часу продовжуване тримання особи під вартою потребує більшого обґрунтування, але суди не наводять жодних додаткових підстав щодо цього питання.
Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, потерпілої, яка підтримала прокурора, захисників, які заперечували проти продовження строку запобіжного заходу та вважали за можливе обрання відносно обвинуваченого більш м'якого виду запобіжного заходу, обвинуваченого, який підтримав позицію захисників, суд вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, те, що строк тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується, він обвинувачується у скоєнні у т.ч. кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень та спричинило загибель людини, ризики, визначені ст. 177 КПК України, не змінилися та не зменшились, підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, - суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 с. 263 КК України - задовольнити.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто по 08.09.2025 р., без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали рахувати з моменту її винесення, тобто з 11.07.2025 р. з 12 год. 00 хв. по 08.09.2025 р. до 12 год. 00 хв.
Апеляційна скарга на ухвалу судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 400 КПК України.
Суддя ОСОБА_1