Справа № 522/14097/25
Провадження № 1-кп/522/22861/25
Іменем України
9 липня 2025 року
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162510000604 від 17 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше неодноразово судимого, останні рази: 02.11.2015 року Шевченківським районним судом Харківської області за статтями 185 ч.2,185 ч.3,71 КК України до 4-х років позбавлення волі; 02.10.2017 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за статтею 185 ч.2, 71 КК України до 4-х років позбавлення вол, звільнений з під -варти 2 жовтня 2017 року, по відбуттю строку покарання,
- у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 ч.4, 357 ч.1, 357 ч.3 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 17.04.2025 приблизно о 07:30 години, перебував за адресою: м. Одеса, пров. Нечипуренка, 5, де побачив припаркований транспортний засіб - автомобіль марки «Opel Vivaro», у корпусі білого кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », біля воріт будинку за вищевказаною адресою. Після чого, ОСОБА_3 , знаходячись біля транспортного засобу, відкривши передні пасажирські двері, побачив рюкзак чорного кольору та сумку чорного кольору фірми «Puma». В цей час у нього виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів. Предметом свого злочинного посягання ОСОБА_3 визначив вищевказані сумку та рюкзак.
В цей же час та у цьому ж місці, ОСОБА_3 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним намірам та діям, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів та особистою зацікавленістю, з метою таємного викрадення чужого майна, в період дії на всій території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відчинив пасажирські двері транспортного засобу марки «Opel Vivaro», у корпусі білого кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », що були відкриті, який знаходився за адресою: м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд. № 5, таємним шляхом проник до салону транспортного засобу та вчинив крадіжку майна ОСОБА_5 , а саме сумки фірми «Puma» чорного кольору, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, у якій знаходилось наступне майно: мобільний телефон марки «Росо» моделі «F3» Night Black 8 GB RAM 256 GB ROM, з SN: НОМЕР_2 , з ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , вартістю 6110 гривень 75 копійок, з сім-картою ПрАТ «ВФ Україна», з номером телефону НОМЕР_5 , яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, навушники марки «Xiaomi» моделі «Redmi Buds 5 Pro» чорного кольору, вартістю 2368 гривень 74 копійки, гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1500 гривень, рюкзак чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, у якому знаходилось наступне майно: планшет марки «Xiaomi Pad 6S Pro» 8/256 GB Gray з SN: 55760/04S400145, вартістю 21657 гривень 41 копійка, зв'язка ключів (4 металевих та 1 електронний ключ), які матеріальної цінності для потерпілого не становлять та інші особисті речі та засоби гігієни, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
В подальшому, ОСОБА_3 залишив місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 31 636 гривень 90 копійок.
Крім того, ОСОБА_3 , 17.04.2025, приблизно о 07:40 годині, одразу після вчинення крадіжки майна ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Караванського, 40, перевіривши вміст сумки останнього, виявив платіжну банківську картку
№ НОМЕР_6 емітовану АТ «Універсальний банк», яка прив'язана до банківського р/р НОМЕР_7 , яка видана на ім'я ОСОБА_5 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року, п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
В подальшому ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що зазначена банківська картка належить певній фізичній особі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння нею, переслідуючи при цьому корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заволодів нею та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_3 , 17 квітня 2025 року, приблизно о 07 й годині 40 хвилин, одразу після таємного викрадення майна ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Караванського, 40, перевіривши вміст викраденої сумки, виявив, що в ній знаходився паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », що є універсальним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство, який згідно з «Положенням про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 із змінами і доповненнями, є офіційним документом, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_9 , видана на ім'я « ОСОБА_5 », яка є документом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, посвідчення водія серії НОМЕР_10 , видане на ім'я « ОСОБА_5 », що є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами, військовий квиток серії НОМЕР_11 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », який є офіційним документом, що підтверджує облік громадянина в системі військової служби та його статус як військовозобов'язаного або призовника в Україні, який згідно «Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу», затвердженого Наказом Міністра оборони України 10.04.2017 № 206, є офіційним документом, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів.
В цей же час та у цьому ж місці, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи, що зазначені документи належать ОСОБА_5 та засвідчують важливі факти і події в його житті і втрата яких суттєво утруднює реалізацію прав, свобод і законних інтересів потерпілого, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння ними, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не вживаючи заходів щодо їх повернення власнику, заволодів ними шляхом таємного викрадення (крадіжки) та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив суду наступне. Після останньої судимості він майже 8 років, з того часу як звільнився з-під варти, не вчиняв ніяких кримінальних правопорушень, чесно працював. Для цього він навіть переїхав із міста Харкова до міста Одеси. Але в квітні 2025 року у нього сталося скрутне матеріальне становище - він втратив роботу, оскільки бригадир поїхав і роботи не було. Він голодував, і лише тільки через це пішов на злочин. 17 квітня десь 07-й 30 ранку він знаходився біля будинку 5 по вулиці Нечипуренка, де побачив припаркований автомобіль марки «Opel Vivaro». Він відкривши передні пасажирські двері, побачив рюкзак чорного кольору та сумку чорного кольору фірми «Puma» та вирішив їх вкрасти. Впевнившись, що його ніхто не бачить, він забрав сумку, де був мобільний телефон, планшет, гроші, ключі та інше майно. Також в сумці були паспорт ОСОБА_6 , посвідчення водія, військовий квіток та код. Після цього він з місця скоєння злочинів втік та розпорядився майном потерпілого. Частина речей та документи були повернуті. У скоєні злочинів кається.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 ч.4 , 357 ч.1 та 357 ч.3 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .
Вказанні діяння ОСОБА_3 містять склад кримінальних правопорушень та вірно кваліфіковані
- за статтею 185 ч.4 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, з проникненням у сховище
- за статтею 357 ч.1 КК України як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів
- за статтею 357 ч.3 КК України як незаконне заволодіння шляхом таємного викрадення (крадіжки) паспортом особи та іншим важливими особистими документами.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд має підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 дійсно винний у вчинені вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 ч.4, 357 ч.1 та 357 ч.3 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого.
ОСОБА_3 раніше судимий, офіційно не працевлаштований.
Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття.
Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 .
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за статтею 185 ч.4 КК України та у виді обмеження волі за статтями 357 ч.1 та 357 ч.3 КК України.
Відповідно до вимог статті 72 ч.5 КК України суд вважає необхідним в строк відбування покарання зарахувати строк знаходження ОСОБА_3 під вартою з 13 червня 2025 року до набрання вироком чинності, із розрахунку день за день.
Речові докази - DVD-R диски, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - суд вважає необхідним зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - планшет марки «Xiaomi Pad 6S Pro» 8/256 GB Gray з SN: 55760/04S400145, який зберігається у потерпілого ОСОБА_5 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.
Речові докази - чорну сумочку з ліками, чорні спортивні штани та зв'язку ключів, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.
Речові докази - паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », посвідчення водія серії НОМЕР_10 , видане на ім'я « ОСОБА_5 », військовий квиток серії НОМЕР_11 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », довідку про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_9 , видану на ім'я « ОСОБА_5 », які зберігаються у потерпілого ОСОБА_5 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.
Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 ч.4, 357 ч.1, 357 ч.3 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання:
-за статтею 185 ч.4 КК України у виді 5( п'яти) років позбавлення волі
-за статтею 357 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі
-за статтею 357 ч.3 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5(п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироком чинності вважати продовженим і залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання - з моменту набрання чинності. В строк відбування покарання зарахувати строк знаходження ОСОБА_3 під вартою з 13 червня 2025 року до набрання вироком чинності, із розрахунку день за день - одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення.
Речові докази - DVD-R диски, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - суд вважає необхідним зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ -планшет марки «Xiaomi Pad 6S Pro» 8/256 GB Gray з SN: 55760/04S400145, який зберігається у потерпілого ОСОБА_5 - залишити йому в користування.
Речові докази - чорну сумочку з ліками, чорні спортивні штани, зв'язку ключів, які знаходяться у чохлі для ключів, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити йому в користування.
Речові докази - паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », посвідчення водія серії НОМЕР_10 , видане на ім'я « ОСОБА_5 », військовий квиток серії НОМЕР_11 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 », довідку про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_9 , видану на ім'я « ОСОБА_5 », які зберігаються у потерпілого ОСОБА_5 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.
Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1